Постанова

від 18.06.2015 по справі 826/3264/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3264/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віса-Гінгер Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віса-Гінгер Україна» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2014 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ «Віса-Гінгер Україна» - задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2014 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ТОВ «Віса-Гінгер Україна» до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Мінідоходів України у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004312207 від 27 вересня 2013 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2015 року касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Мінідоходів України у м. Києві - задоволено частково. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Своє рішення суд касаційної інстанції мотивував тим, що при вирішенні даної справи не досліджувалось питання реальності господарських операцій з урахуванням відповідних первинних бухгалтерських документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій, тощо.

Таким чином, для правильного вирішення даного спору необхідним є дослідження самих договорів укладених між позивачем та контрагентами та всіх первинних документів, пов'язаних з їх виконанням, обставин, які б підтверджували рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, а також встановлення наявності зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих товарів у господарській діяльності. Також не з'ясовано, чи здійснювалось позивачем коригування податкових зобов'язань, оскільки отримані ТОВ «Віса-Гінгер Україна» кошти від покупців як попередня оплата за товар, згідно яких було видано податкові накладні, не повертались покупцям.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ТОВ «Віса-Гінгер Україна», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Віса-Гінгер Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт № 188/1-22-07-34972231 від 12 вересня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення порушення позивачем вимог п. 192.1, п. п. 192.1.1 п. 192.1, п. 192.2 ст. 192 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 483 717, 00 грн.

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що перевіркою відображених показників у рядку 8 «Коригування податкових зобов'язань» декларацій за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року у загальній сумі (-) 709 466, 00 грн. встановлено, що на їх формування вплинуло коригування позивачем кількісних і вартісних показників реалізованих ТМЦ. Позивач у перевіряємому періоді, згідно договорів купівлі-продажу, отримував авансові платежі за товар, що підлягав реалізації покупцям (ТОВ «Домінекс ЛТД», ТОВ «НВП «Будтехносервіс», ТОВ «Віса-Гінгер-Одеса», ТОВ «Літа», ТОВ «Агропласт»), у зв'язку з чим ним були виписані на адресу покупців податкові накладні у відповідних податкових періодах, показники яких позивач відкоригував з причин повернення товару, здійснення взаємозаліку та зміни номенклатури.

Податковий орган посилався на те, що здійснення коригування з зазначених позивачем причин не передбачено нормами ПК України. Крім того, на момент повернення коштів ТОВ «Агропласт» не був платником податку на додану вартість, а з ТОВ «НВП «Будтехносервіс» наявна розбіжність по податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму 28 355, 00 грн., яка не була відкоригована контрагентом.

На підставі акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004312207 від 27 вересня 2013 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 604 648, 00 грн., в т.ч. 483 717, 00 грн. основного платежу та 120 931, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатом адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення № 0004312207 від 27 вересня 2013 року - залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період, згідно договорів купівлі-продажу позивач отримував авансові платежі за товар, що підлягав реалізації покупцям TOB «Домінекс ЛТД», TOB «НВП «Будтехносервіс», TOB «Віса-Гінгер-Одеса», TOB «Літа», TOB «Агропласт», у зв'язку з чим ним були виписані на адресу покупців податкові накладні у відповідних податкових періодах, показники яких позивач відкоригував з причин повернення товару, здійснення взаємозаліку та зміни номенклатури.

Так, між позивачем та TOB «Агропласт» (код ЄДРПОУ 37879243) було укладено договір поставки № 7623 від 20 грудня 2011 року на поставку товарно матеріальних цінностей. Свідоцтво платника ПДВ № 200017031 від 01 лютого 2012 року.

Оплата відбулася 13 січня 2012 року згідно платіжного доручення № 2 в сумі 166 116, 67 грн.

Позивач зазначав, що при підготовці податкової накладної для реєстрації в «Єдиному державному реєстрі податкових накладних», було виявлено, що даний контрагент на дату оплати не є платником податку на додану вартість, а тому TOB «ВІСА-Гінгер-Україна» виписала податкову накладну № 39 від 13 березня 2012 року на суму оплати 166 116, 67 грн. з позначкою « 02 - постачання неплатнику податку» та залишила 2 примірника в себе.

