Постанова

від 29.07.2015 по справі 826/4361/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4361/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Жигіля Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Ліфт Сервіс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Ліфт Сервіс» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігма Ліфт Сервіс» ( далі - позивач ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ( далі - відповідач ) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 27.02.2015 р. № 0001312202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2015 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову про задоволення позовних вимог, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу за їх відсутності в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Сігма Ліфт Сервіс» ( далі - ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» ) є юридичною особою та перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ( далі - ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві ) як платник податку на додану вартість ( далі - ПДВ ).

Відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Рустікон», ТОВ «Стаф-Торг» - за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р. та з ТОВ «Будівельна компанія «Універсал Моноліт», ТОВ «Автокарголім» за період з 01.09.2014 р. по 30.09.2014 р., за результатами якої складено акт від 09.02.2015 р. № 131/26-54-22-02/36146408.

Згідно з висновками зазначеного акту перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п.п. 138.1, 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ на 235588,00 грн. і до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1177940,00 грн.

Такі висновки акту перевірки обґрунтовані порушенням контрагентами позивача податкової дисципліни, відомостями з АІС «Податковий блок» щодо контрагентів позивача та інформацією в акті зустрічної звірки контрагента позивача - ТОВ «Рустікон».

На підставі та на виконання цього акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 27.02.2015 р. № 0001312202, яким позивачу визначено до сплати суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 353382,00 грн., з яких 235588,00 грн. - за основним платежем і 117 794 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції ( штрафи ).

Судова колегія встановила, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено реальність спірних операцій з ТОВ «Рустікон», ТОВ «Стаф-Торг», ТОВ «Будівельна компанія «Універсал Моноліт», ТОВ «Автокарголім» та їх зв'язок з господарською діяльністю товариства.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Податкового кодексу України ( далі - ПК України ), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ( далі - Закон № 996-XIV ), Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 ( далі - Положення № 88 ).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п. 138.2 ст. 138 ПК України закріплено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктами 198.1-198.3, 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Згідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2.4 Положення № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ( форми ), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції ( у натуральному та/або вартісному виразі ), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що для встановлення правомірності нарахування платником податків його податкових зобов'язань з податку на прибуток та з ПДВ належить з'ясовувати реальність руху активів та коштів у процесі здійснення відповідних господарських операцій і використання придбаних товарів/послуг у його господарській діяльності.

При цьому, зазначені обставини повинні підтверджуватися первинною документацією, складеною з дотриманням вимог Закону № 996-XIV та Положення № 88.

Разом з тим, колегія суддів встановила, що позивачем з ТОВ «Рустікон» було укладено договір поставки від 01.07.2014 р. № 01072014 / Т.1 а.с. 27-28 /, з ТОВ Будівельна компанія «Універсал Моноліт» - договір поставки від 28.08.2014 р. №280814 / Т. 1 а.с. 41 /, з ТОВ «Автокарголім» - договір поставки від 01.09.2014 р. № 010914.

Предметом зазначених договорів є поставка відповідного обладнання, а саме: анкеру, кронштейну П-образного, анкеру хімічного (клеєвого), плат та поручнів для ескалаторів.

Крім того, позивачем було укладено з ТОВ «Стаф-Торг» договір виконання робіт від 05.05.2014 р. № 05052014 / Т. 1 а.с. 64 /, предметом якого є виконання робіт зі збирання кабін і дверей ліфтів та ліфтового обладнання.

Реальність здійснення фінансово-господарських операцій за вищевказаними договорами поставки, укладеними позивачем з ТОВ «Рустікон», ТОВ Будівельна компанія «Універсал Моноліт», ТОВ «Автокарголім» підтверджується відповідними видатковими / Т. 1 а.с. 29-34, 42-49, 60-61 / та податковими накладними / Т. 1 а.с. 35-40, 50-57, 62-63 / довіреностями на отримання ТМЦ / Т. 1 а.с. 160-166 /, товарно-транспортними накладними / Т. 1 а.с. 170-177 /, подорожними листами / Т. 1 а.с. 178-185 /, литами-замовлень, банківськими виписками по рахунку ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» /Т.1 а.с. 83-89 /.

Товарність фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ «Стаф-Торг» за вказаним договором виконання робіт підтверджується актами здачі-прийняття робіт / Т. 1 а.с. 65-73/, податковими накладними / Т.1 а.с. 74-82 /, банківськими виписками по рахунку ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» / Т. 1 а.с. 90 /.

При цьому, колегія суддів відзначає, що всі вище перелічені первинні документи, окрім видаткових накладних, складені у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV та п. 2.4 Положення № 88, а отже, є належними і допустимими доказами, у розумінні ст. 70 КАС України.

