Постанова

від 17.06.2015 по справі 7/305

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року Справа № 7/305

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Дунаєвської Н.Г. суддів:Владимиренко С.В. - доповідач, Мележик Н.І., розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробна компанія "Роік" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.03.2015р. та рішеннягосподарського суду міста Києва від 10.12.2014р. у справі№7/305 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр Інфотехнологій" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробна компанія "Роік" простягнення 109 530,74 грн. За участю представників:

- позивачів: Мельник Н.В., дов. № ЦИТ-01/95 від 09.02.2015р.;

- відповідача: Богатинська Н.О., дов. від 04.12.2014р., б/н

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" (правонаступник ТОВ "Центр Інфотехнологій") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробна компанія "Роік" про стягнення 109 530,74 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2014р. у справі №7/305 (суддя Якименко М.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015р. (у складі колегії суддів: головуючого судді Чорногуз М.Г., суддів Рудченко С.Г., Мальченко А.О.) позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Деревообробна компанія "Роік" на користь ТОВ "Центр Інфотехнологій" 87000 грн. основного боргу, 870грн. витрат із сплати державного мита, 93,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Деревообробна компанія "Роік" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та постанову господарських судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 01.11.2002р. між Закритим акціонерним товариством "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан ПАуер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деревообробна компанія "Роік" укладено Договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №440423.

Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан ПАуер" перейменовано в Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль", відповідно до преамбули статуту ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль".

Відповідно до п. 1.2. Статуту ПАТ "Екостандарт" ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Екостандарт".

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що енергопостачальна організація зобов'язалась виробляти, систематично поставляти та передавати у власність Покупцю "товар" - теплову енергію у вигляді гарячої води в період з 01.11.2002 року по 31.10.2003 року.

Згідно з п. 1.2. Договору Покупець зобов'язався прийняти "товар" та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 6.3. Договору всі розрахунки договору виконуються на підставі рахунків, які ТОВ "Деревообробна компанія "Роік" отримує від "Енергопостачальної організації", виключно у грошовій формі (Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.97 р. № 487) за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

Зі змісту п. 6.5. Договору вбачається, що "Покупець" самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

Даний договір укладено на термін з 01.11.2002р. до 01.11.2003р. і вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо жодна із сторін договору не заявить іншій стороні протилежне. В частині розрахунків дія договору триває до повного їх виконання, з урахуванням угоди №1 від 01.11.2004р. про зміну і доповнення договору №440423 від 01.11.2002 р.

Закритим акціонерним товариством "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль " на підтвердження виконання умов договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №440423 надано: акт 12/2008-440423 приймання передачі товарної продукції за грудень 2008р. на суму 49563,42грн., який підписано уповноваженими особами та скріплений печатками сторін; акт 01/2009-440423 приймання передачі товарної продукції за січень 2009р. на суму 64 613,12 грн., який не підписано ТОВ "Деревообробна компанія "Роік"; рахунки - фактури за січень - лютий 2009р.; акт звіряння від 01.01.2009р., відповідно до якого у ТОВ "Деревообробна компанія "Роік" перед ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" існувала заборгованість у розмірі 44 917,62 грн., який підписано уповноваженими сторонами та скріплений печатками сторін; відомості обліку споживання теплової енергії.

Пославшись на неналежне виконання ТОВ "Деревообробна компанія "Роік" умов договору на постачання теплової енергії щодо своєчасної оплати за поставлену теплоенергію, ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" звернулось до суду з даним позовом в якому просило стягнути заборгованість у сумі 109 530,74 грн. за грудень 2008 року та за січень 2009 року.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, зазначив, що позивачем застосовано тарифи при нарахуванні оплати за надані послуги на підставі розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 27.11.2008р. №1662, №1663 від 25.12.2008р., №1780 від 16.01.2009р., №33 від 02.03.2009р., які скасовані Указами Президента України від 24.12.2008р. №1199/2008, від 03.02.2009р. №62/2009, від 09.02.2009р. № 76/2009. Вказував, що нарахування оплати повинно проводитись за тарифами, які існували до прийняття скасованих розпоряджень Київської міської державної адміністрації.

Під час розгляду даної справи місцевим господарським судом ухвалою від 09.07.2009р. провадження у даній справі було зупинено до вирішення іншої пов'язаної з нею справи №8/131 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж" до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень від 30.05.2007р. №640, від 30.05.2007р. №641, від 30.05.2007р. №642, від 30.05.2007р. №643.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2014р. провадження у даній справі поновлено.

Після поновлення провадження, під час судового засідання 10.12.2014р. судом першої інстанції встановлено, що 28.09.2012р. між ПАТ "Екостандарт" (попередня назва ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль") та ПАТ "Фортуна - банк" укладено договір факторингу №28/09/12, за яким ПАТ "Екостандарт" відступило ПАТ "Фортуна - банк" право вимоги за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, який укладений з ТОВ "Деревообробна компанія "Роік".

04.10.2012р. між ПАТ "Фортуна - банк" та ТОВ "Центр Інфотехнологій" укладено договір факторингу №04/10/12, відповідно до якого ПАТ "Фортуна - банк" відступило ТОВ "Центр Інфотехнологій" право вимоги за зобов'язаннями, серед яких значаться зобов'язання, що виникли за Договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2002р., укладеного між ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан ПАуер" та ТОВ "Деревообробна компанія "Роік".

Господарським судом міста Києва здійснено заміну позивача (ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль") у справі його правонаступником (ТОВ "Центр Інфотехнологій") на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.

Встановив належне виконання ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" умов договору, пославшись на акт приймання передачі теплової енергії за грудень 2008р., за січень 2009р., акт звіряння від 01.01.2009р., проект мирової угоди підписаної відповідачем, наданий відповідачем суду розрахунок заборгованості за спожиту теплову енергію в грудні 2008р. - січні 2009р. із зазначенням обсягів спожитої теплової енергії (за грудень 2008р. - 77,17 Гкал теплової енергії, за січень 2009р. - 105,89 Гкал теплової енергії) та визнання відповідачем заборгованості на суму 34 684 грн., довідку про надходження коштів за спожиту теплову енергію від ТОВ "Деревообробна компанія "Роік" станом на 01.10.2011р., відповідно до якої борг відповідача складає 87000грн., місцевий господарський суд дійшов висновку про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором та частково задовольнив позовні вимоги і стягнув з відповідача заборгованість на суму 87000грн. З вказаними висновками погодився апеляційний господарський суд.

При цьому, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному провадженні, апеляційний господарський суд, залишаючи рішення без змін, послався на довідку про надходження коштів за спожиту теплову енергію від ПАТ "Екостандарт" за період з 01.12.2008р. по 01.02.2009р., відповідно до якої сума заборгованості, з урахуванням часткових оплат відповідачем складає 87000 грн., розрахунок фактичного споживання теплової енергії отриманої від ПАТ "Екостандарт" ТОВ "Деревообробна компанія "Роік", відповідно до якого загальна сума заборгованості, без урахування часткових оплат, складає 114 176,54 грн., вказав про часткове погашення заборгованості відповідачем на суму 22530,74 коп., погодився з тим, що заборгованість відповідача складає 87000 грн.

При цьому, пославшись на ч.1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, зазначив, що надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті, суд апеляційної інстанції вказав про безпідставність заперечень відповідача проти позову, які були обґрунтовані посиланнями на втрату чинності розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, на підставі яких здійснено розрахунок позовних вимог, оскільки Укази Президента України від 24.12.2008р. №1199/2008, від 03.02.2009р. №62/2009, від 09.02.2009р. № 76/2009 не містять прямих вказівок щодо застосування до нормативно правових актів зворотної дії в часі.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з висновками господарських судів у даній справі, оскільки вони зроблені без встановлення та належного дослідження всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Так, відхиляючи заперечення відповідача проти правомірності застосування позивачем тарифів, встановлених вказаними розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, господарськими судами попередніх інстанцій не враховано, що вказані розпорядження Київської міської державної адміністрації про погодження та затвердження тарифів на комунальні послуги скасовані Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008р., №65/2009 від 03.02.2009р. та № 76/2009 від 09.02.2009р. відповідно, як такі, що суперечать Конституції України та чинному законодавству України.

Таким чином, у сторін по даній справі відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень.

Відповідна правова позиція також наведена, зокрема у постановах Вищого господарського суду України від 15.01.2014р у справі №42/558, від 03.02.2010р. у справі №42/380, від 10.01.2012р. у справі №49/37, від 01.02.2012р. у справі № 54/158, від 02.04.2013р. у справі №52/100, від 30.11.2011р. №22/230.

Водночас, суд апеляційної інстанції з наданої довідки про надходження коштів за спожиту теплову енергію від ПАТ "Екостандарт" за період з 01.12.2008р. по 01.02.2009р. зазначив про наявність у ТОВ "Деревообробна компанія "Роік" загальної суми заборгованості, без урахування часткових оплат на суму 114176,54 грн., тоді як судом апеляційної інстанції не була надана належна правова оцінка розміру заборгованості наведеної у цій довідці станом на 01.02.2009р., всупереч приписів викладених у ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначення судом апеляційної інстанції з угоди укладеної між ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" та відповідачем від 01.12.2008р. №440423 про зміну і доповнення договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, визначеного сторонами договірного тарифу за 1 Гкал без ПДВ 535,25грн. з ПДВ 652,28 грн. (т.1, а.с. 271) та наданого розрахунку позовних вимог про не перевищення позивачем договірного тарифу, - є передчасним, без надання належної правової оцінки, визначеним сторонами у вказаної судом угоді договірним умовам викладеним в п.1 цієї угоди.

Враховуючи, що для правильного вирішення спору, в даному випадку, необхідно з'ясувати тарифи, діючі у спірний період, а також встановити вищезазначені обставини, а суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями щодо оцінки нових доказів та переоцінки наявних згідно повноважень визначених ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, тому оскаржені судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду слід врахувати викладені в даній постанові вказівки, належним чином дослідити розрахунок позовних вимог на предмет його відповідності чинному законодавству України, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Згідно з ст. 111 12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Керуючись ст.ст.111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробна компанія "Роік" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015р. та рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2014р. у справі №7/305 скасувати.

Справу №7/305 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддя Н.Г. Дунаєвська

Судді С. В. Владимиренко

Н.І. Мележик