Постанова

від 15.06.2015 по справі 910/23533/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2015 р. Справа№ 910/23533/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Коршун Н.М.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Шадевська Ж.Е. (довіреність №03 від 06.01.2015р.);

від відповідача 1- Апостолова В.В. (довіреність №03 від 14.01.2015р.);

від відповідача 2 - Насадчук П.А. (довіреність №330/14 від 24.11.2014р.);

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши апеляційні скарги Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський» та Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа»

на рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2015р.

у справі №910/23533/14 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський»

до 1. Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд»

2. Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідачів Міністерство молоді та спорту України

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Національний спортивний комплекс «Олімпійський» звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» та Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа» про стягнення солідарно з відповідачів 206615,07 грн. збитків, завданих внаслідок нестачі майна, переданого на відповідальне зберігання за наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 07.05.2008 р. №1876.

Ухвалою суду від 30.10.2014 р. до участі у розгляді справи було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Міністерство молоді та спорту України.

Під час розгляду справи позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути солідарно з відповідачів 49887,24 грн. збитків та 8000,00 грн. витрат, понесених на проведення незалежної оцінки збитків, заподіяних втратою майна.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.01.2015р. позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» та Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа» на користь Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський» 49887,24 грн. збитків, 1574,51 грн. судового збору. У решті позову до обох відповідачів відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2015 р. скасувати частково і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський» про стягнення солідарно 8000,00 грн. з Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» та Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа», що понесені Державним підприємством «Національний спортивний комплекс «Олімпійський» на проведення незалежної оцінки збитків, заподіяних внаслідок нестачі майна (а.с. 225 т. 1).

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням та неправильним застосуванням ст. 225 ГК України, а висновки суду щодо того, що вказані витрати не входять до складу збитків, не відповідають обставинам справи.

До Київського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа», в якій апелянт просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2015 р. в частині солідарного стягнення з Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа» на користь Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський» 49887,24 грн. збитків і 1574,51 грн. судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є незаконними та прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в своїй апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення скасувати в частині відмови у стягненні витрат, що були понесені на проведення незалежної оцінки майна та майнових прав. Щодо апеляційної скарги відповідача 2 заперечує, просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги позивача заперечував, просив відмовити в її задоволенні. Щодо апеляційної скарги відповідача 2 заявив, що підтримує позицію останнього.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені у своїй апеляційній скарзі, просив її задовольнити. Проти доводів апеляційної скарги позивача заперечував, просив відмовити в її задоволенні.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.

Колегія суддів зазначає, що ухвалами від 16.03.2015 р., 30.03.2015 р.,06.04.2015 р., 20.04.2015 р., 18.05.2015 р. явка сторін та третьої особи у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача 2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту «Про передачу обладнання для секторів метання молота та диска» від 07.05.2008 р. № 1876 Державному підприємству Навчально-спортивний комплекс «Олімпійський» наказано передати на тимчасове зберігання та використання терміном до 31.12.2012 р. Державному підприємству «Олімпійський навчально-спортивний центр» матеріальні цінності на зальну суму 206615,07 грн., а саме: сітка для метання - 69775,83 грн., захисна клітка для метання - 6304,49 грн., захисна сітка для метання - 94035,08 грн., переносна клітка для метання - 30527,00 грн. та елемент клітки для метання - 5972,00 грн. Державне підприємство «Олімпійський навчально-спортивний центр» згідно цього наказу мало прийняти на тимчасове зберігання вищезазначене обладнання для метань та забезпечити його використання.

На виконання зазначеного наказу позивач на підставі видаткової накладної від 16.05.2008 р. № РН-3 на суму 206615,07 грн. передав, а Державне підприємство «Олімпійський навчально-спортивний центр» на підставі довіреності серії ЯНЯ № 752776 від 15.05.2008 р. прийняло на тимчасове зберігання та використання майно: сітка для метання - 1 шт., первісна вартість 69775,83 грн.; захисна клітка для метання - 1 шт., первісна вартість 6304,49 грн.; захисна сітка для метання 150*0,6*20 - 1 шт., первісна вартість 94035,08 грн., переносна клітка для метання - 1 шт., первісна вартість 30527 грн. та елемент клітки для метання - 1 шт., первісна вартість 5972,67 грн., всього на загальну суму 206615,07 грн. Зазначена накладна підписана повноважними представниками сторін та скріплена їх печатками.

Відповідно до п. 1, 2 розпорядження Кабінету міністрів України від 18.08.2010 р. № 1697-р «Про реорганізацію державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту» вирішено реорганізувати державні підприємства, що належать до сфери управління Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту, зокрема, Державне підприємство «Олімпійський навчально-спортивний центр», шляхом приєднання до Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд». Встановлено, що Державне підприємство «Об'єднання спортивно-господарських споруд» є правонаступником Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр».

Наказом Державної служби молоді та спорту України від 09.02.2012 р. № 597 «Про утворення шляхом виділу Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа» утворено Державне підприємство «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа» шляхом виділу майна з Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» та встановлено, що Державне підприємство «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа» є правонаступником Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» згідно з розподільчим балансом.

Позивач звернувся до Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа» з вимогою від 14.01.2013 р. № 10-01/19, якою просив повернути за наслідками спливу терміну зберігання та використання матеріальні цінності, що були передані на тимчасове зберігання та використання згідно з наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 07.05.2008 р. № 1876, або відшкодувати їх вартість.

У відповідь на зазначену вимогу Державне підприємство «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа» надіслало позивачу лист від 24.01.2013 р. № 22/13, яким повідомило, що згідно розподільчого балансу, затвердженого наказом голови Державної служби молоді та спорту України від 23.04.2012 р. № 1644, зазначені матеріальні цінності до нового суб'єкта господарювання - Державного підприємство «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа» не передавались, а також не передавались за актами приймання-передачі матеріальних цінностей. Крім того, вказане майно інвентаризацією основних засобів та наявних матеріальних цінностей Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа», проведеною згідно наказу генерального директора від 06.11.2012 р. № 57, на території підприємства не виявлено. З огляду на вказане, виконати вимоги позивача не виявляється можливим (а.с.28 т.1).

Позивач звертався з вимогами від 25.01.2013 р. № 10-01/51 та від 17.07.2014 р. № 06-2/463 до Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд», якими просив повернути за наслідками спливу терміну зберігання та використання матеріальні цінності, що були передані на тимчасове зберігання та використання згідно з наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 07.05.2008 р. № 1876, або відшкодувати їх вартість.

Державне підприємство «Об'єднання спортивно-господарських споруд» листом від 06.08.2014 р. № 203 повідомило, що матеріальні цінності не можуть бути повернуті позивачу з огляду на те, що вони не знаходились ні на балансі, ні на позабалансовому рахунку Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» та на момент приєднання Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр» до Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» також не передавалися та були відсутні (а.с.34 т. 1).

Згідно положень ч. 1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч. 1 ст. 937 ЦК України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України визначено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до ч. 3 ст. 937 ЦК України, прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 220 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

З огляду на зазначене, між Державним підприємством Навчально-спортивний комплекс «Олімпійський» та Державним підприємством «Олімпійський навчально-спортивний центр» укладено договір у спрощений спосіб, відповідно до умов якого Державне підприємство «Олімпійський навчально-спортивний центр» зобов'язалось зберігати річ, яка передана йому Державним підприємством Навчально-спортивний комплекс «Олімпійський», і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників (ч. 1 ст. 104 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 107 ЦК України, кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

04.02.2011 р. Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту затверджено передавальний акт, яким визначено, що Державне підприємство «Об'єднання спортивно-господарських споруд» є правонаступником всього Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр». Таким чином, відповідач-1 є правонаступником всіх прав та обов'язків Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр».

При цьому, зазначена реорганізація Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр» відбулась ще до спливу терміну визначеному у наказі Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту «Про передачу обладнання для секторів метання молота та диска» від 07.05.2008 р. № 1876, згідно якого позивач передає майнові цінності Державному підприємству «Олімпійський навчально-спортивний центр» на зберігання - до 31.12.2012 р.

Як зазначалось вище, згідно вказаного наказу Національному спортивному комплексу «Олімпійський» було наказано передати на тимчасове зберігання та використання терміном до 31.12.2012 р. Державному підприємству «Олімпійський навчально-спортивний центр» певні матеріальні цінності на загальну суму 206615,07 грн.

При цьому було зазначено, що передачу оформити згідно з встановленим порядком передачі державного майна.

Слід зауважити, що порядок передачі державного майна регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 р. №1482 «Про передачу об'єктів державної та комунальної власності».

Цим нормативно-правовим актом передбачено створення комісії з передачі державного майна, а безпосередньо передача державного майна повинна відбуватися на підставі акту приймання передачі, а не згідно видаткової накладної.

Відповідач-1 вважає, що позивачем було порушено вимоги чинного законодавства України щодо передачі державного манна.

Також, між позивачем і Державним підприємством «Олімпійський навчально-спортивний центр» не було укладено договору зберігання майна, який би визначав права та обов'язки сторін щодо майна, переданого на зберігання.

Відповідно до наказу Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 30.08.2010 р. №2942 Державне підприємство «Олімпійський навчально-спортивний центр» було припинено у зв'язку із його реорганізацією шляхом приєднання до Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд».

Відповідача було визначено правонаступником всіх прав та обов'язків Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр».

Відповідно до вищезазначеного наказу Генеральному директору відповідача-1 було доручено прийняти на баланс підприємства державне майно та кошти згідно з передавальним балансом за актом приймання-передачі.

Майно та кошти, які рахувалися на балансі Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр», були прийняті належним чином на баланс Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд».

Враховуючи те, що майно, отримане Державним підприємством «Олімпійський навчально-спортивний центр» від НСК «Олімпійський» є власністю останнього, то зазначене майно не могло обліковуватися на балансі Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр». Воно повинно було обліковуватися на позабалансовому рахунку 02.

Зазначене підтверджується наступним.

Відповідно до «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» (затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291; зареєстрована в Мінюсті України 21.12.1999 р. за № 893/4186), позабалансові рахунки призначені для узагальнення інформації про наявність і рух:

- цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають

його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі);

- умовних прав і зобов'язань підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо):

- бланків суворого обліку:

- списаних активів (нестачі цінностей, дебіторська заборгованість) для спостереження за можливістю їх відшкодування винними особами

(боржниками);

- амортизаційних відрахувань.

Бухгалтерський облік вказаних цінностей, амортизаційних відрахувань,

умовних прав і зобов'язань ведеться за простою системою, за якою записи про надходження, вибуття, використання, продаж матеріальних цінностей, бланків суворого обліку, утворення умовних прав і зобов'язань, списання з балансу майна внаслідок нестачі, псування та дебіторської заборгованості, нарахування і використання амортизаційних відрахувань проводяться тільки на одному позабалансовому рахунку з вказуванням змісту і кількісно-вартісних показників операції.

Товарно-матеріальні цінності та основні засоби, вартість яких відображена на позабалансових рахунках, підлягають інвентаризації в порядку, що діє для цінностей, відображених на балансових рахунках відповідного класу.

Відповідно до вищезазначеної Інструкції позабалансовий рахунок 02 «Активи на відповідальному зберіганні» призначено для обліку цінностей, які тимчасово знаходяться на підприємстві та не є його власністю. Облік цих цінностей ведеться за цінами, що передбачені в договорах, приймально-передавальних актах тощо. Усі товарно-матеріальні цінності, що обліковуються на цьому рахунку, інвентаризуються в порядку і строки, передбачені для власних цінностей.

Позабалансовий рахунок 02 «Активи на відповідальному зберіганні» має такі субрахунки: 021 «Устаткування, прийняте для монтажу»; 022 «Матеріали, прийняті для переробки»; 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні»; 024 «Товари, прийняті на комісію»; 025 «Матеріальні цінності довірителя».

Слід звернути увагу, що на позабалансовому субрахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні» ведеться облік прийнятих товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання.

На момент приєднання Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр» до Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» останньому було передано лише майно, що обліковувалося на балансі.

Відповідач-1 стверджує, що майно та документи на майно, яке обліковувалось на позабалансових рахунках Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр» (договори, акти приймання-передачі, довіреності, на підставі яких таке майно було отримане) не передавались.

На спростування вищенаведених обставин позивачем не надано належних доказів, а в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦК України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Наказом Державної служби молоді та спорту України від 09.02.2012 р. № 597 «Про утворення шляхом виділу Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа» наказано утворити Державне підприємство «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа» шляхом виділу майна з Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» та встановлено, що Державне підприємство «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа» є правонаступником Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» згідно з розподільчим балансом.

Разом з тим, із затверджених розподільчих балансів не вбачається передача зобов'язань щодо зберігання та повернення позивачу матеріальних цінностей, що були передані відповідно до наказу Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту «Про передачу обладнання для секторів метання молота та диска» від 07.05.2008 р. № 1876, факт передачі яких оформлений видатковою накладною від 16.05.2008 р. № РН-3 на суму 206615,07 грн.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Тобто, Закон покладає обов'язок по відшкодуванню збитків виключно на винну сторону і саме ступень вини особи впливає на розмір, що підлягає відшкодуванню. Закон не дає право стягувати збитки з особи, дії якої не знаходяться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 з позивачем ніколи не перебував в належним чином оформлених правовідносинах, в тому числі і стосовно майна що належить позивачеві. Відтак обов'язки на відповідача-2, по відношенню до майна позивача, не покладались.

Позивачем не надано доказів проведення інвентаризації на момент передачі майна, в тому числі при зміні матеріально відповідальних осіб, а також щорічної інвентаризації майна.

Отже, вини відповідача-2 в тому, що майно позивача було втрачено немає. Не могло бути, і причинного зв'язку між діями чи бездіяльністю відповідача-2 та наслідками, що настали. А тому на нього не може бути покладено обов'язок по відшкодуванню збитків.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 p. № 1891, затверджено Методику оцінки майна (надалі Методика).

Згідно п.103 Методики Положення розділу «Визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди» застосовуються для визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі в особі державних органів, державних підприємств у разі необхідності обґрунтування наявності або установлення факту, зокрема, нестачі.

В силу п.110 Методики, у випадку відсутності вихідних даних, що містять інформацію про майно до та після нестачі і неможливості особистого огляду майна виконавцем оцінки, що не дає йому змоги отримати відомості про стан майна до та після нестачі, проводиться стандартизована оцінка збитків.

При цьому, результати оцінки відображаються в акті оцінки збитків, складеному за формою згідно з додатком 20.

Акт оцінки збитків підлягає рецензуванню відповідно до законодавства про оцінку та оціночну діяльність і за умови наявності позитивного висновку рецензента затверджується органом державної влади (органом місцевого самоврядування) відповідно до пункту 18 цієї Методики.

У разі оцінки збитків, завданих державі в особі державних підприємств; територіальній громаді в особі комунальних підприємств; суб'єктам господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, акт оцінки складається комісією, утвореною на підприємстві (у суб'єктів господарювання), який за дорученням органу, уповноваженого управляти майном такого підприємства (суб'єкта), за наявності позитивного висновку рецензента акта оцінки затверджується керівником підприємства (суб'єкта) або уповноваженою ним особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, єдиним належним та допустимим доказом розміру збитків, що були завдані позивачеві є Акт стандартизованої оцінки, рецензований органом Державної влади, а тому будь які висновки, акти, звіти в тому числі незалежної оцінки не мають доказової бази і не є обов'язковим для підтвердження розміру збитків, а тому не можуть входити до складу додаткових витрат понесених стороною для відновлення порушеного права.

Щодо застосування строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Дійсно, відповідно до наказу Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 05.07.2008 р. №1876 встановлено термін зберігання та використання майна до 31.12.2012 р.

Відповідно до п. 4 наказу Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 30.08.2010 р. № 2942 про реорганізацію державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр» шляхом приєднання до державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» встановлено, що припинення і прийняття претензій кредиторів має відбуватися протягом двомісячного строку з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи (а.с. 3 т. 2).

Згідно п. 2 наказу Держмолодьспорт України від 29.02.2012 р. №597 про утворення шляхом виділу Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа» встановлено, що Державне підприємство «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа» є правонаступником державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» згідно з розподільчим балансом. Встановлено строк для заявлення вимог кредиторами не менше 2 місяців з дня офіційної публікації у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації (а.с. 25 т. 1).

Державне підприємство «Олімпійський навчально-спортивний центр», якому було передано майно на зберігання та використання, було припинено 04.02.2011 р., про що свідчить запис 10681120010015310 в Єдиному Державному Реєстрі.

Посилання позивача на те, що відлік строку позовної давності починається не з моменту припинення державного підприємства, а з моменту припинення зобов'язання, є необґрунтованим. Оскільки, інформація щодо реорганізації Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр» шляхом приєднання до Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» була розміщена в засобах масової інформації. Підприємство, як юридична особа з всіма правами та обов'язками, перестало існувати з лютого 2011 року, а правонаступник не може безстроково виконувати зобов'язання підприємства, яке припинено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку має бути застосований строк позовної давності з моменту припинення юридичної особи, а саме, з 04.02.2011 р.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що вимога позивача про стягнення солідарно з відповідачів 206615,07 грн. збитків, завданих внаслідок нестачі майна, переданого на відповідальне зберігання за наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 07.05.2008 р. №1876 є необґрунтованою, недоведеною та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат, які понесені ним на проведення незалежної оцінки збитків, заподіяних внаслідок нестачі майна, колегія суддів зазначає наступне.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Зазначені витрати не є збитками в розумінні ст. 224 ГК України та ст. 22 ЦК України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано.

Доводи відповідача-2, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому остання підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2015 р. у справі №910/23533/14 підлягає скасуванню.

За змістом ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується стороні на користь якої відбулось рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа» задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2015 р. у справі №910/23533/14 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський» (03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, 55, ідентифікаційний код 14297707) на користь Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа» (03131, м. Київ, Столичне шосе, 19, ідентифікаційний код 38217021) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

Справу №910/23533/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.Я. Дикунська

Н.М. Коршун