Рішення

від 17.06.2015 по справі 908/2982/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 32/83/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2015 Справа № 908/2982/15

за позовом: Прокурора Веселівського району Запорізької області (72202, Запорізька область, смт. Веселе, вул. Леніна, 131) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного управління Держземагенства у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)

до відповідача 1: Комунального закладу "Калинівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів Веселівської районної ради Запорізької області" (72210, Веселівський район, Запорізька область, с. Калинівка, вул. Молодіжна, 17)

до відповідача 2: Фермерського господарства "Каріна" (72210, Веселівський район, Запорізька область, с. Калинівка, вул. Садова, 3)

про витребування земельної ділянки державної форми власності

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

Прокурор Балабуха В.Є., пісвідчення № 030381 від 17.11.2014 р.

Від позивача Кротенок С.В., довіреність № 14 від 25.05.2015 р.

Від відповідача 1 Шубін О.П., довіреність б/н від 15.06.2015 р.

Від відповідача 2 Попов В.Г., довіреність б/н від 15.06.2015 р.

Суть спору:

До господарського суду Запорізької області Прокурором Веселівського району Запорізької області подано позов в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Запорізькій області до відповідачів: Комунального закладу "Калинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Веселівської районної ради Запорізької області та до Фермерського господарства "Каріна" з вимогами: про витребування у ФГ "Каріна" земельну ділянку державної форми власності площею 30 га з кадастровим номером 2321282300:01:045:0001, розташовану на території Калинівської сільської ради Веселівського району (за межами населеного пункту) загальною вартістю 808588 грн. та повернення її Комунальному закладу "Калинівської загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Веселівської районної ради Запорізької області" шляхом підписання акту прийому - передачі.

Ухвалою суду від 05.05.2015 р. порушено провадження у справі № 908/2982/15, судове засідання призначено на 17.06.2015 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

В судовому засіданні 17.06.2015 р. прокурор та позивач підтримали позовні вимоги, які ґрунтуються на нормах ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 210, 235, 387, 640, 1130, 1131, 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 93, 122, 125, 126 Земельного кодексу України.

Відповідачі 1, 2 позов не визнали, вважають вимоги прокурора необґрунтованими і безпідставними, з підстав викладених в відзивах (відзиви долучені до матеріалів справи).

Судовий процес завершено 17.06.2015 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення прокурора та представників позивача та відповідачів 1, 2, суд -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2005 р. Веселівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Калинівською загальноосвітньою школою І-ІII ступенів Веселівської районної ради Запорізької області (орендар) укладено договір оренди землі № 51 (далі договір № 51).

За вказаним договором Веселівська РДА передає, а Калинівська загальноосвітня школа I-ІII ступенів приймає земельну ділянку - рілля площею 30 га, з кадастровим номером 2321282300:01:045:0001 у строкове платне користування строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. п. 1, 2, 8 договору № 43).

Нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки, згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, станом на 23.01.2015 р. складає 808 588,80 грн.

11.03.2015 р. між Калинівською загальноосвітньою школою І-Ш ступенів № 2 та ФГ "Каріна" укладено договір про спільну діяльність (далі - договір про спільну діяльність).

Спільна господарська діяльність школи і господарства з метою здійснення науково - дослідницьких робіт, організації виробництва та реалізації споживачам високоякісної, екологічно чистої продукції землеробства, ефективної експлуатації земельної ділянки площею 30 га, виділеної КЗ "Калинівська ЗОШ І-ІІІ ступенів" Калинівською сільською радою, на якій зазначена діяльність здійснюватиметься, об'єднанням матеріальних фінансових та інтелектуальних ресурсів сторін з урахуванням їх економічних інтересів. Участь у насиченні споживчого ринку України високоякісними, екологічно чистими продуктами землеробства, створення та закріплення іміджу школи та господарства та одержання прибутку, як результат спільної діяльності сторін (п. п. 1.1, 1.2 договору про спільну діяльність).

Відповідно до розділу 5.4 договір про спільну діяльність, договір набуває юридичної сили з моменту підписання його сторонами і діє до 28.11.2015 р.

Розділом III договору про спільну діяльність передбачено, прибуток, одержаний у результаті спільної діяльності сторін, за цим договором розподіляється між ними у такому співвідношенні: школа: з кожного гектара обробленої площі по 810 грн.; господарство: весь прибуток що залишається. У разі виконання школою робіт, обумовлених у п. 2.1. школі нараховується додаткова плата. Порядок розрахунків: господарство переказує на розрахунковий рахунок школи 2209 грн. у термін до 20 числа щомісяця, до закінчення терміну дії договору.

Прокурор на підставу своїх обґрунтувань посилається на порушення відповідачем 1 нормативно визначеної законодавцем процедури укладення договорів суборенди землі; укладанням договору про спільну діяльність з метою ухилення від укладання договору суборенди землі; фактичним переданням вказаної земельної ділянки, якою на законних підставах користується КЗ «Калинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Веселівської районної ради Запорізької області», у суборенду суб'єкту господарювання без згоди Головного Управління Держземагентства України в Запорізькій області.

Прокурор вважає, що ФГ «Каріна» незаконно користується земельною ділянкою, чим порушує вимоги земельного законодавства, а разом з цим порушує інтереси держави, що є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовом до суду.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Відповідно до статті 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Судом проаналізовано зміст оспорюваного договору про спільну діяльність та встановлено, що текст вказаного договору не містить ні мети спільної діяльності, ні жодного посилання на зобов'язання сторін, спрямованих на досягнення мети спільної діяльності.

Дослідження умов договору про спільну діяльність дає підстави вважати, що основною його ознакою є платне володіння та користування ФГ "Каріна" протягом певного строку земельною ділянкою.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п.2.2. договору про спільну діяльність, школа зобов'язалась при вирощуванні просапних культур залучати учнів за рахунок обов'язкової практики для виконання просапного обробітку посівів. ФГ "Каріна" зобов'язалось проводити ефективні агротехнічні заходи по обробітку зазначеної земельної ділянки, використовуючи новітні технології, забезпечуючи підвищення родючості ґрунтів та реалізовувати готову продукцію на ринку держави.

Виходячи з положень спірного договору про спільну діяльність, що регулюють в тому числі предмет договору, права та обов'язки сторін, вказаний договір є договором суборенди землі, укладення якого регулюється Законом України "Про оренду землі" та Земельним кодексом України.

Таким чином, укладаючи договір спільної діяльності, КЗ "Калинівська загальноосвітня школа" та ФГ "Каріна" мали намір приховати правовідносини суборенди землі.

Згідно приписів статті 235 Цивільного кодексу України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Згідно з ч. 6 ст. 93 Земельного кодексу України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Пунктом 30 договору оренди землі № 51 від 28.11.2005 р. передбачено право орендаря за згодою орендодавця передавати у суборенду земельну ділянку.

Як зазначив позивач в судовому засіданні та відповідно до інформації від 20.04.2015 р. № 10-8-0.3-4524/2-15 ГУ Держземагентства у Запорізькій області для розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності потрібна згода про надання в суборенду вказаної земельної ділянки, однак відповідач 1 за згодою про надання в суборенду вказаної земельної ділянки до позивача не звертався.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Також, прокурор в обґрунтування позову посилається на те, що основною ознакою договору є передача за плату земельної ділянки у володіння і користування на певний строк, то відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» та ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, цей договір є договором оренди землі (суборенди).

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про оренду землі» договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації, а відповідно до ч. 2 ст. 8 вказаного Закону умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Разом з тим, укладення договору про спільну діяльність з метою ухилення сторін від укладення договору суборенди землі підтверджується також протоколом додаткового допиту директора КЗ «Калинівська загальноосвітня школа І-ІП ступенів Веселівської районної ради Запорізької області» Шило СІ. від 08.04.2015, проведеного в рамках розслідування кримінального провадження № 12015080200000038 від 05.02.2015 р., відповідно до якого Шило СІ. зазначив, що участь школи у спільній діяльності обмежується наданням земельної ділянки площею ЗО га, розташованої на території Калинівської сільської ради у строкове платне користування ФГ «Каріна», а ФГ «Каріна» у свою чергу лише сплачує школі обумовлену договором суму, земельна ділянка використовується господарством на власний розсуд, а на даний час земельна ділянка площею 30 га, розташована на території Калинівської сільської ради Веселівського району оброблена ФГ «Каріна» та засіяна посівом озимої пшениці.

Оскільки, земельна ділянка площею 30 га з кадастровим номером 2321282300:01:045:0001, розташована на території Калинівської сільської ради Веселівського району (за межами населеного пункту), яка передавалася у володіння та користування ФГ «Каріна» за спірним договором є державною власністю, отже передача земельної ділянки в суборенду повинна здійснюватись, відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України виключно за згодою територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та виключно за умови проведення державної реєстрації договору суборенди.

Таким чином, суд погоджується з доводами прокурора та вважає, що у даному випадку порушення інтересів держави полягає в порушенні відповідачем 1 нормативно визначеної законодавцем процедури укладення договорів суборенди землі; укладанням договору про спільну діяльність з метою ухилення від укладання договору суборенди землі; фактичним переданням вказаної земельної ділянки, якою на законних підставах користується КЗ «Калинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Веселівської районної ради Запорізької області», у суборенду суб'єкту господарювання без згоди Головного Управління Держземагентства України в Запорізькій області.

Згідно з ч. 2 ст. 235 ЦК України якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення. Згідно із статтями 210 та 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено. Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК України.

Оскільки, у даному випадку, спірний Договір про спільну діяльність від 11.03.2015 р. вчинений сторонами для приховання договору суборенди землі, то відносини сторін регулюються правилами щодо укладання договорів оренди суборенди) землі за правилами, встановленими Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до вимог земельного та цивільного законодавства право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права ст. 125 Земельного кодексу України, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про оренду землі», ч. 1 ст. 201, ч. 2 ст. 640 ЦК України). Тобто, моментом укладення спірного договору повинна бути його державна реєстрація. Оскільки, спірний договір державну реєстрацію не пройшов, то він не є укладеним, а наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Статтею 1212 глави 83 книги п'ятої ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, ФГ «Каріна» незаконно користується земельною ділянкою, чим порушує вимоги земельного законодавства.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-ІV від 06.09.2012 р., яким внесені зміни до ст. 122 Земельного кодексу України, визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Головне управління Держземагентства у Запорізькій області є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане. Розпорядником земельної ділянки переданої в оренду Калинівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Веселівської районної ради Запорізької області, з урахуванням законодавства зазначеного вище, є Головне управління Держземагентства у Запорізькій області.

Частиною 4 статті 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є акт прийому - передачі об'єкта оренди.

Статтею 17 вказаного Закону встановлено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Таким чином, суд вважає за доцільним задовольнити позовні вимоги, які ґрунтуються на нормах закону та підтверджені наявними у справі доказами.

Згідно п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Фермерське господарство "Каріна" в судовому засіданні заявила клопотання про надання відстрочки виконання рішення до 01 жовтня 2015 р. до збору врожаю, у зв'язку з тим, що вже здійснено комплекс робіт по посіву врожаю на вищезазначеній земельній ділянці, що підтверджується актами приймання - передачі виконаних робіт.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у застосуванні приписів статті 121 ГПК господарським судам необхідно мати на увазі таке. Господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом . При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Прокурор та позивач проти клопотання СФ "Каріна" щодо надання відстрочки виконання рішення не заперечили.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача 2 та надати відстрочку виконання рішення у справі № 908/2982/15 до 01 жовтня 2015 р., а саме до закінчення збору врожаю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів.

Згідно п. 2.2.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

За витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 3338 від 18.11.13 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 808588,80 грн. Отже, судовий збір за майновою вимогою про повернення земельної ділянки має бути розрахований виходячи з вказаної нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 66, 67, 82-84 Господарсько процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов Прокурора Веселівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Запорізькій області до Комунального закладу "Калинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Веселівської районної ради Запорізької області та до Фермерського господарства "Каріна" про повернення земельної ділянки державної форми власності задовольнити.

2. Зобов'язати Фермерське господарство "Каріна" (72210, Запорізька область, Веселівський район, с. Калинівка, вул. Садова, буд. 3, код ЄДРПОУ 23789295) звільнити земельну ділянку державної форми власності площею 30 га з кадастровим номером 2321282300:01:045:0001, розташовану на території Калинівської сільської ради Веселівського району (за межами населеного пункту) загальною вартістю 808588 грн. та повернути її Комунальному закладу "Калинівської загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Веселівської районної ради Запорізької області" (72210, Запорізька область, Веселівський район, с. Калинівка, вул. Молодіжна, буд. 17, код ЄДРПОУ 26318121; визначивши стягувачем - Головне управління Держземагенства у Запорізькій області (69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 15, ідентифікаційний код юридичної особи: 38461250) шляхом підписання акту прийому - передачі.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Каріна" (72210, Запорізька область, Веселівський район, с. Калинівка, вул. Садова, буд. 3, код ЄДРПОУ 23789295) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); банк отримувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; рахунок № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001; символ звітності банку - 206) 8085 (вісім тисяч вісімдесят п'ять) грн. 88 коп. судового збору. Видати наказ.

4. Стягнути з Комунального закладу "Калинівської загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Веселівської районної ради Запорізької області" (72210, Запорізька область, Веселівський район, с. Калинівка, вул. Молодіжна, буд. 17, код ЄДРПОУ 26318121) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); банк отримувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; рахунок № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001; символ звітності банку - 206) 8085 (вісім тисяч вісімдесят п'ять) грн. 88 коп. судового збору. Видати наказ.

Надати відстрочку виконання рішення суду до 01 жовтня 2015 р.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "19" червня 2015 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.