Рішення

від 16.06.2015 по справі 918/327/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 червня 2015 р. Справа № 918/327/15

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Рівненське обласне ремонто-будівельне управління - 15698"

до відповідача: Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс"

про витребування майна та визнання права власності

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Тарновецький М.Я. за довіреністю б/н від 1 березня 2015 року.

Стельмащук В.Є., паспорт МЮ 338883 від 4.07.2013 року.

Від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Рівненське обласне ремонто-будівельне управління - 15698" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс", в якій просив суд витребувати майно та визнати право власності на:

- станок кругопильний (інв. № 01030, балансова вартість 847 грн. 98 коп.);

- станок УП-2 (інв. № 01031, балансова вартість 1 980 грн. 72 коп.);

- станок фуговочний (інв. № 01032, балансова вартість 2 071 грн. 47 коп.);

- станок рейсмусний (інв. № 01033, балансова вартість 525 грн. 04 коп.);

- станок СВ42-2 (інв. № 01034, балансова вартість 3 765 грн. 88 коп.);

- станок ТНН - 400 (інв. № 01037, балансова вартість 516 грн. 61 коп.);

- малярна станція (інв. № 01070, балансова вартість 12 857 грн. 56 коп.);

- огородження території - 12 штук (інв. № 01010, балансова вартість 3 636 грн. 50 коп.);

(надалі вищезазначене майно - спірне майно);

- агрегат АО - 305 (компресор) (інв. № 01038, балансова вартість 2 453 грн. 14 коп.);

- станок фрезерний (інв. № 01035, балансова вартість 1 295 грн. 43 коп.);

- металева споруда-бункер для прийняття дерев'яних відходів з двигуном 22 кВт (балансова вартість 12 560 грн. 34 коп.);

- паркетна шліфувальна машина (інв. №01029, балансова вартість 573 грн. 33 коп.);

- лічильник обліку електроенергії (балансова вартість 49 грн.).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 6 квітня 2015 року порушено провадження по справі № 918/327/15, розгляд якої призначено на 21 квітня 2015 року.

20 квітня 2015 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник позивача подав клопотання, в додатках до якого долучив до матеріалів справи частину документів, які витребовувалися ухвалою суду від 6 квітня 2015 року.

У судовому засіданні 21 квітня 2015 року було оголошено перерву по справі до 19 травня 2015 року.

19 травня 2015 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник позивача подав додаткові пояснення, відповідно до яких підтримав позов та в додатках до яких долучив до матеріалів справи частину документів, які на думку останнього підтверджують викладені у позовній заяві обставини.

19 травня 2015 року у судовому засіданні уповноважений представник відповідача долучив до матеріалів справи документи, які на думку останнього підтверджують, що право власності на спірне майно належить саме Споживчому житлово-будівельному кооперативу "Котедж плюс".

19 травня 2015 року у судовому засіданні оголошено перерву по справі до 2 червня 2015 року.

29 травня 2015 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник позивача подав клопотання в додатках до якого долучив до матеріалів справи документи, які на думку останнього, підтверджують викладені у позовній заяві обставини.

2 червня 2015 року уповноважений представник відповідача подав довідку, яка на думку останнього підтверджує право власності кооперативу на спірне майно.

2 червня 2015 року у судовому засіданні уповноважений представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

У судовому засіданні 2 червня 2015 року оголошено перерву по справі до 16 червня 2015 року.

Ухвалою суду від 3 червня 2015 року продовжено строк розгляду спору у справі № 918/327/15 на 15 днів.

Представники позивача у судовому засіданні 16 червня 2015 року підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та наполягали на їх задоволенні.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання 16 червня 2015 року не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, хоча про місце дату та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Суд зазначає, що ухвалою суду від 2 червня 2015 року у Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс", Відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" та Державної Податкової Інспекції у Рівненському Районі витребовувалися документи, для підтвердження зазначених уповноваженим представником відповідача у судових засіданнях обставин.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів, враховуючи те що розгляд справи уже продовжено на 15 днів і триває понад 2 місяці, суд на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Рівненське обласне ремонто-будівельне управління 15698" (надалі - продавець, товариство) та Споживчим житлово-будівельним кооперативом "Котедж плюс" (надалі - кооператив, покупець) був укладений договір купівлі-продажу будівлі профілакторію (надалі - договір, а.с. 8 - 9).

Відповідно до пункту 1.1 договору, за цим договором продавець передає майно, а саме: належну йому на праві власності будівлю профілакторію (інв. № 01007) літ. "В - 1" загальною площею 504, 3 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Рівне, вулиця Транспортна, будинок 14, у власність покупця, а покупець приймає у власність зазначену вище будівлю і сплачує за неї продавцю обговорену в цьому договорі суму.

Згідно пункту 2.2 договору, за домовленістю сторін, зазначена в пункті 1.1 цього договору будівля, продається за 37 950 грн. 00 коп.

Пунктом 3.1 договору визначено, що передача будівлі здійснюється продавцем покупцю за актом передачі-прийому, який повинен бути підписаний сторонами не пізніше 10 днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Зазначений договір підписаний уповноваженими представниками продавця та покупця та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.

Статтею 204 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) презумується правомірність правочину.

На час розгляду справи, доказів недійсності чи розірвання договору купівлі-продажу будівлі профілакторію від 13 липня 2005 року, зокрема відповідних судових рішень з цього приводу, господарському суду не надано.

13 липня 2005 року на виконання умов договору між товариством та кооперативом було складено акт про те, що продавець передає, а покупець приймає у власність - будівлю профілакторію (інв. 01007 літ. "В - 1" загальною площею 504,3 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Рівне, вулиця Транспортна, будинок 14.

Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу від 13 липня 2005 року була передана у власність кооперативу тільки будівля, жодного обладнання або додаткових матеріалів не передавалося.

У судових засіданнях уповноважений представник відповідача заперечив проти факту належності спірного майна для товариства.

Для з'ясування усіх обставин справи судом було витребувано усі належні та допустимі докази на підтвердження належності спірного майна.

З поданих позивачем документів, які містяться в матеріалах справи суд вбачає, що Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області № 809 від 29 вересня 1995 року (а.с. 46) у відповідності до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 року № 158 та "Методики оцінки вартості об'єктів приватизації" затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 1995 року № 36 було створено інвентаризаційну комісію для проведення інвентаризації та здійснення оцінки вартості майна Державного підприємства "Рівненське обласне ремонто-будівельне управління -15698".

На виконання вищезазначеного наказу інвентаризаційною комісією було підготовлено та передано Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській області передаточний баланс, акт оцінки вартості об'єкту приватизації з додатками, протоколи засідань інвентаризаційної комісії і комісії по оцінці вартості майна, інвентаризаційні описи товарно-матеріальних цінностей, акт аудиторської перевірки (а.с. 47 - 64).

Згідно з актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 10 листопада 1995 року, балансу підприємства на 1 жовтня 1995 року та протоколу засідання комісії по оцінці вартості майна Державного підприємства "Рівненське обласне ремонто-будівельне управління - 15698" вартість цілісного майнового комплексу останнього становив 2 931 350 тис. карбованців.

З вищезазначених документів, які наявні в матеріалах даної справи вбачається, що станом на 1 жовтня 1995 року на балансі Державного підприємства "Рівненське обласне ремонто - будівельне управління - 15698" крім інших активів рахувалось спірне майно (а.с. 51, 53).

Відповідно до пункту 1 статуту Відкритого акціонерного товариства "Рівненське обласне ремонтно-будівельне управління - 15698" від 30 квітня 1996 року (надалі - статут) визначено, що останнє засноване відповідно до рішення регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області від 30 квітня 1996 року за № 501 (а.с. 11) шляхом перетворення державного підприємства "Рівненське обласне ремонтно-будівельне управління 15698" у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу президента України "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів від 26 листопада 1994 року за № 699.

Згідно пункту 3.3 статуту Товариство є правонаступником Державного підприємства "Рівненське обласне ремонто-будівельне управління - 15698".

Відповідно до пункту 5.1 статуту статутний фонд товариства становить 2 931 350 карбованців.

Пунктами 3.4 та 3.5 cтатуту передбачено, що майно товариства складається з основних засобів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі товариства. Товариство є власником: майна, переданого йому засновником у власність.

Згідно інвентаризаційних описів від 1 грудня 2005 року на балансі Відкритого акціонерного товариства "Рівненське обласне ремонто-будівельне управління - 15698" перебуває спірне майно (а.с. 16 - 19).

Судом встановлено, що позивач є правонаступником державного підприємства "Рівненське обласне ремонто-будівельне управління - 15698" (надалі - державне підприємство), окрім того товариству, як правонаступнику було передано майно державного підприємства, яке складалося з основних засобів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких була відображена в балансі.

Окрім того, судом враховано, що уповноважений представник відповідача частково визнав позов, а саме підтвердив факт належності позивачу: плит для огородження території - 12 штук (інв. № 01010, балансова вартість 3 636 грн. 50 коп.), що стверджується відповідним записом у протоколі судового засідання від 2 червня 2015 року.

Згідно з статтею 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відтак в сукупності, судом встановлено, що факт належності спірного майна позивачеві підтверджений належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах даної справи, окрім того, позов частково визнаний уповноваженим представником відповідача.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача, що спірне майно належить на праві власності Споживчому житлово-будівельному кооперативу "Котедж плюс" з огляду на наступне.

Для з'ясування зазначених вище у судовому засіданні обставин, судом було витребувано у відповідача документи, на підставі яких діє відповідач (статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо); документи (рішення загальних зборів, тощо) на підставі яких було вирішено придбати основні засоби зокрема: станок сверлильний б/в, станок шліфувальний б/в, станок кругопильний б/в, станок фугувальний б/в 40 см., станок фугувальний б/в 60 см., станок рейсмусний б/в, станок фрезерний б/в, компресор б/в; письмові пояснення з належними та допустимими доказами, чи здається в оренду приміщення (місто Рівне, вулиця Транспортна, будинок 14, інвентарний номер № 01007, літера "В-1", загальною площею 504, 3 кв.м.) в якому знаходяться станки, чи здаються в оренду самі станки (якщо так надати копії договорів на підставі яких здійснюється оренда); письмові пояснення, щодо наявності чи відсутності працівників у споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс".

Матеріали справи містять надану відповідачем довідку від 27 травня 2015 року № 05/1, в якій зазначено, що на балансі відповідача перебуває спірне майно.

Суд зазначає, що надана відповідачем довідка свідчить про те, що спірне майно перебуває на балансі кооперативу, однак відповідач не надає доказів набуття спірного майна, сама довідка не підтверджує права власності кооперативу на спірне майно.

Також, повноважний представник позивача надав копію договору купівлі-продажу від 13 лютого 2009 року за яким відповідач придбав у Відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" спірне майно, однак оригіналу договору для суду не надано.

Крім того, долучено до матеріалів справи накладну від 23 лютого 2009 року відповідно до якої спірне майно було продане для відповідача, водночас зазначений в накладній перелік станків, співпадають по назвам з спірним майном, однак не зазначено жодних ідентифікуючих ознак, модель станка, рік випуску, інвентарний номер тощо.

Також, у судових засіданнях представник кооперативу стверджував, що спірне майно мало використовуватися для власного виробництва, проте сам відповідач зазначав що кооператив є неприбутковою організацією і придбана ним будівля профілакторію в подальшому мала бути знесена, а на її місці побудоване інше приміщення, для використання членами кооперативу, однак жодних доказів в підтвердження зазначених обставин останнім не надано.

Відтак, суду не надано належних та допустимих доказів придбання спірного майна, оскільки як було заявлено уповноваженим представником відповідача у судових засіданнях, кооператив є неприбутковою організацією, відповідно мало бути рішення керуючого органу про придбання таких станків, виділення певної суми коштів, також представником відповідача було зазначено, що спірне майно було придбане з метою задоволення власних потреб та здавання в оренду, однак жодних належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеного суду не надано, а вимоги ухвали суду щодо надання таких документів не виконані.

Для підтвердження зазначених відповідачем обставин, ухвалою суду від 2 червня 2015 року у Відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" були витребувані документи, на підставі яких здійснювався продаж основних засобів. Також, ухвалою суду витребовувалися у Державної Податкової Інспекції у Рівненському Районі документи з яких вбачалося б, чи було відображено у податковій звітності Відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод будівельних матеріалів", продаж основних засобів за договором купівлі-продажу від 13 лютого 2009 року укладеного між останнім та Споживчим житлово-будівельним кооперативом "Котедж Плюс".

Однак, вимоги ухвали суду від 2 червня 2015 року не виконані, жодних документів не надано, письмових пояснень з зазначенням причин невиконання вимог ухвал суду, також не надано.

Відтак, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували наведені уповноваженим представником відповідача у судових засіданнях обставин.

