Рішення

від 16.06.2015 по справі 910/8537/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2015Справа №910/8537/15-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Інкор»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт Студія Друку»про стягнення 275893,75 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача: Топчій О.П. - представник за довіреністю;

від відповідача: Сидорук Д.О. - представник за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року ТОВ НВП «Інкор» звернулось до суду з позовом до ТОВ «Арт студія друку» про стягнення заборгованості за договором поставки від 08.11.2013 №70/08011 в розмірі 275893,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між ТОВ НВП «Інкор» (постачальник) та ТОВ «Арт студія друку» (покупець) 08.11.2013 укладено договір поставки №72/08011, у відповідності до умов якого позивач, відвантажив відповідачу витратні поліграфічні матеріали на загальну суму 245994,72 грн.

Відповідач, всупереч положень договору поставки свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару виконав неналежним чином, оплативши товар частково, на суму 5000 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 240994,72 грн.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки просить стягнути з відповідача вартість поставленого та неоплаченого товару в розмірі 240994,72 грн.

Крім того, просить стягнути нараховані на вказану заборгованість на підставі ст.625 ЦК України інфляційні втрати в розмірі 9452,17 грн. та 3% річних в розмірі 1203,29 грн.

Також, позивачем у відповідності до положень п.8.2 договору нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу в розмірі 12415,76 грн. та штраф в розмірі 5% від вартості неоплаченого товару в розмірі 11827,81 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

В ході розгляду справи, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем основного боргу, позивач, заявою від 16.06.2015 зменшив розмір позовних вимог і просив стягнути 210994,72 грн основного боргу, 9452,17 грн втрат від інфляції, 1203,29 грн - 3% річних, 12415,76 грн пені та 11827,81 грн штрафу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснив, що між сторонами було укладено вказаний договір поставки, відповідно до умов якого відповідачу на підставі його заявок здійснювалось відвантаження витратних поліграфічних матеріалів (товару) який позивачем було оплачено лише частково. Просив стягнути вказану заборгованість.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував частково, визнавши основну суму боргу в розмірі 210994,72 грн, при цьому вказавши, що рахунок-фактура №СФ-0000485 від 16.05.2014 та видаткова накладна №РН-0000452 від 16.05.2014, згідно якої отримано товар на суму 4438,32 грн, не може бути належним доказом отримання відповідачем товару на вказану суму, оскільки вказані документи посвідчив колишній керівник підприємства, не уповноважений на здійснення таких дій. Також, представник відповідача заперечував проти правомірності нарахування інфляційних втрат, пені та 3% річних за грудень 2014 року та січень 2015 року по рахунку-фактурі №СФ-0001224 від 03.11.2014 та видатковій накладній №РН-0001159 від 03.11.2014, оскільки відповідачем було здійснено часткову оплату вказаного рахунку у січні 2015 року і вказані нарахування не повинні проводитись за період, коли фактично була здійснена оплата. При цьому представник відповідача визнав законність та правомірність нарахування штрафу в розмірі 11827,81 грн, проте вказав, що вказана сума є завищеною, просив зменшити на 50% до 5913,91 грн. Представник відповідача пояснив, що отриманий товар було оплачено неповністю у зв'язку зі складним фінансовим становищем підприємства, проте відповідач поступово здійснює погашення існуючого боргу.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що 08.11.2013 між ТОВ НВП «Інкор» (постачальник) та ТОВ «Арт студія друку» (покупець) укладено договір поставки №70/08011, відповіднодо положень якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця витратні поліграфічні матеріали (товар), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити вищевказаний товар.

Асортимент, кількість та ціна товару узгоджуються сторонами на підставі замовлень покупці на поставку кожної партії, спрямованої на адресу постачальника та вказуються у накладних, які підтверджують факт передачі -приймання товару і є невід'ємною частиною договору.

Пунктами 3.1-3.2.1 договору поставки передбачено, що агальна сума договору складає загальну вартість товару, зазначену у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору. Покупець здійснює 100% оплату кожної партії товару протягом 30 календарних днів з моменту її поставки.

На виконання вказаного договору поставки постачальник (позивач) на протязі періоду з травня по грудень 2014 року здійснив поставку поліграфічних витратних матеріалів відповідачу на загальну суму 245994,72 грн.

Вказана поставка здійснювалась на підставі наступних рахунків-фактур та видаткових накладних: рахунку-фактури № СФ-0000485 від.16.05.2014 та видаткової накладної №РН-0000452 від 16.05.2014 на суму 4438,32 грн; рахунку-фактури № СФ-0001224 від.03.11.2014 та видаткової накладної №РН-0001159 від 03.11.2014 на суму 18000 грн; рахунку-фактури № СФ-0001233 від.04.11.2014 та видаткової накладної №РН-0001168 від 04.11.2014 на суму 15000 грн; рахунку-фактури № СФ-0001252 від.06.11.2014 та видаткової накладної №РН-0001186 від 06.11.2014 на суму 30201,60 грн; рахунку-фактури № СФ-0001286 від 14.11.2014 та видаткової накладної №РН-0001221 від 14.11.2014 на суму 27521,28 грн; рахунку-фактури № СФ-0001302 від 19.11.2014 та видаткової накладної №РН-0001234 від 19.11.2014 на суму 10320,48 грн; рахунку-фактури № СФ-0001314 від 21.11.2014 та видаткової накладної №РН-0001243 від 21.11.2014 на суму 24298,20 грн; рахунку-фактури № СФ-0001343 від 28.11.2014 та видаткової накладної №РН-0001277 від 28.11.2014 на суму 43498,80 грн; рахунку-фактури № СФ-0001370 від 03.12.2014 та видаткової накладної №РН-0001299 від 03.12.2014 на суму 3936 грн; рахунку-фактури № СФ-0001374 від 04.12.2014 та видаткової накладної №РН-0001307 від 04.12.2014 на суму 22899,60 грн; рахунку-фактури № СФ-0001382 від 05.12.2014 та видаткової накладної №РН-0001311 від 05.12.2014 на суму 14400 грн; рахунку-фактури № СФ-0001385 від 05.12.2014 та видаткової накладної №РН-0001312 від 05.12.2014 на суму 1975,20 грн; рахунку-фактури № СФ-0001388 від 08.12.2014 та видаткової накладної №РН-0001316 від 08.12.2014 на суму 3999,60 грн; рахунку-фактури № СФ-0001397 від 09.12.2014 та видаткової накладної №РН-0001323 від 09.12.2014 на суму 10902,24 грн; рахунку-фактури № СФ-0001457 від 26.12.2014 та видаткової накладної №РН-0001388 від 26.12.2014 на суму 14603,40 грн.

Відповідачем вказаний товар прийнято, проте оплачено не в повному обсязі, а лише частково, на суму 35000 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість за поставлений, але неоплачений товар в розмірі 210994,72 грн.

Вказана сума заборгованості відповідачем визнається частково, крім поставки, здійсненої відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000485 від.16.05.2014 та видаткової накладної №РН-0000452 від 16.05.2014 на суму 4438,32 грн., з посиланням на те, що за вказаними документами товар отримала особа, повноваження якої не були підтверджені належним чином, відповідно відповідачем товар за вказаною накладною не приймався і оплаті не підлягає.

Наведені доводи відповідача судом відхиляються, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 5.1-5.2 договору поставки приймання-передача товару здійснюється на складі згідно наданих постачальником супроводжуючих документів на товар із підписанням відповідних видаткових накладних. Підписанням цього договору покупець свідчить, що особи, які будуть підписувати накладні про приймання товару від імені покупця , мають відповідні повноваження на таке підписання та приймання товару в інтересах та на користь покупця. Покупець не має права не сплачувати поставлений постачальником товар та відмовитися від його приймання на підставі відсутності відповідних повноважень у особи, яка підписала від його імені відповідні документи і прийняла товар в інтересах і на користь покупця.

В судовому засіданні судом оглянуто оригінал спірного рахунку-фактури та видаткової накладної, при цьому представник відповідача підтвердив, що вказані документи містять печатку відповідача і підпис колишнього керівника товариства.

