Рішення

від 16.06.2015 по справі 910/10870/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2015Справа №910/10870/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Верус-Лайн»

та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Народна»

про стягнення суми боргу та штрафних санкцій в розмірі 63 787,54грн.

Суддя Комарова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Нікітюк Є.О. (представник за довіреністю);

від відповідача-1: не з'явились.

від відповідача-2: не з'явились.

В судовому засіданні 16 червня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон», 27 квітня 2015 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою б/н від 22.04.2015 року до відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Верус-Лайн», та відповідача-2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Народна», про стягнення суми боргу та штрафних санкцій в розмірі 63 787,54грн

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1, як покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу б/н від 25.12.2014 року, зокрема, у визначені відповідним договором строки не здійснив оплату вартості переданого йому позивачем, як продавцем, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином, яку останній в частині основного боргу та санкцій просить суд стягнути з відповідачів солідарно, у зв'язку із тим, що відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання боргових зобов'язань відповідачем-1 в силу договору поруки № 6 від 25 грудня 2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2015 року (суддя Комарова О.С.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/10870/15, розгляд справи призначено на 26.05.2015 року.

Через відділ діловодства суду 21.05.2015 року представник позивача надав документи на виконання ухвали суду, які були долучені судом до матеріалів справи.

26 травня 2015 року в судове засідання з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення по суті спору.

Через відділ діловодства суду 26.05.2015 року представник відповідача-2 подав заяву, якою просив відкласти розгляд справи у зв'язку із потребою часу для врегулювання спору в позасудовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідачів, було відкладено до 16.06.2015 року.

В судовому засіданні 16.06.2015 року представник позивача надав заяву, якою підтвердив наявність боргу відповідачів в розмірі, зазначеному в позовній заяві, станом на день винесення рішення у справі.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про час і місце були повідомлені належним чином, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу правом не скористались.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» (надалі - Продавець або Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Верус-Лайн» (по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір купівлі-продажу б/н (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір-1 або Договір купівлі-продажу), відповідно до п.п. 1.1. якого продавець продає (передає у власність покупця), а покупець купує (приймає у власність) рухоме майно (надалі-«майно»), що входить до складу автозаправочного пункту АЗС, площею 30,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Тракторна, буд. 13 (тринадцять) перелік та кількість майна вказана в додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що покупець набуває право власності на майно з моменту укладення цього Договору та підписання акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього Договору.

У відповідності до п.п. 1.3, 1.4 Договору вартість майна в цілому (надалі-«ціна договору») складає - 43 845,00 грн., крім того ПДВ 8 769,00 грн., що разом становить 52 614,00 грн. Ця ціна є остаточною, фіксованою та не підлягає будь-яким змінам. Балансова вартість майна згідно довідки, наданої продавцем від 22.12.2014 року № 21, становить 30 771,80 грн. без ПДВ.

Умовами п.п. 3.1., 3.2 Договору передбачено, що покупець сплачує продавцю ціну Договору у розмірі визначеному п. 1.3 ст. 1 цього Договору протягом двох банківських днів з моменту підписання цього Договору. Розрахунок за майно здійснюється у безготівковій формі на рахунок продавця, зазначений в ст. 10 цього Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору передача майна продавцем та його приймання покупцем здійснюється протягом п'яти календарних днів з дати підписання цього Договору, на підставі акту приймання-передачі рухомого майна, який підписується повноважними представниками покупця та продавця у двох оригінальних примірниках. Названий акт містить перелік та вартість майна, що переходить у власність покупця відповідно до цього Договору.

25 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» (надалі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Народна» (надалі - поручитель) укладено договір поруки № 6 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір-2 або Договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого поручитель поручається перед кредитором за належне виконання зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю «Верус-Лайн» ідентифікаційний код - 39450517 (надалі - боржник) за договором купівлі-продажу рухомого майна (б/н від 25.12.2014р.), що входить до складу комплексу, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Тракторна, буд. 13, із подальшими додатками та Додатковими угодами ( далі за тексом - «Договір купівлі-продажу»).

Відповідно до п. 1.2 Договору-2 у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань за договором купівлі-продажу, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 1.3 Договору-2 передбачено, що порукою забезпечується як належне виконання боржником зобов'язань за договором купівлі-продажу, так і сплата можливої неустойки (штрафу, пені, тощо) та збитків за невиконання або неналежне виконання боржником зобов'язань, а також сплата боржником сум передбачених ст. 6-1 договору купівлі-продажу.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору продавець передав, а покупець прийняв товар на загальну суму - 52 614,00 грн., однак покупець за товар не розрахувався, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 52 614,00 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що 25.12.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Верус-Лайн» було укладено договір купівлі-продажу б/н за п. 1.1. якого продавець продає (передає у власність покупця), а покупець купує (приймає у власність) рухоме майно, що входить до складу автозаправочного пункту АЗС, площею 30,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Тракторна, буд. 13 перелік та кількість майна вказана в додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.

