Рішення

від 18.06.2015 по справі 911/1609/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2015 р. Справа № 911/1609/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Котед-ЛТД», м. Київ до фізичної особи-підприємець Тяпко Олексій Миколайович, Київська обл., м. Васильків про стягнення 13 350,00 грн., розірвання договору та повернення майна, за участю представників:

позивача:Локтіонов А.М., довіреність №б/н від 22.04.2015 року; відповідача:Глухенький С.О., довіреність №б/н від 05.05.2015 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Котед-ЛТД» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємець Тяпко Олексій Миколайович (відповідач) про: стягнення 8 900,00 грн. основного боргу, 4 450,00 грн. штрафу, розірвання договору №22-15-32/284 від 15.12.2015 року та зобов'язання повернення складського приміщення №284 загальною площею 8,75 кв. м., що знаходиться за адресою м. Київ, бульвар Перова, 19-А.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.04.2015 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 30.04.2015 року.

30.04.2015 року через канцелярію господарського суду Київської області позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути з відповідача 8 900,00 грн. основного боргу, 4 450,00 грн. штрафу, розірвати договір №22-15-32/284 від 15.12.2014 року та зобов'язати відповідача повернути складське приміщення №284 загальною площею 8,75 кв. м., що знаходиться за адресою м. Київ, бульвар Перова, 19-А.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.04.2015 року розгляд справи було відкладено на 21.05.2015 року.

19.05.2015 року через канцелярію господарського суду Київської області відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволені позову.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2015 року розгляд справи було відкладено на 04.06.2015 року.

У судовому засіданні 04.06.2015 року представниками сторін було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.06.2015 року суд продовжив строк вирішення спору на 15 днів, згідно ст. 69 ГПК України.

У судовому засіданні 04.06.2015 року було оголошено перерву до 18.06.2015 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.12.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Котед-ЛТД» (сторона-1) та фізичною особою-підприємець Тяпко Олексій Миколайович (сторона-2) було укладено договір №22-15-32/284 (договір), за умовами п. 1.1., якого сторона-1 надає стороні-2 у користування приміщення №284 площею 8,75 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 19-А (надалі - об'єкт).

Відповідно до п. 2.2.1. договору, сторона-1 зобов'язана надати об'єкт стороні-2 з 01.01.2015 року, шляхом підписання акту прийому-передачі об'єкту, а у разі якщо в цей день ринок не працює, то не пізніше першого дня роботи ринку в поточному році.

Згідно п. 3.1. договору, плата за користування об'єктом вноситься стороною-2 до двадцять п'ятого числа поточного місяця авансом за наступний місяць, шляхом перерахування коштів, визначених п. 3.2. договору, на поточний рахунок сторони-1. Плата за січень 2015 року вноситься не пізніше 25.12.2014 року.

Пунктом 3.2. договору, встановлено, що розмір плати за користування об'єктом становить 5 000 (п'ять) грн. 00 коп. на місяць, без ПДВ. Розмір плати за користування об'єктом збільшується на індекс інфляції наростаючим підсумком, починаючи з індексу інфляції грудень 2014 року.

З урахуванням індивідуальних знижок на 2015 рік, ціна на січень та лютий 2015 року становить 3 482 (три тисячі чотириста вісімдесят два) грн. 00 коп. на місяць без ПДВ, а з березня по грудень 2015 року 4 450 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. на місяць, без ПДВ (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 3.4. договору, у разі, якщо сторона-2 до останнього календарного дня поточного місяця не звернулась до сторони-1 з письмовою претензією щодо виконання останньою своїх зобов'язань за цим договором - зобов'язання вважаються виконаними належним чином та прийнятими стороно-2. У разі необхідності підтвердження виконання зобов'язань письмово, сторона-2 у письмовій формі звертається до сторони-1 з проханням скласти відповідний акт.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.01.2015 року, а в частині виникнення випадків невиконання зобов'язань за цим договором, він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу приміщення №284 площею 8,75 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 19-А, що підтверджується актом прийому-передачі в користування від 01.01.2015 року згідно договору №22-15-32/284 від 15.12.2014 року, з зазначенням про належний стан приміщення та відсутність претензій у сторони-2 до сторони-1, копія акту прийому-передачі наявна в матеріалах справи.

Проте, як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання по орендній платі за договором №22-15-32/284 від 15.12.2014 року, виконав неналежним чином та не в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем по орендній платі за період з березня по квітень 2015 року у розмірі 8 900,00 грн., що і стало причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення 8 900,00 грн. основного боргу, 4 450,00 грн. штрафу, розірвання договору №22-15-32/284 від 15.12.2015 року та зобов'язання повернення складського приміщення №284 загальною площею 8,75 кв. м., що знаходиться за адресою м. Київ, бульвар Перова, 19-А.