20 січня 2012 року покупцем було надано листа б/н про повернення раніше перерахованих коштів, про що свідчить платіжне доручення № 8691 від 31 січня 2012 року на суму 166 116, 67 грн., а також надана банківська виписка від 31 січня 2012 року. В зв»язку з чим був виписаний розрахунок коригування № 220 від 31 січня 2012 року на суму повернення коштів.

TOB «ВІСА-Гінгер-Україна» на адресу TOB «Агропласт» не направляло податкову накладну. По даному договору були виконані всі взаєморозрахунки по відвантаженню та оплаті товару в лютому 2012 року.

Також між TOB «Літа» (код ЄДРПОУ 21357692) було укладено Договір купівлі-продажу № 110322-3 від 05 січня 2011 року. 30 січня 2011 року покупцем був замовлений товар згідно рахунку № 7309 від 30 листопада 2011 року на суму 39 313, 44 грн. та проведена реалізація товару згідно видаткової накладної № 3262 від 30 листопада 2011 року на суму 39 313, 44 грн. на що була виписана податкова накладна № 404 від 30 листопада 2011 року на суму 39 313, 44 грн.

Між тим, в грудні 2011 року покупець відмовився від даного товару та повернув його в повному обсязі, проте оплата за даний товар не проводилася. Повернення було погоджено сторонами, та отримано від покупця видаткову накладну на повернення товару № 5 від 13 грудня 2011 року на суму 39 313, 44 грн. в зв»язку з чим було вписано розрахунок коригування № 157 від 13 грудня 2011 року до податкової накладної № 404 від 30 листопада 2011 року на суму 39 313, 44 грн. А покупцем внесено розрахунок коригування до додатку № 2 декларації з ПДВ за грудень 2011 року та до реєстру виданих та отриманих податкових накладних, про що свідчить копія реєстру отриманого від TOB «Літа». Розрахунок коригування підписаний TOB «Літа».

Також, між позивачем та TOB «Домінекс ЛТД» (код ЄДРПОУ 34485807) було укладено Договір купівлі-продажу № 14/111 від 14 листопада 2011 року та специфікація до договору, Договір купівлі-продажу № 31/1011 від 31 жовтня 2011 року та специфікація до договору, Договір купівлі-продажу № 25/0112 від 25 січня 2012 року та специфікація до договору, Договір поставки № 15/0312-1 від 15 березня 2012 року та специфікація до договору, Договір поставки № 15/0312-2 від 15 березня 2012 року та специфікація до договору, Договір поставки № 21/0312-1 від 21 березня 2012 року та специфікація до договору

Так, 30 листопада 2011 року згідно платіжного доручення № 258 була здійснення передплата

згідно договору № 14/1111 від 14 листопада 2011 року за товар в сумі 40 000, 00грн. на що була

виписана податкова накладна № 421 від 30 листопада 2011 року на суму 40 000, 00грн. Після

відвантаження товару згідно видаткової накладної № 3213 від 30 листопада 2011 року на суму

170 000, 15 грн. було виписано податкову накладну № 424 від 30 листопада 2011 року на суму

130 000, 15 грн.

Між тим, 14 грудня 2011 року покупець повернув товар на склад в повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною на повернення товару № 1 від 14 грудня 2011 року на суму 170 000, 15 грн.

На повернення товару було виписано розрахунки коригувань № 175 від 14 грудня 2011 року на суму 40 000, 00 грн. та № 174 від 14 грудня 2011 року на суму 130 000, 15 грн. Дані розрахунки коригувань були підписані покупцем та включені до декларації з ПДВ за грудень 2011 року, про що свідчать копія реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

В березні 2012 року було здійснено відвантаження товару TOB «Домінекс ЛТД» згідно договору № 15/0312-2 від 15 березня 2012 року, що підтверджується видатковою накладною № 546 від 28 березня 2012 року, податковою накладною № 230 від 28 березня 2012 року на суму 20 880, 19 грн., видатковою накладною № 532 від 26 березня 2012 року, податковою накладною № 210 від 26 березня 2012 року на суму 352 285, 56 грн.

