Постанова
від 23.06.2015 по справі 10-01/3634
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року Справа № 10-01/3634 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й (головуючого-доповідача), Коваленка В.М., Короткевича О.Є. розглянувши касаційну скаргуХристинівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 року господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 року у справі господарського суду№ 10-01/3634 Черкаської області за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгмаксима" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Машинно-тракторна станція "Поляна" про визнання банкрутом ліквідаторПостоленко В.О. за відсутності явки в судове засідання представників учасників провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.07.2006 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгмаксима" (далі - ініціюючого кредитора) порушено провадження у справі №10-01/3634 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Машинно-тракторна станція "Поляна" (далі - боржника) відповідно до статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) , введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Білана В.В., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том копій матеріалів справи №10-01/3634, а.с. 1).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.07.2006 року зобов'язано ініціюючого кредитора здійснити офіційну публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, зобов'язано розпорядника майна Білана В.В. надати суду реєстр вимог кредиторів боржника (том копій матеріалів справи №10-01/3634, а.с. 2).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.03.2009 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника (том копій матеріалів справи №10-01/3634, а.с. 4 - 6).

Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою господарського суду Черкаської області від 27.04.2009 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Білана В.В. (том копій матеріалів справи №10-01/3634, а.с. 7).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.09.2009 року визнано поточні грошові вимоги ДПІ у Монастирищенському районі, правонаступником якої є Христинівська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області, до боржника на суму 887 493 грн. (том 17, а.с. 15).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.09.2013 року припинено повноваження ліквідатора банкрута Білана В.В., ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Смілянця С.М., повноваження якого припинено ухвалою суду від 02.04.2014 року із призначенням ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Постоленка В.О. (том копій матеріалів справи №10-01/3634, а.с. 8, 9) ; ухвалою суду від 03.09.2014 року строк ліквідаційної процедури у справі та повноважень ліквідатора банкрута Постоленка В.О. продовжено на шість місяців (том копій матеріалів справи №10-01/3634, а.с. 10).

05.12.2014 року Христинівська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області звернулася до господарського суду зі заявою за вих. №3511/23-24-10-037 від 04.12.2014 року про збільшення поточних вимог на суму 261 092, 71 грн., з яких 257 862, 71 грн. заборгованості зі сплати податку на додану вартість за період з липня 2009 року по липень 2012 року та 3 230 грн. штрафних санкцій, застосованих до підприємства-боржника згідно податкового повідомлення-рішення №0003900 від 11.11.2014 року (вх. №27487/14) (том 17, а.с. 5 - 114).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 року (суддя Хабазня Ю.А.) у задоволенні заяви Христинівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області №3511/23-24-10-037 від 04.12.2014 року про збільшення поточних грошових вимог до боржника на суму 261 092, 71 грн. відмовлено (том 17, а.с. 123 - 127).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Христинівська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - скаржник) звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати результат розгляду судом першої інстанції кредиторських вимог органу доходів і зборів згідно ухвали від 27.01.2015 року та збільшити поточні вимоги податкової інспекції до боржника на суму 261 092, 71 грн., обґрунтовуючи порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неповнотою дослідження обставин справи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Остапенка О.М., суддів: Верховця А.А., Шипка В.В.) апеляційну скаргу податкової інспекції залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 року у справі - без змін (том 17, а.с. 188 - 193).

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями про розгляд спірних грошових вимог органу доходів і зборів до боржника, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 31.03.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 27.01.2015 року, збільшити поточні вимоги податкової інспекції до боржника на суму 261 092, 71 грн., мотивуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 16, 41, 56, 203 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та статей 1, 12, 23 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, що полягало в необґрунтованій відмові у задоволенні кредиторських вимог органу доходів і зборів, що становлять заборгованість боржника зі сплати податку на додану вартість, яка виникла після введення відносно нього ліквідаційної процедури та є узгодженою в розумінні чинного податкового законодавства, а також штрафних санкцій, застосованих до боржника згідно податкового повідомлення-рішення №0003900 від 11.11.2014 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 31.03.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 27.01.2015 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) , провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 22 Закону про банкрутство (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) передбачено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на 6 місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.

Пунктом 1 1 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, суди дійшли вірного висновку про застосування до спірних правовідносин положень Закону про банкрутство в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, який набрав чинності 19.01.2013 року, з огляду на те, що ліквідаційну процедуру щодо боржника у даній справі введено постановою господарського суду від 27.04.2009 року.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону про банкрутство (в редакції Закону України №2343-ХІІ) , провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство (в редакції Закону України №2343-ХІІ) , кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) . Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 1 статті 23 Закону про банкрутство (в редакції Закону України №2343-ХІІ) передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута ; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Отже, виходячи з положень частини 1 статті 23 Закону про банкрутство (в редакції Закону України №2343-ХІІ) , яка є нормою спеціального права та повинна застосовуватися переважно щодо суб'єктів підприємницької діяльності, які перебувають у процедурі банкрутства, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом припиняється виникнення зобов'язань боржника зі сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) в ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство. Відтак, податкова інспекція, яка є уповноваженим державою органом на стягнення зі суб'єктів господарювання податкових платежів, як поточний кредитор у справі про банкрутство, вправі звертатися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до боржника, які виникли лише за період після порушення провадження у справі про банкрутство і до моменту відкриття ліквідаційної процедури у справі.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України згідно Постанови №14/009 від 18.03.2014 року у справі №6/108-09, Постанови №14/010 від 18.03.2014 року у справі №6/108-09, Постанови №14/011 від 08.04.2014 року у справі №10/Б-711 та Постанови №14/013 від 08.04.2014 року у справі №6/108-09.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою суду від 12.07.2006 року за заявою ініціюючого кредитора порушено справу №10-01/3634 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Машинно-тракторна станція "Поляна" за загальною процедурою згідно Закону про банкрутство (в редакції Закону України №2343-ХІІ до набрання чинності змінами, внесеними Законом України №4212-VI від 22.12.2011 року) ; постановою господарського суду від 27.04.2009 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Білана В.В. (том копій матеріалів справи №10-01/3634, а.с. 1, 7).

Суди встановили обставини визнання ухвалою суду від 07.09.2009 року поточних грошових вимог ДПІ у Монастирищенському районі, правонаступником якої є Христинівська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області, до боржника на суму 887 493 грн. (том 17, а.с. 15).

Також, суди встановили, що ухвалою суду від 03.09.2013 року припинено повноваження ліквідатора банкрута Білана В.В., ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Смілянця С.М., повноваження якого припинено ухвалою суду від 02.04.2014 року із призначенням ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Постоленка В.О. (том копій матеріалів справи №10-01/3634, а.с. 8, 9) .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 05.12.2014 року Христинівська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області звернулася до господарського суду зі заявою за вих. №3511/23-24-10-037 від 04.12.2014 року про збільшення поточних вимог на суму 261 092, 71 грн., з яких 257 862, 71 грн. заборгованості зі сплати податку на додану вартість за період з липня 2009 року по липень 2012 року та 3 230 грн. штрафних санкцій, застосованих до підприємства-боржника згідно податкового повідомлення-рішення №0003900 від 11.11.2014 року після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ухвалою суду від 12.07.2006 року (том 17, а.с. 5 - 114).

Відхиляючи заявлені органом доходів і зборів кредиторські вимоги на загальну суму 261 092, 71 грн., суди виходили з того, що спірні вимоги виникли в період з липня 2009 року по липень 2012 року, тобто після визнання боржника банкрутом постановою від 27.04.2009 року, що не узгоджується з положеннями статті 23 Закону про банкрутство (в редакції Закону України №2343-ХІІ) , згідно якої з моменту визнання боржника банкрутом в останнього не може виникати нових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов'язані зі здійсненням ліквідаційної процедури.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та зазначає, що розбіжності в судовій практиці, які існували на предмет виникнення у підприємства-боржника додаткових зобов'язань з моменту визнання його банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, було усунено після прийняття Верховним Судом України Постанови №14/009 від 18.03.2014 року у справі №6/108-09, Постанови №14/010 від 18.03.2014 року у справі №6/108-09, Постанови №14/011 від 08.04.2014 року у справі №10/Б-711 та Постанови №14/013 від 08.04.2014 року у справі №6/108-09, які є обов'язковими для виконання судами відповідно до статті 111 28 ГПК України на предмет застосування судами нормативно-правових актів, що містять норму права, розтлумачену Верховним Судом України у конкретній постанові. Згідно зазначених постанов Верховний Суд України дійшов висновку про те, що в ході ліквідаційної процедури боржника, яка здійснюється за Законом України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, відповідно до статті 23 цього Закону у боржника не можуть виникати нові зобов'язання, в тому числі й щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Доводи скаржника за змістом касаційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин загальних норм податкового законодавства спростовуються висновками судів про необхідність застосування щодо юридичної особи-боржника, яка перебуває в ліквідаційній процедурі у банкрутстві, спеціальних норм законодавства про банкрутство, які регулюють виникнення зобов'язань у боржника в зазначеній процедурі, в тому числі й щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій про розгляд кредиторських вимог Христинівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Машинно-тракторна станція "Поляна" на загальну суму 261 092, 71 грн. прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому правові підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Христинівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 року та ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 року у справі №10-01/3634 залишити без змін.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення23.06.2015
Оприлюднено25.06.2015
Номер документу45456639
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —10-01/3634

Ухвала від 21.06.2016

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Хабазня Ю.А.

Ухвала від 02.06.2016

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Хабазня Ю.А.

Ухвала від 16.09.2015

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Хабазня Ю.А.

Ухвала від 23.06.2015

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Хабазня Ю.А.

Ухвала від 23.06.2015

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Хабазня Ю.А.

Постанова від 23.06.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Катеринчук Л.Й.

Ухвала від 12.06.2015

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Хабазня Ю.А.

Ухвала від 26.05.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Катеринчук Л.Й.

Постанова від 31.03.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Остапенко О.М.

Ухвала від 12.03.2015

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Хабазня Ю.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні