Постанова

від 09.06.2015 по справі 910/4616/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2015 р. Справа№ 910/4616/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Станіка С.Р.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Тарасенко В.М., Мироновська А.О.

від відповідача: Савченко І.Е.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія "Лазурний блюз" на рішення Господарського суду м. Києва від 31.03.2015р. у справі №910/4616/15-г (суддя: Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асгар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія "Лазурний блюз"

про стягнення 253494,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Відповідача про стягнення 253489,42 грн., з яких 232596,00 грн. основного боргу, 18306,30 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 2587,12 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва №910/4616/15-г від 31.03.2015р. позов задоволено.

Рішення мотивовано тим, що Відповідач в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що спірний договір є неукладеним, а тому і відсутній обов'язок у Відповідача підписувати акти приймання-передачі наданих послуг.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2015р. відновлено строк на апеляційне оскарження, прийнято апеляційну скаргу у справі №910/4616/15-г до провадження колегією суддів, розгляд скарги призначено на 09.06.2015р.

08.06.2015р. Позивачем подано до суду заперечення на апеляційну скаргу в якому просив залишити рішення господарського суду міста Києва без змін.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

07.03.2014р. між Відповідачем та Позивачем був укладений договір про надання послуг по фізичній охороні об'єкта №07/03-2014, за умовами якого у порядку та на умовах, визначених даним договором Позивач за дорученням Відповідача прийняв на себе зобов'язання щодо фізичної охорони об'єкту, а Відповідач зобов'язався сплатити Позивачу вартість наданих послуг.

Згідно з розділом 1 договору об'єктом є адміністративно-житловий комплекс з підземним паркінгом по вул. Ованеса Туманяна, 15-А в Дніпровському районі м. Києва.

Відповідно до п. 6.1. договору сторони дійшли згоди, що вартість послуг з охорони об'єкту визначається як щомісячна й оплачується замовником щомісяця в однаковому розмірі.

Згідно з п.6.2. договору вартість послуг з охорони в місяць складає разом з ПДВ 39967,20 грн.

Відповідно до п.6.3 договору розрахунки за даним договором здійснюється до 10 числа поточного місяця в безготівковій формі.

Згідно з п.6.5. договору на підтвердження факту надання Позивачем Відповідачу послуг до 5 (п'ятого) числа місяця наступного за розрахунковим складається відповідний акт та надається Відповідачу.

Відповідно до п. 6.6. договору Відповідач повинен підписати наданий Позивачем акт в тижневий строк. У випадку, якщо Відповідач не повертає підписаний акт в тижневий строк або не надає обґрунтовану відповідь про підстави не підписання, факт надання Позивачем належних послуг Відповідачу є підтвердженим.

На виконання умов договору Позивачем надавались Відповідачу послуги з охорони об'єкту, які не оплачувались Відповідачем.

22.07.2014р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію №22/07-2014, в якій зазначив про наявність заборгованості за період з 07.03.2014р. по 30.06.2014р. в сумі 152661,60 грн. та вимагав сплатити заборгованість протягом 15 календарних днів на рахунок Позивача.

01.08.2014р. Позивач повторно звернувся до Відповідача з претензією №01/08-2014, в якій зазначив про наявність заборгованості станом на 31.08.2014р. в сумі 192628,80 грн. та вимагав сплатити заборгованість у строк до 10.08.2014р. на рахунок Позивача.

23.08.2014р. Позивач направив на адресу Відповідача акти наданих послуг на загальну суму 232596,00 грн.: №122 від 31.03.2014р. на суму 32760,00 грн., №165 від 30.04.2014р. на суму 39967,20 грн., №205 від 31.05.2014р. на суму 39967,20 грн., №243 від 30.06.2014р. на суму 39967,20 грн., №294 від 31.07.2014р. на суму 39967,20 грн., №325 від 31.08.2014р. на суму 39967,20 грн.

29.08.2014р. Відповідач направив на адресу Позивача лист №44-к, в якому просив припинити договір з 01.09.2014р. та зазначив, що заборгованість за договором буде виплачена за наявності грошових ресурсів з жовтня частинами протягом 6 місяців.

27.10.2014р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією-вимогою №22/07-2014, в якій зазначив про наявність заборгованості станом на 27.10.2014р. в сумі 232596,00 грн. та просив повернути належним чином оформлені та підписані акти наданих послуг.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Як встановлено судом, 07.03.2014р. між Відповідачем та Позивачем був укладений договір про надання послуг по фізичній охороні об'єкта №07/03-2014, відповідно до якого Позивач за дорученням Відповідача прийняв на себе зобов'язання щодо фізичної охорони адміністративно-житлового комплексу з підземним паркінгом по вул. Ованеса Туманяна, 15-А в Дніпровському районі м. Києва, а Відповідач зобов'язався сплатити Позивачу вартість наданих послуг.

Сторони в договорі погодили вартість послуг та порядок оплати наданих послуг, а саме, до 10 числа поточного місяця в безготівковій формі. На підтвердження факту надання послуг Відповідачу Позивач зобов'язався складати відповідні акти та надавати їх Відповідачу, при цьому, Відповідач зобов'язався підписувати надані Позивачем акти в тижневий строк. У випадку, якщо Відповідач не повертає підписаний акт в тижневий строк або не надає обґрунтовану відповідь про підстави не підписання, факт надання Позивачем належних послуг Відповідачу є підтвердженим.

Позивачем були виконані свої зобов'язання за договором охорони об'єкту, проте Відповідач своїх зобов'язань з оплати наданих послуг охорони не виконав. У серпні 2012р. Позивач направив на адресу Відповідача акти наданих послуг на загальну суму 232596,00 грн., але Відповідач не підписав їх та не повернув, не надав обґрунтовану відповідь про підстави не підписання. Разом з тим, Відповідач направив на адресу Позивача лист, в якому просив припинити договір з 01.09.2014р. та зазначив, що заборгованість за договором буде виплачена за наявності грошових ресурсів з жовтня частинами протягом 6 місяців. Відповідачем не надано суду доказів на спростування зазначених обставин.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що Відповідач в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання, а тому позовні вимоги про стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 232596,00 грн. обґрунтовано задоволено місцевим судом.

Згідно з ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом Сторони уклали договір, Позивач за цим договором надав послуги, Відповідач безпідставно не підписав акти виконаних робіт, не повідомив про причини їх не підписання, проте визнав заборгованість та зобов'язався її сплатити протягом 6 місяців.

За вказаних обставин суд не приймає до уваги твердження Відповідача, що спірний договір є неукладеним.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Відповідач також зазначає, що місцевий суд порушив процесуальні права Відповідача, оскільки розглянув справу та прийняв оскаржуване рішення за відсутності представників Відповідача.

Апеляційний суд не приймає доводи Відповідача виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.28 Господарського процесуального кодексу України представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді, чинним законодавством не обмежується.

Згідно з ст.77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такою обставиною, зокрема є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Відповідно до п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.11р. №18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом зазначеної ст.64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ч.3 п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

З наведених норм та правоположень вбачається, що у разі нез'явлення у судове засідання представника сторони суд може відкласти розгляд справи у разі неможливості вирішення спору. Як вбачається з матеріалів справи, про прийняття до провадження позовної заяви Позивача та призначення її до розгляду на 24.03.2015р. Відповідач був повідомлений належним чином та завчасно 20.03.2015р., проте Відповідач в судове засідання не з'явився та подав клопотання про відкладення розгляду справи. В подальшому, розгляд справи був судом відкладений на 31.03.2015р., ухвала про відкладення була направлена Відповідачу, проте у друге засідання Відповідач знов не з'явився.

З врахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про правомірність розгляду справи судом першої інстанції за наявними матеріалами та за відсутності представника Відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія "Лазурний блюз" на рішення Господарського суду м. Києва від 31.03.2015р. у справі №910/4616/15-г залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 31.03.2015р. у справі №910/4616/15-г залишити без змін.

Повний текст постанови складено 18.06.2015р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді С.Р. Станік

О.О. Хрипун