Також було здійснено відвантаження товару згідно договору № 15/0312-1 від 15 березня 2012 року, що підтверджується видатковою накладною № 561 від 28 березня 2012 року, податковою накладна № 255 від 28 березня 2012 року на суму 36 527, 17 грн., видатковою накладною № 545 від 28 березня 2012 року, податковою накладною № 257 від 28 березня 2012 року на суму 20 874, 23 грн., видатковою накладною № 539 від 27 березня 2012 року, податковою накладною № 221 від 27 березня 2012 року на суму 159 763, 42 грн.

Загальна сума відвантажень за місяць згідно даних договорів склала 590 330, 57грн. В кінці місяця залишок сум предоплат, які надійшли за іншими договорами зарахована в погашення заборгованості, що виникла після відвантаження товару по договорам № 15/0312-2 від 15 березня 2012 року та № 15/0312-1 від 15 березня 2012 року.

Вказане підтверджується листом покупця № 30/03 від 30 березня 2012 року.

Після проведення зарахування коштів було виписано розрахунки коригувань до податкових накладних № 290 від 30 березня 2012 року на суму 67 055, 49 грн., № 291 від 30 березня 2012 року на суму 50 000, 00 грн., № 292 від 30 березня 2012 року на суму 200 000, 00 грн., № 289 від 30 березня 2012 року на суму 100 000, 00 грн., № 294 від 30 березня 2012 року на суму 73 165, 75 грн., № 293 від 30 березня 2012 року на суму 100 000, 00 грн. та розрахунки коригувань № 287 від 30 березня 2012 року на суму 45, 05 грн., № 288 від 30 березня 2012 року на суму 64, 28 грн.

Дані розрахунки коригувань були відображені в реєстрі виданих та отриманих накладних за березень 2012 року у TOB «Домінекс ЛТД». Всі розрахунки коригувань були підписані TOB «Домінекс ЛТД».

В квітні 2012 року було здійснено відвантаження товару TOB «Домінекс ЛТД» згідно договору № 31/1011, що підтверджується видатковою накладною № 789 від 25 квітня 2012 року, податковою накладною № 236 від 25 квітня 2012 року на суму 11 241, 67 грн.; згідно договору № 15/0312-2, що підтверджується видатковою накладною № 654 від 04 квітня 2012 року, податковою накладною № 38 від 04 квітня 2012 року на суму 103 539, 05 грн., видатковою накладною № 744 від 19 квітня 2012 року, податковою накладною № 164 від 19 квітня 2012 року на суму 109 331, 53 грн.; згідно договору № 15/0312-1, що підтверджується видатковою накладною № 619 від 04 квітня 2012 року, податковою накладною № 42 від 04 квітня 2012 року на суму 547, 20 грн.; згідно договору № 21/0312-1, що підтверджується видатковою накладною № 618 від 04 квітня 2012 року, податковою накладною № 41 від 04 квітня 2012 року на суму 152 418, 43 грн., видатковою накладною № 741 від 19 квітня 2012 року, податковою накладною № 156 від 19 квітня 2012 року в сумі 939, 78 грн.

Загальна сума відвантажень за місяць склала 378 017, 66 грн.

В кінці місяця залишок сум предоплат, які надійшли за іншими договорами зарахована в погашення заборгованості, що виникла після відвантаження товару.

Вказане підтверджується листом покупця № 14/05 від 30 квітня 2012 року.

Після проведення зарахування коштів було виписано розрахунки коригувань до податкових накладних № 276 від 30 квітня 2012 року на суму 26 834, 25 грн., № 273 від 30 квітня 2012 року на суму 100 000, 00 грн., № 274 від 30 квітня 2012 року на суму 100 000, 00 грн., № 270 від 30 квітня 2012 року на суму 19 282, 38 грн., № 269 від 30 квітня 2012 року на суму 53 734, 63 грн., № 275 від 30 квітня 2012 року на суму 71 666, 88 грн., № 272 від 30 квітня 2012 року на суму 2 978, 26 грн., № 271 від 30 квітня 2012 року на суму 2 978, 26грн.

Дані розрахунки коригувань були відображені в реєстрі виданих та отриманих накладних за квітень 2012 року у TOB «Домінекс ЛТД». Зазначені розрахунки коригувань були підписані TOB «Домінекс ЛТД».

Також, встановлено, що між позивачем та TOB «ВІСА-Гінгер-Одесса» (код ЄДРПОУ 35406910) укладено Договір купівлі-продажу № 040111-01 від 04 січня 2011 року та додаткові угода № 1 від 01 січня 2012 року, № 2 від 01 січня 2013 року, № 3 від 02 січня 2014 року.

14 березня 2012 року TOB «ВІСА-Гінгер-Одеса» здійснило передплату за радіатори згідно рахунку № 1137 від 14 березня 2012 року в розмірі 150 000, 00 грн. про що свідчить платіжне доручення № 242 в банківській виписці за 14 березня 2012 року.

Згідно paxунку № 1508 від 28 березня 2012 року товар був відвантажений покупцю, що підтверджується видатковою накладною № 562 від 28 березня 2012 року на суму 167 463, 31 грн., податковою накладною № 242 від 28 березня 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами вирішено здійснити взаємозалік коштів між рахунками, що підтверджується листом № 40 від 29 березня 2012 року та виписано розрахунок коригування № 277 від 29 березня 2012 року на суму 150 000, 00 грн.

Зазначений розрахунок був відправлений покупцю, який останній підписав та вніс до декларації з ПДВ за березень 2012 року відповідні податкові накладні та розрахунки коригувань, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

07 березня 2012 року TOB «ВІСА-Гінгер-Одеса» здійснило часткову попередню оплату в сумі 120 000, 00 грн. згідно paxунку № 1003 від 06 березня 2012 року, що підтверджується платіжним дорученням № 233 в банківській виписці від 07 березня 2012 року.

Між тим, після оплати вносилися зміни в специфікацію, в результаті чого було виставлено новий рахунок № 1631 від 04 квітня 2012 року по якому було відвантажено товар згідно видаткової накладної № 616 від 04 квітня 2012 року на суму 196 304, 98 грн. та виписано податкову накладну № 34 від 04 квітня 2012 року в сумі 196 304, 98 грн.

Відповідно до листа № 48 від 09 квітня 2012 року був здійснений перерахунок коштів з оплати по paxунку № 1003 від 06 березня 2012 року в оплату по рахунку № 1631 від 04 квітня 2012 року за відвантажений товар, на основі чого був виписаний розрахунок коригування № 80 від 09 квітня 2012 року на суму 120 000, 00 грн., який був відображений покупцем в декларації з ПДВ за квітень, про що свідчить копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.

09 серпня 2012 року TOB «ВІСА-Гінгер-Одеса» зробила часткову попередню оплату згідно paxунку № 4476 від 09 серпня 2012 року на суму 325 000, 00 грн. про що свідчить банківська виписка від 09 серпня 2012 року та платіжне доручення № 836, в зв»язку з чим виписана податкова накладна № 98 від 09 серпня 2012 року на суму 325 000, 00 грн.

Між тим, після оплати вносилися зміни в рахунок № 4476 від 09 серпня 2012 року з приводу розмірів радіаторів.

Як вбачається з матеріалів справи, даний товар відвантажувався в 2 етапи згідно видаткових накладних № 1790 від 21 серпня 2012 року на суму 263 678, 38 грн. та № 1815 від 21 серпня 2012 року на суму 278 032, 98 грн.

Виконання зазначених операцій підтверджується податковими накладними № 221 від 21 серпня 2012 року на суму 263 678, 38 грн. та № 223 від 21 серпня 2012 року на суму 278 032, 98 грн., а на суму 325 000, 00 грн. виписано розрахунок коригування № 227 від 21 серпня 2012 року. Даний розрахунок та податкові накладні були включені до декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, що підтверджується копією реєстру отриманих та виданих податкових накладних. Розрахунок коригування був виписаний в один день з відвантаженням товару та випискою нових податкових накладних.

