cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" червня 2015 р. Справа №911/2067/15
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Асоціації підприємців міста Василькова та району «Васильківський регіональний підприємницький центр», Київська область, м. Васильків
до Васильківської міської ради, Київська область, м. Васильків
про стягнення 16914,21 грн.
секретар судового засідання Колісник Ю.І.
за участю представників:
від позивача : Денисенко І.М. (виписка з ЄДРПОУ від 1 серпня 2014 року);
від відповідача: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Асоціація підприємців міста Василькова та району «Васильківський регіональний підприємницький центр» (далі - позивач) звернулась до господарського суду з позовом до Васильківської міської ради (далі - відповідач) про стягнення 16914,21 грн. на підставі ст. 1212 Цивільного кокдексу України.
Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 14 травня 2015 року та призначено справу до розгляду на 3 червня 2015 року.
Ухвалою суду від 3 червня 2015 року розгляд справи відкладено на 17 червня 2015 року.
Представник позивача в судових засіданнях 3 червня 2015 року та 17 червня 2015 року позовні вимоги підтримав.
Відповідач у судові засідання 3 червня 2015 року та 17 червня 2015 року представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду від 14 травня 2015 року та від 3 червня 2015 року, оскільки, кореспонденція направлялась на адресу відповідача, за якою він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими відправленнями, які 22 травня 2015 року та 16 червня 2015 року повернулись до суду з відмітками «вручено».
Згідно п. 2.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
17 червня 2015 року відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Між Асоціацією підприємців міста Василькова та району «Васильківський регіональний підприємницький центр» (за договором - орендар) та Васильківською міською радою (за договором - орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки від 15 листопада 2005 року (далі -договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 3210700000:03:033:0002), яка знаходиться по вул. Шевченка, 15 в м. Василькові Київської області, згідно рішення чотирнадцятої сесії Васильківської міської ради четвертого скликання №15.128-14-IV від 29 вересня 2005 року (п. 1. договору).
Відповідно до п.п. 2, 3 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,05 га. На земельній ділянці об'єкти нерухомого майна відсутні.
Згідно п. 7 договору, договір укладено на 1 (один) рік. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про наміри продовжити його дію.
Відповідно до п. 38. договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Договір оренди земельної ділянки від 15 листопада 2005 року зареєстровано Васильківським відділом Київської філії центру ДЗК від 17 листопада 2005 року за №040532600140.
Додатковою угодою №1 від 5 лютого 2007 року до договору оренди земельної ділянки №040532600140 від 17 листопада 2005 року продовжено термін дії договору на земельну ділянку несількогосподарського призначення (кадастровий номер 3210700000:03:033:0002) площею 0,05 га. по вул. Шевченка, 15 для тимчасового розміщення об'єктів торгівлі терміном на 5 (п'ять) років.
Вищезазначена додаткова угода зареєстрована Васильківським відділом Київської філії центру ДЗК від 5 лютого 2007 року за №040732600006.
Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
Згідно ст. 3 Закону України «Про оренду землі», об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом, а відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону, орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі», об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Частиною 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Судом встановлено, що договір оренди землі від 15 листопада 2005 року припинив дію 5 лютого 2012 року, додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 15 листопада 2005 року між Асоціацією підприємців міста Василькова та району «Васильківський регіональний підприємницький центр» та Васильківською міською радою укладено не було. Однак, позивачем після припинення дії договору оренди землі від 15 листопада 2005 року було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 16914,21 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.
Листом Васильківської міської ради №34/09-29 від 26 січня 2015 року у відповідь на лист Асоціації підприємців міста Василькова та району «Васильківський регіональний підприємницький центр» №231 від 15 січня 2015 року повідомлено, що станом на 1 січня 2013 року переплата по орендній платі за земельну ділянку по вул. Шевченка, 15 (кадастровий номер 3210700000:03:033:0002), площею 0,05 га згідно договору оренди №040532600140 від 17 листопада 2005 року становила 16914,21 грн. Орендна плата згідно вищезазначеного договору не нараховувалась з 5 лютого 2012 року у зв'язку з закінченням дії договору оренди земельної ділянки.
Як встановлено судом, станом на день розгляду справи відповідач грошові кошти у сумі 16914,21 грн. позивачу не повернув.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: набуття або збереження майна, набуття або збереження за рахунок іншої особи, відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України).
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові №6-88цс13 від 2 жовтня 2013 року.
Згідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, враховуючи припинення договору оренди земельної ділянки від 15 листопада 2005 року, підстави набуття та збереження грошових коштів у сумі 16914,21 грн. у відповідача відпали.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Васильківської міської ради (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 2, код 34627780) на користь Асоціації підприємців міста Василькова та району «Васильківський регіональний підприємницький центр» (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Грушевського, 17, 2 поверх, код 26246603 - 16914 (шістнадцять тисяч дев'ятсот чотирнадцять) грн. 21 коп. заборгованості та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено - 22 червня 2015 року
Суддя Д.Г. Заєць
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2015 |
Оприлюднено | 25.06.2015 |
Номер документу | 45365463 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Заєць Д.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні