Постанова

від 17.06.2015 по справі 818/1387/15

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2015 р. Справа №818/1387/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,

представника позивача - Шамоніна Є.О.,

представника відповідача - Мачули А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонафтмаш" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергонафтмаш" (далі - позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2014 № 0003952204, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 289 617, 00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що ДПІ в м. Сумах помилково дійшла висновку про заниження позивачем від'ємного значення суми ПДВ у перевіряємому періоді на загальну суму 289 617, 00 грн., оскільки надані для перевірки первинні документи в повній мірі підтверджують виконання укладених договорів та реальність проведення господарських операцій. Фактів невідповідності вимогам закону договорів, укладених між позивачем та ТОВ "Компанія Проффі", ТОВ "Атрас Трейдінг" податковою інспекцією не наведено. Таким чином, у ДПІ в м. Сумах відсутні підстави для зменшення заявленої товариством суми від'ємного значення по податку на додану вартість.

Позивач зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить право платника податку на податковий кредит в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу та не встановлює обов'язок покупця сплачувати ПДВ до бюджету в разі, коли такий податок не буде сплачений продавцем. Сума ПДВ, яка включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити з наведених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у їх задоволенні, у письмових запереченнях, поданих до суду (а.с. 122-126), зазначив, що в ході проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Енергонафтмаш" з питань дотримання вимог податкового законодавства було встановлено наявність у позивача фінансово-господарських відносин з контрагентами ТОВ "Компанія Проффі" та ТОВ "Атрас Трейдінг".

Враховуючи висновки актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ "Компанія Проффі" та ТОВ "Атрас Трейдінг", відповідач вважає, що операції позивача із контрагентами ТОВ "Компанія Проффі" та ТОВ "Атрас Трейдінг" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем до перевірки не надано жодних документів щодо походження товару, його виробника, відсутні сертифікати якості.

Враховуючи викладене, відповідачем встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту.

Таким чином, ДПІ у м. Сумах вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті у відповідності до норм чинного законодавства та підстави для їх скасування відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що службовими особами ДПІ в м. Сумах проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Енергонафтмаш" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Компанія Проффі" та ТОВ "Атрас Трейдінг" за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, за результатом якої складений акт від 21.11.2014 № 4685/2204/32318138/476 (а.с. 9-15).

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185.1, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого завищено від'ємне значення рядка 19 декларації з податку на додану вартість на 265 700,00 грн., у тому числі за травень 2013 року у сумі 142 917, 00 грн., за березень 2014 року у сумі 122 783, 00 грн., та завищено від'ємне значення рядка 24 декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року на загальну суму 23 917, 00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2014 № 0003952204, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 289 617, 00 грн. (а.с. 16).

Не погоджуючись із висновком ДПІ в м. Сумах про завищення позивачем від'ємного значення суми ПДВ, суд виходить з наступного.

11.02.2013 між позивачем та ТОВ "Компанія Проффі" укладений договір поставки № 07-02/13 (а.с. 29-30), згідно якого ТОВ "Компанія Проффі" (продавець) виготовляє на підставі вказаного договору та ескізів переданих замовником - ТОВ "Енергонафтмаш" поковки 5-ї групи.

На виконання умов договору ТОВ "Компанія Проффі" в квітні 2013 року відвантажило позивачу товар (поковки) на загальну суму 1 411 500, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 04.04.2013 № КП-0000032 (а.с. 32).

Оплата за товар проведена шляхом безготівкового розрахунку протягом лютого - серпня 2013 року, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 49-61).

ТОВ "Компанія Проффі" виписано позивачу податкові накладні: № 404001 від 04.04.2013 на суму 717500 грн. (ПДВ - 119 583, 33 грн.), № 301001 від 01.03.2013 на суму 100000 грн. (ПДВ - 16 666, 67 грн.), № 305010 від 05.03.2013 на суму 40000 грн. (ПДВ - 6 666, 67 грн.) (а.с. 43, 44, 47).

Транспортування товару, на замовлення позивача здійснено ПП ОСОБА_3, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 04.04.2013 № КП-0000001 (а.с. 33-35), договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 02/04/13 (а.с. 104-107) , заявкою на перевозку від 02.04.2013 (а.с. 109) та актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 05.04.2013 № 05/04 (а.с. 108).

Також, позивачем надані суду сертифікати якості на поковки (а.с. 84, 85) від виробника ПАО "Тисо", які реалізовувалися позивачу товариством "Компанія Проффі", проведені хімічні випробування металів, проведені вимірювання при розтяганні за ГОСТ, що підтверджується відповідними протоколами (а.с. 86-88).

Крім того, позивачем надані документи, які свідчать про те, що після виготовлення продукції із отриманих поковок, Сумська торгово-промислова палата надала висновок про походження товару, в якому зазначено, що при виготовленні продукції використано поковки стальні (виробник ПАО "Тисо") (а.с. 81, 91, 94).

22.05.2013 між позивачем та ТОВ «Атрас трейдінг» укладено договір № 721-05/13 (а.с. 95-96), згідно якого ТОВ «Атрас трейдінг» (продавець) виготовляє на підставі вказаного договору та ескізів переданих замовником - ТОВ "Енергонафтмаш" поковки 3-ї групи.

На виконання умов договору ТОВ «Атрас трейдінг» в липні 2013 року відвантажило позивачу товар (поковки) на загальну суму 880 200, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними від 15.07.2013 № 71503, від 16.07.2013 № 71601 (а.с. 98, 100).

ТОВ «Атрас трейдінг» виписано позивачу податкові накладні: № 213 від 15.07.2013 на суму 528 240, 00 грн. (ПДВ - 88 040, 00 грн.) та № 234 від 16.07.2013 на суму 351 960, 00 грн. (ПДВ - 58 660, 00 грн.) (а.с. 99, 101).

Придбаний товар був оплачений у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 112-118).

Транспортування товару, на замовлення позивача здійснено ПП ОСОБА_3, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 15.07.2013 № АТ-00000001 (а.с. 110-11) та договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 02/04/13 (а.с. 104-107) та ФОП ОСОБА_4, що підтверджується рахунком № СФ-0074 від 17.07.2013 та актом здачі-прийняття робіт ( надання послуг) № 74 від 17.07.2013 (а.с. 102, 103).

Також, позивачем надані суду сертифікати якості на поковки від виробника ПАО "Тисо", які реалізовувалися позивачу товариством ТОВ «Атрас трейдінг» (а.с. 120, 121).

В подальшому, з отриманих від ТОВ "Компанія Проффі" та ТОВ «Атрас трейдінг» поковок позивачем шляхом механічної обробки було виготовлено комплектуючі для складання насосних агрегатів. Обробка та складання агрегатів проведено працівниками ТОВ «Енергонафтмаш».

Виготовлені насосні агрегати були реалізовані покупцям: ЗАТ «Гідромаш Холдинг», ТОВ «Енмаліт», Міdiel АВ, Швеція та ТОВ «Еко-С», що підтверджується договорами із зазначеними контрагентами, податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними документами (а.с. 167-188).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, надаючи оцінку наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, видатковим накладним, та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином податковим органом ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується на висновках акту про відсутність у контрагентів позивача майна та інших матеріальних цінностей, відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, основних засобів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, підставами для яких стали акт перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.06.2014 № 716/22-02/35932844 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Проффі" за період з 01.01.2011 по 31.12.2013" (а.с. 127-140) та акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 24.12.2013 № 2488/26-59-22-07/32830554 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Атрас-Трейдінг" з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 (а.с. 142-147).

Втім, з цьому приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не надано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб товариства позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Згідно із ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб.

Дані висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на безтоварність вказаних господарських операцій, оскільки матеріали справи містять податкові накладні надані позивачу його контрагентами, видаткові накладні, а відповідачем в акті перевірки не зазначено жодних посилань щодо анулювання свідоцтв платників ПДВ контрагентів позивача чи на інші підстави, які б свідчили про безтоварність операцій.

Тому, суд приходить до висновку про неправомірність посилань відповідача, викладених в акті перевірки щодо безтоварності правочинів в частині посилань на відсутність намірів сторін договорів щодо настання реальних наслідків.

Отже, вказані докази свідчать про реальність виконання господарських операцій, а також про фактичне отримання позивачем товару від ТОВ "Компанія Проффі" та ТОВ «Атрас трейдінг» та відображення здійснених господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Енергонафтмаш".

Що стосується правомірності включення податку на додану вартість за договорами з ТОВ "Компанія Проффі" та ТОВ «Атрас трейдінг» до складу податкового кредиту, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, право на податковий кредит виникає в момент здійснення однієї з двох подій, які визначені вищевказаною нормою Податкового кодексу України, а підставою для нарахування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна.

Згідно із п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до вказаних норм закону, ТОВ "Енергонафтмаш" до складу податкового кредиту було віднесено суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаного товару від ТОВ "Компанія Проффі" та ТОВ «Атрас трейдінг», що фактично поставлялися за господарськими операціями, які мали реальний характер.

Судом встановлено, що позивач виконав всі вимоги Податкового кодексу України щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством України документи.

Враховуючи викладене, податок на додану вартість по вказаними господарськими операціями фактично був сплачений позивачем постачальникам товарів і підтверджений належним чином оформленими документами.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 04.12.2014 № 0003952204, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 289 617, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонафтмаш" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 04.12.2014 № 0003952204, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 289 617, 00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонафтмаш" (40020, м. Суми, вул. Машинобудівників, 4, код 32318138) судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст постанови складений та підписаний 22.06.2015.