Таким чином вказані документи є належними доказами поставки відповідачу товару, оскільки містять відбиток печатки відповідача та підпис працівника відповідача про отримання товару, який згідно положень п.5.2 договору поставки має необхідний обсяг повноважень на отримання товару в інтересах відповідача.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за договором в розмірі 210994,72 грн.

Відповідно до положень п.8.2 договору поставки при порушенні порядку розрахунків за поставлений товар, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Крім цього, у випадку затримки по оплаті більше 10 календарних днів, покупець сплачує штраф у розмірі 5% вартості неоплаченого товару.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст.. 625 ЦК України позивачем нараховано 9452,17 грн інфляційних втрат за період з грудня 2014 по січень 2015 року включно та 1203,29 грн 3% річних за період з 04.12.2014 по 23.02.2015, які підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі положень п.8.2 договору позивачем відповідачу нараховано пеню в розмірі 12415,76 грн. та штраф в розмірі 11827,81 грн.

Як вбачається з розрахунків, наданих позивачем пеню за прострочення оплати поставленого товару позивачем нараховано, починаючи з 31 дня прострочення платежу за період, який не перевищує 6 місяців.

Вказані нарахування проведено у відповідності до умов договору та вимог законодавства та підлягають стягненню з відповідача.

Посилання відповідача на неправомірність нарахування позивачем пені у зв'язку з тим, що відповідачем було частково оплачено поставлений товар, і нарахування пені не повинно здійснюватись за період, коли була здійснена оплата, судом відхиляються, виходячи з наступного.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з пояснень представників сторін та матеріалів справи, зокрема наданих позивачем виписок по банківському рахунку, відповідачем було здійснено часткову сплату заборгованості за поставлений товар, а саме: 22.01.2015 на суму 1500 грн., 27.01.2015 на суму 1500 грн та 10.02.2015 на суму 2000 грн., які було зараховано позивачем в рахунок оплати поставленого товару за рахунком фактурою №СФ-0001224 від 03.11.2014.

Разом з тим, з наданих матеріалів, зокрема рахунку-фактури № СФ-0001224 вбачається, що за вказаним рахунком-фактурою було поставлено товар на суму 18000 грн.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків ціни позову, нарахування пені за рахунком-фактурою № СФ-0001224 здійснено а період з 04.12.2014 по 23.02.2015 на суму основного боргу 13000 грн., тобто на суму простроченої частини платежу.

Таким чином на сплачену відповідачем частину заборгованості за вказаним рахунком-фактурою, позивачем пеня не нараховувалась.

З тих же підстав відхиляються доводи відповідача щодо неправомірності нарахування інфляційних втрат та 3% річних за вказаний період, оскільки при їх нарахуванні позивачем в суму простроченого платежу не враховано суму погашеної на той час заборгованості.

Щодо зменшення нарахованої суми штрафу в розмірі 11827,81 грн у відповідності до п.8.2 договору поставки на 50%, суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст.551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Судом встановлено, що позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 5% від вартості несплаченого товару у сумі 11827,81 грн. Вказана сума є співмірною розміру заборгованості, не перевищує розмір заборгованості, відповідно відсутні підстави для зменшення вказаного штрафу.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за поставлений товар, нарахованих на суму заборгованості інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі положень ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт Студія Друку» (01033, м. Київ, вул. Короленківська, буд. 4; ідентифікаційний код 37250375) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Інкор» (01033, м. Київ, вул. Горького, буд. 38 «В», офіс 46; ідентифікаційний код 01282331) 210994 (двісті десять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 72 коп. заборгованості за договором поставки, 9452 (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 17 коп. інфляційних втрат, 1203 (одну тисячу двісті три) грн. 29 коп. 3% річних, 12415 (дванадцять тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. 76 коп. пені, 11827 (одинадцять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 81 коп. штрафу та витрати по сплаті судового збору в сумі 5517 (п'ять тисяч п'ятсот сімнадцять) грн. 88 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Я.В. Маринченко