Відтак, судом були використані усі можливі способи щодо з'ясування усіх обставин справи, враховуючи закінчення двомісячного строку передбаченого ГПК України для розгляду справи та продовження його на 15 днів, судом здійснено розгляд справи за наявними у ній матеріалами на підставі статті 75 ГПК України.

Суд роз'яснює, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення в пункті 2.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

З наявних матеріалів справи суд вбачає, що спірне майно належало державному підприємству, правонаступником якого є позивач, а оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що спірне майно було придбане кооперативом, відтак станок кругопильний (інв. № 01030, балансова вартість 847 грн. 98 коп.); станок УП-2 (інв. № 01031, балансова вартість 1 980 грн. 72 коп.); станок фуговочний (інв. № 01032, балансова вартість 2 071 грн. 47 коп.); станок рейсмусний (інв. № 01033, балансова вартість 525 грн. 04 коп.); станок СВ42-2 (інв. № 01034, балансова вартість 3 765 грн. 88 коп.); станок ТНН - 400 (інв. № 01037, балансова вартість 516 грн. 61 коп.); малярна станція (інв. № 01070, балансова вартість 12 857 грн. 56 коп.); паркетна шліфувальна машина (інв. №01029, балансова вартість 573 грн. 33 коп.); огородження території - 12 штук (інв. № 01010, балансова вартість 3 636 грн. 50 коп.) належать позивачу на праві власності.

Однак, позивачем не надано документального підтвердження, які слугували б допустимими доказами, що агрегат АО - 305 (компресор) (інв. № 01038, балансова вартість 2 453 грн. 14 коп.); станок фрезерний (інв. № 01035, балансова вартість 1 295 грн. 43 коп.); металева споруда-бункер для прийняття дерев'яних відходів з двигуном 22 кВт (балансова вартість 12 560 грн. 34 коп.) та лічильник обліку електроенергії (балансова вартість 49 грн.) належать товариству на праві власності.

З матеріалів справи вбачається, що станок фрезерний, металева споруда-бункер для прийняття дерев'яних відходів з двигуном 22 кВт та лічильник обліку електроенергії не зазначені в акті оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 10 листопада 1995 року, балансу підприємства на 1 жовтня 1995 року та протоколу засідання комісії по оцінці вартості майна державного підприємства, також вищезазначене майно не зазначене в інвентаризаційних описах товариства від 1 грудня 2005 року.

З зазначеного слідує, що станок фрезерний, металева споруда-бункер для прийняття дерев'яних відходів з двигуном 22 кВт та лічильник обліку електроенергії не рахувалися за державним підприємством і відповідно не передавалися для позивача.

Що стосується агрегату АО - 305 (компресор), то він міститься в актах та протоколах які зазначалися, однак не числиться в інвентаризаційних описах товариства від 1 грудня 2005 року.

Тому, суд вбачає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів належності для останнього на праві власності станка фрезерного, металевої споруди-бункера для прийняття дерев'яних відходів з двигуном 22 кВт, лічильника обліку електроенергії та агрегату АО - 305 (компресор), такі обставини не стверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

Відтак, позов в частині визнання права власності на майно підлягає частковому задоволенню, зокрема суд визнає право власності за Відкритим акціонерним товариством "Рівненське обласне ремонтно-будівельне управління - 15698" на наступне майно:

- станок кругопильний (інв. № 01030, балансова вартість 847 грн. 98 коп.);

- станок УП-2 (інв. № 01031, балансова вартість 1 980 грн. 72 коп.);

- станок фуговочний (інв. № 01032, балансова вартість 2 071 грн. 47 коп.);

- станок рейсмусний (інв. № 01033, балансова вартість 525 грн. 04 коп.);

- станок СВ42-2 (інв. № 01034, балансова вартість 3 765 грн. 88 коп.);

- станок ТНН - 400 (інв. № 01037, балансова вартість 516 грн. 61 коп.);

- малярна станція (інв. № 01070, балансова вартість 12 857 грн. 56 коп.);

- огородження території - 12 штук (інв. № 01010, балансова вартість 3 636 грн. 50 коп.).

Також, товариство у позовній заяві зазначає, що під час звільнення будівлі профілакторію кооперативом вчинялися перешкоди, щодо демонтажу та вивезення обладнання та майна з будівлі та території, тому позивач просив суд витребувати у Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс" та передати: станок кругопильний (інв. № 01030, балансова вартість 847 грн. 98 коп.); станок УП-2 (інв. № 01031, балансова вартість 1 980 грн. 72 коп.); станок фуговочний (інв. № 01032, балансова вартість 2 071 грн. 47 коп.); станок рейсмусний (інв. № 01033, балансова вартість 525 грн. 04 коп.); станок СВ42-2 (інв. № 01034, балансова вартість 3 765 грн. 88 коп.); станок фрезерний (інв. № 01035, балансова вартість 1 295 грн. 43 коп.); станок ТНН - 400 (інв. № 01037, балансова вартість 516 грн. 61 коп.); Агрегат АО - 305 (компресор) (інв. № 01038, балансова вартість 2 453 грн. 14 коп.); огородження території - 12 штук (інв. № 01010, балансова вартість 3 636 грн. 50 коп.) (надалі - спірне майно); малярна станція (інв. № 01070, балансова вартість 12 857 грн. 56 коп.); Металева споруда-бункер для прийняття дерев'яних відходів з двигуном 22 кВт (балансова вартість 12 560 грн. 34 коп.); паркетна шліфувальна машина (інв. №01029, балансова вартість 573 грн. 33 коп.); лічильник обліку електроенергії (балансова вартість 49 грн.).

Окрім того, у судових засіданнях уповноважений представник позивача стверджував, що в період липня 2005 року по лютий 2011 року між товариством та кооперативом була досягнута усна домовленість, що після продажу будівлі профілакторію, продавець продовжує здійснювати господарську діяльність в вищезазначеній будівлі профілакторію.

Зазначені обставини заперечив уповноважений представник відповідача, наголосив що будівля профілакторію належить кооперативу з 2005 року і в оренду нікому не передавалася.

Як свідчать матеріали справи, Споживчим житлово-будівельним кооперативом "Котедж-плюс" було надіслано на адресу товариства гарантій лист, відповідно до якого кооператив гарантує надання в оренду: профілакторію та металевого складу, терміном на 12 місяців. Орендна плата за вищевказані будівлі буде прирівнюватися до орендної плати за земельну ділянку на якій розташовані ці споруди (а.с. 20).

Також, матеріали справи містять постанови про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства від 19 жовтня 2006 року № 365, 366 (а.с. 145, 146), акти про опечатування (опломбування) від 26 жовтня 2006 року, 17 лютого 2006 року (а.с. 147 - 149), протокол проведення досліджень освітленості робочого місця від 26 вересня 2006 року № 106 (а.с.150), протокол проведення досліджень метеорологічних факторів від 26 вересня 2006 року № 106 (а.с. 151), протокол проведення досліджень повітряної робочої зони від 26 вересня 206 року № 106 (а.с. 152), протокол проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку від 26 вересня 2006 року № 106 (а.с. 153), приписи державного пожежного нагляду від 4 квітня 2006 року, 2 березня 2007 року, 28 березня 2008 року (а.с. 154 - 157).

З вищезазначених доказів суд вбачає, що позивачем проводилася виробнича діяльність у будівлі профілакторію в період 2005 - 2008 років, відповідність якої перевірялася повноважними державними органами.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що на території профілакторію в будівлях, що належать Споживчому житлово-будівельному кооперативу "Котедж-плюс" здійснювалась господарська діяльність (про що свідчать відповідні акти перевірки, протоколи державних органів), що на думку суду підтверджує заяви позивача, щодо усної домовленості про використання приміщень відповідача для господарської діяльності.

Як уже було встановлено судом, спірне майно належить на праві власності Відкритому акціонерному товариству "Рівненське обласне ремонтно-будівельне управління - 15698".

3 березня 2015 року товариство звернулося з листом-вимогою № 1 про повернення майна до кооперативу, яким вимагало у останнього повернути спірне майно, металеву споруду-бункер для прийняття дерев'яних відходів та лічильник обліку електроенергії.

Матеріали справи не містять відповіді на вищезазначений лист-вимогу товариства.

У відповідності до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР (далі - Конвенція), зокрема статтею 1 Першого протоколу до неї (1952 року) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено частиною 4 статті 41 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України; далі - ЦК).

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно з статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосування статті 392 ЦК є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. Наприклад, позов про визнання права власності у разі втрати документа, що засвідчує право власності особи на річ, подається за відсутності можливості одержати у відповідних органах дублікат правовстановлюючого документа.

Враховуючи той факт, що судом, вище по тексту було визнано право власності на спірне майно за Відкритим акціонерним товариством "Рівненське обласне ремонтно-будівельне управління - 15698", відтак позовна вимога, щодо витребування майна у Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс" є правомірною та підлягає частковому задоволенню, зокрема до витребування підлягає наступне майно: станок кругопильний (інв. № 01030, балансова вартість 847 грн. 98 коп.); станок УП-2 (інв. № 01031, балансова вартість 1 980 грн. 72 коп.); станок фуговочний (інв. № 01032, балансова вартість 2 071 грн. 47 коп.); станок рейсмусний (інв. № 01033, балансова вартість 525 грн. 04 коп.); станок СВ42-2 (інв. № 01034, балансова вартість 3 765 грн. 88 коп.); станок ТНН - 400 (інв. № 01037, балансова вартість 516 грн. 61 коп.); малярна станція (інв. № 01070, балансова вартість 12 857 грн. 56 коп.); огородження території - 12 штук (інв. № 01010, балансова вартість 3 636 грн. 50 коп.).

Відповідно до статті 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 1 827 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Відкритим акціонерним товариством "Рівненське обласне ремонтно-будівельне управління - 15698" (33028, місто Рівне, вулиця В. Чорновола, будинок 64/66 квартира 27, ідентифікаційний код: 03120805) право власності на станок кругопильний (інв. № 01030, балансова вартість 847 грн. 98 коп.); станок УП-2 (інв. № 01031, балансова вартість 1 980 грн. 72 коп.); станок фуговочний (інв. № 01032, балансова вартість 2 071 грн. 47 коп.); станок рейсмусний (інв. № 01033, балансова вартість 525 грн. 04 коп.); станок СВ42-2 (інв. № 01034, балансова вартість 3 765 грн. 88 коп.); станок ТНН - 400 (інв. № 01037, балансова вартість 516 грн. 61 коп.); малярна станція (інв. № 01070, балансова вартість 12 857 грн. 56 коп.); огородження території - 12 штук (інв. № 01010, балансова вартість 3 636 грн. 50 коп.).

3. Витребувати із чужого незаконного володіння Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс" (33014, місто Рівне, вулиця С. Васильченка, 26, ідентифікаційний код 33001294) майно Відкритого акціонерного товариства "Рівненське обласне ремонтно-будівельне управління - 15698" (33028, місто Рівне, вулиця В. Чорновола, будинок 64/66 квартира 27, ідентифікаційний код: 03120805), а саме - станок кругопильний (інв. № 01030, балансова вартість 847 грн. 98 коп.); станок УП-2 (інв. № 01031, балансова вартість 1 980 грн. 72 коп.); станок фуговочний (інв. № 01032, балансова вартість 2 071 грн. 47 коп.); станок рейсмусний (інв. № 01033, балансова вартість 525 грн. 04 коп.); станок СВ42-2 (інв. № 01034, балансова вартість 3 765 грн. 88 коп.); станок ТНН - 400 (інв. № 01037, балансова вартість 516 грн. 61 коп.); малярна станція (інв. № 01070, балансова вартість 12 857 грн. 56 коп.); огородження території - 12 штук (інв. № 01010, балансова вартість 3 636 грн. 50 коп.).

4. В частині позову, щодо витребування та визнання права власності на агрегат АО - 305 (компресор) (інв. № 01038, балансова вартість 2 453 грн. 14 коп.); станок фрезерний (інв. № 01035, балансова вартість 1 295 грн. 43 коп.); металева споруда-бункер для прийняття дерев'яних відходів з двигуном 22 кВт (балансова вартість 12 560 грн. 34 коп.); паркетна шліфувальна машина (інв. №01029, балансова вартість 573 грн. 33 коп.); лічильник обліку електроенергії (балансова вартість 49 грн.) - відмовити.

5. Стягнути з Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс" (33014, місто Рівне, вулиця С. Васильченка, 26, ідентифікаційний код 33001294) на користь Відкритого акціонерного товариства "Рівненське обласне ремонтно-будівельне управління - 15698" (33028, місто Рівне, вулиця В. Чорновола, будинок 64/66 квартира 27, ідентифікаційний код: 03120805) 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено "22" червня 2015 року.

Суддя Торчинюк В.Г.