Постанова

від 16.06.2015 по справі 5023/10554/11(н.р. 5023/3054/11)

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2015 р. Справа № 5023/10554/11(н.р. 5023/3054/11)

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Ільїн О.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Мухітдінов Р.Д.,

відповідача - Чирва Г.М., Михайленко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восточная фруктовая компанія", с. Грушівка (вх. №2774ХХ/1-7)

на рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2012р.

у справі № 5023/10554/11 (н.р. 5023/3054/11)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восточная фруктовая компанія", с. Грушівка

до ПСП Вікторія плюс", с. Нечволодівка

про стягнення 274375,67 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Восточная фруктовая компания" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства "Вікторія-Плюс" про стягнення суми заборгованості у розмірі 274375,67 грн., яка включає: 50000,00 грн. сума основного боргу; 15000,00 грн. сума штрафу 30%; 190000,00 грн. сума різниці в ціні; 15605,17 грн. сума інфляційних втрат; 3770,50 грн. сума 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.02.2012 р. у справі №5023/10554/11 (н.р. 5023/3054/11) (суддя Доленчук Д.О.) в задоволенні позову ТОВ "Восточная фруктовая компанія" до ПСП Вікторія плюс" про стягнення 274375,67 грн. відмовлено повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Восточная фруктовая компанія", с. Грушівка з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2012р. у справі №5023/10554/11 (н.р. 5023/3054/11) та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

16 травня 2011 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що договір № 30/05/2008 від 30.05.2008р. вважається виконаним належним чином, оскільки позивач вивіз пшеницю замість насіння соняшника, що підтверджується накладною № 23 від 23.07.09 р. та довіреністю серії НБЄ № 138315 від 23.07.09 р., оскільки сторони усно домовились про заміну насіння соняшника на пшеницю, у зв'язку з чим вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Щодо нарахування штрафу, різниці в ціні, інфляційних витрат та 3% річних, проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність вини у діях відповідача. Крім того, відповідач посилається на сплив позовної давності щодо вимоги про стягнення з відповідача штрафу, та просить суд її застосувати.

30.05.2008р. між сторонами було укладено договір № 30/05/2008, відповідно до умов якого продавець (відповідач) зобов'язався поставити, а покупець (позивач) прийняти та оплатити за умовами даного договору продукцію - насіння соняшника врожаю 2008 року в кількості відповідно до відвантажених документів.

Пункт 2.3 договору встановлює, що загальна сума договору на момент підписання складає 50000,00 грн. та може бути змінена за угодою сторін з обов'язковим оформленням додаткової угоди.

Відповідно до п. 3.2 договору, покупець оплачує товар, що поставляється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у формі 100% попередньої оплати.

Виконуючи умови договору, позивач перерахував відповідачу 50000,00 грн., в якості попередньої оплати за майбутню поставку продукції, що підтверджується відповідною банківською випискою та не заперечується відповідачем.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 3.1 Договору від 30.05.2008 року № 30/05/2008, товар поставляється покупцеві (Позивачу) на умовах самовивозу в строк до 15 жовтня 2008 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було здійснено намір самовивозу, що підтверджується нижченаведеним.

10.10.2008р. між ФОП Динисенком Г.М. та позивачем був укладений договір про надання транспортних послуг.

12.10.2008р. генеральному директору позивача Стокозу Миколі Івановичу була видана довіреність серія НБЄ №138349 на отримання від відповідача соняшника в кількості 102 тон. Дана довіреність була зареєстрована в журналі реєстрації довіреностей.

13.10.2008р. на виконання умов договору про надання транспортних послуг від 10.10.2008р. позивач разом з ФОП Денисенко Г.М. приїхали на транспортному засобі до відповідача для завантаження соняшника.

Однак, завантаження соняшника не відбулося у зв'язку з відмовою відповідача, про, що ФОП Денисенком Г.М. був складений акт від 13.10.2008р.

Тому, вказане свідчить про те, що позивачем було виконано п. 3.1 Договору від 30.05.2008 року № 30/05/2008.

Таким чином твердження відповідача про те, що позивач не здійснив вивіз товару за договором № 30/05/2008 від 30.05.2008 є необґрунтованими та спростовується вищенаведеним.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до п.5.1. договору в разі не поставки або поставки неповного об'єму товару Продавець (Відповідач) зобов'язується повернути грошові кошти на суму не поставленого товару та сплатити Покупцю штраф в розмірі 30% від вартості недопоставленого товару.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що відповідач не передав у власність позивача товар відповідно до договору № 30/05/2008 від 30.05.2008, як це передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, то відповідач вважається таким, що прострочив.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо вiн не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, вiдповiдає перед кредитором за завданi простроченням збитки i за неможливiсть виконання, що випадково настала пiсля прострочення. Якщо внаслiдок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило iнтерес для кредитора, вiн може вiдмовитися вiд прийняття виконання i вимагати вiдшкодування збиткiв. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслiдок прострочення кредитора.

Таким чином позовні вимоги відносно стягнення з відповідача основної суми боргу в розмірі 50 000,00 грн., індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми підлягають до задоволення.

Також підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача суму різниці в ціні, з наступних підстав.

Відповідно до п.5.3. договору у випадку не поставки Продавцем (Відповідач) товару в повному об'ємі в строк передбачений п.3.1. договору і зростом цін на даний вид с/г продукції Продавець (Відповідач) за кожну недопоставлену тону товару виплачує Покупцю (Позивач) різницю між ціною обговореною в п.2.1. даного договору і ціною, що діє на ринку на момент придбання відсутньої кількості товару Покупцем (Позивач). Підтвердженням такої ціни є біржова довідка, що надається Покупцем (Позивач) як обґрунтування ринкової ціни.

Різниця ціни підтверджується копією довідки Харківської товарної біржі № 53 від 12.04.2011, що знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до 654 Цивільного кодексу України змiна або розiрвання договору вчиняється в такiй самiй формi, що й договiр, що змiнюється або розривається, якщо iнше не встановлено договором або законом чи не випливає iз звичаїв дiлового обороту.

Договір від 30.05.2008р. № 30/05/2008 був укладений в письмовій формі.

Таким чином з вищевказаного вбачається, що будь - які зміни до договору від 30.05.2008р. № 30/05/2008 повинні бути також укладені в письмовій формі, тому твердження Відповідача про усну домовленість є неналежними доказами.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, вищевказане свідчіть про те, що Позивачем було здійснено намір придбання соняшника і різниця ціни підтверджується копією довідки Харківської товарної біржі № 53 від 12.04.2011, що знаходиться в матеріалах справи.

Згідно частин 1 та 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В пункті 5.1 договору сторонами обумовлено сплату штрафу у розмірі 30% від вартості непоставленого товару.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 15000 грн. штрафу є обґрунтованими.

Щодо заяви про застосування позовної давності, колегія суддів зазначає, що сторонами у пункті 7.3 договору обумовлено, що договір діє з моменту підписання до повного виконання сторонами обов'язків за договором - у зв'язку відсутні підстави стверджувати про сплив позовної давності.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 32 Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.

Вищевикладені обставини залишились поза увагою місцевого господарського суду, а тому оскаржуване рішення прийнято за умов неповного з'ясування обставин справи, тому це рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2012 року скасувати та постановити нове рішення.

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Вікторія - Плюс» (63724, Харківська область, Куп'янський район, с. Нечволодівка, вул. Радянська, 3, код ЄДРПОУ 32471750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОЧНАЯ ФРУКТОВАЯ КОМПАНИЯ» (63751, Харківська область, Куп'янський район, с. Грушівка, пл. Леніна 1, код ЄДРПОУ 33180933 ) суму боргу у розмірі 50000 грн., суму штрафу у розмірі 15000 грн., суму різниці в ціні в розмірі 190000 грн., суму інфляційних в розмірі 15605,17 грн., річні в розмірі 3770,50 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний судовий наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 22.06.2015 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Ільїн О.В.