Ухвала

від 17.06.2015 по справі 2а-6142/10/0470

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2015 року м. Київ К/800/34165/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нірвана»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2010

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013

у справі № 2а-6142/10/0470

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нірвана»

про стягнення податкового боргу -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013, адміністративний позов задоволено; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Нірвана» в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість 25047,90 грн.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2010 і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Позивач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її касаційному розгляду.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

У зв'язку із неподанням клопотань особами, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено Довідкою про стан розрахунків відповідача з бюджетом, станом на момент звернення позивача до суду відповідач мав 25047,90 грн. боргу за несплату узгоджених податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 25.11.2008 року №001488102/0, від 13.01.2009 року №0000281502/0, від 27.01.2009 року №0015971502/0, від 23.03.2009 року №0019311502/0, від 29.04.2009 року №0021671502/0, від 03.08.2009 року №0027601502/0, від 05.08.2009 року № 0027731502/0.

У зв'язку з незнаходженням відповідача за адресою реєстрації податкові вимоги від 11.12.2008 року №1/1953 та від 02.02.2009 року №2/714 були розміщенні на дошці оголошень Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, де відповідач знаходився на обліку до 30.10.2009 року, зазначений податковий борг відповідачем у добровільному порядку сплачений не був.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин, платники податків та зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Відповідно до пп. 5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (надалі - Закон № 2181-ІІІ), чинного на час виникнення спірних правовідносин, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп.5.2.2 цього Закону. Підпунктом 5.3.1, пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп."а"-"в" пп. 4.2.2, п. 4.2 ст.4 платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з пп. 3.1.1, 3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до абз. 4 пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Враховуючи викладене, а також те, що наявність податкового боргу відповідачем не заперечується, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо стягнення з відповідача податкового боргу.

В касаційній скарзі відповідач зазначає, що про існування податкового боргу йому відомо не було і податкові вимоги він не отримував. Проте, зазначені доводи колегією суддів до уваги не беруться, оскільки, як вже зазначалось, у зв'язку з незнаходженням відповідача за місцем реєстрації позивач на виконання приписів пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ розміщував зазначені вимоги на дошці оголошень.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нірвана» залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 у справі № 2а-6142/10/0470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Лосєв Судді: (підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна