Постанова

від 17.11.2011 по справі 6/113/2011/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2011 р. Справа № 6/113/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Саврій В.А. ,

судді Маціщук А.В.

секретар судового засідання Василейко Н.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача - Вінницької обласної державної хлібної інспекції на рішення господарського суду Вінницької області від 06.10.2011р. у справі №6/113/2011/5003

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарді"

до Вінницької обласної державної хлібної інспекції

про стягнення в сумі 1 798 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 06.10.2011р. у справі №6/113/2011/5003 (суддя Говор Н.Д.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Макарді»до Вінницької обласної державної хлібної інспекції про стягнення 1798 грн. Відповідно до рішення з Вінницької обласної державної хлібної інспекції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарді" стягнено 1798,00 грн. безпідставно одержаних коштів, 102,00 грн. витрат з державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 500,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення, виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Вінницької області від 06.10.11р. у справі №6/113/2011/5003 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 06.10.2011р., а також відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Макарді»в задоволені позову та стягнути на користь Вінницької області державної хлібної інспекції 51.00грн. сплаченого державного мита.

Доводи апеляційної скарги грунтуються на тому, що судом першої інстанції неправильно застосовано ст.1212 ЦК України , оскільки правовою підставою для отримання цієї суми коштів була адміністративна послуга по видачі сертифіката за заявкою ТОВ "Макарді", в яку входить: інспектування, визначення якості зерна, видача сертифіката тощо.Посилається на те, що правовідносини сторін виникли з контракту від 16.11.2010р. №3/06-10, зокрема слід взяти до уваги п.5.1., відповідно до якого і були надані послуги.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.11.2011р. у даній справі апеляційну скаргу Вінницької обласної державної хлібної інспекції прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

В судове засідання апеляційної інстанції, 17.11.2011 р. представник позивача не з'явився , причини неявки суду не повідомили, хоч про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому порядку.

Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №6/113/2011/5003 від 07.11.2011р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесу-ального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Макарді" замовило Вінницькій обласній державній хлібній інспекції послуги з інспектування (перевірки на відповідність товару умовам зовнішньоекономічного контракту) зерна гірчиці білої, яка відвантажувалася позивачем до ОСОБА_2.

Відповідно до розділу 5 зовнішньоекономічного контракту, зерно гірчиці повинно перевірятися відповідачем на вологість, сміттєві та олійні домішки.

Вартість замовленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Макарді" інспектування зерна складає 101 грн 86 коп. Однак через помилку бухгалтера позивач сплатив відповідачу 1900грн. пл. дорученням № 437 від 02.07.2010 р., а тому вважає вказані кошти безпідставно одержаними відповідачем.

Призначенням платежу у даному платіжному документі зазначено: оплата за аналіз зерна згідно рахунку №637 від 19.05.2010 р.

23.05.2011р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 84 від 23.05.2011р. з проханням повернути 1798 грн. як такі, що помилково сплачені. Вказаний лист відповідачем отриманий 27.05.2011р., проте залишений без відповіді. Грошові кошти повернуті не були.

19.05.2010 року відповідачем позивачу був виставлений рахунок №637 на суму 99 грн. 78коп. Вказаний рахунок був оплачений позивачем у сумі 99 грн. 78коп. платіжним дорученням № 389 від 20.05.2010 року.

Отже платіжним дорученням № 437 від 02.07.2010 р. був повторно оплачений рахунок №637 від 19.05.10 р. у сумі 1900 грн. , що перевищує зазначену у рахунку суму на 1800 грн. 22 коп.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем безпідставно одержані кошти у сумі 1900 грн., перераховані платіжним дорученням № 437 від 02.07.2010 р.

Заслухавши представника скаржника, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки правовою підставою для отримання коштів за надані адміністративні послуги було фактичне надання послуг , оформлене актом виконаних робіт (наданих послуг) та рахунком від 637 від 19.05.2010р. , оплаченим позивачем двічи платіжним дорученням № 389 від 20.05.2010р. на суму платежу 99,78 грн. та платіжним дорученням № 437 від 02.07.2010р. на суму платежу 1900,00 грн., висновок господарського суду про безпідставне отримання коштів відповідачем є правильним.

Посилання господарського суду на можливість сторін відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України припинити зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги лише за заявою однієї із сторін відповідає встановленим обставинам у справі, оскільки сторони спірних правовідносин таких заяв не направляли.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, зокрема у частині посилань скаржника Вінницької обласної хлібної інспекції на ту обставину, що відносини по виконанню послуг виникли з контракту № 3/06-10 від 16.06.2010р. , у п.5.1. якого зазначено, що якість товару, проданого за цим контрактом, має відповідати ГОСТу на цей вид товару і зокрема: вологість -12%, сорні домішки - 5.0%, олійні домішки -5.0%, колегія суддів вважає їх такими, що не впливають на остаточний висновок суду, який грунтуються на повно і об"єктивно досліджених обставинах справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спросовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст. 99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Вінницької обласної державної хлібної інспекції на рішення господарського суду Вінницької області від 06.10.2011р. у справі №6/113/2011/5003 - залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу №6/113/2011/5003 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Маціщук А.В.

15970/11