Рішення

від 08.09.2015 по справі 7/305

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2015Справа №7/305

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр Інфотехнологій" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробна компанія "Роік" Простягнення 109 530,74 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

Від позивача Мельник Н.В., представник за довіреністю;

Від відповідача не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" (правонаступник ТОВ "Центр Інфотехнологій") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробна компанія "Роік" про стягнення 109 530,74 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати вартості спожитої теплової енергії у вигляді гарячої води згідно умов Договору №440423 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2002 року.

Відповідач проти позову заперечив, послався на те, що тарифи, які були встановленні Розпорядженням Київської міської державної адміністрації та які були застосовані при нарахуванні оплати за постачання теплової енергії у спірний період, не відповідають вимогам Конституції України та чинному законодавству, відповідно до Указів Президента України про скасування відповідних розпоряджень Київської міської державної адміністрації. ТОВ "Деревообробна компанія "Роік" зазначає, що скасування розпоряджень, якими були встановлені тарифи за постачання теплової енергії тягне за собою наслідки визнання їх нікчемними та застосування для відповідних правовідносин нормативно - правового акту, що діяв на момент виникнення відповідної події.

За розрахунком відповідача борг відповідача перед позивачем становить 34 689,00 грн., який був розрахований відповідачем на підставі розпоряджень Київської міської державної адміністрації №86 від 31.01.2007р. в редакції розпорядження №715 від 18.06.2007р.

Рішенням суду від 10.12.2014р. позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробна компанія "Роік" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" 87 000 грн. основного боргу, 870,00 грн. - витрат із сплати державного мита, 93,72 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення суду від 10.12.2014р. залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015р.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2015р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015р. та рішення суду від 10.12.2014р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Розпорядженням від 24.06.2015р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №7/305.

За результатами повторного автоматичного розподілу справа №7/305 передана для подальшого розгляду судді Борисенко І.І.

На виконання вимог ухвали суду сторонами надані письмові пояснення по суті спору з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 17.06.2015р., які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 28.07.2015р. за клопотанням сторін відповідно до ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши докази та обставини на дослідження яких вказав Вищий господарський суд України у постанові від 17.06.2015р., Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

1 листопада 2002 року між Закритим акціонерним товариством "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан ПАуер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деревообробна компанія "Роік" укладено Договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №440423.

Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан ПАуер" перейменовано в Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль", відповідно до преамбули статуту ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль".

ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Екостандарт», відповідно до 1.2 Статуту ПАТ «Екостандарт».

Відповідно до п. 1.1 Договору енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність Покупцю "товар" - теплову енергію у вигляді гарячої водив період з 01.11.2002 року по 31.10.2003 року.

Згідно з п. 1.2. Договору Покупець зобов'язується прийняти "товар" та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 6.3. Договору всі розрахунки по цьому "Договору" виконуються на підставі рахунків, які ТОВ «Деревообробна компанія «Роік» отримує від "Енергопостачальної організації", виключно у грошовій формі (Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.97р. №487) за винятком випадків, передбачених чинним Законодавством України.

Відповідно до п. 6.5. Договору "Покупець" самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

Даний договір укладено на термін з 01.11.2002р. до 01.11.2003р. і вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо жодна із сторін договору не заявить іншій стороні протилежне. В частині розрахунків дія договору триває до повного їх виконання, з урахуванням угоди №1 від 01.11.2004р. про зміну і доповнення договору №440423 від 01.11.2002 р.

Відповідно до ч.1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 28.09.2012р. між ПАТ "Екостандарт" (попередня назва ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль") та ПАТ "Фортуна - банк" укладено договір факторингу №28/09/12, за яким ПАТ "Екостандарт" відступило ПАТ "Фортуна - банк" право вимоги за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, який укладений з ТОВ "Деревообробна компанія "Роік".

Також судом встановлено, що 04.10.2012р. між ПАТ "Фортуна - банк" та ТОВ "Центр Інфотехнологій" укладено договір факторингу №04/10/12, відповідно до якого ПАТ "Фортуна - банк" відступило ТОВ "Центр Інфотехнологій" право вимоги за зобов'язаннями, серед яких значаться зобов'язання, що виникли за Договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2002р., укладеного між ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан ПАуер" та ТОВ "Деревообробна компанія "Роік".

У зв'язку з чим, відповідно до ст. 25 ГПК України правонаступником ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" є ТОВ "Центр Інфотехнологій".

Позивачем на підтвердження виконання умов договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №440423 надано: акт 12/2008-440423 приймання передачі товарної продукції за грудень 2008р. на суму 49563,42грн., який підписано уповноваженими особами та скріплений печатками сторін; акт 01/2009-440423 приймання передачі товарної продукції за січень 2009р. на суму 64 613,12 грн., який не підписано ТОВ "Деревообробна компанія "Роік"; рахунки - фактури за січень - лютий 2009р.; акт звіряння від 01.01.2009р., відповідно до якого у ТОВ "Деревообробна компанія "Роік" перед ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" існувала заборгованість у розмірі 44 917,62 грн., який підписано уповноваженими сторонами та скріплений печатками сторін; відомості обліку споживання теплової енергії.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України викладених в постанові від 17.06.2015р. судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом грудня 2008 року - січня 2009 року на підставі вищевказаного договору позивач здійснював постачання теплової енергії відповідачу. Плату за поставлену в цей період теплову енергію позивач визначав на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №1662, від 27 листопада 2008 року, №1780/1 від 25 грудня 2008 року.

Згідно з Указами Президента України №1199/2008 від 24 грудня 2008 року, №65/2009 від 3 лютого 2009 року, №76/2009 від 9 лютого 2009 року, зазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 2 ст. 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Виходячи з наведеного, у сторін відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж відповідачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує позивача робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідна правова позиція також наведена, зокрема у постановах Вищого господарського суду України від 15.01.2014р у справі №42/558, від 03.02.2010р. у справі №42/380, від 10.01.2012р. у справі №49/37, від 01.02.2012р. у справі № 54/158, від 02.04.2013р. у справі №52/100, від 30.11.2011р. №22/230.

До 1 грудня 2008 року тарифи на теплову енергію, що виробляються позивачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації №86 від 31 січня 2007 року в редакції розпорядження №715 від 18 червня 2007 року.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації №1662 від 27 листопада 2008 року про втрату чинності розпорядження №86 від 31 січня 2007 року скасоване.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №230 від 2 березня 2009 року з 10 лютого 2009 року поновлено у дії розпорядження №86 від 31 січня 2007 року в редакції розпорядження №715 від 18 червня 2007 року.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про необхідність здійснення нарахування йому плати за теплову енергію, спожиту протягом грудня 2008 року - січня 2009 року за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації №86 від 31 січня 2007 року в редакції розпорядження №715 від 18 червня 2007 року.

За розрахунком відповідача, який визнаний судом обґрунтованим, заборгованість ТОВ «ДК «Роік» перед позивачем становить 34 689,00 грн. з розрахунку фактичного споживання теплової енергії за грудень 2008 року - січень 2009 року за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації №86 від 31 січня 2007 року в редакції розпорядження №715 від 18 червня 2007 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову саме в сумі 34 689,00 грн.

Щодо укладеної угоди від 01.12.2008р. про зміну і доповнення договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №440423 від 01.11.2002р., суд вказує наступне.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України судом досліджено п. 1 вказаної угоди від 01.12.2008р. Так, сторонами у вказаному пункті визначено, що сторони на підставі розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007р. №643 «Про затвердження тарифів на теплову енергію», від 27.11.2008р. №1662 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів» та від 27.11.2008р. №1663 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води, водовідведення для окремих суб'єктів господарювання», керуючись Законом України «Про теплопостачання», прийшли до згоди викласти п. 6.1 Договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №440423 від 01.11.2002р.

Відповідно до п. 6.1.2. вказаної угоди сторони погодили договірний тариф за один Гкал без ПДВ 535,25 грн., з ПДВ 642,28 грн.

Разом з тим, як було зазначено раніше Розпорядження Київської державної адміністрації від 27.11.2008 р. № 1662, №1663, від 25.12.2008 р. №1780/1, від 16.01.2009р. №33, від 02.03.09 р. №230 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів», відповідно до Указів Президента України від 24.12.2008 року №1199/2008 , від 03.02.2009 р. №65/2009, від 09.02.2009р. № 76/2009 були скасовані та визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто такими, що порушують публічний порядок та спрямовані на порушення конституційних прав та свобод .

У відповідності до ч. 5 ст. 4 ЦК України органи державної влади України можуть видавати нормативно-правові акти, регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах встановлених Конституцією України та законом.

Частиною 1 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

З огляду на те, що правовідносини між Позивачем та Відповідачем, виникли на підставі договору, а зобов'язання, щодо встановлення тарифів регулювалися, згідно актів органу місцевого самоврядування, їх виконання повинно проводитися безпосередньо у відповідності до чинних Розпоряджень.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 2 ст. 228 ЦК України встановлює, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Тобто, нікчемний правочин є недійсним якщо його недійсність встановлена законом (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Як вже зазначалося вище, а також підтверджується матеріалами справи, розпорядження, які були взяті за основу для встановлення і зміни тарифів за грудень 2008, січень 2009 року були визнані неконституційними.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст.216 ЦК України).

Отже, беручи до уваги, той факт, що вимоги по сплаті суми позову, в тому числі які були передбачені угодою від 01.12.2008 р. частково складалися з тарифів, застосування яких було визнано такими, що суперечить Конституції, у сторін відсутній обов'язок виконувати вказані рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову саме в сумі 34 689,00 грн.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробна компанія "Роік" (02099, м. Київ, вул. Ремонтна, будинок 8-А, код ЄДРПОУ 32070241) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 22, код ЄДРПОУ 32531966) 34 689 (тридцять чотири тисячі шістсот вісімдесят дев'ять) грн. - основного боргу, 346 (триста сорок шість) грн. 90 коп. - витрат із сплати державного мита, 37 (тридцять сім) грн. 37 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У решті в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 16.09.2015р.

Суддя І.І. Борисенко