Постанова

від 24.06.2015 по справі 804/6506/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 р. Справа № 804/6506/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача 1 представника відповідача 2 Грицай Ю.М. Копань А.В. Копань А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ПОЛІПЛАСТ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0019381503 від 18.12.2014 року та рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.03.2015 року 2273/10/04-36-10-0709 «Про результати розгляду первинної скарги ПрАТ «Поліпласт» на податкове повідомлення - рішення № 0019381503 від 18.12.2014 року Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно нарахував грошове зобов'язання з орендної плати за землю комунальної власності за період з 01.11.2011 по 01.11.2014 року, оскільки умовами договору оренди землі від 29.12.2006 року передбачено сплату позивачем орендної плати у розмірі земельного податку збільшеного на коефіцієнт 1,3. Зміни до вказаного договору у встановленому порядку внесено не було. Позивач звертає увагу суду на той факт, що договір оренди земельної ділянки є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами. Податковий орган як суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умовам чинному законодавству, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. З цих же підстав позивач не погоджується із рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.03.2015 року 2273/10/04-36-10-0709 «Про результати розгляду первинної скарги». Також позивач звернув увагу суду на той факт, що Головне управління ДФС у Дніпропетровській області порушило строк розгляду первинної скарги позивача на оскаржуване податкове повідомлення - рішення, оскільки рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.03.2015 року останнє отримано позивачем лише 26.03.2015 року.

Ухвалою суду від 28.05.2015 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та повідомив суд про те, що на орендованій ним земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна, який також належить на праві власності позивачу.

Відповідачі у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України. Відповідач 2 зазначив, що орендна плата за земельну ділянку, яку орендує позивач, повинна відповідати положенням Податкового кодексу України, оскільки орендна плата за земельну ділянку державної та комунальної власності є земельним податком, а тому не може змінюватися сторонами у договорі оренди. Відповідачем 2 донараховано позивачу орендну плату виходячи із розміру орендної плати 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у відповідності до п.123.1 ст. 123 ПК України. Також відповідачі зазначили про те, що Головне управління ДФС у Дніпропетровській області розглянуло скаргу позивача на оскаржуване податкове повідомлення рішення згідно вимог та у строк встановлений статтею 56 ПК України; позиція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повністю відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 02.12.2014 року по справі № 21-274а14.

Суд дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідачів, встановив наступне.

Позивач орендує земельну ділянку комунальної власності площею 0,6581 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Столєтова, 21-К, цільове призначення земельної ділянки: інша комерційна діяльність на підставі Договору оренди землі від 29.12.2006 року, копія якого міститься у матеріалах справи.

У пункті 3.1 договору оренди сторони встановили строк його дії 15 років.

У пункті 4.1 вказаного вище договору сторони визначили, що розмір орендної плати за використання земельної ділянки становить розмір земельного податку збільшеного на коефіцієнт 1,3.

Додатковою угодою від 05.07.2007 року до Договору оренди землі від 29.12.2006 року сторони встановили, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація провадяться без внесення змін та доповнень до договору.

Судом на підставі копії податкових декларацій з плати за землю за періоди 2011-2014 роки, які містяться у матеріалах справи, встановлено, що позивачем самостійно визначено орендну плату за вказану земельну ділянку у розмірі 163 462,40 грн. на рік та 13 551,85грн. щомісячно.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідачем 2 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань повноти нарахування орендної плати за землю за період з 01.11.2011 року по 01.11.2014 року.

За наслідками перевірки складно Акт від 28.11.2014 року № 4587/15-04/24424934, у якому відповідачем 2 зроблено висновок про заниження позивачем суми орендної плати на 611 065,23 грн. за період з 01.11.2011 року по 01.11.2014 року.

За наслідками перевірки відповідачем 2 прийнято податкове повідомлення - рішення № 0019381503 від 18.12.2014 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з орендної плати у розмірі 611 065,23 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 152 766,31 грн.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 02.12.2014 року по справі № 21-274а14, з набранням чинності Податковим кодексом України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Таким чином, починаючи з 01.01.2011 року платник податків повинен сплачував оренду плату у відповідності до вимог ПК України в т.ч. і до моменту внесення відповідних змін договору оренди земельної ділянки.

Судом під час розгляду справи встановлено, що грошові зобов'язання, які визначені у оскаржуваних податкових повідомленнях рішеннях стосуються періоду 2011-2014 роки.

Судом на підставі даних Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для розрахунку плати за землю від 14.11.2011 року № 6602 року встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 12 509 399,35 грн.

Отже, відповідач 2 у акті перевірки вірно визначив нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки, за яку позивач повинен сплачувати орендну плату.

Отже, позивач повинен сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою комунальної власності протягом періоду з 01.11.2011 року по 01.11.2014 року у розмірі 3 відсотки від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, в т.ч. і до моменту внесення відповідних змін договору оренди земельної ділянки

За вказаних обставин судом відхиляється доводи позивача про те, що розмір орендної плати за використання земельної ділянки визначається виключно умовами договору оренди земельної ділянки, а також те, що для обрахунку розміру орендної плати повинна використовуватися грошова оцінка орендованої земельної ділянки, яка вказана у договорі оренди земельної ділянки, оскільки дані твердження не відповідають правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 02.12.2014 року по справі № 21-274а14.

Правова позиція Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 11.06.2013 року по справі № 21-443а12, стосується періоду до 01.01.2011 року. Починаючи з 01.01.2011 року застосовується правова позиція Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 02.12.2014 року по справі № 21-274а14.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач 2 під час розрахунку орендної плати за використання орендованої земельної ділянки використовував нормативну грошову оцінку орендованої позивачем земельної ділянки у розмірі 12 509 399,35 грн. та вірно застосовував ставку орендної плати 3 відсотки від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, а також визначив суму орендної плати, яку не доплатив позивач за період з 01.11.2011 року по 01.11.2014 року у розмірі 611 065,23 грн.

Судом також встановлено, що відповідач 2 під час розрахунку розміру грошового зобов'язання позивача з орендної плати за землю за період з 01.11.2011 року по 01.11.2014 року врахував визначену позивачем самостійно у податкових деклараціях з плати за землю за періоди з 01.11.2011по 01.11.2014 роки суму орендної плати.

За вказаних обставин відповідач 2 правомірно визначив у оскаржуваному повідомленні - рішенні суму грошового зобов'язання позивача з орендної плати у розмірі 611 065,23 грн.

Щодо розміру застосованих відповідачем штрафних (фінансових) санкцій згідно п.123.1 ст. 123 ПК України, то суд зазначає наступне.

Згідно п.123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У податковому повідомленні рішенні відповідач застосував штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 25% від суми нарахованого податкового зобов'язання.

Таким чином, в цій частині дане податкове повідомлення - рішення винесено правомірно.

Щодо позовних вимог - визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.03.2015 року 2273/10/04-36-10-0709 «Про результати розгляду первинної скарги ПрАТ «Поліпласт» на податкове повідомлення - рішення № 0019381503 від 18.12.2014 року Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області», то суд зазначає наступне.

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення № 0019381503 від 18.12.2014 року Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області подавши скаргу до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Вказана скарга надійшла до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 20.01.2015 року.

Рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27.01.2015 року № 553/10/04-36-10-08-09 граничний строк розгляду скарги продовжено до 21.03.2015 року.

Вказане рішення направлено позивачу 27.01.2015 року, що вбачається з копії повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.

Рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.03.2015 року 2273/10/04-36-10-0709 «Про результати розгляду первинної скарги» скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Вказане рішення направлено позивачу 19.03.2015 року, що вбачається з копії повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.

Судом встановлено, що Головне управління ДФС у Дніпропетровській області під час розгляду скарги позивача не порушило порядок та строки її розгляду передбачені статтею 56 ПК України.

Окрім того, рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повністю відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 02.12.2014 року по справі № 21-274а14.

За вказаних обставин судом відхиляються доводи позивача про порушення Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області строків розгляду скарги позивача.

За вказаних обставин суд відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги.

У відповідності до статті 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Судом встановлено, що позивач під час звернення з адміністративним позовом до суду сплатив судовий збір за майнову вимогу лише 487,20 грн. згідно ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Поліпласт» до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4384,80 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24 червня 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 24.06.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка