Постанова

від 17.06.2015 по справі 904/200/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2015 року Справа № 904/200/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),

суддів: Антонік С.Г., Чоха Л.В.,

при секретарі Мудрак О.М.

від відповідача: Романовський Д.С.,довіреність №7/29-1119 від 30.12.14, представник;

від третьої особи: Міхеєв Ю.П.,довідка АБ№011501 від 30.12.14, керівник;

прокурор та представники позивача не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2015р. у справі №904/200/15

за позовом заступника військового прокурора Криворізького гарнізону, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ, в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

до Криворізької міської ради Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: гаражний кооператив "Горка", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2015р. у справі № 904/200/15 (судя Євстигнеєва Н.М.) задоволено позовні вимоги заступника військового прокурора Криворізького гарнізону, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ, в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська. Визнано незаконним та скасувано рішення Криворізької міської ради № 688 від 26.10.2011 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у Військовому містечку-35 та надання її в оренду для розміщення існуючого гаражного кооперативу " повністю. Визнано незаконним та скасувано рішення Криворізької міської ради № 1386 від 26.09.2012 "Про внесення змін до рішення Криворізької міської ради № 688 від 26.10.2011 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у Військовому містечку-35 та надання її в оренду для розміщення існуючого гаражного кооперативу" повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Криворізька міська рада звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2015р. скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову.

Посилається на те, що 14.07.2009р. Криворізькою квартирно-експлуатаційною частиною району була складена заява, підписана начальником Грицюком Ю.С. та завірена нотаріально, яка свідчить , що зазначена частина не заперечує проти відведення (при необхідності відчуження) гаражному кооперативу «Горняк» земельної ділянки розміром 3,0 га, на якій розташовані гаражі.

Також посилається на те, що відповідно до рішення державного секретаря МО України від 13.08.03 № 148/241ДС житловий фонд військових містечок №№ 33, 35 та земель полігону Криворізького гарнізону переданий у комунальну власність м.Кривого Рогу.

Крім того, скаржник в апеляційній скарзі зазначив, що твердження позивача стосовно того, що текст рішення міської ради № 688 від 26.10.2011р. не містить твердження щодо вилучення земельної ділянки є неправомірним, оскільки до нього вносились зміни рішенням Криворізької міської ради № 1386 від 26.09.2012р. стосовно такого вилучення.

Заступник військового прокурора Криворізького гарнізону у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, прокурор та представник позивача не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що коло представників у судовому засіданні не обмежено та те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності прокурора та представника позивача, яких належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 17.06.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 1980 році виконавчим комітетом Широківської ради депутатів трудящих Квартирно-експлуатаційній частині Криворізького району (наказом начальника Південно-Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління № 94 від 9 серпня 2013 року на виконання директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 01 липня 2013 року № Д-322/1/*2 Криворізьку КЕЧ району розформовано, правонаступником усіх її прав і обов'язків визначено Квартирно - експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська) для потреб оборони видано державний акт на право користування землею серії Б №009798, яким посвідчувалось право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 9819,7 га для використання в якості випробувального полігону, та встановлювались її межі в натурі на місцевості.

26.10.2011 рішенням XIV сесії VI скликання Криворізької міської ради №688 гаражному кооперативу "Горка" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у Військовому містечку № 35 у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу площею 1,2890 га для розміщення гаражного кооперативу та надання її в оренду кооперативу терміном на 5 років.

26.09.2012 рішенням XXVI сесії VI скликання Криворізької міської ради №1386 внесено зміни до рішення міськради №688 від 26.10.2011, а саме:

- пункт 2 викладено в новій редакції: "2. Вилучити із землекористування Криворізької квартирно-експлуатаційної частини земельну ділянку площею 1,2890 га, яка перебувала в її користуванні на підставі Державного акту серії Б №009798 від 1980 року";

- доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Надати гаражному кооперативу "Горка" в оренду терміном на 5 років вилучену земельну ділянку площею 1,2890 га для розміщення існуючого гаражного кооперативу у Військовому містечку-35 у Центрально-Міському районі, згідно з доданою схемою".

Підставою для внесення відповідних змін до рішення міської ради є отримання інформації, що була відсутня на момент прийняття міською радою рішення від 26.10.2011 №688 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у Військовому містечку-35 та надання її в оренду для розміщення існуючого гаражного кооперативу" та протест прокуратури міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.05.2012 №2294 вих.12 "Про усунення порушень вимог земельного законодавства".

10.12.2011 між Криворізькою міською радою та гаражним кооперативом "Горка" укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,2890 га кадастровий номер 1211000000:08:588:0006, розташованої у військовому містечку № 35 у Центрально-Міському районі м. Кривого рогу, із цільовим призначенням: "землі житлової та громадської забудови" для розміщення існуючого гаражного кооперативу. Договір оренди укладено строком на п'ять років.

Як вбачається з тексту позовної заяви, прокурор Криворізького гарнізону наполягає на тому, що спірні рішення були прийняті відповідачем в супереч вимогам законодавства, проти чого заперечував відповідач, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.

Статтею 20 Земельного кодексу УРСР від 08.07.1970 (відповідно до положень якого Криворізькій КЕЧ району видавався вказаний Державний акт) було унормовано, що право землекористування засвідчується державними актами на право користування землею.

Матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка площею 1,2890 га входить до складу земельної ділянки, на якій розташовується військове містечко №35.

Згідно з "Положенням про квартирно-експлуатаційну службу та квартирне забезпечення радянської армії та військово-морського флоту", затвердженим наказом Міністра оборони СРСР від 22 лютого 1977 року №75 (яке регулювало відповідні правовідносини на час їх виникнення), "Порядком вилучення і передачі військового майна Збройних Сил", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1282 від 29.08.2002, військове містечко - це майновий комплекс будівель, споруд, іншого нерухомого військового майна разом із житловим фондом, об'єктами соціальної та інженерної інфраструктури, які використовуються для його використовування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони.

Відповідно до ст.ст. 77, 78, 84 Земельного кодексу України, ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України", ст.ст. 1, 2 Закону України "Про використання земель оборони", на момент прийняття оскаржуваного рішення №688 від 26.10.2011 та до вилучення земельної ділянки оскаржуваним рішенням №1386 від 26.06.2012 вищевказані землі відносилися за формою власності - до державної власності, за цільовим призначенням - до земель оборони та перебували на обліку в органах квартирно-експлуатаційної служби ЗС України відповідно до вимог наказу Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997 "Про затвердження Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями" і "Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України" (далі - Положення), а також згадуваного наказу Міністра оборони СРСР №75 від 22.02.1977 та наказу Міністра оборони України № 215 від 21.04.2011, якими затверджувались Положення про організацію квартирно-експлуатаційної служби в оборонному відомстві.

Згідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на час прийняття рішення №688 від 26.10.2011) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Враховуючи наведені норми права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приймаючи зазначене оскаржуване рішення, Криворізька міська рада порушила положення ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що підставою набуття права власності або права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, за умови, що такі рішення прийняті у межах їх повноважень та відповідно до закону.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою перераховані у ст. 141 Земельного кодексу України:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення №1386 від 26.09.2012, Криворізькою міською радою не враховано приписи ст.ст. 116, 142 Земельного кодексу України та п.п. 44, 45 Положення, відповідно до яких існує певний, передбачений законодавством порядок припинення права постійного користування землями оборони у зв'язку із добровільною відмовою від них землекористувача.

Вказаний порядок передбачає:

- добровільну відмову землекористувача, адресовану власнику земельної ділянки;

- прийняття рішення власником земельної ділянки про припинення права постійного користування.

Згідно з ст. 317 Цивільного кодексу України лише власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.ст. 136, 137 Господарського кодексу України, який набрав чинності 1 січня 2004 року, тобто після прийняття Земельного кодексу України, розпорядження суб'єктами господарювання майновими правами на об'єкти державної власності, в тому числі шляхом надання згоди на припинення права користування земельними ділянками, які закріплюються за відповідними державними підприємствами, установами, організаціями, обмежене правомочностями правових титулів повного господарського відання або оперативного управління, що є особливістю правового регулювання у сфері державного сектору економіки згідно з ч. 5 ст. 22 Господарського кодексу України.

Тобто, підставою припинення права постійного користування земельними ділянками державної власності, закріпленими за державними юридичними особами, відповідно до ст. 142 Земельного кодексу України є згода саме органу управління такої юридичної особи на вилучення земельних ділянок, тобто у даному випадку - Міністерства оборони України та Кабінету Міністрів України.

Колегія суддів підтримує висновок господарського суду про те, що оскільки Квартирно-експлуатаційній частина Криворізького району створена та діє на основі лише державної власності, ця організація згідно з ч. 2 ст. 22 Господарського кодексу України є суб'єктом господарювання державного сектору економіки.

Статтями 9, 14 Закону України "Про Збройні Сили України", статтею 9 Закону України "Про оборону України" передбачено, що земля, інші природні ресурси, а також майно, що закріплені за військовими частинами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління. Кабінет Міністрів України встановлює порядок надання Збройним Силам України в управління об'єктів державної власності, в тому числі земельних ділянок.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (який набрав чинності 18.10.2006), ст. 141 Господарського кодексу України майно, закріплене за державними підприємствами, установами і організаціями є державним майном, управління яким здійснюється державою через вищезазначені уповноважені органи управління об'єктами державної власності.

Згідно ст. 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" до повноважень Кабінету Міністрів України серед іншого, віднесено прийняття рішень про передачу об'єктів державної власності (до яких відносяться і земельні ділянки та права на них) в комунальну власність, а також визначення порядку відчуження та списання таких об'єктів та розпорядження активами державних господарських організацій.

Порядок розпорядження таким активом державних господарських організацій як право постійного користування земельними ділянками оборони визначений Кабінетом Міністрів України лише постановою №436 від 22.05.2013.

За приписами ст. 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" до повноважень міністерств належить погодження передачі об'єктів державної власності (у т.ч. земельних ділянок) в комунальну власність, до сфери управління інших органів державної влади, господарських структур.