Також, між позивачем та: TOB НВП «Будтехносервіс» (код ЄДРПОУ 20589354) укладено Договір купівлі-продажу № 110007-001 від 01 січня 2011 року

Так, в період з 23 березня 2011 року по 20 вересня 2011 року відбулося відвантаження товару покупцю на загальну суму 1 813 350, 67 грн., що підтверджується рахунками № 1292 від 23 березня 2011 року на суму 287 304, 39 грн., № 1778 від 19 квітня 2011 року на суму 585 590, 37 грн., № 2212 від 18 травня 2011 року на суму 25 840, 20 грн., № 2227 від 18 травня 2011 року на суму 2 340, 00 грн., № 2264 від 20 травня 2011 року на суму 2 611, 98 грн., № 2269 від 20 травня 2011 року на суму 1 070, 64 грн., № 2286 від 20 травня 2011 року на суму 32 515, 56 грн., № 2367 від 24 травня 2011 року на суму 1 177, 20 грн., № 2407 від 25 червня 2011 року на суму 16 943, 40 грн., № 2425 від 26 травня 2011 року на суму 10 162, 42 грн., № 2428 від 26 травня 2011 року на суму 3 980, 40 грн., № 2533 від 01 червня 2011 року на суму 4 878, 55 грн., № 2614 від 03 червня 2011 року на суму 18 399, 68 грн., № 2616 від 03 червня 2011 року на суму 722 571, 43 грн., № 2684 від 08 червня 2011 року на суму 30 066, 88 грн., № 2685 від 08 червня 2011 року на суму 31 930, 80 грн., № 2823 від 15 червня 2011 року на суму 3 103, 91 грн., № 2841 від 15 червня 2011 року на суму 3 652, 20 грн., № 2995 від 22 червня 2011 року на суму 8 748, 73 грн., № 3001 від 22 червня 2011 року на суму 2 286, 24 грн., № 3002 від 22 червня 2011 року на суму 449, 64 грн., № 3125 від 30 червня 2011 року на суму 17 726, 05 грн.

21 грудня 2011 року сторонами підписано Угоду про внесення змін до договору № 110007-001 від 01 січня 2011 року з приводу того, що покупець має можливість розрахуватися за придбаний товар векселем.

16 січня 2012 року був виписаний простий вексель № АА 2335028 на суму 1 800 000, 00 грн. Таким чином, зобов'язання по договору купівлі-продажу № 110007-001 від 01 січня 2011 року були виконані.

Оплата за векселем відбулася через банк 14 вересня 2012 року згідно платіжного доручення № 1832 в сумі 200 000, 00 грн. та 10 вересня 2012 року згідно з платіжного доручення № 1768 в сумі 800 000, 00 грн. про що свідчать виписки з банку.

20 липня 2012 року в рамках договору купівлі-продажу № 110007-001 від 01 січня 2011 року було виставлено рахунок № 4013, по якому були отримані кошти: 20 липня 2012 року згідно платіжного доручення № 1301 в сумі 300 000, 00 грн. та 07 серпня 2012 року згідно платіжного доручення № 1451 в розмірі 500 000, 00 грн. На ці суми було виписано податкові накладні № 217 від 25 липня 2012 року на суму 300 000, 00 грн. та № 71 від 07 серпня 2012 року на суму 500 000, 00 грн.

Проте, даний товар покупцю не поставлявся. 17 вересня 2012 року шляхом переговорів було прийнято рішення про списання суми передплати у рахунок погашення векселем.

Так, TOB НВП «Будтехносервіс» надав лист № 301 від 17 вересня 2012 року про перезарахунок коштів, на що були виписані 2 розрахунки коригувань на загальну суму 800 000, 00 грн. (розрахунок № 165 від 17 вересня 2012 року до податкової накладної № 217 від 25 липня 2012 року на суму 300 000, 00грн. та розрахунок № 166 від 17 вересня 2012 року до податкової накладної № 71 від 07 вересня 2012 року на суму 500 000, 00 грн.).

Дані розрахунки коригувань були відображені в декларації з ПДВ за вересень 2012 року, що підтверджується копією реєстру виданих та отриманих податкових накладних, які надав нам покупець. Всі розрахунки коригувань були підписані TOB НВП «Будтехносервіс» та відкориговані ним.

Як вбачається з матеріалів справи, всі первинні документи на підтвердження зазначених вище господарських операцій приєднані до матеріалів справи.

Отже, позивачем в перевіряємий період були відкориговані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму отриманої попередньої оплати (авансів), поверненого товару та зарахування коштів, сплачених за товар, в рахунок оплати іншого товару від TOB «Домінекс ЛТД», TOB «НВП «Будтехносервіс», TOB «Віса-Гінгер-Одеса», TOB «Літа», TOB «Агропласт», які є покупцями на підставі укладених з позивачем договорів поставки та купівлі-продажу.

Згідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України - якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до п. п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України - якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає

отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами

такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату

проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням

таких товарів/послуг.

Таким чином, у випадках, що передбачені в ст. 192 ПК України здійснюється визначення бази оподаткування (коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту) самими платниками податків: продавцем та покупцем у спосіб передбачений законодавством.

Виходячи з аналізу вказаних норм, право продавця товарів на зменшення податкових зобов'язань у випадку повернення товару визначено в п. 192.1 ПК України, яке обмежується тільки у разі якщо покупець не повертає товар або продавець сплачені йому гроші покупцеві, який на момент поставки не був платником ПДВ.

Закон не пов»язує право на зменшення податкових зобов'язань через механізм їх коригування за ст. 192 ПК України з закінченням якогось терміну.

Зважаючи на зміст викладених норм, колегія суддів прийшла до висновку, що законодавець, визначаючи перелік випадків зміни суми компенсації вартості товарів (послуг) у п. 192.1 ПК України, не наводив їх вичерпний перелік, а також не деталізував їх за характером або видом діяльності чи зобов'язань. Також, вбачається розмежування різних як за цивільно-правовим, так і податковим законодавством операцій, виходячи кінцевого наслідку їх здійснення.

Тобто ПК України не ставить в залежність коригування податкових зобов'язань з ПДВ від виду зобов'язання.

А тому, доводи податкового органу про те, що нормами ПК України не передбачено такої підстави для здійснення коригування як взаємозалік, повернення та зміна номенклатури є такими, що спотворюють норми права.

З приводу досліджження питання реальності господарських операцій, на що звертав свою увагу суд касаційної інстанції, з урахуванням відповідних первинних бухгалтерських документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій, тощо, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. п. 14.1.156, 14.1. 181 п. 14.1 ст. 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198. 3, ст. 198 ПК України, визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198. 6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201. 1 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Пунктом 201. 2 ст. 201 ПК України визначено, що форму та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Податкові накладні, які надавались для проведення перевірки, є документами, що засвідчують факт придбання платником податків товару, з дати отримання яких, згідно із приписами статті 201 ПК України, у платника виникає право на податковий кредит та які, підтверджують право платника податку на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частина 2 ст. 9 зазначеного Закону закріплює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом було надано повний пакет первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, які досліджувалися вище, наявність орендованих офісу та складських приміщень, також додано фото, наявність трудових ресурсів, що становили в перевіряємий період чисельність близько 35-37 працівників, наявність власних автотранспортних засобів, а також інших основних засобів необхідних для здійснення господарської діяльності.

Вказані документи були досліджені колегією суддів та свідчать про фізичну можливість та законність здійснення позивачем господарської діяльності.

А тому, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції позивача з контрагентами є реальними, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що факт реальності господарських операцій податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів через наявність у позивача повного комплекту первинної документації та через відсутність у контрагентів позивача ознак фіктивності.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про правомірність коригування кількісних і вартісних показників до виданих податкових накладних через повернення товару, здійснення взаємозаліку та зміни номенклатури товару.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віса-Гінгер Україна» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2014 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віса-Гінгер Україна» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0004312207 від 27 вересня 2013 року.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Повний текст постанови виготовлений 23 червня 2015 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Ганечко О.М.