Постанова

від 23.09.2015 по справі 824/915/15-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/915/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

23 вересня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вілія" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вілія" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

14.05.2015 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вілія" про стягнення заборгованості.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.06.2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вілія" (60153, Чернівецька область, Кельменецький район, с. Лукачани, вул. Головна, будинок 1, код ЄДРПОУ 21417891) зареєстроване як юридична особа 29.12.2000 р. та взяте на облік в органах Пенсійного фонду.

Відповідно до довідок виданих сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вілія" останній підтвердив стаж роботи громадянам:

- ОСОБА_2 з грудня 1976 р. по 11.02.1999 р., з 11.02.1999 р. по 09.12.2004 р., з 01.04.2005 р. по 06.12.2005 р., з 28.04.2006 р. по 27.11.2006 р., з 27.03.2007 р. по 01.12.2008 р., з 13.04.2009 р. по 30.11.2009 р., з 30.04.2010 р. по 04.02.2011 р. трактористом - машиністом;

- ОСОБА_3 з 01.01.1977 р. по 11.02.1999 р., з 11.02.1999 р. по 09.08.2000 р. трактористом - машиністом;

- ОСОБА_4 з січня 1997 р. по 10.02.1999 р., з 11.02.1999 р. по 31.03.2000 р. доярка - свинарка;

- ОСОБА_5 з січня 1983 р. по березень 1989 р., з березня 1992 р. по лютий 1999 р., 11.02.1999 р. по 15.12.2013 р., з 27.04.2004 р. по 11.11.2004 р., з 01.04.2005 р. по 06.12.2005 р., з 30.05.2006 р. по 30.11.2006 р., з 04.05.2007 р. по 20.12.2007 р., з 11.04.2008 р. по 11.11.2008 р., з 13.05.2009 р. по 30.1.2009 р., з 02.04.2010 р. по 26.11.2010 р., з 05.04.2011 р. по 07.11.2011 р., з 27.04.2012 р. по 06.12.2012 р., з 23.04.2013 р. по 02.12.2013 р. трактористом - машиністом;

- ОСОБА_6 з 18.05.2005 р. на посаді робітника, на низько кваліфікованих роботах у с/г. Згідно довідки виконкому Новоселицької сільської ради Кельменецького району, ОСОБА_6 народила і виховую п'ятеро дітей.

Вказані періоди переліченим особам зараховані позивачем до стажу роботи, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до пунктів "в", "д", "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Управлінням Пенсійного фонду України призначено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які працювали у відповідача, пенсії на пільгових умовах згідно пунків "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується протоколами №514 від 04.03.2011 р., №170 від 30.03.2012 р., №2144 від 06.07.2012 р., №542 від 08.08.2014 р., №138838 від 30.09.2005 р.

Згідно з матеріалами справи, управлінням Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області на адресу відповідача надіслано розрахунок №1909/03 від 07.04.2015 р. фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з квітня 2015 р. на загальну суму 5004,88 грн., який було отримано відповідачем 09.04.2015 року.

Проте, зазначена в розрахунках сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за квітень 2015 р. не сплачена, у зв'язку із чим утворилась заборгованість в сумі 5004,88 грн., що стало підставою для звернення до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", Закон України "Про збір на обов'язкове пенсійне державне страхування", прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 67 Конституції роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати належні йому страхові внески.

Згідно ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) відповідач взятий на облік в органах Пенсійного фонду України та є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно п. 2 розділу XV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особами, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливим і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до п. 6.4, 6.5 та 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правлінням Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 розділу XV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначених в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У відповідності до п. 6.9 вищевказаної Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Статтею 17 Закону № 400/97-ВР встановлено обов'язок страхувальника виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 цього Закону управління Пенсійного фонду має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

Відповідно до абз. 4 п.п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції.

Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Виходячи з положень пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Разом з тим, з 01.01.2006 р. набрав чинності Закон України "Про збір на обов'язкове пенсійне державне страхування", згідно якого для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать зазначеному Закону.

1 січня 2015 р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 7І-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

З аналізу наведених норм випливає, що для платників збору визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 Закону № 400/97-ВР виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством на даний час не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вілія" зобов'язане відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за квітень 2015 р.

При цьому, предметом оскарження в апеляційній скарзі по адміністративній справі №824/136/15-а є стягнення з СТОВ «Агрофірма «Вілія» на користь Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі витрат на виплату та доставку пенсії колишній працівниці Товариства, призначеній на пільгових умовах відповідно до пунктів «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянці ОСОБА_6.

Правомірність позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі по справі №824/915/15-а щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій прямо залежить від правомірності нарахувань таких зобов'язань.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.08.2035 року по справі №824/1686/ 15-а визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області:

щодо щомісячного нарахування після 01.01.2015 року СТОВ «Агрофірма «Вілія» зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії призначеної на пільгових умовах громадянці ОСОБА_6;

щодо збільшення СТОВ «Агрофірма «Вілія» строку зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії призначеної на пільгових умовах громадянці ОСОБА_6 з 01.01.2015 року.

Постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.08.2015 року по справі №824/1686/15-а управлінням Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області станом на 22.09.2015 року не оскаржена та набрала законної.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вілія" фактичних витрат на виплату та доставку пенсії призначеної на пільгових умовах громадянці ОСОБА_6 в сумі 990,50 грн. не підлягають задоволенню.

Решта розрахунків відповідачем не оскаржувалась та суду не було надано доказів щодо їх помилковості.

Частиною 2 ст. 14 КАС України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вілія" задовольнити частково.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області до Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вілія" про стягнення заборгованості скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області задоволити частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вілія" на користь управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за квітень 2015 р. у сумі 4014,38 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 29 вересня 2015 року.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Загороднюк А.Г.

Полотнянко Ю.П.