Рішення

від 11.06.2015 по справі 592/3578/15-ц

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/3578/15-ц

Провадження №2/592/1323/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючої-судді Труханової Л.М.,

при секретарі- Мечик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізпром» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

В С Т А Н О В И В :

15квітня 2015 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізпром» (надалі- ТОВ «Залізпром») в якому просить, стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за період з 01.01.2013 р. по 01.08.2013 р. у сумі 25824,65 грн. та середній заробіток за період розрахунку за період з 02.08.2013р. по 10.04.2015р. в сумі 69430,20 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає , що у період з 09.02.2012р. по 01.08.2013р. вона перебувала у трудових відношеннях з відповідачем. В день її звільнення відповідач не провів з нею повного розрахунку. Заборгованість по належним їй виплатам на момент звільнення становить 25824,65 грн. Розрахунок не проведений до теперішнього часу. Невиплата заборгованості в день звільнення є підставою для застосування ст. 117 КЗпП України і стягнення з підприємства середнього заробітку за час затримки розрахунку, який за її розрахунком за період з 02.08.2013р. по 10.04.2015р. становить 69430,20 грн.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимог з підстав , зазначених в позові , та суду пояснила , що розрахунок розміру середнього заробітку за час затримки зроблений з урахуванням отриманої нею в липні 2013 року премії 1500 грн.. Тому , вважає , що посилення представника відповідача на те , що дана премія не враховується при нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку є безпідставною.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково , а саме в частині стягнення заборгованості по заробітній платі визнав повністю , однак в частині стягнення середнього заробітку за час розрахунку не визнав , посилаючись на те , що причиною невиплати ТОВ «Залізпром» заробітної плати позивачу у строк , встановлений законодавством, стала фізична неможливість здійснення таких виплат та будь-яких інших платежів , у зв»язку з арештом рахунків та майна відповідача у виконавчому провадженні , відкритому 30.08.2012р. відділом державної виконавчої служби , щодо стягненням з ТОВ «Залізпром» на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 3656516,34 грн.. Також , 08.05.2013р. відділом державної виконавчої служби були відкриті виконавчі провадження про стягнення з ТОВ «Залізпром» на користь держави виконавчого збору в сумі 365651,30 грн.. та витрат на проведення виконавчих дій в сумі 77,75грн.. На даний час арешти майна та арешт з каси підприємства не знятий , відповідач не має можливості розпоряджатися своїм майном з метою його реалізації та погашення заборгованості по заробітній платі колишнім працівникам. Зазначені факти свідчать про відсутність вини ТОВ «Залізпром» в утворенні заборгованості по заробітній платі. Просить в задоволенні позову в цій частині відмовити..

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення, а якщо працівник в день звільнення не працював, то не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд встановив, що позивач працювала в ТОВ «Залізпром» з 09.02.2012 р. по 01.08.2013 р.

Згідно довідки відповідача від 31.03.2015 р. заборгованість по нарахованій заробітній платі позивача становить 25824,65 грн, з яких заробітна плата за січень 2013 р. - 3000 грн, лютий 2013 р. - 2734,06 грн, березень 2013 р. - 2850,00 грн .,квітень 2013р.-3000 грн., травень 2013р.- 3305,50 грн., червень 2013р.- 2166,67 грн., липень 2013р.- 3000 грн., серпень 3968,42 грн..

Згідно інформації про виконавче провадження від 03.06.2015р., копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.05.2013 року з ТОВ «Залізпром» на користь держави стягнуто виконавчий збір в сумі 365651,63 грн.. 15.07.2014р. відділом державної виконавчої служби прийнята постанова про повернення виконавчого документу стягувану ( відсутність у боржника майна).

Також , згідно інформації про виконавче провадження від 03.06.2015р. та копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.05.2013 р. , відділом державної виконавчої служби було відкрите виконавче провадження про стягнення з ТОВ «Залізпром» витрат на проведення виконавчих дій в сумі 77,75 грн., 15.07.2014 року прийнята постанова про повернення виконавчого документа стягувачу ( відсутність у боржника майна).

Постановою про арешт коштів боржника від 28.02.2013р відділом державної виконавчої служби накладений арешт на кошти ТОВ «Залізпром» , що містяться на рахунках , у зв»язку зі стягненням з ТОВ «Залізпром» на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 3656516,34 грн..

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.02.2013 року відділом державної виконавчої служби накладений арешт на все майно (рухоме і нерухоме) , що належить боржнику ТОВ «Залізпром» у межах суми звернення стягнення 4022245,72 грн..

Постановою про арешт коштів боржника від 13.03.2013р відділом державної виконавчої служби накладений арешт на кошти у межах суми 4022245,72 грн., що належать боржнику та містяться в касі або надходять до каси ТОВ «Залізпром».

На даний момент заборгованість по заробітній платі в сумі 25824,65 грн. без урахування податків, які підлягають стягненню в обов»язкому порядку , позивачу не виплачена.

Вказані обставини сторони в судовому засіданні не оспорювали, тому вони відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Оцінивши обставини справи, проаналізувавши вимоги діючого законодавства, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі , яка утворилась за період з 01.01.2013р. по 01.08.2013р. в сумі 25824,65 грн. без урахування податків, які підлягають стягненню в обов»язкому порядку.

Також , суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки відповідач, маючи перед позивачем заборгованість по заробітній платі, в порушення вимог ст. 116 КЗпП України в день звільнення позивача не провів з ним повний розрахунок сум, що підлягали виплаті, у зв'язку з чим позивач на підставі ст. 117 КЗпП України має право вимагати стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачу сум в день звільнення. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до п.21 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999р. при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995р.

Згідно Порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. № 100, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно довідок відповідача заробітна плата позивача за останні два місяця роботи, що передували дню звільнення становить: червень 2013 р. - 2166,67 грн, липень 2013 р. - 3000 грн. та премія в сумі 1500 грн., яка нарахована на підставі наказу відповідача №6 від 16.07.2013р. про преміювання за відповідальне ставлення щодо виконання поставлених обов»язків, за професійність, відданість справі , в зв»язку з професійним святом-Днем бухгалтера. Відпрацьовано позивачем в ці місяці відповідно 18 та 23 днів.

Середньоденна заробітна плата позивача буде становити: (2166,67 грн + 3000,00 грн) : (18-23) = 126,02 грн.

Строк затримки розрахунку з 02.08.2013 р. по 10.04.2015 р. за встановленим 5-денним робочим тижнем роботи підприємства відповідача становить 426 робочих днія.

Розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку становить: 126,02 грн. х 426 дня =53684,52 грн. Без урахування податків, які підлягають стягненню в обов»язковому порядку.

Суд не приймає до уваги посилення позивача на те , що при розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку слід також враховувати премію в сумі 1500 грн., яка була їй виплачена відповідачем на підставі наказу №6 від 16.07.2013 року з наступних підстав:

Відповідно до ст. 139 Кодексу законів про працю України,працівники повинні працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника.

Одним із методів забезпечення дисципліни праці, згідно зі ст. 140 КЗпП, є заохочення, стимулювання ініціативи працівника спрямоване на сумлінне виконання ним його трудових обов'язків

На думку суду , зазначена премія є дисциплінарним заохоченням , а тому відповідно до п. 4 «и» постанови КМУ від 08 лютого 1995 року за №100 не враховується при обчисленні середньої заробітної плати.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 795,09 грн.

Керуючись ст.116,117,237-1 КЗпП України,ст.. 24 Закону України «Про оплату праці», Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. № 100, ст.3,4,10,11,60,61, 88, 212-215, 218 ЦПК України , суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізпром» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізпром» ( 40000, м. Суми , вул. Пополянська, 28) заборгованість по заробітній платі за період з 01 січня 2013 року по 01 серпня 2013 року в сумі 25824,65 та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 53684,52 грн., а усього 79509 (сімдесят дев»ять тисяч п»ятсот дев»ять) 17 грн. без урахування податків , які підлягають стягненню в обов»язковому порядку.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізпром»

на користь держави судовий збір у сумі 795,09 грн..

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.М. Труханова