Постановами кабінету Міністрів України №1231-р від 24.12.2007 та №313 від 02.04.2008 спочатку зупинено міністерствам прийняття рішень про відчуження об'єктів державної власності, передачу їх до комунальної власності, вчинення інших дій, які можуть призвести до відчуження цих об'єктів, а потім визначено що така передача об'єктів нерухомості може здійснюватись виключно на підставі актів Уряду.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №318-р від 11.02.2010 заборонено погодження документів, прийняття рішень, на підставі яких може здійснюватись відчуження з державної власності земельних ділянок, наданих постійне користування державним підприємствам, установам, організаціям до законодавчого врегулювання питання щодо визначення порядку їх відчуження, що також підтверджує факт відсутності до того часу відповідного порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України №439 від 02.06.2010 було утворено Комісію з контролю за використанням і відчуженням земель оборони та інших земель державної власності, до повноважень якої належало, у тому числі, подання Уряду пропозицій щодо погодження добровільної відмови або згоди на вилучення або відчуження земельних ділянок згідно з пропозиціями Міноборони, МВС, МНС, Адміністрації Держприкордонслужби, інших центральних органів виконавчої влади. При цьому, у разі позитивного вирішення даного питання, відповідно до § 23 постанови кабінету Міністрів України № 950 від 18.07.2007 Кабінет Міністрів України уповноважений приймати протокольні рішення.

В зв'язку зі встановленими обставинами, відповідно до вище наведених вимог норм права, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що єдиним способом зміни правового режиму земельних ділянок, віднесених за цільовим призначенням до земель оборони, у разі добровільної відмови від права користування ними, протягом 2007 - травня 2012 років було адресування уповноваженим органам належним чином оформленої добровільної відмови державної військової організації, погодженої із Міністерством оборони України та за наявності протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України з цього приводу. З 06.05.2012 до 22.05.2013 відчуження земельних ділянок оборони та припинення прав на них було неможливим у зв'язку, із відсутністю установленого Урядом порядку, лише у відповідності до якого мали вчинятися наведені правові дії.

Враховуючи викладене, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що господарським судом правомірно визнано недійсними спірні рішення Криворізької міськради, оскільки, приймаючи оскаржувані рішення, Криворізька міська рада перевищила межі наданих їй повноважень, що полягає у незаконному розпорядженні земельною ділянкою військового містечка-35 площею 1,2890 га попри вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч.ч. 1, 5 ст. 116, ст. 141, ч. 3 ст. 142 Земельного кодексу України, ст. 317 Цивільного кодексу України, ст. 137 Господарського кодексу України, п.п. 44, 45 Положення про постійно діючу комісію з питань використання військового майна та земель оборони, які не знаходять застосування у повсякденній діяльності військ (сил), на потреби посилення соціального захисту військовослужбовців.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на те, що 14.07.2009р. Криворізькою квартирно-експлуатаційною частиною району була складена заява, підписана начальником Грицюком Ю.С. та завірена нотаріально, яка свідчить , що зазначена частина не заперечує проти відведення (при необхідності відчуження) гаражному кооперативу «Горняк» земельної ділянки розміром 3,0 га, на якій розташовані гаражі, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки постановами кабінету Міністрів України №1231-р від 24.12.2007 та №313 від 02.04.2008 спочатку зупинено міністерствам прийняття рішень про відчуження об'єктів державної власності, передачу їх до комунальної власності, вчинення інших дій, які можуть призвести до відчуження цих об'єктів, а потім визначено що така передача об'єктів нерухомості може здійснюватись виключно на підставі актів Уряду.

Крім того, заборона відчуження земель оборони закріплена в Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму використання земель оборони" (який набрав чинності 06.05.2012), яким внесено зміни до Законів України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", "Про використання земель оборони", а також до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, вкотре дублюючи правило, що відчуження земельних ділянок оборони здійснюється лише у порядку, встановленому кабінетом Міністрів України та прямо забороняло Криворізькій міськраді приймати оскаржуване рішення № 1386 від 26.09.2012р.

Також необґрунтованими є твердження скаржника про те, що відповідно до рішення державного секретаря МО України від 13.08.03 № 148/241ДС житловий фонд військових містечок №№ 33, 35 та земель полігону Криворізького гарнізону переданий у комунальну власність м.Кривого Рогу, оскільки, як вірно встановлено господарським судом, вони не були та не могли бути реалізовані через викладені вище зміни у законодавчому регулюванні порядку відчуження об'єктів державної власності, якими є майнові права постійного користування земельними ділянками оборони. Більш того, згідно відповіді Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська від 22.05.2014 на запит прокуратури вбачається, що спірна земельна ділянка дотепер перебуває на обліку в Квартирно-експлуатаційному відділі як землі оборони, що підтверджується формою 405.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької міської ради на залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2015р. у справі №904/200/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя Л.В. Чоха

Суддя С.Г. Антонік

Постанова виготовлена в повному обсязі 22.06.2015 року.