Однак, відповідач повністю заперечує факт надання послуг позивачем за спірний період про, що в порядку п. 3.4. договору, останнього було повідомлено претензією від 27.04.2015 року про ненадання послуг за договором №22-15-32/284, направленою на адресу відповідача, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення до цінного листа від 28.04.2015 року.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Статтею 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Отже, обов'язковою умовою для передачі майна в оренду є наявність у орендодавця права власності на майно або наявність іншого речового права, яке дозволяє передавати майно в оренду іншим особам.

На підтвердження права власності на складське приміщення №284 загальною площею 8,75 кв. м., що знаходиться за адресою м. Київ, бульвар Перова, 19-А, позивачем надано договір №54-12-43 купівлі-продажу від 01.10.2012 року укладеного між позивачем (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Респан» (продавець), за умовами, якого продавець передає основні фонди, а саме ряд торговельних павільйонів в кількості 29 штук, які розташовані та використовувались за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 19-А у власність покупця, а покупець приймає це майно та сплачує за нього грошову суму, визначену також цим договором.

Однак, суд скептично ставиться до доводів позивача, з огляду на те, що з договору №54-12-43 купівлі-продажу від 01.10.2012 року не вбачається, що складське приміщення №284 загальною площею 8,75 кв. м., що знаходиться за адресою м. Київ, бульвар Перова, 19-А, було передано у власність позивачу саме за даним договором.

Таким чином, позивачем не надано доказів права власності або майнових прав на предмет договору №22-15-32/284 від 15.12.2015 року, складське приміщення №284 загальною площею 8,75 кв. м., що знаходиться за адресою м. Київ, бульвар Перова, 19-А.

Відповідно до п. п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва складено припис №1505462 від 07.04.2015 року та припис №1505461 від 08.04.2015 року, що засвідчують факт порушення Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051.

Відповідно до п. 15.3.5. правил благоустрою міста Києва, встановлення тимчасових споруд або малих архітектурних форм відбувається на основі дозволу на розміщення тимчасових споруд або малих архітектурних форм, виданий Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); чинного договору про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, виданий Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); квитанції про сплату збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг.

За наслідками здійснення Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва перевірки та порушення правил благоустрою міста Києва складське приміщення №284 загальною площею 8,75 кв. м., що знаходиться за адресою м. Київ, бульвар Перова, 19-А було демонтовано, що підтверджує факт неможливості використання відповідачем даного об'єкту за призначенням згідно договору №22-15-32/284 від 15.12.2014 року.

Згідно приписів статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Водночас відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно п. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно п. 4.2.1. договору, за несвоєчасне перерахування плати згідно розділу 3 договору, сторона-2 в безспірному порядку сплачує пеню у розмірі 0,1% але не більше подвійної облікової ставки НБУ, 3 відсотки річних та інфляційну складову від несплаченої суми за кожен день прострочення. Уразі прострочення в оплаті більше, ніж на 10 банківських днів, сторона-1 має право розірвати договір або сторона-2 сплачує штраф у розмірі місячної плати за користування об'єктом. У разі затримки в оплаті більше ніж на 20 банківських днів - договір розривається в автоматичному порядку, а сторона-2 не звільняється від сплати згідно п. 3.2. та 4.2.1. даного договору.

Зважаючи на те, що відповідачем не виконанні зобов'язання з розрахунку орендної плати, як стверджує позивач більше ніж 20 банківських днів, то договір №22-15-32/284 від 15.12.2014 року є розірваним в автоматичному порядку.

Згідно зі ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Оскільки складське приміщення №284 загальною площею 8,75 кв. м. за адресою м. Київ, бульвар Перова, 19-А було демонтовано, що підтверджується приписом №1505462 від 07.04.2015 року та приписом №1505461 від 08.04.2015 року, то позовна вимога, як спосіб захисту у вигляді зобов'язання відповідача повернути складське приміщення №284 загальною площею 8,75 кв. м. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 8 900,00 грн. основного боргу, 4 450,00 грн. штрафу, розірвання договору №22-15-32/284 від 15.12.2014 року та зобов'язання відповідача повернути складське приміщення №284 загальною площею 8,75 кв. м., що знаходиться за адресою м. Київ, бульвар Перова, 19-А не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались позивачем суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надані позивачем докази не спростовані та відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.

Судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову у розмірі 4 263,00 грн. відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 23.06.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак