Рішення

від 22.06.2015 по справі 914/1175/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015 р. Справа№ 914/1175/15

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», м. Київ,

до відповідача:Приватного підприємства «Волинь - Торг Галичина», м. Радехів,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача : ОСОБА_1, м. Луцьк,

про: відшкодування шкоди в порядку регресу.

Суддя М.М. Синчук

При секретарі Гринчишин О.

За участю представників:

позивача: Бондарчук А.С. - представник за довіреністю №711 від 17.11.2014 р.;

відповідача: не з'явився,

третьої особи: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до Приватного підприємства «Волинь - Торг Галичина» про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позивач просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу 4 824,99 грн., виплачених позивачем потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою суду від 10.04.2015 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 20.04.2015 р. Ухвалою суду від 20.04.2015р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, розгляд справи відкладено на 29.04.2015р.

В судове засідання 29.04.2015 р. представник позивача з'явився, надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав.

В судове засідання 29.04.2015 р. представник відповідача повторно не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 20.04.2015 р. не виконав.

В судове засідання 29.04.2015 р. представник третьої особи не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 20.04.2015 р. не виконав.

В судових засіданнях розгляд справи відкладено на 25.05.2015 р., на 08.06.2015 р., на 22.06.2015 р.

В судове засідання 22.06.2015 р. представник позивача з'явився, надав пояснення по справі, просить суд позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

В судове засідання 22.06.2015 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 20.04.2015 р. не виконав.

В судове засідання 22.06.2015 р. представник третьої особи не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 20.04.2015 р. не виконав.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останній повідомлений належно, проте не скористався правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

15 серпня 2014 року близько 10 год. 20 хв. в м. Ківерці по вул. Пушкіна, 12 відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю транспортного засобу марки Мерседес - Бенз Спрінтер, д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4 та вантажним автомобілем марки Бейджінг BJ1043, д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5.

На момент ДТП автомобіль марки Бейджінг BJ1043, д.н.з. НОМЕР_2, було застраховано у ПАТ «СК «УНІКА» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/6038509. (а.с.34)

В результаті ДТП автомобіль марки Мерседес - Бенз Спрінтер, д.н.з. НОМЕР_1 зазнав технічних пошкоджень, вартість матеріального збитку становить 9 649,98 грн., що підтверджується звітом №2014/2470 про оцінку транспортного засобу (а.с.36-48)

Як убачається з довідки виданої ВДАІ з обслуговування м. Ківерці та району УДАІ ГУМВС України в Волинській області №9424750 від 26.08.2014 р. (а.с.21-22) та постанови Ківерцівського районного суду Волинської області у справі №158/1886/14-п від 29.08.2014 р. (а.с.19-20) , вище зазначене ДТП відбулось з вини водія ОСОБА_4, який керуючи автомобілем марки Мерседес - Бенз Спрінтер, д.н.з. НОМЕР_1, здійснюючи рух заднім ходом, не переконавшись в тому, що це безпечно для інших, та не залучив для безпеки інших осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Бейджінг BJ1043, д.н.з. НОМЕР_2, та водія ОСОБА_5 який керуючи автомобілем марки Бейджінг BJ1043, д.н.з. НОМЕР_2, здійснюючи рух заднім ходом, не переконавшись в тому, що це безпечно для інших, та не залучив для безпеки інших осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Мерседес - Бенз Спрінтер, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.17-18 ), чим порушили п.п. 2.3. Б, 10.9. ПДР України, та яких визнано винними у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

25.09.2014 р. ОСОБА_4, як власник автомобіля марки Мерседес - Бенз Спрінтер, д.н.з. НОМЕР_1, звернувся до позивача із заявою про виплату матеріального збитку. (а.с.30)

На підставі страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування №00150123 від 01.10.2014 р. (а.с.15) позивач здійснив виплату страхового відшкодування ОСОБА_4 в розмірі 4 824,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням №014836 від 02.10.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 36.3. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

За таких обставин, до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 4 824,99 грн. (9 649,98 грн. : 2 = 4 824,99 грн.).

Позивач просить суд стягнути з відповідача 4 824,99 грн. в порядку регресу.

Відповідно до абзацу г) підп. 1.1. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди не повідомив страховика протягом трьох робочих днів з дня настання ДТП.

Згідно Протоколу про адміністративне правопорушення №557701 від 15.08.2014 р., встановлено, що ОСОБА_5 працює в ПП «Волинь - Торг Галичина». (а.с.26-27)

Відповідно до постанови Ківерцівського районного суду Волинської області у справі №158/1888/14-п від 29.08.2014 р. (а.с.17-18) винна особа ОСОБА_5, яка керувала транспортним засобом - автомобілем марки Мерседес - Бенз Спрінтер, д.н.з. НОМЕР_1, на момент ДТП 15.08.2014р. перебувала у трудових відносинах з ПП «Волинь - Торг Галичина» (відповідач у справі) .

Як вбачається із письмових пояснень позивача від 22.06.2015 р., у ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» не зареєстрована заява/повідомлення ОСОБА_1 про ДТП 15.08.2014 р., ні протягом 3 днів передбачених Законом.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

У відповідності до ст.355 ГК України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 3 частини 1 статті 980 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, а саме довідкою виданою ВДАІ з обслуговування м. Ківерці та району УДАІ ГУМВС України в Волинській області №9424750 від 26.08.2014 р. (а.с.21-22) та постановою Ківерцівського районного суду Волинської області у справі №158/1886/14-п від 29.08.2014 р. (а.с.19-20) , вище зазначене ДТП відбулось з вини водіїв ОСОБА_4, який керуючи автомобілем марки Мерседес - Бенз Спрінтер, д.н.з. НОМЕР_1, здійснюючи рух заднім ходом, не переконавшись в тому, що це безпечно для інших, та не залучив для безпеки інших осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Бейджінг BJ1043, д.н.з. НОМЕР_2, та ОСОБА_5 який керуючи автомобілем марки Бейджінг BJ1043, д.н.з. НОМЕР_2, здійснюючи рух заднім ходом, не переконавшись в тому, що це безпечно для інших, та не залучив для безпеки інших осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Мерседес - Бенз Спрінтер, д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушили п.п. 2.3. Б, 10.9. ПДР України, та яких визнано винними у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності, що встановлено постановою Ківерцівського районного суду Волинської області у справі №158/1888/14-п від 29.08.2014 р. (а.с.17-18)

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" , при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування" , здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Частиною 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна , сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону ), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996р . до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування №00150123 від 01.10.2014 р. (а.с.15) позивач здійснив виплату страхового відшкодування ОСОБА_4 в розмірі 4 824,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням №014836 від 02.10.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 36.3. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

За таких обставин, до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 4 824,99 грн. (9 649,98 грн. : 2 = 4 824,99 грн.).

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Положеннями ч.1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України , шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України" від 27.03.1992 р. №6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до абзацу г) підп. 1.1. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди не повідомив страховика протягом трьох робочих днів з дня настання ДТП.

Згідно Протоколу про адміністративне правопорушення №557701 від 15.08.2014 р., встановлено, що ОСОБА_5 працює в ПП «Волинь - Торг Галичина». (а.с.26-27)

Відповідно до постанови Ківерцівського районного суду Волинської області у справі №158/1888/14-п від 29.08.2014 р. (а.с.17-18) винна особа ОСОБА_5, яка керувала транспортним засобом - автомобілем марки Мерседес - Бенз Спрінтер, д.н.з. НОМЕР_1, на момент ДТП 15.08.2014р. перебувала у трудових відносинах з ПП «Волинь - Торг Галичина» (відповідач у справі) .

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду в розумінні вимог статті 35 ГПК України щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Як вбачається із письмових пояснень позивача від 22.06.2015 р., у ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» не зареєстрована заява/повідомлення ОСОБА_1 про ДТП 15.08.2014 р., ні протягом 3 днів передбачених Законом.

Згідно вимог ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, виплативши страхове відшкодування у визначеному розмірі, за договором страхування цивільно-правової відповідальності винної особи, позивач, в силу положень ст.ст. 993 , 1166 , 1172 , 1194 ЦК України набув право регресного позову до ПП «Волинь - Торг Галичина», з яким у трудових відносинах станом на час ДТП перебувала винна особа - ОСОБА_5.

Доказів оплати відповідачем вказаної суми відшкодування, суду не надано.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ), обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу суми страхового відшкодування, в розмірі 4 824,99 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 51, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Волинь - Торг Галичина» (адреса: 80200, Львівська область, Радехівський район, м. Радехів, вул. Львівська, б. 29; ідентифікаційний код 37976967 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, б. 70-А; ідентифікаційний код 20033533 ) 4 824,99 грн. - заборгованості, 1 827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 23.06.2015 р.

Суддя Синчук М.М.