Водночас, 25 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Народна» укладено договір поруки № 6, відповідно до п. 1.1. якого у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором за належне виконання зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю «Верус-Лайн» ідентифікаційний код - 39450517 за договором купівлі-продажу рухомого майна (б/н від 25.12.2014р.), що входить до складу комплексу, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Тракторна, буд. 13, із подальшими додатками та Додатковими угодами.

Як встановлено судом, у зв'язку з порушенням відповідачем -1 своїх зобов'язань за договором-1, виконання яких було забезпечено договором-2, позивачем було направлено на адресу відповідача-2 лист №40 від 26.01.2015 року з вимогою сплати заборгованості за договором-1. Вказаний лист 19.02.2015 року було отримано відповідачем-2, що підтверджується відповідним написом на вказаному листі з боку відповідача-1 (копія зазначеного листа наявна в матеріалах справи). 25.02.2015 року позивач повторно звернувся до відповідача-2 з листом №83 від 25.02.2015 року з вимогою сплати заборгованості за договором-1 (копія зазначеного листа наявна в матеріалах справи).

З аналізу матеріалів справи випливає, що відповідач-2 підтвердив наявність невиконаних зобов'язань перед позивачем за Договором-1, а також відповідачі 1 та 2 гарантували сплату позивачу суму пені, а також зобов'язались відшкодувати понесені позивачем фінансові втрати в повному обсязі (копія вказаного листа наявна в матеріалах справи).

Позивачем в якості доказу наявності та обґрунтованості підстав для звернення з відповідним позовом до суду також зазначено, що 25.12.2014 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено також договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Галущенко Т.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 1415, відповідно до п.1.1 якого продавець (позивач) передав у власність, а покупець (відповідач-1) прийняв у власність нерухоме майно - а саме: автозаправочний пункт (АЗС), площею 30,5 кв.м, що знаходиться за адресою - Київська область, м.Васильків, вул.Тракторна, буд. 13 (копію вказаного договору наявна в матеріалах справи).

Таким чином, беручи до уваги передання нерухомого майна від позивача до відповідача-1 за договором від 25.12.14, а також враховуючи, що рухоме майно, що складає предмет договору-1, входить до складу зазначеного нерухомого майна (автозаправочного пункту (АЗС), площею 30,5 кв.м, що знаходиться за адресою - Київська область, м. Васильків, вул. Тракторна, буд. 13), суд дійшов висновку про належне виконання зобов'язань за договором-1 з боку позивача.

Проте, доказів здійснення покупцем на користь продавця оплати отриманого товару за договором-1, протягом 2 банківських днів після отримання товару, до суду не надано.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В частині 1 статті 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними до того моменту, поки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Дане узгоджується з п. 1.2. Договору-2.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідачів солідарно основного боргу в сумі 52 614, 00 грн., втрат від інфляції в сумі 10 680,64 грн., 3% річних в сумі 492,99 грн.

Господарський суд міста Києва, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивача, вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 492,99 грн. та інфляційних втрат в розмірі 10 680,64 грн.

Пунктом 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, відповідачі не скористався наданими їм ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного разу не з'явились у судові засідання, про дату і місце проведення яких були повідомлені належним чином, жодного доказу на спростування доводів позивача щодо невиконання ними зобов'язань за договором або відсутності правових підстав для їх виконання суду не надали.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню в розмірі 63 787,54 грн., з них основного боргу - 52 614,00 грн., індексу інфляції - 10 680,64 грн. та 3% річних - 492,99 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Верус-Лайн» (ЄДРЮОФОП 39450517, адреса: 03039, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, буд. 42) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Народна» (ЄДРЮОФОП 38675288, адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 66А) з будь-яких рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» (ЄДРЮОФОП 34532275, адреса: 03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 4), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 52 614,00 грн. (п'ятдесят дві тисячі шістсот чотирнадцять гривень), 3% річних - 492,99 грн. (чотириста дев'яносто дві гривні 99 копійок), інфляційні втрати - 10 680,64 грн. (десять тисяч шістсот вісімдесят гривень 64 копійки) та судовий збір - 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень). Видати наказ.

3. Копію рішення направити відповідачам у справі № 910/10870/15.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені нормами ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 22.06. 2015 року .

Суддя О.С. Комарова