Постанова

від 12.11.2008 по справі 4/118б (16/33б (5/384б/152б)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.11.2008                                                                                          

№ 4/118б (16/33б (5/384б/152б)

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:          Гарник Л.Л.

 суддів:            Іваненко  Я.Л.

          Пантелієнка  В.О.

 при секретарі:           Семеняк Т.В.

 За участю представників:

 від ОСОБА_1: ОСОБА_2 (довіреність від

10.09.2006р. № 6797);

        від ініціюючого кредитора:  не з'явився;

        від ліквідатора: Борза А.М. (довіреність

б/н від 13.11.2008р.);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду м.Києва від

29.07.2008

 у справі № 4/118б (16/33б (5/384б/152б)

(Тимченко М.Г.)

 за позовом                               Державна податкова інспекція у

м.Чернігові

 до                                                   Товариство

з обмеженою відповідальністю "Вотум"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                  визнання

боржника банкрутом

 Склад колегії суддів змінений згідно

розпорядження заступника голови Київського апеляційного господарського суду від

12.11.2008р.

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою господарського суду Чернігівської області

від 29.07.2008р. у справі                                       №

4/118-б (16/33б(5/384б/152б) (Том 2 а.с. 120-121) за заявою Державної

податкової інспекції у місті Чернігові про визнання Товариства з обмеженою

відповідальністю „Вотум” банкрутом в порядку статті 52 Закону України „Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”,

затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, ліквідовано Товариство з

обмеженою відповідальністю „Вотум”, провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою

господарського суду, уповноважена особа учасників Товариства з обмеженою

відповідальністю „Вотум” ОСОБА_1 (протокол позачергових загальних зборів

учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Вотум” від 22.01.2007р.), звернувся

до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій

ставить питання  про скасування цієї

ухвали та припинення провадження у справі.

Скарга мотивована неповним

з'ясуванням місцевим господарським судом обставин, які мають значення для

справи,  невідповідністю оскарженого

рішення положенням матеріального права. Скаржник зазначає, що місцевий

господарський суд не врахував наступні обставини справи:

- згідно квитанцій від

22.01.2007р.  №№ 665584, 665586

податковий борг банкрута у розмірі 4 382,47 грн. перед Державною податковою

інспекцією у місті Чернігові ліквідовано,

-  

згідно витягу з банківського реєстру про рух коштів на рахунку банкрута,

останнім у період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. здійснено розрахункових

операцій по кредиту поточного рахунка на 

суму 151 359,97 грн., по дебету поточного рахунку на суму 146 417,60

грн.,

-   

ухвалою господарського суду Чернігівської області від 12 02.2007р. у

справі                  № 5/384б/152б,

листом Державної податкової інспекції у місті Чернігові від 01.02.2007р.                 № 669/9/24-013 підтверджується

існування перед банкрутом боргу в сумі                  100 000,00 грн.

У судовому засіданні апеляційної

інстанції представник скаржника висловився за задоволення апеляційної скарги,

представник ліквідатора - за її відхилення з підстав, викладених у відзиві на

апеляційну скаргу.

Обговоривши доводи апеляційної

скарги, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників,

дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування

господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і

процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає

задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41

Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають

справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з

урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Стаття 52 Закону України „Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від

14.05.1992р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями)               передбачає особливості

банкрутства відсутнього боржника.

Згідно з частиною 1 вказаної статті

незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань

кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство

відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи

відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року

до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових

декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших

ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

За правилами цієї статті справа про

банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених

умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність

підприємницької діяльності боржника.

Звертаючись з заявою про порушення

справи про банкрутство в порядку ст. 52 Закону, кредитор посилався на

відсутність підприємницької діяльності боржника та відсутність його за

юридичною адресою.

Відповідно до статті 17 Закону

України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”

відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні

міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб

-підприємців.

Статтею 18 цього Закону, яка

визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та

фізичних осіб -підприємців,  передбачено,

що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру

юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то такі

відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою

особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, якщо відомості, які

підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних

осіб - підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в

спорі з третьою особою.

У зв'язку з чим, при встановлені

факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її

місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися

відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та

фізичних осіб -підприємців.

Відповідної правової позиції

дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 06.06.2006 р.

у справі № Б48/12-05.

Згідно наявної в матеріалах справи

довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців серії НОМЕР_1                                     (Том 1

а.с. 103-105) станом на 23.05.2008р. підтверджено місцезнаходження Товариства з

обмеженою відповідальністю „Вотум” за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, виходячи з

відображених у цій довідці відомостей про проведення реєстраційних дій по

відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вотум”, відомості про

відсутність останнього за його місцезнаходженням в реєстр не вносилися.

Між тим, згідно пункту 5.5 розділу

5 Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру

юридичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Державного комітету України з

питань регуляторної політики та підприємництва від 20.10.2005р. № 97, зареєстрованим

Міністерством юстиції України 28.10.2005р.                               а № 1294/11574,

статус відомостей про юридичну особу може набувати значення: виявлено

відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

З урахуванням наведеного наявні в

матеріалах справи витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та

фізичних осіб-підприємців (Том 2 а.с. 50-53), згідно яких статус відомостей про

юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю „Вотум” не підтверджено,

не може розглядатися в якості належного доказу, який свідчить на користь того,

що підприємство боржника відсутнє за своїм місцезнаходженням.

З урахуванням наявних матеріалів

справи, колегія суддів доходить висновку                     про недоведеність

заявником факту відсутності керівних органів Товариства з обмеженою

відповідальністю „Вотум” за його місцезнаходженням.

Місцевий господарський суд

наведеного не врахував так само як і ту обставину,                що згідно наявних в матеріалах

справи квитанцій від 22.01.2007р. №№ 665584, 665586 (Том 2 а.с. 31) до

місцевого бюджету було перераховано 4 288,31 грн. заборгованості Товариства з

обмеженою відповідальністю „Вотум” по орендній платі за землю                            за 2006 рік й 94,16

грн. заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „Вотум” по єдиному

податку, тобто погашено в повному обсязі кредиторські вимоги Державної

податкової інспекції у місті Чернігові.

Місцевий господарський суд не

дослідив також ту обставину, що Товариством з обмеженою відповідальністю

„Вотум” протягом 2006 року подавалися документи податкової звітності, про що

свідчить зміст заяви про порушення справи про банкрутство, в якій Державна

податкова інспекція у місті Чернігові підтвердила факт самостійного визначення

боржником у податковій декларації (Том 1 а.с. 9) заборгованості по орендній

платі за 2006 рік, а також факт узгодження з боржником податкового

зобов'язання, визначеного у повідомленні-рішенні Державної податкової інспекції

у місті Чернігові                       

від 16.11.2006р. № 0025261511/0 (Том 1 а.с. 11).

Оскільки наявні матеріали справи не

містять доказів наявності жодної з умов, достатніх для здійснення провадження у

справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Вотум” як за

загальною процедурою так і за спрощеною в порядку статті 52 Закону України „Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскаржена

ухвала про ліквідацію банкрута підлягає скасуванню, а провадження у справі -

припиненню на підставі пункту 7 статті 40 Закону України „Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, згідно якого

провадження у справі про банкрутство припиняється, якщо боржник виконав усі

зобов'язання перед кредитором.

Колегія суддів відхиляє заявлене в

судовому засіданні клопотання скаржника про винесення „ухвали про невиконання

обов'язків ліквідатором Рязановою С.М.”, зважаючи на ту обставину, що при

розгляді апеляційної скарги не виявлено фактів порушення законності або

недоліків в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи

іншого органу, наявність яких є підставою для винесення господарським судом

окремої ухвали згідно частини 1 статті 90 Господарського процесуального кодексу

України.

Керуючись статями 99, 101-105

Господарського процесуального кодексу України, 

Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу господарського суду

Чернігівської області від 29.07.2008р. у справі                                       №

4/118-б (16/33б(5/384б/152б) скасувати.

Провадження у справі № 4/118-б

(16/33б(5/384б/152б) припинити.

Справу  № 4/118-б (16/33б(5/384б/152б) повернути до

господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з

дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого

господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з

дня набрання постановою законної сили.

 Головуючий суддя                                                                     

Гарник Л.Л.

 Судді                                                                                          Іваненко  Я.Л.

Пантелієнко  В.О.

 17.11.08 (відправлено)