Постанова

від 02.09.2009 по справі 2-а-2445/2009

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-2445/2009

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02.09.2009 року

м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді

- Мішуровської С.Т.

при секретарі судового засідання

- Давидової В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'язання здійснити перерахунок та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року по 31.12.07 року, зобов'язати управління Пенсійного фонду в Лозівському районі Харківської області нарахувати та користь позивача недоплачену позивачу як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки.

Позовні вимоги позивач обґрунтовувала наступним.

Позивач є пенсіонером за віком, має статус «Дитина війни». Всупереч діючого законодавства відповідачем протягом 2006-2007 років не виплачувалася доплата до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

В судове засідання позивач не прибула, до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надіслав до суду свої заперечення, в якому позов не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі та розглядати справу за відсутності їх представника. В обґрунтування своїх доводів зазначив наступне.

Відповідач вважає дії Управління Пенсійного фонду щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” правомірним через невизначеність на законодавчому рівні органу, на який покладено обов'язок здійснення таких виплат особам, які мають статус «дитини війни», за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат. Враховуючи, що механізм реалізації положень статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, то вирішити питання про реалізацію вказаного положення можливо лише шляхом внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». При цьому відповідач зазначив на необґрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом.

Також, відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, визначеного ст. 99 КАС України.

Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Позивач

ОСОБА_1

. народилася

ІНФОРМАЦІЯ_1

.

Згідно із ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт підтверджується копією посвідчення позивача № 115050 з проставленим в ньому штампом «Дитини війни».

Відповідач не заперечує того факту, що Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи зазначений статус позивача, суд зазначає, що його соціальний захист регулюється Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено.

Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року, який набрав чинності 15.03.2006 року, до статті 110 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” запроваджені не були.

Закони України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року та „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідачів не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу підвищення до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»

статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2007 рік.

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від 09.07.07 пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» було визнано такими, що не відповідає Конституції України (є не конституційними).

Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V втратило чинність 09 липня 2007 року.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Лозівському районі Харківської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд зазначає наступне.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Однак згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області позивачу за 2006-2007 роки грошові суми згідно закону України «Про соціальний захист дітей війни» не нараховувалися та не виплачувалися, тому суд вважає за необхідне за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 742,65 грн..

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання

ОСОБА_1

- є Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області.

Тому до повноважень Управління Пенсійного фонду України в

Лозівському районі Харківської області

відноситься нарахування пенсії у розмірі, встановленому законодавством, та виплата підвищення до пенсії позивачу.

Суд вважає безпідставними заперечення відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» покладено на Управління Пенсійного фонду України в

Лозівському районі Харківської області

, за місцем проживання позивача.

Крім того, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали свої повноваження без поважних причин.

Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Лозівському районі Харківської області, по не виконанню з 09.07.2007 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії.

Суд відхиляє заяву відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, через наступне.

Суд вважає, що на зазначені правовідносини не розповсюджується дія ст.ст.99,100 КАС України, з таких підстав.

Порушення прав, осіб, які мають право на отримання доплати до пенсії, у відповідності за ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і припинилося лише 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Крім того, у відповідності до ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, виходячи з наведеного, суд, не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». При цьому, зауважує на те, що предметом оскарження є неправомірність дій Управління Пенсійного фонду України щодо не здійснення нарахування доплати до пенсії та її виплати не в повному обсязі, тобто ці позовні вимоги нерозривно пов'язані між собою.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 46, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V, Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року, Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року

,

ст. ст. 1, 3, ч.2 ст. 11, ч. 2 ст. 72, 94, 99, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов

ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'язання здійснити перерахунок та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області щодо не нарахування

ОСОБА_1

щомісячної державної соціальної допомоги як «дитині війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії

ОСОБА_1

з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

4. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області здійснити нарахування

ОСОБА_1

підвищення до пенсії в розмірі 742,65 грн. та здійснити її виплату.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь

ОСОБА_1

(місце проживання:

АДРЕСА_1

, ідентифікаційний номер:

НОМЕР_1

) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

7. Постанова може бути оскаржена в адміністративному апеляційному суді Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 186 КАС України.

Суддя

Справа № 2-а-2445/2009

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02.09.2009 року

м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді

- Мішуровської С.Т.

при секретарі судового засідання

- Давидової В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'язання здійснити перерахунок та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», -

В С Т А Н О В И В :

В порядку ст.ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови –

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов

ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'язання здійснити перерахунок та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області щодо не нарахування

ОСОБА_1

щомісячної державної соціальної допомоги як «дитині війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії

ОСОБА_1

з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

4. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області здійснити нарахування

ОСОБА_1

підвищення до пенсії в розмірі 742,65 грн. та здійснити її виплату.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь

ОСОБА_1

(місце проживання:

АДРЕСА_1

, ідентифікаційний номер:

НОМЕР_1

) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

7. Постанова може бути оскаржена в адміністративному апеляційному суді Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 02.09.2009 року.

Суддя