Рішення

від 03.06.2015 по справі 908/4581/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 32/86/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2015 Справа № 908/4581/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" (36005, м. Полтава, вул. Гайового, буд. 30)

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа- Факторинг" (83017, м. Донецьк, бульвар Шевченко, буд. 27)

до відповідача 2 Закритого акціонерного товариства "Внешторг" (61002, м. Харків, вул. Дарвіна, буд. 37, кв. 1)

про визнання поруки припиненою

Суддя Колодій Н.А.

Представники сторін:

Від позивача Богдан Д.А., довіреність б/н від 30.04.2015 р.

Від відповідача 1 не з'явився

Від відповідача 2 не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області здійснюється господарським судом Запорізької області.

До господарського суду Запорізької області звернулось Публічне акціонерне товариство "Тепловозоремонтний завод" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа- Факторинг" та до Закритого акціонерного товариства "Внешторг" про визнання припиненою поруку ПАТ "Тепловозоремонтний завод" за договором поруки від 29.11.2005 р., укладеного між ПАТ "УкрСиббанк", ПАТ "Тепловозоремонтний завод" та ЗАТ "Внешторг".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.11.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4581/14, присвоєно справі номер провадження 32/86/14 з призначенням судового засідання на 26.11.2014 р.

Ухвалою суду від 26.11.2014 р. провадження у справі зупинено до розгляду справи про банкрутство до ПАТ "Тепловозоремонтний завод".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 р. ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.11.2014 р. у справі № 908/4581/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2015 р. ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.11.2014 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 р. у справі № 908/4581/14 скасовано, а справу направлено до господарського суду Запорізької області для розгляду по суті.

Ухвалою суду від 02.04.2015 р. провадження по справі поновлено № 908/4581/14 та розгляд справи призначено на 05.05.2015 р.

Ухвалою суду від 05.05.2005 р. у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи було відкладено на 03.06.2015 р.

Позивач в судовому засіданні 03.06.2015 р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та обґрунтовує їх ст. ст. 16, 559, 609 Цивільного кодексу України та просить позов задовольнити.

02.06.2015 р. через канцелярію господарського суду Запорізької області надійшов від ТОВ "Європа-Факторинг" надійшов відзив, в якому проти позову заперечив, вважає його необґрунтованим та просить в його задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві (долучений до матеріалів справи).

Відповідачі в судове засідання 03.06.2015 р. повторно не з'явились.

На адресу суду від ТОВ "Європа-Факторинг" надійшла заява, якою просить суд відкласти розгляд справи, з причин представництва інтересів у судовому засіданні з іншої справи.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відмовив у його задоволенні у зв'язку з наступним.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. До клопотання не додано жодного доказу на підтвердження викладених у ньому обставин. Також, ТОВ "Європа-Факторинг" є юридичною особою та його інтереси може представляти інша особа, на підставі відповідної довіреності.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.11.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Наразі, суд зазначає, відповідно ст. 69 Господарського процесуального кодексу, у даному випадку у суду було відсутнє право на відкладення розгляду справи, оскільки визначені процесуальним законодавством строки вже закінчувались.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідачів.

В судовому засіданні 03.06.2015 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.11.2005 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ЗАТ "Внешторг" був укладений Кредитний договір № 6-КБ, за умовами якого Банк надав ЗАТ "Внешторг" Позичальнику) кредит в сумі 16000000 грн. у порядку і на умовах визначених у договорі (пункт 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору № 6-КБ від 29.11.2005 р. (в редакції додаткової угоди № 3 від 30.11.2006 р.) у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним договором Банком прийнята:

- іпотека (не житлових приміщень), згідно договору іпотеки б/н від 29 листопада 2005 р. Заставодавець ВАТ "Тепловозоремонтний завод";

- застава майна (обладнання, основних засобі), згідно договору застави майна б/н від 01 грудня 2005 р. Заставодавець ВАТ "Тепловозоремонтний завод";

- застава майнових прав до контрактах, укладених ВАТ "Тепловозоремонтний завод" з замовниками на отримання грошової виручки на сму не менш суми наданих банком кредитних траншів. Заставодавець ВАТ "Тепловозоремонтний завод";

- порука, згідно договору поруки від 29 листопада 2005 р. з ВАТ "Тепловозоремонтний завод".

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України, визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором № 6-КБ від 29.11.2005 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (кредитор) та ЗАТ "Внешторг" (позичальник, відповідач 2) та ВАТ "Тепловозоремонтний завод" (поручитель, позивач) був укладений договір поруки.

Пунктом 1.1 договору поруки встановлено, що позивач зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору № 6-КБ від 29 листопада 2005 р., як існуючих в теперішній час, так і тих що можуть виникнути в майбутньому.

Позивач відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів, за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених в вищеназваному кредитному договорі (п. 1.3. договору поруки).

Позивач мотивуючи позовні вимоги, посилається на наступні обставини.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.11.2013 р. у справі № 5023/5014/12 ліквідовано юридичну особу - ЗАТ "ВНЕШТОРГ" (ідентифікаційний код 31644489).

Ухвалою апеляційного господарського суду від 23.12.2013 р. у справі 5023/5014/12 припинено апеляційне провадження за апеляційною каргою ТОВ "Європа-Факторинг" на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.11.2013 р. у справі № 5023/5014/12.

Постановою Вищого господарського суду від 18.03.2014 р. ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 р. у справі 5023/5014/12 залишено безмін.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців стан юридичної особи ЗАТ "ВНЕШТОРГ" (ідентифікаційний код 31644489) - припинено.

Також, 23.10.2013 р. між Приватним акціонерним товариством ПАТ «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Європа-Факторинг» укладено договір про відступлення права вимоги № Ф-35/2013, за умовами якого ПАТ "УкрСиббанк" (первісний кредитор) відступає належне йому право вимоги новому кредитору, а новий кредитор (відповідач 1) набуває (приймає) право вимоги та в порядку і на умовах визначених цим договором сплачує за нього певну грошову суму.

Право вимоги відступається за наступними договорами:

- Кредитним договором № 7-КБ від 29.11.2005 р. з урахуванням додаткових угод, що є невід'ємною частиною до договору.

- Кредитним договором № 6-КБ від 29.11.2005 р. з урахуванням додаткових угод, що є невід'ємною частиною до договору, який було укладено між первісним кредитором та ВАТ "Тепловозоремонтний завод".

- Кредитним договором № 6-КБ від 29.11.2005 р. з урахуванням додаткових угод, що є невід'ємною частиною до договору, який було укладено між первісним кредитором та ЗАТ "Внешторг".

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 513 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання припиненими правовідносин за Договором поруки від 29.11.2005 р., укладеним між ПАТ "УкрСиббанк", ЗАТ "Внешторг" і ТОВ "Теловозоремонтний завод" оскільки вважає, що у зв'язку із припиненням діяльності ЗАТ "Внешторг"(позичальника) в силу ст. 609 ЦК України кредитні зобов'язання Позичальника перед ТОВ "Європа -Факторинг" за кредитним договором припинилися у зв'язку із ліквідацією боржника без правонаступництва, а тому є припиненим договір поруки від 29.11.2005 р. внаслідок припинення діяльності юридичної особи Позичальника.

Дослідивши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані сторонами письмові докази, суд вважає позивні вимоги такими, що підлягають задоволенню судом повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 609 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Аналогічне положення закріплено в ч. З ст. 205 ГК України, якою встановлено, що господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Згідно з ч. 7 ст. 59 ГК України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Дані норми кореспондуються із положеннями, закріпленими у ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Так, згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міститься запис про припинення ЗАТ ""ВНЕШТОРГ (ідентифікаційний код 31644489), яке було Позичальником за Кредитним договором № 6-КБ від 29.11.2005 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Враховуючи наведене, зважаючи на те, що ЗАТ "Внешторг" припинило свою діяльність, про що вчинено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд погоджується з доводами позивача про те, що зобов'язання за Кредитним договором № 6-КБ від 29.11.2005 р. є припиненими.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Статтею 559 ЦК України, встановлено що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до ст. 609 ЦК України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Враховуючи вище наведенні норми чинного законодавства у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що з припиненням зобов'язання за Кредитним договором № 6-КБ від 29.11.2005 р. припиненою є і зобов'язання за договором поруки від 29.11.2005 р.

За таких обставин, оскільки зобов'язання за договором поруки від 29.11.2005 р. є припиненою суд погоджується з доводами позивача щодо відсутності у ТОВ "Європа-Факторинг" права вимоги виконання позивачем зобов'язань за договором поруки від 29.11.2005 р.

Згідно з ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, наведені в обґрунтування заперечень на позов, спростовуються вищевикладеними обставинами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про визнання припиненими правовідносин за договором поруки від 29.11.2005 р., укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (кредитор) та ЗАТ "Внешторг" (позичальник, відповідач 2) та ВАТ "Тепловозоремонтний завод" (поручитель, позивач), документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, оскільки суд не вбачає доведення даного спору до суду з вини відповідача - 1.

Керуючись ст., ст. 22, 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа- Факторинг" та до Закритого акціонерного товариства "Внешторг" про визнання припиненою поруку ПАТ "Тепловозоремонтний завод" за договором поруки від 29.11.2005 р., укладеного між ПАТ "УкрСиббанк", ПАТ "Тепловозоремонтний завод" та ЗАТ "Внешторг" задовольнити повністю.

2. Визнати припиненою поруку ПАТ "Тепловозоремонтний завод" з Договору поруки від 29.11.2005 р., укладеного між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Тепловозоремонтний завод" і ЗАТ "Внешторг".

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "15" червня 2015 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.