Ухвала

від 18.06.2015 по справі 826/12844/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12844/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є. В. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

18 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменко В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Таран А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Промислово-технічної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМАТ» та Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Промислово-технічної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМАТ» до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Промислово-технічна компанія у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМАТ» звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання нечинним та скасування: податкового повідомлення-рішення №0000433920 від 05.06.2014р., згідно якого ПТК ТОВ «Агромат» нараховане грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 28500грн. та штрафні санкції у розмірі 7125грн., та податкового повідомлення-рішення №0000423920 від 05.06.14р., яким ПТК ТОВ «Агромат» донараховано грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 60242грн. та штрафні санкції у розмірі 15061грн. як такі, що прийняті без достатніх підстав, та не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2014 року в задоволенні позовних вимог ПТК ТОВ «Агромат» відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014 року апеляційну скаргу ПТК ТОВ «Агромат» залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2015 року Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014 року - скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до Ухвали ВАСУ від 31 березня 2015 року під час нового судового розгляду справи судам необхідно з'ясувати та встановити належними та допустимими доказами обставини щодо правового статусу спірної земельної ділянки; дослідити питання чи передавав Обслуговуючий гаражний кооператив «Науковець» право користування земельною ділянкою у спільну діяльність, чи відмовлявся Обслуговуючий гаражний кооператив «Науковець» від спірної земельної ділянки на користь ПТК ТОВ «Агромат» та чи була досягнута мета договору про спільну діяльність; також, розглянути питання щодо переходу права користування спірною земельною ділянкою від Обслуговуючого гаражного кооперативу «Науковець» до ПТК ТОВ «Агромат»; з'ясувати чи здійснював Обслуговуючий гаражний кооператив «Науковець» вклад у договір про спільну діяльність у вигляді права користування земельною ділянкою.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2015 року зазначений адміністративний позов - задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000433920 від 05.06.2014р., згідно якого ПТК ТОВ «Агромат» нараховане грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 28500грн. та штрафні санкції у розмірі 7125грн.;

в задоволенні решти адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем та відповідачем подано апеляційні скарги, в яких позивач просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та постановити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянти аргументують тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини та надано не вірну правову оцінку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників проведено позапланову виїзну перевірку договору спільної діяльності від 25 травня 2007 року № 25/05 між Промислово-технічною компанією у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Агромат» та Обслуговуючим гаражним кооперативом «Науковець» (код ТРДПА 592739785) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25 травня 2007 року по 14 квітня 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 23 травня 2014 року № 572/28-10-39-20/592739785, де зазначено встановлені під час перевірки порушення податкового законодавства, зокрема:

пункту 153.14 статті 153 Податкового кодексу України з урахуванням підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 28 500, 00 грн., у тому числі за 2013 рік в сумі 28 500, 00 грн.;

пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України з урахуванням підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, абзацу 2 підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість всього у сумі 60 242, 00 грн., у тому числі за грудень 2013 рік у сумі 60 242, 00 грн.

ПТК ТОВ «Агромат» подано до податкового органу письмові заперечення від 30 травня 2014 року № 497 на акт перевірки від 23 травня 2014 року №572/28-10-39-20/592739785, за результатами розгляду яких відповідачем висновки, викладені в акті перевірки, залишено без змін.

Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників на підставі акту перевірки від 23 травня 2014 року №572/28-10-39-20/59273978 прийнято податкові повідомлення-рішення від 05 червня 2014 року:

№ 0000423920, яким згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ, відповідно до пункту 123.1 статті 123, пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України за порушення пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України за договором спільної діяльності від 25 травня 2007 року № 25/05 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 75 303, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 60 242, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 15 061, 00 грн.;

№ 0000433920, яким згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, глави 4 розділу ІІ, відповідно до пункту 123.1 статті 123, пунктів 6, 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України за порушення пункту 153.14 статті 153 Податкового кодексу України за договором спільної діяльності від 25 травня 2007 року № 25/05 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 35 625, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 28 500, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 7 125, 00 грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що вклад у розмірі 150000,00 грн., не є прибутком, що підлягає оподаткуванню, у зв'язку із чим визначення відповідачем за договором спільної діяльності від 25 травня 2007 року № 25/05 суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 35 625, 00 грн., згідно із податковим повідомленням-рішенням від 05 червня 2014 року № 0000433920 є не правомірним, а отже вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як протиправне. Разом з цим, передача товарів (будівель) на окремий баланс платника є постачанням таких товарів і, відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, у зв'язку із чим визначення відповідачем за договором спільної діяльності від 25 травня 2007 року № 25/05 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 75 303, 00 грн. (основний платіж - 60 242, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 15 061, 00 грн.) згідно із податковим повідомленням-рішенням від 05 червня 2014 року № 0000423920 є правомірним.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, 25 травня 2007 року між Промислово-технічною компанією у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Агромат» (за договором - компанія) та Обслуговуючим гаражним кооперативом «Науковець» (за договором - кооператив) було укладено договір № 25/05, відповідно до умов якого, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 06 серпня 2010 року № 2:

компанія та кооператив зобов'язуються об'єднатися та спільно діяти з метою будівництва багатоповерхового паркінгу (гараж, за договором - об'єкт) та інших будівель на земельній ділянці по вул. Булаховського у Святошинському районі м. Києва, яка належить кооперативу на праві постійного користування, згідно державного акту на право постійного користування землею серії КВ, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 75-4-00001 25 жовтня 1994 року. Запланований строк закінчення будівництва об'єкту - І квартал 2014 року (пункт 1.1);

компанія та кооператив беруть на себе зобов'язання спільно діяти та внести вклади для здійснення фінансування проектування, будівництва, обладнання/оздоблення та введення в експлуатацію об'єкту на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Академіка Булаховського, 4, в порядку та на умовах, викладених в даному Договорі. Для конкретизації зазначених напрямків діяльності та заходів, що здійснюватимуться сторонами для досягнення спільної мети, визначеної даним Договором, сторони можуть додатково формувати програми робіт, що мають бути виконані в рамках Договору, із зазначенням строків, порядку їх виконання, конкретних виконавців, видів та розміру вкладів сторін, що вноситимуться на конкретному етапі з дотриманням встановленого даним Договором співвідношення часток сторін (пункт 1.2);

об'єкт, збудований та/або введений в експлуатацію відповідно до цього Договору, є спільною частковою власністю кооперативу та компанії. Визначення часток сторін, поділ об'єкту здійснюватиметься відповідно до розділу 6 даного Договору. На інші будівлі, збудовані окрім об'єкту, право власності набуває компанія одноособово (пункт 1.3);

вкладом кооперативу є: грошові кошти у розмірі не менше 450000 (чотириста п'ятдесят тисяч) гривень (можуть бути внесені за рахунок майна, що входить до пайового фонду, та передано у користування членам кооперативу, що надали згоду (уклали відповідну угоду) щодо будівництва об'єкту) об'єкти інтелектуальної власності (проектна, технічна, робоча документація, пов'язана з будівництвом об'єкту, право постійного користування земельною ділянкою кооперативу. Вартість вкладу кооперативу за спільною оцінкою сторін складає 600000 (шістсот тисяч) гривень (пункт 2.1.2);

після закінчення будівництва об'єкту сторони складають та підписують акт розподілу площ об'єкту, який є підставою для остаточного закріплення за сторонами площ об'єкту та оформлення правоустановчих документів в установленому законодавством порядку. Сторони погодили, що право власності на інші збудовані будівлі компанія набуває одноособово в повному обсязі на підставі цього Договору у встановленому чинним законодавством порядку без розподілу по акту площ таких будівель між сторонами (пункт 6.1);

у випадку дострокового припинення (розірвання) даного Договору або визнання його недійсним (неукладеним) з будь-яких причин кооператив зобов'язаний на першу вимогу компанії відшкодувати (повернути) фактичні витрати компанії, пов'язані із внесенням вкладу, що були зроблені до моменту припинення (розірвання) Договору або визнання його недійсним (неукладеним). У випадку неодержання відшкодування (неповернення) витрат протягом 3 (трьох) місяців компанія має право залишити собі об'єкт (результати робіт з будівництва об'єкту), виплативши кооперативу компенсацію витрат останнього у розмірі фактично внесеного вкладу у спільну діяльність (пункт 6.5).

Перевіркою встановлено, що грошові кошти на рахунок договору від 25 травня 2007 року №25/05 згідно із пунктом 2.3 Договору Обслуговуючим гаражним кооперативом «Науковець» не перераховувались. При цьому на виконання Договору здійснювалось будівництво адміністративних будівель на земельній ділянці по вул. Булаховського, 4 у Святошинському районі м. Києва, яка належить Обслуговуючому гаражному кооперативу «Науковець», що підтверджується державним актом на право постійного користування землею від 25 жовтня 1994 року серії КВ.

В ході проведення перевірки, відповідачем встановлено відсутність ведення окремого бухгалтерського обліку, у зв'язку з чим фактичний розмір внесеного вкладу у вигляді права користування земельною ділянкою визначається на підставі первинних документів, наданих до перевірки, виходячи з істотних умов Договору, та складає 150 000, 00 грн. (600 000, 00 грн. - 450 000, 00 грн.).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2013 року у справі № 826/2986/13-а Обслуговуючий гаражний кооператив «Науковець» (код ЄДРПОУ 21636676) припинено.

Згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців датою запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи (кооперативу) є 11 грудня 2013 року.

Як було встановлено перевіркою, виплати кооперативу компенсації витрат останнього у розмірі фактично внесеного вкладу у спільну діяльність позивачем не проводились.

Відтак, контролюючий орган прийшов до висновку про те, що зазначений вклад у розмірі 150000,00 грн., відповідно до підпункту 153.14.3 пункту 153.14 статті 153 Податкового кодексу України, є прибутком, що підлягає оподаткуванню.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до вимог пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначену на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно п. 153.14 ст. 153 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність, облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до вимог пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПК України, при здійсненні спільної (сумісної) діяльності передача товарів (робіт, послуг) на окремий баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається постачанням таких товарів (робіт, послуг).

Як зазначалось вище, 25.05.2007 року між ПТК ТОВ «Агромат» (компанія) та Обслуговуючим гаражним кооперативом «Науковець» (кооператив) було укладено договір № 25/05, відповідно до умов якого компанія та кооператив зобов'язуються об'єднатися та спільно діяти з метою будівництва багатоповерхового паркінгу (гаражу) на земельній ділянці по вул. Булаховського, 4 у Святошинському районі м. Києва.

Вищевказана земельна ділянка належить Обслуговуючому гаражному кооперативу «Науковець», відповідно до акту на право постійного користування землею від 25.10.1994 року.

Відповідно до вимог ст. 92 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 193 ЗК України передбачено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до вимог ст. 195 ЗК України основними завданнями ведення державного земельного кадастру є:

а) забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки;

б) застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок;

в) запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Таким чином, до Державного земельного кадастру вноситься інформація про права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, а також інформація щодо правового режиму земель в контексті зонування територій населених пунктів, на території яких розташовані земельні ділянки.

Таким чином, в силу положень ст.125 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Як встановлено судом, позивач не набув права користування спірною земельною ділянкою, окрім того, земельна ділянка на момент ліквідації 11.12.2013р. Обслуговуючого гаражного кооперативу «Науковець» перебувала на праві постійного користування у кооперативу, на підставі державного акту від 25.10.1994 року, що підтверджується, наявним в матеріалах справи, черговим кадастровим планом від 17.12.2013р.

За змістом п.7 додаткової угоди №2 від 06.08.10р. до договору №25/05 від 25.05.2007р. визначено, що сторони домовились внести зміни до п.п.6.6. Договору №25/05 від 25.05.2007р. та викладено в наступній редакції: «п.6.6. Після досягнення мети, передбаченої даним Договором, Кооператив відмовляється на користь Компанії від Земельної ділянки, на якій були розташовані тимчасові одноповерхові гаражні бокси (місця для стоянки) до будівництва Об'єкту».

В свою чергу, метою договору про спільну діяльність, являлось будівництво багатоповерхового паркінгу (гаражу), яке не здійснювалось, що свідчить про не досягнення мети договору про спільну діяльність, що не заперечується відповідачем.

Таким чином, відсутні докази, що свідчили б про перехід права користування спірною земельною ділянкою від Обслуговуючого гаражного кооперативу «Науковець» до ПТК ТОВ «Агромат».

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що ОГАК «Науковець» право користування земельною ділянкою ПТК ТОВ «Агромат» не передавав та не відмовлявся від спірної земельної ділянки на користь ПТК ТОВ «Агромат», оскільки підстави для такої відмови - відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту перевірки, відповідач зазначає, що у ПТК ТОВ «Агромат» виник прибуток у розмірі 150000 грн. через неповернення Обслуговуючому гаражному кооперативу «Науковець» його вкладу та дійшов висновку про нарахування позивачу податку на прибуток.

Разом з тим, відповідно до договору від 25 травня 2007 року № 25/05, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 06 серпня 2010 року № 2: вкладом кооперативу є: грошові кошти у розмірі не менше 450000 (чотириста п'ятдесят тисяч) гривень (можуть бути внесені за рахунок майна, що входить до пайового фонду, та передано у користування членам кооперативу, що надали згоду (уклали відповідну угоду) щодо будівництва об'єкту) об'єкти інтелектуальної власності (проектна, технічна, робоча документація, пов'язана з будівництвом об'єкту, право постійного користування земельною ділянкою кооперативу. Вартість вкладу кооперативу за спільною оцінкою сторін складає 600000 (шістсот тисяч) гривень (пункт 2.1.2).

Таким чином, викладене свідчить про помилковість висновків відповідача щодо внесення Кооперативом вкладу в розмірі 150000грн., у вигляді права користування земельною ділянкою, оскільки виходячи з положень укладених договорів, вказаного не передбачалось.

Проаналізувавши наведене в сукупності, колегія суддів вважає вірним висновок Окружного адміністративного суду м. Києва, що вклад у розмірі 150000,00 грн., не є прибутком, що підлягає оподаткуванню, у зв'язку із чим визначення відповідачем за договором спільної діяльності від 25 травня 2007 року № 25/05 суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 35 625, 00 грн., згідно із податковим повідомленням-рішенням від 05 червня 2014 року № 0000433920 є не правомірним, а отже вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05 червня 2014 року № 0000423920 колегія суддів зазначає наступне.

Згідно актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31 грудня 2013 року позивачем зараховано на баланс підприємства нежитлові приміщення, а саме: нежитлова будівля (літера Г) площею 89,3 кв. м. (інвентарний № 000008120), нежитлова будівля (літера Д) площею 430,7 кв. м. (інвентарний № 000008120), які розташовані на земельній ділянці по вул. Булаховського, 4 у Святошинському районі м. Києва, яка належить Обслуговуючому гаражному кооперативу «Науковець» на праві постійного користування.

Балансова вартість вказаних приміщень складає 301209,00грн., що підтверджується зазначеними вище актами.

Разом з тим, відповідач прийшов до висновку про те, що передача товарів (будівель) на окремий баланс платника є постачанням таких товарів і, відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Податок на додану вартість, відповідно до підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи (підпункт 4 пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України).

Згідно із підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Визначення постачання товарів міститься в підпункті 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого це - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Як передбачено підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України, при здійсненні спільної (сумісної діяльності) передача товарів (робіт, послуг) на окремий баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається постачанням таких товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Таким чином, передача товарів (будівель) на окремий баланс платника є постачанням таких товарів і, відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, у зв'язку із чим визначення відповідачем за договором спільної діяльності від 25 травня 2007 року № 25/05 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 75 303, 00 грн. (основний платіж - 60 242, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 15 061, 00 грн.) згідно із податковим повідомленням-рішенням від 05 червня 2014 року № 0000423920 є правомірним.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційних скаргах не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Промислово-технічної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМАТ» та Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2015 року - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Ухвали виготовлений 23 червня 2015 року)

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.