Рішення

від 03.06.2015 по справі 910/8188/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2015Справа №910/8188/15-г

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлофор"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Борисюк О.В. - за довіреністю від 12.01.2015р.

від відповідача: не з'явились

У судовому засіданні 03 червня 2015р. відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

01 квітня 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлофор" (відповідач) про стягнення 15 876,00 грн. основного боргу, 2 222,64 грн. штрафу, 268,73 грн. 3% річних, 2 658,71 грн. інфляційних втрат, 1 701,80 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати користування рекламних засобів за Договором № 429/12 на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламного засобу, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва від 22 червня 2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/8188/15-г. Розгляд справи призначено на 18.05.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 року розгляд справи відкладено на 03.06.2015 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

22.06.2012 року між позивачем (підприємством) та відповідачем (розповсюджувач) (разом - сторони), було укладено Договір № 429/12 на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламного засобу, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва (далі - Договір), згідно з п. 1.1. якого, на підставі відповідного наказу дозвільного органу про встановлення пріоритету на місце(-я) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), дозволу(-ів) на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого(-их) на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів) (далі - РЗ), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів, і повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - право тимчасового користування), а розповсюджувач зобов'язується користуватися наданим йому правом тимчасового користування, своєчасно та згідно з умовами цього договору перераховувати плату за право тимчасового користування виключно на поточний рахунок підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за цим договором та не зловживати наданих розповсюджувачу правами.

Позивач стверджує, що через порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати користування рекламних засобів за Договором № 429/12 на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламного засобу, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва від 22 червня 2012 року, з останнього підлягає стягненню 15 876,00 грн. основного боргу, 2 222,64 грн. штрафу, 268,73 грн. 3% річних, 2 658,71 грн. інфляційних втрат та 1 701,80 грн. пені.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як встановлено судом, 22.06.2012 року між сторонами, було укладено Договір № 429/12 на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламного засобу, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, згідно з п. 1.1. якого, на підставі відповідного наказу дозвільного органу про встановлення пріоритету на місце(-я) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), дозволу(-ів) на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого(-их) на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів, і повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, а розповсюджувач зобов'язується користуватися наданим йому правом тимчасового користування, своєчасно та згідно з умовами цього договору перераховувати плату за право тимчасового користування виключно на поточний рахунок підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за цим договором та не зловживати наданих розповсюджувачу правами.

Відповідно до п.п. 5.2.3., 5.2.4. Договору, розповсюджувач зобов'язується не пізніше 25 числа поточного місяця отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету. В повному обсязі сплачувати штрафи, пеню у разі прострочення розповсюджувачем строків (термінів) сплати та порушення розповсюджувачем інших умов цього договору.

Згідно з п. 6.3. Договору, підставою для нарахування плати за право тимчасового користування місцями та внесення розповсюджувачем відповідної плати є рішення дозвільного органу та/або виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та укладений договір на право тимчасового користування місцями.

Відповідно до положень п. 6.3. Договору, відповідачем було отримано Дозвіл № 10279-05 на розміщення об'єкта зовнішньої реклами та продовжено його дію до 21 травня 2017 року.

Розрахунковим періодом надання права тимчасового користування та нарахування плати за право тимчасового користування є календарний місяць (п. 6.7. Договору).

Згідно з п. 6.8. Договору, плата за право тимчасового користування нараховується підприємством щомісячно та перераховується відповідачем не пізніше 25 числа поточного місяця, виключно на поточний рахунок позивача, в розмірах, зазначених позивачем в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє відповідача від здійснення плати за право тимчасового користування.

Акт приймання-передачі до договору, із наведеним в ньому розрахунком плати за право тимчасового користування, підтверджує факт надання Права тимчасового користування у відповідному розрахунковому періоді (п. 6.9 договору).

Пунктом 8.1. Договору встановлено, що договір набирає чинності після його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця РЗ, протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу.

22.06.2012р., 31.08.2012р. сторонами було підписано відповідні Адресні програми, які згідно п. 3.6 договору є невід'ємними частинами договору № 429/12.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи, а саме наявними рахунками за період з 31.03.2014р. по 12.03.2015р. підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 15 876,00 грн. за період з січня 2014р. по березень 2015р. за Договором № 429/12 на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламного засобу, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва від 22.06.2012 року.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за право розміщення рекламних засобів не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 15 876,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, суд погоджується з останнім, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню 268,73 грн. 3% річних та 2 658,71 грн. інфляційних втрат.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2. Договору за несвоєчасну та /або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцем (-ями) Розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з п. 7.3 договору підприємство має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування, що складає більше 1 місяця - штраф у розмірі 15 % простроченої суми.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, який був наданий позивачем, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню 2 222,64 грн. штрафу та 1 701,80 грн. пені.

Відповідно до п. 5.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" застосовуючи у вирішенні спорів, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням договорів оренди (найму) положення статті 549 ЦК України, господарським судам слід виходити з того, що: одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із зазначеною статтею ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто вони не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, і у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій; можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення господарських зобов'язань передбачено абзацом другим частини другої статті 231 ГК України; для учасників господарських відносин законодавством не встановлено обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із принципом свободи укладення договору, встановленим статтею 627 ЦК України, за змістом якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТЛОФОР" (ідентифікаційний код 32591464, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вулиця сім'ї Сосніних, будинок 3), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (ідентифікаційний код 26199714, місцезнаходження: 04070 м. Київ, Боричів узвіз, 8, п/р 26002003029541 ПАТ КБ «Хрещатик» МФО 300670), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 15 876,00 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість гривень) основного боргу, 2 222,64 грн. (дві тисячі двісті двадцять дві гривні 64 копійки) штрафу, 268,73 грн. (двісті шістдесят вісім гривень 73 копійки) 3% річних, 2 658,71 грн. (дві тисячі шістсот п'ятдесят вісім гривень 71 копійка) інфляційного збільшення, 1 701,80 грн. (одна тисяча сімсот одна гривня 80 копійок) пені. Видати наказ.

3. Копію даного рішення направити відповідачу по справі № 910/8188/15-г

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.06.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало