Постанова

від 19.06.2015 по справі 826/4361/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 червня 2015 року 13:00 № 826/4361/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Ліфт Сервіс» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.02.2015 року № 0001312202, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігма Ліфт Сервіс» (надалі - позивач, ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс») з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.02.2015 року № 0001312202.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що висновки Акта ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 09.02.2015 року № 131/26-54-22-02/36146408, складеного за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з підприємствами ТОВ «Рустікон», ТОВ «Стаф - Торг», ТОВ «Будівельна компанія «Універсал Моноліт» і ТОВ «Автокарголім» за період липень і вересень 2014 року, документально і нормативно не підтверджуються. На переконання останнього, хибність висновків контролюючого органу про нереальність (безтоварність) господарських операцій ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» з вказаними контрагентами спростовується наявними у нього первинними документами та нормами чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2015 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 08.04.2015 року.

08.04.2015 року у судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, що у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини неявки у дане судове засідання відповідач суду не повідомляв, клопотань чи заяв про розгляд справи без участі його представника або про відкладення судового засідання не заявляв.

З огляду на викладене вище, суд у судовому засіданні 08.04.2015 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з підприємствами ТОВ «Рустікон» (ідентифікаційний код 39247170), ТОВ «Стаф-Торг» (ідентифікаційний код 38780860) - за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року та з ТОВ «Будівельна компанія «Універсал Моноліт» (ідентифікаційний код 38946781), ТОВ «Автокарголім» (ідентифікаційний код 39168890) за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року, за результатами якої складений Акт від 09.02.2015 року № 131/26-54-22-02/36146408 (надалі - акт перевірки).

У вказаного акта перевірки, копія якого наявна у матеріалах справи, містяться висновки контролюючого органу: 1) про заниження позивачем, в порушення норм п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, суми податку на додану вартість, що підлягала сплаті до бюджету, на 235 588 грн. (в тому числі за липень 2014 року на 116 524 грн., за вересень 2014 року на 119 064 грн.). Епізод даного податкового правопорушення відповідач пов'язує з фактом неправомірного віднесення ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» до складу податкового кредиту за липень і вересень 2014 року суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, що були виписані ТОВ «Рустікон» (згідно договору купівлі-продажу від 01.07.2014 року № 01072014), ТОВ «Стаф-Торг» (згідно договору на виконання робіт від 05.05.2014 року № 05052014), ТОВ «Будівельна компанія «Універсал Моноліт» (згідно договору купівлі-продажу від 28.08.2014 року № 280814) і ТОВ «Автокарголім» (згідно договору купівлі-продажу від 01.09.2014 року № 010914). Перелік зазначених податкових накладних, а також інших первинних документів (видаткових накладних, актів виконаних робіт), оформлених на виконання зазначених договорів, та попередньо наданих позивачем до ДПІ разом із супровідними листами від 08.10.2014 року № 08/10/2014, від 07.11.2014 року № 07/11/2014 та від 29.12.2014 року № 29/12/2014 у відповідь на письмові запити від 18.09.2014 року, від 16.10.2014 року та від 18.12.2014 року, наведені на стор. 5, 9, 10, 12 і 16 Акта перевірки; 2) про порушення позивачем вимог норм п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що на думку перевіряючого, виключає можливість включення ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1 177 940 грн. у 2014 році по операціях саме з переліченими вище підприємствами.

Результатами перевірки також зафіксовано ненадання позивачем до перевірки певних документів по спірних господарських операціях, а саме: довіреностей на отримання ТМЦ (товарів), сертифікатів якості на товари, товарно-транспортних накладних, і дозволів, виданих ТОВ «Стаф-Торг» на право здійснення робіт з монтажу, налагодження та ремонту, реконструкції та модернізації ліфтів.

Також, за результатами аналізу відомостей з АІС «Податковий блок», перевіряючими встановлено: відсутність у ТОВ «Рустікон», ТОВ «Стаф-Торг», ТОВ «Будівельна компанія «Універсал Моноліт» і ТОВ «Автокарголім» фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення задекларованих господарських операцій; в наданих до перевірки податкових накладних ТОВ «Рустікон», ТОВ «Будівельна компанія «Універсал Моноліт» і ТОВ «Автокарголім» наведені недостовірні реквізити щодо місцезнаходження контрагентів-постачальників ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» (оскільки згідно наявної у контролюючого органу податкової інформації зазначені підприємства не знаходяться за своєю податковою адресою); податкову декларацію ТОВ «Рустікон» з ПДВ за липень 2014 року не визнано податковою звітністю та свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Рустікон» № 392471726598 анульовано; за звітні періоди липень, вересень 2014 року ТОВ «Стаф - Торг», ТОВ «Автокарголім» і ТОВ «Будівельна компанія «Універсал Моноліт» виписували податкові накладні на суму ПДВ 10 тис. грн., що не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Крім того, перевіряючими були враховані висновки акта ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22.09.2014 року № 29/26-59-22-01/39247170 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Рустікон» по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та -покупцями за період липень 2014 року, згідно яких господарські операції ТОВ «Рустікон» з платниками податків (в т.ч. позивачем) документально не підтверджені.

На підставі вищевикладеного, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві дійшла висновку про відсутність у ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» достатніх правових підстав для формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат за рахунок нереальних правочинів з ТОВ «Рустікон», ТОВ «Стаф - Торг», ТОВ «Будівельна компанія «Універсал Моноліт» і ТОВ «Автокарголім».

За результатами проведеної документальної перевірки позивача перевіряючий дійшов висновку про заниження ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» податку додану вартість на загальну суму 235 588 грн. (в т.ч. за липень 2014 року на суму 116 524 грн., за вересень 2014 року 119 064 грн.).

З огляду на викладене, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві винесла податкове повідомлення-рішення (форми «Р») від 27.02.2015 року № 0001312202, яким визначило ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 353 382 грн., в т.ч. 235 588 грн. за основним платежем, 117 794 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

У розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), «податковий кредит» - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У силу п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною..

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме: Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2014 року № 10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 року за № 185/24962, (який набрав чинності 01.03.2014 року та був чинний станом на момент існування спірних правовідносин).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, у листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно норм до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз викладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Під час судового розгляду справи також встановлено укладення протягом 2014 року між ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» (Покупець, Замовник) і підприємствами ТОВ «Рустікон», ТОВ «Будівельна компанія «Універсал Моноліт» і ТОВ «Автокарголім» (Постачальники) однотипних договорів поставок від 01.07.2014 року № 01072014, від 28.08.2014 року № 280814 і від 01.09.2014 року № 010914, а з ТОВ «Стаф-Торг» (Виконавець) - договору на виконання робіт від 05.05.2014 року № 05052014.

За умовами зазначених Договорів поставок, Постачальники зобов'язуються поставити, а Покупець, в свою чергу, прийняти та оплатити товар в асортименті, за найменуванням, в об'ємі та кількості, за якісними показниками, що узгоджені в накладних, які є невід'ємною частиною цих Договорів. Поставка товарів здійснюється на умовах DDP склад Постачальника - м. Київ (у відповідності до правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» 2010 року) за винятками, що передбачені у додаткових угодах. Покупець забезпечує розвантаження продукції у місці призначення за свій рахунок. Приймання-передача товарів по кількості та якості здійснюється на місці поставки (склад Покупця в м. Києві) за участі уповноважених представників сторін протягом 2-х днів з моменту доставлення товарів в пункт призначення, та оформлюється актом приймання-передачі продукції або актом зовнішнього огляду та засвідчення комплектності і цілісності продукції (в разі відсутності представника Постачальника). Якість поставленої продукції підтверджується сертифікатами якості заводу-виробника, паспортом на продукцію, гарантійними талонами та ін. документами, що передбачені чинним законодавством. Оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем на підставі рахунку або Договору. Ціни на продукцію узгоджені в накладних.

За умовами Договору на виконання робіт, Виконавець зобов'язується за дорученням Замовника) виконати роботи зі зборки кабін і дверей ліфтів та ліфтового обладнання на об'єктах Замовника. Виконавець виконує роботи з моменту отримання письмового повідомлення від Замовника, та роботи вважаються виконаними після підписання сторонами акта виконаних робіт. Загальна вартість цього Договору складає 700 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 116 666,67 грн.), окремо сторонами визначена вартість робіт зі зборки однієї кабіни ліфту в сумі 15 480 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 580 грн.) та вартість робіт зі зборки одних дверей ліфту - 1 680 грн. (в т.ч. ПДВ - 280 грн.). Розрахунки за даним Договором здійснюються Замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця за фактом виконання робіт і підписання відповідних актів виконаних робіт.

Водночас, зі змісту даного Договору вбачається, що сторонами не були врегулюванні питання щодо способу виконання робіт, порядку та способу обміну (повернення) необхідними для виконання робіт інформацією та матеріалами, переліку і власника таких матеріалів.

На підтвердження обставин отримання товарів від ТОВ «Рустікон», ТОВ «Будівельна компанія «Універсал Моноліт» і ТОВ «Автокарголім», згідно вказаних договорів поставок, та проведення розрахунків за такі придбані товари позивач надав до суду наступні документи:

- копії видаткових накладних від 01.07.2014 року № 2 на суму 59 400 грн. (з ПДВ), від 07.07.2014 року № 300 на суму 59 400 грн. (з ПДВ), від 11.07.2014 року № 501 на суму 59 400 грн. (з ПДВ), від 14.07.2014 року № 650 на суму 59 400 грн. (з ПДВ), від 21.07.2014 року № 1000 на суму 59 400 грн. (з ПДВ), від 28.07.2014 року № 1435 на суму 30 984 грн. (з ПДВ) - щодо отримання товарів від ТОВ «Рустікон», видаткових накладних від 01.09.2014 року № 5 на суму 59 928 грн. (з ПДВ), від 05.09.2014 року № 207 на суму 59 928 грн. (з ПДВ), від 09.09.2014 року № 405 на суму 59 928 грн. (з ПДВ), від 12.09.2014 року № 564 на суму 59 928 грн. (з ПДВ), від 15.09.2014 року № 707 на суму 59 928 грн. (з ПДВ), від 18.09.2014 року № 865 на суму 59 928 грн. ( з ПДВ), від 23.09.2014 року № 1106 на суму 59 928 грн. (з ПДВ), від 25.09.2014 року № 1267 на суму 59 928 грн. (з ПДВ) - щодо отримання товарів від ТОВ «БЮК Універсал Моноліт», видаткових накладних від 03.09.2014 року № 84 на суму 117 360 грн. (з ПДВ) і від 04.09.2014 року № 124 на суму 117 600 грн. (з ПДВ) - щодо отримання товарів від ТОВ «Автокарголім», які не містять таких обов'язкових для первинного документу реквізитів як П.І.П. особи, відповідальної за складання і підписання цих документів (зі сторони Покупця);

- копії довіреностей на отримання ТМЦ, виданих головному інженеру (директору) ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» ОСОБА_3, та роздруківки з електронного реєстру документів (довіреностей) за червень 2014 року, що не відповідає встановленому порядку ведення журналу реєстрації довіреностей підприємства, встановленому Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за № 293/1318) та діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин;

- копії товарно-транспортних накладних форми № 1-ТН від 21.07.2014 року № Р2107, від 04.09.2014 року № Р0409, від 03.09.2014 року № Р0309, від 28.07.2014 року № Р2807, від 14.07.2014 року № Р1407, від 11.07.2014 року № Р1107, від 07.07.2014 року № Р0707, від 01.07.2014 року № Р0107, згідно яких перевезення вантажів від ТОВ «Рустікон» і ТОВ «Автокарголім» здійснювалося самотужки позивачем з використанням автомобіля марки Fiat Doblo держ. реєстр. номер НОМЕР_1

- копії подорожніх листів службового легкового автомобіля від 01.09.2014 року, від 05.09.2014 року, від 09.09.2014 року, від 12.09.2014 року, від 15.09.2014 року, від 18.09.2014 року, від 23.09.2014 року, від 25.09.2014 року, в яких відсутні відомості про обсяги фактично використаного пального та пробіг атом (в км);

- копії листів-замовлень ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» від 05.05.2014 року №; 05/05/2014 та від 08.05.2014 року № 08/05/2014 року, адресованих ТОВ «Стаф-Торг» щодо обсягу та місця виконання робіт з відмітками про ознайомлення директора контрагента ОСОБА_4;

- копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 01.07.2014 року № 14 на суму 32 280 грн. (з ПДВ), від 04.07.2014 року № 159 на суму 40 680 грн. (з ПДВ), від 07.07.2014 року № 333 на суму 35 640 грн. (з ПДВ), від 10.07.2014 року № 455 на суму 37 320 грн. (з ПДВ), від 15.07.2014 року № 685 на суму 45 720 грн. (з ПДВ), від 18.07.2014 року № 853 на суму 45 720 грн. (з ПДВ), від 24.07.2014 року № 1105 на суму 47 400 грн. (з ПДВ), від 28.07.2014 року № 1406 на суму 42 360 грн. (з ПДВ) і від 31.07.2014 року № 1457 на суму 44 040 грн. (з ПДВ). Згідно письмових пояснень представника позивача від 08.04.2015 року безпосередньо роботи зі зборки кабін і дверей ліфтів, що виконувалися ТОВ «Стаф-Торг» згідно вказаних актів, за своєю специфікою не потребували отримання будь-якої спеціальної дозвільної документації;

- копії податкових накладних від 01.07.2014 року № 2 на суму 59 400 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 900 грн.), від 07.07.2014 року № 300 на суму 59 400 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 900 грн.), від 11.07.2014 року № 501 на суму 59 400 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 900 грн.), від 14.07.2014 року № 650 на суму 59 400 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 900 грн.), від 21.07.2014 року № 1000 на суму 59 400 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 900 грн.) і від 28.07.2014 року № 1435 на суму 30 984 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 164 грн.) за підписом ОСОБА_2 і скріплених печаткою ТОВ «Рустікон», податкових накладних від 01.09.2014 року № 6 на суму 59 928 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 988 грн.), від 05.09.2014 року № 207 на суму 59 928 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 988 грн.), від 09.09.2014 року № 405 на суму 59 928 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 988 грн.), від 12.09.2014 року № 564 на суму 59 928 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 988 грн.), від 15.09.2014 року № 707 на суму 59 928 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 988 грн.), від 18.09.2014 року № 865 на суму 59 928 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 988 грн.), від 23.09.2014 року № 1106 на суму 59 928 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 988 грн.), від 25.09.2014 року № 1267 на суму 59 928 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 988 грн.) за підписом ОСОБА_5 і скріплених печаткою ТОВ «БК «Універсал Моноліт», податкових накладних від 03.09.2014 року № 84 на суму 117 360 грн. (в т.ч. ПДВ - 19 560 грн.) і від 04.09.2014 року № 124 на суму 117 600 грн. (в т.ч. ПДВ - 19 600 грн.) за підписом ОСОБА_6 і скріплених печаткою ТОВ «Автокарголім», податкових накладних від 01.07.2014 року № 14 на суму 32 280 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 380 грн.), від 04.07.2014 року № 159 на суму 40 680 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 780 грн.), від 07.07.2014 року № 333 на суму 35 640 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 940 грн.), від 10.07.2014 року № 455 на суму 37 320 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 220 грн.), від 15.07.2014 року № 585 на суму 45 720 грн. (в т,ч. ПДВ - 7 620 грн.), від 18.07.2014 року № 853 на суму 45 720 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 620 грн.), від 24.07.2014 року № 1105 на суму 47 400 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 900 грн.), від 28.07.2014 року № 1406 на суму 42 360 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 060 грн.), від 31.07.2014 року № 1457 на суму 44 040 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 340 грн.) за підписом ОСОБА_4 і скріплених печаткою ТОВ «Стаф - Торг»;

- виписок ПАТ «Банк «Юнісон» (МФО 380902) по особовому рахунку ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» щодо перерахування на користь ТОВ «Рустікон» безготівкових коштів на загальну суму 327 984 грн. (з ПДВ), на користь ТОВ «Стаф-Торг» - на загальну суму 373 455,89 грн., на користь ТОВ «БК «Універсал Моноліт» - на загальну суму 33 559,68 грн. (сума недоплати за описаними вище господарськими операціями становить 445 864,32 грн. (в т.ч. ПДВ), на користь ТОВ «Автокарголім» - на загальну суму 229 928,70 грн. (сума недоплати за описаними вище господарськими операціями становить 5 031,30 грн. (в т.ч. ПДВ).

Також, додатково на підтвердження правомочності своїх контрагентів при укладанні договорів та підписанні первинних документів позивач надав до суду: копії витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (надалі - ЄДР) відносно ТОВ «Рустікон» (станом на 01.07.2014 року), ТОВ «Стаф-Торг» (станом на 13.05.2014 року), ТОВ «БК «Універсал Моноліт» (станом на 28.08.2014 року) і ТОВ «Автокарголім» (станом на 15.08.2014 року та 01.09.2014 року); копії виписки з ЄДР станом на 22.07.2014 року та довідки з органу статистики відносно ТОВ «Рустікон» від 22.07.2014 року; копії виписки з ЄДР відносно ТОВ Стаф-Торг» станом на 29.04.2014 року, наказу ТОВ «Стаф-Торг» від 25.04.2014 року № 03 про призначення ОСОБА_4 керівником підприємства; копії ліцензії серії АЕ № 290952, виданої ТОВ «БК «Універсал Моноліт» на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, і довідки з органу статистики відносно цього товариства від 18.08.2014 року; копію наказу ТОВ «Автокарголім» від 21.07.2014 року № 3 щодо призначення ОСОБА_6 на посаду керівника підприємства; копії витягів з Реєстру платників податку на додану вартість - ТОВ «Рустікон», ТОВ «Будівельна компанія «Універсал Моноліт» і ТОВ «Автокарголім».

При цьому, у ході дослідження даних документів, а також згідно наявних в ЄДР відомостей судом встановлено, що у період з 01.07.2014 року по 14.07.2014 року особою уповноваженою на укладення та підписання правочинів від імені ТОВ «Рустікон» являвся керівник ОСОБА_7 (що засвідчується наявними у справі витягами з ЄДР станом на 01.07.2014 року, 02.07.2014 року, 07.07.2014 року, 11.07.2014 року та 14.07.2014 року). Натомість, позивачем до матеріалів справи були подані копії договору поставки від 01.07.2014 року № 01072014, видаткових та податкових накладних за період з 01.07.2014 року по 14.07.2014 року, що підписані іншою особою - директором ОСОБА_2 без посилання на реквізити жодних правовстановлюючих документів (довіреностей), яка за даними ЄДР значиться керівником цього підприємства лише з 21.07.2014 року.

Більш того, інших первинних документів, оформлених на підставі вказаних вище договорів поставок та договору на виконання робіт, зокрема: платіжних документів, документів бухгалтерського обліку та банківських виписок на підтвердження факту проведення ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» з контрагентами-постачальниками ТОВ «БК «Універсал Моноліт» і ТОВ «Автокарголім» у повному обсязі, як про це зазначає позивач в тексті поданого позову; сертифікатів якості заводу-виробника, паспортів та гарантійних документів на товари, обов'язкова наявність яких передбачена умовами п. 2.2 Договорів поставок; рахунків-фактур на оплату товару, виставлених Постачальниками; оборотно-сальдових відомостей по рахунку бухгалтерського обліку 28 «Товари» та/або 20 «Виробничі запаси» за певні періоди, первинних документів (оформлення яких зумовлено положеннями Закону № 996-ХІV і Положення № 88 та передбачено Наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 року № 2 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів», Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291), на підтвердження фактів реального надходження на склад ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» комплектуючих та обладнання, обліку та відповідно збільшення обсягів залишків таких ТМЦ за певною номенклатурою; документальних доказів передачі (повернення) ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» на адресу ТОВ «Стаф-Торг» необхідних для виконання робіт матеріалів і інформації, позивач суду не пред'явив та пояснень щодо причин їх відсутності не надав.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у матеріалах справи первинні документи, надані позивачем (в тому числі, банківські виписки) суд встановив відсутність документальних доказів руху у ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» матеріальних активів (товарів) чи власного капіталу платника - позивача - у зазначених ним обсягах.

Крім того, при оцінці правильності врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату вартості придбаних у контрагентів товарів і робіт, судом досліджувалась не лише реальність виконання цих операцій та їх документування, а й факт отримання позивачем доходу за наслідками подальшого використання отриманих товарів, результатів виконаних робіт у відповідних податкових періодах.

Так, під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

У той же час, умовою відображення господарської операції у податковому обліку є її здійснення за наявності розумної економічної причини (ділової мети).

Аналогічно в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.11.2014 року № К/800/47453/14 зазначено, що: «…обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій. Оскільки, навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відтак, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів».

Відповідно до письмових пояснень представника позивача від 08.04.2015 року, що наявні в матеріалах справи, придбані у ТОВ «Рустікон», ТОВ «Будівельна компанія «Універсал Моноліт» і ТОВ «Автокарголім» товари (комплектуючі) та результати робіт ТОВ «Стаф-Торг» були використані ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» у своїй господарській діяльності. Так, протягом перевіряємого періоду позивач фактично здійснював діяльність з виконання будівельно-монтажних робіт на замовлення третіх осіб (поставка, встановлення, пусконалогодження та обслуговування ліфтового обладнання), що відповідає зареєстрованим видам господарської діяльності Товариства. На обґрунтування вказано представник позивача надав суду наступні документи: копію статуту ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс», штатний розклад ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс», затверджений на 01.07.2014 року, 01.09.2014 року та 01.04.2015 року; довідку від 06.04.2015 року щодо обліку на балансі підприємства автомобіля марки Fiat Doblo Сombi Base; копії актів списання матеріалів, датованих серпнем-жовтнем 2014 року та груднем 2014 року; копії кількісних калькуляцій витратних матеріалів необхідних для виконання робіт на конкретних об'єктах, датованих 06.12.2012 роком, 19.03.2014 роком, 10.07.2014 роком, 03.11.2014 роком; копії договору від 10.12.2013 року № 291113, укладеного між ТОВ «Спецмехбуд 21» (Замовник) і позивачем (Виконавець) щодо виконання останнім власними силами та з використанням власних матеріалів та обладнання платних робіт з поставки, монтажу, пусконалогоджувальні роботи та роботи з організації ведення в експлуатацію ліфтового обладнання на об'єкті будівництва житлово-офісно-торгівельно-розважального комплексу за адресою: вул. Анрі Барбюса, 52/1 в Печерському районі м. Києва, та первинних документів до цього Договору; копії договору від 19.03.2014 року № 211113, укладеного позивачем з ТОВ БК «Геос», договору від 24.05.2012 року № 240512, укладеного позивачем з ПАТ «Діпробудмашина», договору субпідряду від 03.11.2014 року № 29, укладеного позивачем з ТОВ «БП-4 КМБ-1», щодо виконання монтажних та пусконалогоджувальних робіт, робіт по введенню ліфтового обладнання в експлуатацію та деяких первинних документів до цих договорів; договорів купівлі-продажу від 12.08.2014 року № 03414 та від 30.07.2014 року № 02887, укладених між позивачем (як Продавцем) і ТОВ «Інвестиційний союз «Либідь» (Покупець) щодо реалізації запчастин до ліфтового обладнання.

Однак, суд критично ставиться до даних документів, оскільки безпосередньо зі змісту останніх не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між спірними господарськими операціями та наведеними документами.

Враховуючи вищенаведений аналіз наявних у матеріалах справи первинних документів, що були надані позивачем, судом вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді, не були надані документи, зокрема первинні, які б в дійсності підтверджували як факти реального виконання ТОВ «Стаф-Торг» робіт зі зборки елементів ліфтів користь позивача та отримання товарів від ТОВ «Рустікон», ТОВ «Будівельна компанія «Універсал Моноліт» і ТОВ «Автокарголім», так і наявність зв'язку таких операцій з господарською діяльністю ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс».

З огляду на те, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з названими контрагентами належними первинними документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, суд дійшов до висновку про правомірність донарахування контролюючим органом позивачу суми податку на додану вартість із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Ліфт Сервіс» відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Ліфт Сервіс» (ідентифікаційний код: 36146408, адреса: 04114, м. Київ, вул. Дубровицька, 28) судовий збір у розмірі 4 384,80 грн. (чотирьох тисяч трьохсот вісімдесяти чотирьох грн. 80 копійок) на р/р №31218206784007, отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820019, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок