Рішення

від 09.06.2015 по справі 914/1184/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2015 р. Справа№ 914/1184/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва при секретарі судового засідання О. Сало розглянув матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Банк Національний кредит", м. Київ;

до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

до відповідача 2: Приватного підприємства "Дані Тепло", с. Ріпчиці, Дрогобицький район, Львівська область;

про: солідарне стягнення 86 557 грн. 57 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з`явився;

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: не з'явився.

Обставини розгляду справи. Ухвалою суду від 10.04.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Банк Національний кредит" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Приватного підприємства "Дані Тепло" про солідарне стягнення 86 557 грн. 57 коп. Розгляд справи призначено на 28.04.2015 року.

У судовому засіданні 28.04.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Представники відповідачів 1,2 у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомленні належним чином. Судом відкладено розгляд справи на 12.05.2015 року.

У судовому засіданні 12.05.2015 року представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі. Представники відповідача 1 подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме платіжних доручень, якими він підтверджує часткову сплату боргу. Відповідач 2 явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, вимог попередньої ухвали суду не виконав. Розгляд справи відкладено на 26.05.2015 року.

У судовому засіданні 26.05.2015 року представник відповідача 1 подав заперечення на позовну заяву та докази відсутності у нього заборгованості. Судом оглянуто оригінали документів, долучених відповідачем до матеріалів справи. Відповідача 2 явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, вимог попередньої ухвали суду не виконав. Розгляд справи відкладено на 09.06.2015 року.

У судове засідання 09.06.2015 року сторони явки представників не забезпечили. Від відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів. Клопотань про продовження строку розгляду справи від сторін не надходило, відтак, у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Представникам сторін, що брали участь в попередніх судових засіданнях, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Клопотань щодо технічної фіксації судового процесу сторони не заявляли.

У судовому засіданні 09.06.2015 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням, на переконання позивача, відповідачем 1 договірних зобов'язань. Публічне акціонерне товариство "Банк Національний кредит" (надалі по тексту рішення - позивач, банк згідно з договором) звернулось до суду із позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі по тексу рішення - відповідач 1, позичальник згідно з кредитним договором) та до Приватного підприємства "Дані Тепло" (надалі по тексу рішення - відповідач 2, поручитель згідно з договором поруки) про солідарне стягнення 86 557 грн. 57 коп., з яких 21 974 грн. 94 коп. заборгованість за кредитом, 549 грн. 71 коп. нараховані несплачені відсотки, 15 507 грн. 10 коп. пеня за несвоєчасну сплату кредитної заборгованості, 175 грн. 98 коп. пеня за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, 110 грн. 76 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків, 2 854 грн. 93 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату кредитної заборгованості, 568 грн. 94 коп. інфляційні втрати за час прострочки процентів, 14 861 грн. 41 коп. інфляційні втрати за час прострочки кредиту, 4 992 грн. 30 коп. штраф за несвоєчасне повернення кредиту, 24 961 грн. 50 коп. штраф за несвоєчасну сплату відсотків.

У процесі розгляду справи позивачем подано клопотання, відповідно до якого він підтримує позовні вимоги в частині солідарного стягнення заборгованості на суму 48 349 грн. 84 коп., з яких 110 грн. 76 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків, 2 854 грн. 93 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату кредитної заборгованості, 568 грн. 94 коп. інфляційні втрати за час прострочки процентів, 14 861 грн. 41 коп. інфляційні втрати за час прострочки кредиту, 4 992 грн. 30 коп. штраф за несвоєчасне повернення кредиту, 24 961 грн. 50 коп. штраф за несвоєчасну сплату відсотків, а від позовних вимог в частині солідарного стягнення решти суми відмовляється.

Підставою звернення з позовом до суду позивач називає порушення відповідачем 1 умов кредитного договору, а саме стосовно строків повернення кредиту та відсотків. Оскільки з метою забезпечення виконання зобов'язання відповідача 1 між позивачем, відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір поруки, то позовні вимоги заявлено до позичальника та поручителя солідарно.

Відповідач 1 проти позовних вимог заперечив, про що зазначив у письмових запереченнях від 26.05.2015 року, при цьому, подав докази сплати після порушення провадження у справі основного боргу, відсотків, пені та відшкодування сплаченого позивачем судового збору, а також копії довідок Дрогобицького відділення Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" про відсутність кредитної заборгованості і про відсутність заперечень проти зняття заборони № 782, № 783, № 781 з нерухомого майна, що перебуває в іпотеці.

Відповідач 2 явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 17.05.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладено договір кредиту № 89ю/2011/05-1432/2-1 (надалі по тексту рішення - кредитний договір).

Згідно з п 1.1 кредитного договору сторони визначили, кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 99 846,09 грн. зі сплатою 22 % річних та комісій в розмірі та порядку, визначених Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору (надалі по тексту - Тарифи), та графіком погашення суми основної заборгованості щомісячно до 25 числа, починаючи з липня 2011 року рівними частинами в розмірі 4 341 грн. та 3 344, 09 грн. в останній місяць користування кредитом з кінцевим терміном повернення заборгованості до 16.05.2013 року. Однак, 29.12.2011 року сторонами укладено договір про внесення змін № 2 до договору кредиту № 89ю/2011/05-1432/2-1, відповідно до якого в п. 1.1 кредитного договору наведено графік погашення суми основної заборгованості, а саме: 25.02.2012 року - 2 000 грн., 25.03.2012 року - 2 000 грн., 25.04.2012 року - 2 000 грн., 25.05.2012 року - 2 000 грн., 25.05.2012 року - 2 000 грн., 25.06.2012 року - 2 920 грн. 08 коп., 25.07.2012 року - 2 920 грн. 08 коп., 25.08.2012 року - 2 920 грн. 08 коп., 25.09.2012 року - 2 920 грн. 08 коп., 25.10.2012 року - 2 920 грн. 08 коп., 25.11.2012 року - 2 920 грн. 08 коп., 25.12.2012 року - 2 920 грн. 08 коп., 25.01.2013 року - 2 920 грн. 08 коп., 25.02.2013 року - 2 920 грн. 08 коп., 25.03.2013 року - 2 920 грн. 08 коп., 25.04.2013 року - 2 920 грн. 08 коп., 25.05.2013 року - 2 920 грн. 08 коп., 25.06.2013 року - 2 920 грн. 08 коп., 25.07.2013 року - 2 920 грн. 08 коп., 25.08.2013 року - 2 920 грн. 08 коп., 25.09.2013 року - 2 920 грн. 08 коп., 25.10.2013 року - 2 920 грн. 08 коп., 25.11.2013 року - 2 920 грн. 08 коп., 25.12.2013 року - 2 920 грн. 08 коп., 25.01.2014 року - 2 920 грн. 08 коп., 25.02.2014 року - 2 920 грн. 08 коп., 25.03.2014 року - 2 920 грн. 08 коп., 25.04.2014 року - 2 920 грн. 08 коп., 16.05.2014 року - 2 920 грн. 20 коп.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, видача кредиту на цілі, визначені в п. 1.2. договору, проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з позичкового рахунку №20630066686001 в Дрогобицькому відділенні ПАТ «Банк Національний кредит».

Згідно з випискою по особовому рахунку за період з 17.05.2011 року по 02.04.2015 року, позивачем надано позичальнику кредит по кредитному договору № 89ю/2011/05-1432/2-1 в розмірі 99 787, 04 грн. Як підтверджено заявкою позичальника від 18.05.2011 року, копію якої долучено до позовної заяви, відповідач 1 звертався до банку для здійснення перерахунку 99 787, 04 грн. відповідно до кредитного договору з позичкового рахунку на поточний рахунок (проплата платіжного доручення № 003 від 18.05.2011 року на суму 99 787,04 грн.).

З виписки по рахунку вбачається часткове погашення суми кредиту, внаслідок чого станом на 31.03.2015 року залишок на рахунку становив 21 974, 94 грн. а як вбачається з виписки по рахунку за період з 02.04.2015 року по 23.04.2015 року, станом на 21.04.2015 року вихідний залишок по рахунку позичальника становить 0,00 грн. Сплата всієї суми основної заборгованості за кредитним договором підтверджується також випискою по рахунку позичальника станом на 19.05.2015 року та квитанціями за 20.04.2015 року 21.04.2015 року з призначенням платежу «погашення простроченої заборгованості по тілу кредиту № 89ю/2011/05-1432/2-1», поданими представником відповідача 1.

Враховуючи сплату після порушення провадження у справі відповідачем 1 сум основного боргу, пені, відсотків і пені, позивач відмовився від вимог у розмірі 38 207 грн. 73 коп.

Докази здійснення оплати решти сум, заявлених до стягнення, у зв'язку з порушенням умов кредитного договору по вчасному поверненню кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, в матеріали справи сторонами станом на дату прийняття рішення не подані.

Крім цього, 17.05.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит», Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та Приватним підприємством "Дані Тепло" (надалі по тексту рішення - поручитель) укладено договір поруки № 04-1434/1-4, відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником у повному обсязі зобов'язань за договором кредиту № 89ю/2011/05-1432/2-1 від 17.05.2011 року, а саме повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту.

Відповідно до п. 3.1.1 договору поруки поручитель зобов'язаний протягом 7 робочих днів від дати отримання листа кредитора про невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов'язання за договором кредиту, виконати відповідне зобов'язання шляхом перерахування непогашеної суми кредиту на відповідний рахунок кредитора.

03.02.2015 року відповідачу 2 було надіслано вимогу від 30.01.2015 року за вих. № 05.1/468-1 про порушення позичальником умов кредитного договору та виникнення заборгованості у розмірі 39 557, 24 грн., вимагав сплати боргу протягом 7 робочих днів у відповідності до договору поруки. Копія вимоги з доказами надіслання та отримання долучені до позовної заяви. відповідь поручителя на таку вимогу у матеріалах справи відсутня.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір кредиту та договір поруки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як підтверджено матеріалами справи, не спростовано та не заперечується відповідачем 1, останній отримав кредит у розмірі 99 787, 04 грн. виписками по рахунку позичальника підтверджено часткове повернення кредиту до порушення провадження у справі та повне погашення основного боргу 20.04.2015 року та 21.04.2015 року, тобто під час розгляду справи. Суд зазначає, що наявні у матеріалах справи виписки по рахунку відповідача є належними доказами в підтвердження факту надання кредитних коштів та їх повернення, оскільки відображають рух коштів, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно зі ст. 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни. У фінансових звітах кожного банку відображаються результати його діяльності за звітний період.

Відповідно до п. п. 1.10., 4.1. - 4.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 254 від 18.06.2003 року, операційна діяльність банку - це сукупність технологічних процесів, пов'язаних з документуванням інформації за операціями банку (далі - операції), проведенням їх реєстрації у відповідних регістрах, перевірянням, вивірянням та здійсненням контролю за операційними ризиками. Операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи. Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі.

Відповідно до п. п. 5.1.-5.5. Положення про організацію операційної діяльності в банках України інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного). Регістри бухгалтерського обліку повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Банки обов'язково мають складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри, зокрема, як особові рахунки та виписки з них. У разі складання регістрів бухгалтерського обліку на електронних носіях інформації банки зобов'язані зробити їх копії на паперових носіях на вимогу учасників операції, а також органів контролю та правоохоронних органів відповідно до вимог законодавства України. Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку. Долучені до матеріалів справи виписки по особовому рахунку позичальника відповідають зазначеним вимогам та містять усі необхідні реквізити.

Згідно з п. п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Одним із обов'язків позичальника (п. 3.3.6. кредитного договору) було повернення позивачу в повному обсязі суму кредиту в строки, визначені п. 1.1 цього договору. Відповідно до п. 1.1. кредитного договору позичальник повинен був щомісячно до 25 числа, починаючи з липня 2011 року, сплачувати відповідну суму грошових коштів, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 16.05.2014 року.

Із матеріалів справи (виписок по рахунку) вбачається порушення позичальником умов кредитного договору по поверненню кредиту та відсотків за його користування, так як станом на 27.05.2014 року на прострочену заборгованість згідно з кредитним договором винесено суму 55 073, 76 грн., однак, враховуючи відмову позивача від вимог про стягнення основного боргу, відсотків і пені, суд вважає за необхідне у відповідності до положень п. 4 ч. 1 ст. 80 господарського процесуального кодексу України прийняти відмову від позову в цій частині та частково припинити провадження у справі, продовжуючи розгляд і вирішення решти вимог (48 349 грн. 84 коп.), заявлених у позовній заяві та підтримуваних позивачем станом на 27.04.2015 року та на 02.06.2015 року.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 2.4 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом у повній сумі. Відповідно до п. 2.5 кредитного договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 25 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (28-29-30-31/360), при розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту (п. 2.6 кредитного договору).

Відповідно до ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Згідно з п. 1.1 кредитного договору розмір процентної ставки - 22% річних.

У статті 610 Цивільного кодексу України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 4.3 договору сторони визначили, що у випадку порушення позичальником вимог пп. 3.3.2-3.3.17 цього договору позичальник повинен сплатити кредитору штраф у розмірі 5 % від суми кредиту, визначеної п. 1.1 цього договору, за кожний випадок. Згідно з п. 3.3.5. кредитного договору обов'язком позичальника було сплачувати кредитору проценти, передбачені п. 1.1 цього договору, та комісії в розмірах, зазначених в додатку 1 до договору, а згідно з п. 3.3.6. кредитного договору обов'язком позичальника було повернути кредитору в повному обсязі суму кредиту в строк, визначений п. 1.1 цього договору.

Матеріалами справи підтверджено, відповідачем не спростовано порушення ним умов п. 1.1 договору по погашенню кредиту з кінцевим терміном 16.05.2014 року, що є підставою для застосування умов договору про відповідальність сторін, а саме, стягнення штрафу.

Згідно з виписками по рахунку позичальника з 17.05.2011 року по 03.04.2015 року періодично позичальник сплачував проценти за користування кредитом, однак, 25.10.2014 року, 25.11.2014 року, 25.01.2015 року, 25.02.2015 року та 25.03.2015 року відповідні платежі не здійснювались, що вважається порушенням умови договору по вчасній (до 25 числа) сплаті відсотків та є підставою для нарахування штрафу. Не виходячи за межі обраних позивачем періодів прострочення, у відповідності до погодженого у договорі сторонами порядку нарахування штрафу, судом перевірено правильність його розрахунку та зроблено висновок, що такий обраховано правильно. Відтак, вимога про стягнення 29 953 грн. 80 коп. (4 992 грн. 30 коп. штраф за випадок несвоєчасного повернення кредиту, 24 961 грн. 50 коп. штраф за кожен випадок несвоєчасної сплати відсотків) підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги вказану норму, позивач також заявив до стягнення 110 грн. 76 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків, 2 854 грн. 93 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату кредитної заборгованості, 568 грн. 94 коп. інфляційні втрати за час прострочки процентів, 14 861 грн. 41 коп. інфляційні втрати за час прострочки кредиту.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перерахунок 3% річних, суд погоджується зі здійсненим позивачем розрахунком та вважає вказані вимоги підставними і такими, що підлягають задоволенню. Стосовно стягнення інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Здійснивши перерахунок заявлених інфляційних втрат, суд вважає розрахунок здійснений правильно, а суму - такою, що підлягає задоволенню.

У матеріалах справи наявні докази (виписки по рахунку та квитанції) сплати відповідачем 1, крім основного боргу, також нарахованих відсотків і пені, що не заперечується і представником позивача, і представником відповідача 1. Разом з тим у запереченнях від 26.05.2015 року відповідач 1 посилається на довідки Дрогобицького відділення Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" про відсутність у нього заборгованості за кредитним договором станом на 15.05.2015 року. При цьому, позивачем станом на 02.06.2015 року надано довідку за підписом першого заступника Голови Правління про наявність заборгованості за кредитним договором № 89ю/2011/05-1432/2-1 від 17.05.2011 року на суму 48 649 грн. 84 коп., а довідка, видана ФОП ОСОБА_2 начальником Дрогобицького відділення Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит", була видана помилково.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»). Надаючи оцінку доводам відповідача 1, суд зазначає, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надані відповідачем 1 довідки банку (копії не завірені належним чином, але в судовому засіданні судом оглянуто їх оригінали та встановлено їх відповідність) про відсутність заборгованості за кредитним договором не можуть бути доказом погашення заборгованості, оскільки здійснення операції по переказу коштів може бути підтверджене випискою по рахунку, квитанцією, платіжним дорученням тощо, тобто первинним документом, який свідчить про перерахування боржником коштів на рахунок кредитора із зазначенням мети платежу. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати певні обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, у зв'язку з порушенням строків повернення кредиту та сплати відсотків за його користування позичальнику правомірно нараховано 110 грн. 76 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків, 2 854 грн. 93 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату кредитної заборгованості, 568 грн. 94 коп. інфляційні втрати за час прострочки процентів, 14 861 грн. 41 коп. інфляційні втрати за час прострочки кредиту, 4 992 грн. 30 коп. штраф за несвоєчасне повернення кредиту, 24 961 грн. 50 коп. штраф за несвоєчасну сплату відсотків, а відповідачем 1 не доведено допустими доказами погашення всієї суми заборгованості, що виникла у нього станом на 03.04.2015 року.

Як встановлено з матеріалів справи, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит», Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та Приватним підприємством "Дані Тепло" було укладено договір поруки № 04-1434/1-4 від 17.05.2011 року.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи неналежне виконання позичальником умови кредитного договору, 03.02.2015 року відповідачу 2 було надіслано вимогу від 30.01.2015 року за вих. № 05.1/468-1 та вимагав сплати боргу протягом 7 робочих днів у відповідності до договору поруки. Копія вимоги з доказами надіслання та отримання долучені до позовної заяви. Вказана вимога отримана ОСОБА_2 10.02.2015, що вбачається з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідь поручителя чи докази про вчинення дій, спрямованих на виконання такої вимог, у матеріалах справи відсутні.

Суд звертає увагу, що, як вбачається з договору поруки, поручитель зобов'язався перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником у повному обсязі зобов'язань за кредитним договором. Разом з тим у п. 1.1 договору поруки сторони конкретизували, які саме суми є солідарними, «повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту». Суд зазначає, що проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі 6-42цс11, аналіз Верховного Суду України практики щодо застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві), не є сумою кредиту, як і відсотками за користування кредитом, а їх стягнення з поручителя не передбачене договором поруки. Відповідно, згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України та визначеними п. 1.1. договору поруки умовами, відсутні підстави для солідарного стягнення з відповідачів сум 3% річних та інфляційних втрат, і такі суми підлягають стягненню лише з позичальника.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи досліджені та оцінені судом обставини справи, прийшовши до висновку про порушення позичальником умов кредитного договору по вчасному поверненню коштів та правомірність позовних вимог про стягнення штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат з позичальника, а штрафу - солідарно з позичальника та поручителя, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Стосовно розподілу судових витрат за вирішення даного спору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Станом на дату прийняття рішення у даній справі матеріалами справи (квитанція від 24.04.2015 року, виписка по рахунку від 24.04.2015 року) підтверджено відшкодування позивачу сплаченого судового збору у розмірі 1 827 грн., позивачем даний платіж не заперечується.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідент. код НОМЕР_1) та Приватного підприємства "Дані Тепло"(с. Ріпчиці, Дрогобицький район, Львівська область, код ЄДРПОУ 35272450) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Банк Національний кредит" (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, будинок 52/58, код ЄДР 20057663) 29 953 грн. 80 штрафу.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідент. код НОМЕР_1) 2 965 грн. 69 коп. 3% річних, 15 430 грн. 35 коп. інфляційних втрат, 29 953 грн. 80 штрафу.

Провадження у справі в частині солідарного стягнення 38 207 грн. 73 коп. заборгованості припинити.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 15.06.2015 року.

Суддя Матвіїв Р.І.