Водночас, колегія суддів відзначає, що дійсно у видаткових накладних відсутні деякі реквізити, зокрема дані про осіб, які їх підписали, однак, в цілому зазначені документи відображають зміст і характер спірних господарських операцій, а наведені в них дані відповідають відомостям, що містяться в інших первинних документах, складених за результатами господарських операцій позивача з ТОВ «Рустікон», ТОВ Будівельна компанія «Універсал Моноліт», ТОВ «Автокарголім». При цьому, самі лише недоліки окремих первинних документів за умови підтвердження реальності господарських операцій та розрахунків між їх сторонами, не є достатньою та необхідною правовою підставою для визнання таких операцій безтоварними.

Крім того, у матеріалах справи наявні первинні документи, якими підтверджується використання обладнання, придбаного позивачем у зазначених вище контрагентів в його господарській діяльності, а саме: 1) обладнання, придбане у ТОВ «Рустікон» і ТОВ Будівельна компанія «Універсал Моноліт» (анкери, кронштейни П-образного, анкери хімічного (клеєного)) було використано позивачем, зокрема при виконанні зобов'язань перед ПАТ «Дніпробудмашина», ТОВ «БП-4 КМБ-1», ТОВ «Спецмехбуд 21», ТОВ «ГЕОС», ПАТ «Трест «Київміськбуд-3» ( відповідні договори з третіми особами, акти списання ТМЦ, кількісними калькуляціями витратних матеріалів, акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, специфікаціями, актом здачі-прийняття робіт ) / Т. 1 а.с. 186-266, Т.2 а.с. 1-33 /; 2) поручні для ескалаторів і плати, придбані у ТОВ «Автокарголім», відповідно до наявних у справі первинних документів ( договорів купівлі-продажу, договірної ціни, видаткових накладних, довіреностей на отримання ТМЦ ) / Т. 2 а.с. 34-48/ були використані позивачем при виконанні його зобов'язань перед ТОВ «Інвестиційний союз «Либідь»; 3) кабіни ліфтів і двері, які були зібрані ТОВ «Стаф-Торг» на підставі та на виконання зобов'язань за договором виконання робіт від 05.05.2014 р. № 05052014 були встановлені ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» на об'єкті ТОВ «Спецмехбуд 21» за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 52/1 / Т.1 а.с. 194, 197-200, 205/, зокрема актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року / Т.1 а.с. 215-217 /.

Судова колегія відзначає й те, що предмет договорів поставки, укладених позивачем з ТОВ «Рустікон», ТОВ Будівельна компанія «Універсал Моноліт», ТОВ «Автокарголім», і договору виконання робіт, укладеного з ТОВ «Стаф-Торг», відповідає основним видам економічної діяльності позивача, одним з яких є організація будівництва будівель, будівництво житлових і нежитлових будівель.

Таким чином, оцінюючи всі наявні у справі докази в їх сукупності, відповідно до вимог ст. 86 КАС України, колегія суддів встановила, що матеріалами справи підтверджуються розрахунки позивача за договорами поставки з ТОВ «Рустікон», з ТОВ Будівельна компанія «Універсал Моноліт», з ТОВ «Автокарголім» та за договором виконання робіт, укладеним з ТОВ «Стаф-Торг», подальший рух придбаних ним товарів ( результатів робіт ) та використання їх у господарській діяльності товариства, а витрати відображені у відповідних податкових накладних, складених на підставі правовідносин з цими суб'єктами господарювання, а отже, невизнання відповідачем показників податкової звітності, сформованих позивачем на підставі вказаних господарських операцій, є безпідставним.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги і вважає необґрунтованими доводи податкового органу про те, що контрагентами позивача були порушені вимоги податкового законодавства, зокрема посилання відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Рустікон» від 22.09.2014 р. №29/26-59-22-01/39247170, з огляду на наступне.

Так, дослідження положень ст. 61 Конституції України надає підстави стверджувати, що юридична відповідальність особи має персоніфікований характер та не може ставитися у пряму залежність від дотримання податкової дисципліни третіми особами.

Тож, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податків до бюджету, то саме до нього й мають застосовуватись відповідні правові наслідки у вигляді певних санкцій, а не до інших суб'єктів господарювання, що перебувають з ним у правовідносинах.

Аналогічний правовий підхід викладено у рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 р. у справі «Булвес» АД проти Болгарії».

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не надав ані суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження жодних належних і допустимих, у розумінні ст. 70 КАС України, доказів, не довів правомірності прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.02.2015 р. № 0001312202 та не переконав суд у своїй правоті.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для задоволення адміністративного позову, а судом першої інстанції було неповно встановлені обставини справи, порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на це, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Ліфт Сервіс» задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Ліфт Сервіс» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2015 року - скасувати.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Ліфт Сервіс» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.02.2015 р. № 0001312202.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.