Постанова

від 18.06.2015 по справі 808/2388/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року 15 год. 40 хв. Справа № 808/2388/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

представника позивача Безуглої А.В.

представника відповідача Бойко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Енергосталь»

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Енергосталь» (далі - позивач або ТОВ НВП «Енергосталь») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправним та скасування рішення про розгляд заяви про намір досягнення податкового компромісу № 5677/10/10-017 від 24.04.2015 та зобов'язання прийняти рішення щодо погодження застосування процедури податкового компромісу за податковими повідомленнями-рішеннями № 0004151503 від 14.02.2014 та № 0004171501 від 14.02.2014.

Позивач вважає, що прийняте рішення підлягає скасуванню з тих підстав, що підприємством виконано всі умови для затвердження податкового компромісу, а дії ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у адміністративному позові, та просила його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі про що надала заперечення на адміністративний позов, у яких зазначила, що податковому компромісу підлягає заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України. Вважає дії відповідача щодо прийняття рішення про розгляд заяви про намір досягнення податкового компромісу від 24.04.2015 № 5677/10/10-017 правомірними, а адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 19.07.2013 та протягом п'яти робочих днів, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ НВП «Енергосталь» з питання дотримання вимог діючого податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з питання дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні податком на прибуток за період з 01.07.2010 по 31.12.2012 та дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні податком на додану вартість за період з 01.07.2010 по 31.12.2012 за результатами якої складено Акт № 1090/08-28-22-12/24517162 від 01.08.2013 (а.с. 61-115).

Перевіркою встановлені порушення ТОВ НВП «Енергосталь»:

- пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим завищено суму витрат у перевіряємому періоді на загальну суму 250050 грн. у тому числі по періодам: за 3 квартали 2010 року в сумі 18408 грн., за 2010 рік в сумі 108695 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 141355грн.;

- підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено суму витрат у первіяряємому періоді на загальну суму 353935 грн. у тому числі по періодам: за 2 квартал 2011 року в сумі 101795 грн., за 2-3 квартали 2011 року в сумі 186167 грн., за 2-4 квартали 2011 року в сумі 186167 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 78070 грн., за 1 півріччя 2012 року в сумі 152247 грн., з 3 квартали 2012 року в сумі 167768 грн., за 2012 рік в сумі 167768 грн.;

- підпункту 7.4.1 пункту 7.4, пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України на загальну суму 509931 грн. у тому числі за липень 2010 року в сумі 14726 грн., за жовтень 2010 року в сумі 14959 грн., за листопад 2010 року в сумі 25540 грн., за грудень 2010 року в сумі 31731 грн., за січень 2011 року в сумі 32650 грн., за лютий 2011 року в сумі 36885 грн., за березень 2011 року в сумі 43549 грн., за квітень 2011 року в сумі 6881 грн., за травень 2011 року в сумі 32113 грн., за червень 2011 року в сумі 49524 грн., за лютий 2011 року в сумі 73367 грн., за січень 2012 року в сумі 12380 грн., за лютий 2012 року в сумі 34236 грн., за березень 2012 року в сумі 27737 грн., за квітень 2012 року в сумі 7386 грн., за травень 2012 року в сумі 26072 грн., за червень 2012 року в сумі 25413 грн., за липень 2012 року в сумі 7553 грн., за серпень 2012 року в сумі 7229 грн. (а.с. 113-114).

За результатами вказаної перевірки, контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002092212 від 30.08.2013 та № 0002102212 від 30.08.2013.

Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку та рішенням про результати розгляду первинної скарги від 14.11.2013 № 3191/10/08-01-10-04-20 скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002092212 від 30.08.2013 в частині 14726 грн. нарахованого податку на додану вартість та відповідно 3681 грн. 50 коп. штрафних санкцій і залишено без змін податкове повідомлення-рішення в іншій частині; скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002102212 від 30.08.2013 в частині 12363 грн. нарахованого податку на прибуток та відповідно 6181 грн. 50 коп. штрафних санкцій і залишено без змін зазначене податкове повідомлення-рішення в іншій частині (а.с. 127-130).

У зв'язку з поданням ТОВ НВП «Енергосталь» повторної скарги, рішенням про результати розгляду скарги № 908/6/99-99-10-01-15 від 20.01.2014, Міністерством доходів і зборів України залишено без змін податкові повідомлення-рішення № 0002102212 та № 0002092212 від 30.08.2013 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення (а.с. 131-134).

За результатами розгляду скарги, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області прийняті податкове повідомлення-рішення № 0004171501 від 14.02.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ НВП «Енергосталь» з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 591622 грн. за основним платежем та 104877 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та податкове повідомлення-рішення № 0004151503 від 14.02.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ НВП «Енергосталь» з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 495205 грн. за основним платежем та 128744 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 37-38).

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями № 0004171501 та № 0004151503 від 14.02.2014, ТОВ НВП «Енергосталь» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про їх скасування, постановою якого від 22.05.2014 позов задоволено (справа № 808/790/14).

На даний час податкові зобов'язання, що визначені податковими повідомленнями-рішеннями, є не узгодженими та справа знаходиться на розгляді в суді апеляційної інстанції.

15.04.2015 ТОВ НВП «Енергосталь» звернулось до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області з заявою про намір досягнення податкового компромісу за податковим повідомленням-рішенням № 0004151503 від 14.02.2014 щодо суми грошового зобов'язання 495205 грн. із сплатою 24760 грн. 25 коп. - 5% від суми заниженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, та за податковим повідомленням-рішенням № 0004171501 від 14.02.2014 щодо суми грошового зобов'язання 591622 грн. із сплатою 29581 грн. 10 коп., - 5% від суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств (а.с. 9-10).

24.04.2015 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області винесено Рішення про розгляд заяви про намір досягнення податкового компромісу № 5677/10/10-017, яким погоджено застосування податкового компромісу в частині сплати податкових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями № 0004151503 від 14.02.2014 на суму 309891 грн. донарахованого основного податку на додану вартість та № 0004171501 від 14.02.2014 на суму 341572 грн. донарахованого податку на прибуток, що дорівнює 5% та складає 17078 грн. 60 коп. - з податку на прибуток приватних підприємств та 15494 грн. 55 коп. - з податку на додану вартість.

Також в рішенні зазначено, що після сплати даної суми, податковий компроміс буде вважатися досягнутим. В частині сплати податкових зобов'язань з податковими повідомленнями-рішеннями № 0004151503 від 14.02.2014 на суму 185314 грн. донарахованого основного податку на додану вартість та відповідної штрафної (фінансової) санкції у розмірі 18057 грн. 50 коп. та № 0004171501 від 14.02.2014 на суму 250050 грн. донарахованого основного податку на прибуток та відповідної штрафної (фінансової) санкції у розмірі 27174 грн. 75 коп. у застосуванні податкового компромісу відмовлено (а.с. 11-13).

Підрозділом 9-2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України визначено особливості уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування процедури податкового компромісу.

Згідно пунктом 1 вказаного підрозділу, податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Пунктом 2 підрозділу 9-2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Відповідно до пункту 7 зазначеного підрозділу, процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Згідно з пунктом 8, податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до статті 102 цього Кодексу застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди (пункт 11 підрозділу 9-2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України).

Відповідно до положень пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, контролюючий орган може вирішити питання щодо звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість шляхом досягнення податкового компромісу лише щодо тих правовідносин, які виникли з 01.04.2011 по 01.04.2014, тобто охоплені періодом строку давності у розмірі 1095 днів, що прямо передбачено пунктом 11 підрозділу 9-2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем дотримані вимоги щодо застосування процедури податкового компромісу визначені підрозділом 9-2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, та податковий компроміс застосовано лише щодо тих періодів, які охоплені строком 1095 днів, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Доводи позивача про те, що жодних інших обов'язкових вимог, крім тих, що передбачені пунктом 7 підрозділу 9-2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України для досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, чинне законодавство не містить, суд вважає необґрунтованими, оскільки пунктом 11 вказаного розділу прямо передбачено, що податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до статті 102 Податкового кодексу застосовується лише до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року.

Таким чином, враховуючи, що податковими повідомленнями-рішеннями № 0004171501 та № 0004151503 від 14.02.2014, щодо яких триває процедура судового оскарження, податкові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість були визначені за періоди як до так і після 01.04.2011, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення, яке прийнято відповідачем з урахуванням положень пункту 11 підрозділу 9-2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, прийнято правомірно, у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений законом.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно винесено Рішення про розгляд заяви про намір досягнення податкового компромісу № 5677/10/10-017 від 24.04.2015 з урахуванням положень Податкового кодексу України, у зв'язку з чим адміністративний позов є таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М Каракуша