Ухвала

від 19.05.2015 по справі 804/4226/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"19" травня 2015 р. справа № 804/4226/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 р. у справі № 804/4226/14

за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

до Непідприємницького товариства "Відкритий пенсійних фонд "Нове Відродження"

про зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У березні 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив ліквідувати Непідприємницьке товариство Відкритий пенсійний фонд Нове Відродження (вул. Кірова, буд.253а, смт.Солоне, Дніпропетровська область, 52400, код за ЄДРПОУ 33315920) з Державного реєстру фінансових установ.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 р. в задоволені позову відмовлено повністю. Постанова мотивована тим, що позивачем вчинені необхідні дії та прийнято рішення для виключення відповідача з Державного реєстру фінансових установ, таке виключення на підставі судового рішення законодавством не передбачено, тому позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин по справі. Зокрема, позивач зазначив, що ним прийнято розпорядження від 07.11.2013 року № 4025 про виключення інформації з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи - відповідача у зв'язку з ненадходженням пенсійних внесків до недержавного пенсійного фонду протягом вісімнадцяти місяців та в подальшому він звернувся до суду першої інстанції для прийняття рішення згідно ст.12 Закону України Про недержавне пенсійне забезпечення .

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити рішення, яким задовольнити адміністративний позов про ліквідацію відповідача.

Представники сторін по справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідач зареєстрований як юридична особа 29.01.2005 року. Основним видом діяльності відповідача є недержавне пенсійне забезпечення. Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи від 13.07.2005 року серія ПФ № 45.

07.11.2013 року позивачем прийнято розпорядження № 4025, яким:

- виключено інформацію про непідприємницьке товариство Відкритий пенсійний фонд Нове Відродження з Державного реєстру фінансових установ;

- анульовано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи від 13.07.2005 року серії ПФ № 45.

Вказане розпорядження мотивовано невиконанням вимог ч. 2 ст. 12 Закону України Про недержавне пенсійне забезпечення , а саме: не укладання радою фонду договорів про надання фінансових послуг недержавному пенсійному фонду та ненадходження пенсійних внесків до недержавного пенсійного фонду протягом вісімнадцяти місяців.

Оскільки розпорядженням позивача вже виключено інформацію про непідприємницьке товариство Відкритий пенсійний фонд Нове Відродження з Державного реєстру фінансових установ і звернення позивача про виключення вказаних відомостей з Державного реєстру фінансових установ не передбачено законодавством, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що позивач посилаючись на положення ст.12 Закону України Про недержавне пенсійне забезпечення просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою ліквідувати відповідача як юридичну особу.

Так, ч.5 ст.12 Закону України Про недержавне пенсійне забезпечення передбачено, що у разі невиконання вимог частин першої і другої цієї статті протягом вісімнадцяти місяців з дня реєстрації пенсійного фонду як фінансової установи та/або у разі ненадходження пенсійних внесків до пенсійного фонду протягом цього строку Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, приймає рішення про скасування реєстрації зазначеного пенсійного фонду як фінансової установи та подає позов до суду про ліквідацію такого пенсійного фонду.

Отже, позивач має право звертатися до суду з позовом про ліквідацію недержавного пенсійного фонду за умов, передбачених ст.12 Закону України Про недержавне пенсійне забезпечення .

Проте, відповідно до ч.4 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Так, відповідно до матеріалів справи, позивач в адміністративному позові просив ліквідувати відповідача з Державного реєстру фінансових установ, позовних вимог про ліквідацію відповідача як юридичної особи позивач в прохальній частині позову не заявляв та позовні вимоги не уточнював.

Оскільки розпорядженням відповідача від 07.11.2013 року № 4025 виключено інформацію про відповідача з Державного реєстру фінансових установ, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 р. у справі № 804/4226/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун