Ухвала

від 17.06.2015 по справі 2а/0470/1469/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2015 року м. Київ К/800/19494/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. , Бухтіярової І.О., Костенка М.І. ,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 р.

у справі № 2а/0470/1469/12

за позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська

до Приватного підприємства «Рестарко»

про стягнення штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська (далі - позивач, Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Рестарко» (далі - відповідач, ПП «Рестарко») про стягнення заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 242 119,30 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2012 р. адміністративний позов задоволено повністю: стягнуто з ПП «Рестарко» суму штрафних (фінансових) санкцій з суб'єкта підприємницької діяльності - ПП «Рестарко» на користь держави в сумі 242 119,30 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 р., постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2012 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 р. та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2012 р.

Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, заперечення на касаційну скаргу не надав.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.05.2010 р. посадовими особами податкового органу було проведено перевірку кафе-бару, розташованого по пр. К.Маркса, 46 у м. Дніпропетровську, який належить приватному підприємству «Рестарко» щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій

За результатами перевірки складено акт від 26.05.2010 р. № 0104/04/64/23/36052891 та встановлено порушення позивачем вимог пункту 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - не забезпечено щоденне друкування фіскальних (Z - звітів) у кількості 21 звіту, пункту 13 статті 3 Закону України № 265/95-ВР - невідповідність суми готівкових коштів на місті проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному Х-звіті РРО на суму 2357,86 грн., пункту 2.6 Постанови НБУ №637 - не оприбуткування (несвоєчасне оприбуткування) готівкових коштів у день їх фактичного надходження, що надійшли до каси на загальну суму 44638 грн.

На підставі вказаного акту перевірки позивачем 10.06.2010 р. винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0010002330 та № 0009992330.

За результатами оскарження відповідачем вказаних рішень в адміністративному порядку, рішеннями ДПА в Дніпропетровській області та ДПА України скарги відповідача були залишені без задоволення, а спірні рішення - без змін.

Судом першої інстанції позов було задоволено з тих мотивів, що податковим органом правомірно застосовано до відповідача рішення про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 242 119,30 грн., оскільки доказів самостійного погашення заборгованості відповідачем до суду надано не було.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення про стягнення з відповідача заборгованості за штрафними (фінансовими) санкціями є передчасним, оскільки податкове зобов'язання не є узгодженим та оскаржується відповідачем в судовому порядку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону визначено, що днем узгодження податкового зобов'язання платника податків у разі апеляційного оскарження такого податкового зобов'язання є день закінчення процедури адміністративного оскарження.

У свою чергу, процедура адміністративного оскарження згідно з підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

Водночас, відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону, у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Якщо сума узгодженого платником податків податкового зобов'язання не сплачена у встановлений строк, вона визнається сумою податкового боргу платника податків відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 вказаного Закону.

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку. Для випадків апеляційного порядку узгодження сум податкового зобов'язання строк сплати визначається приписами підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»та становить десять днів.

Зазначений строк переривається у разі звернення платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу згідно з підпункту 5.4.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При цьому податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що після процедури адміністративного оскарження ПП «Рестарко» звернулося до суду з позовом про неправомірність та скасування рішень про застосування штрафних (фінансовим) санкцій від 10.06.2010 р. № 0010002330 та № 0009992330, в зв'язку з чим податкове зобов'язання є неузгодженим до розгляду справи по суті та винесення відповідного рішення.

За таких обставин, беручи до уваги вищезазначені правові норми та встановлені фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 р. у справі № 2а/0470/1469/12- без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис І.В. Приходько Судді підпис І.О. Бухтіярова підпис М.І. Костенко