Постанова

від 18.11.2015 по справі 914/1184/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2015 р. Справа № 914/1184/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий-суддя Кузь В.Л.

суддів Гриців В.М.

Данко Л.С.

При секретарі судового засідання Петрик К.О.

Розглянувши апеляційну скаргу від 10.07.15 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Ріпчиці, Дрогобицький район, Львівська область

на рішення Господарського суду Львівської області від 09.06.15

у справі № 914/1184/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Банк Національний кредит», м. Київ;

до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Ріпчиці, Дрогобицький район, Львівська область;

до відповідача 2: Приватного підприємства «Дані Тепло», с. Ріпчиці, Дрогобицький район, Львівська область;

про солідарне стягнення 86 557 грн. 57 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Шох С.М. - представник (довіреність № 9 від 02.09.15);

від відповідача -1 - ОСОБА_2 - підприємець;

від відповідача -2 - не з'явився;

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/1184/15 розподілено до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Кузь В.Л., судді Галушко Н.А. та Орищин Г.В.

У зв'язку з перебуванням суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В. у відпустці розпорядженням голови суду від 20.07.15 внесено зміни у склад судової колегії по справі № 914/1184/15, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя - Кузь В.Л., судді - Зварич О.В. та Мирутенко О.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.15 розгляд апеляційної скарги відкладено на 30.09.15.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 23.09.15 до складу судової колегії внесено зміни - замість судді Мирутенко О.Л. та судді Зварич О.В. введено суддів Данко Л.С. та Орищин Г.В. з підстав, викладених у розпорядженні.

Відповідно до п. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі зміни складу суду розгляд справи починається заново.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.09.15 клопотання позивача було задоволено, судове засідання призначено в режимі відеоконференції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.06.15 у справі № 914/1184/15 (суддя Матвіїїв Р.І.) позов задоволено частково, стягнуто солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та ПП «Дані Тепло» на користь ПАТ «Банк Національний кредит» 29 953 грн. 80 штрафу; стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 2 965 грн. 69 коп. 3% річних, 15 430 грн. 35 коп. інфляційних втрат, 29 953 грн. 80 штрафу; припинено провадження у справі в частині солідарного стягнення 38 207 грн. 73 коп. заборгованості.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові про стягнення 48 349,84 грн.

На думку апелянта, місцевим господарським судом під час прийняття оскаржуваного рішення не було враховано, що скаржником з 31.03.15 по 24.04.15 сплачено суму боргу по кредитному договору в розмірі 60 496,66 грн., у зв'язку з чим позивач 29.04.15 та 15.05.15 видав довідки про відсутність у відповідача заборгованості та зняття застави з нерухомого майна. Крім того, скаржник вказує на те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не застосував ст. 551 ЦК України, з врахуванням обставин щодо тривалої хвороби позичальника, внаслідок якої йому було присвоєно ІІІ групу інвалідності, що підтверджує довідка до Акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії ІО ААВ № 715611 від 24.03.15.

03 серпня 2015 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 09.06.15 у справі № 914/1184/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Також, зазначає про можливість слухати справу за відсутності його уповноваженого представника.

28 вересня 2015 року від відповідача на адресу суду надійшло заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить суд скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 09.06.15 у справі № 914/1184/15 та зменшити штраф за несвоєчасну сплату процентів на 24 961,50 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.09.15 на клопотання скаржника розгляд апеляційної скарги відкладено на 21.10.15.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.15 до складу судової колегії внесено зміни - замість судді Орищин Г.В. введено суддю Гриців В.М., з підстав, викладених у розпорядженні.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.15 на клопотання скаржника розгляд апеляційної скарги відкладено на 18.11.15.

У судове засідання, проведене в режимі відео конференції, 18.11.15 з'явилися представник позивача та відповідач -1 у справі - ОСОБА_2 Зазначені особи навели свої доводи та міркування з приводу поданої апеляційної скарги та відзиву на неї. Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 18.11.15 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1, вважає, що підстави для скасування чи зміни рішення Господарського суду Львівської області від 09.06.15 у справі № 914/1184/15 відсутні, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 17.05.11 між ПАТ «Банк Національний кредит» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір кредиту № 89ю/2011/05-1432/2-1 (надалі по тексту рішення - кредитний договір).

Згідно з п 1.1 кредитного договору сторони визначили, що кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на суму 99 846,09 грн. зі сплатою 22 % річних та комісій в розмірі та порядку, визначених Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору (надалі по тексту - Тарифи), та графіком погашення суми основної заборгованості щомісячно до 25 числа, починаючи з липня 2011 року рівними частинами в розмірі 4 341 грн. та 3 344,09 грн. в останній місяць користування кредитом з кінцевим терміном повернення заборгованості до 16.05.13.

Надалі, 29.12.11 між сторонами укладено договір про внесення змін № 2 до договору кредиту № 89ю/2011/05-1432/2-1, відповідно до якого в п. 1.1 кредитного договору наведено графік погашення суми основної заборгованості, а саме: 25.02.12- 2 000 грн., 25.03.12 - 2 000 грн., 25.04.12 - 2 000 грн., 25.05.12- 2 000 грн., 25.05.12 - 2 000 грн., 25.06.12 - 2 920 грн. 08 коп., 25.07.12 - 2 920 грн. 08 коп., 25.08.12 - 2 920 грн. 08 коп., 25.09.12 - 2 920 грн. 08 коп., 25.10.12 - 2 920 грн. 08 коп., 25.11.12 - 2 920 грн. 08 коп., 25.12.12 - 2 920 грн. 08 коп., 25.01.13 - 2 920 грн. 08 коп., 25.02.13 - 2 920 грн. 08 коп., 25.03.13 - 2 920 грн. 08 коп., 25.04.13 - 2 920 грн. 08 коп., 25.05.13 - 2 920 грн. 08 коп., 25.06.13 - 2 920 грн. 08 коп., 25.07.13 - 2 920 грн. 08 коп., 25.08.13 - 2 920 грн. 08 коп., 25.09.13 - 2 920 грн. 08 коп., 25.10.13 - 2 920 грн. 08 коп., 25.11.13 - 2 920 грн. 08 коп., 25.12.13 - 2 920 грн. 08 коп., 25.01.14 - 2 920 грн. 08 коп., 25.02.14 - 2 920 грн. 08 коп., 25.03.14 - 2 920 грн. 08 коп., 25.04.14 - 2 920 грн. 08 коп., 16.05.14 - 2 920 грн. 20 коп. з кінцевим поверненням кредиту до 16.05.14.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, видача кредиту на цілі, визначені в п. 1.2. договору, проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з позичкового рахунку № 20630066686001 в Дрогобицькому відділенні ПАТ «Банк Національний кредит».

Згідно з випискою по особовому рахунку за період з 17.05.11 по 02.04.15 банком надано позичальнику кредит по кредитному договору № 89ю/2011/05-1432/2-1 в розмірі 99 787,04 грн. Як підтверджено заявкою позичальника від 18.05.11, копію якої долучено до позовної заяви, відповідач-1 звертався до банку для здійснення перерахунку 99 787,04 грн. відповідно до кредитного договору з позичкового рахунку на поточний рахунок (проплата платіжного доручення № 003 від 18.05.11 на суму 99 787,04 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.11 між ПАТ «Банк Національний кредит», Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та ПП «Дані Тепло» (надалі по тексту рішення - поручитель) укладено договір поруки № 04-1434/1-4, відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником у повному обсязі зобов'язань за договором кредиту № 89ю/2011/05-1432/2-1 від 17.05.11, а саме повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту.

Відповідно до п. 3.1.1 договору поруки поручитель зобов'язаний протягом 7 робочих днів від дати отримання листа кредитора про невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов'язання за договором кредиту, виконати відповідне зобов'язання шляхом перерахування непогашеної суми кредиту на відповідний рахунок кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.02.15 відповідачу-2 було надіслано вимогу від 30.01.15 за вих. № 05.1/468-1 про порушення позичальником умов кредитного договору та виникнення заборгованості у розмірі 39 557,24 грн., та вимагало сплати боргу протягом 7 робочих днів у відповідності до договору поруки. Проте, дана вимога була залишена без належного реагування.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Відповідно до ст. 193 ГК України , ч. 1 ст. 1054 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України .

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи заяви позичальника від 18.05.11 та платіжного доручення № 003 від 18.05.11, які не спростовані та не заперечені відповідачем-1, останній отримав кредит у розмірі 99 787, 04 грн.

Згідно з наявними в матеріалах справи виписками по рахунках позичальника за станом на 31.03.15 залишок на рахунку позивальника становив 21 974,94 грн., а за станом на 21.04.15 - 0,00 грн. Сплата всієї суми основної заборгованості за кредитним договором підтверджується також випискою по рахунку позичальника станом на 19.05.15 та квитанціями за 20.04.15, 21.04.15 з призначенням платежу «погашення простроченої заборгованості по тілу кредиту № 89ю/2011/05-1432/2-1», поданими відповідачем-1.

У зв'язку із погашенням відповідачем -1 заявленої до стягнення суми кредиту, сплатою процентів за його користування, пені за несвоєчасну сплату кредитної заборгованості відповідно до п. 4.2. кредитного договору на загальну суму 38 207,73 грн. після порушення провадження у даній справі (а саме після 10.04.15), що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку позичальника та квитанціями від 20.04.15 та від 21.04.15, місцевий господарський суд правомірно на підставі ч. 1-1 п. 1 ст. 80 ГПК України припинив провадження у справі в частині солідарного стягнення 38 207,73 грн.

Докази здійснення оплати решти суми, заявленої до стягнення, у зв'язку з порушенням умов кредитного договору по своєчасному поверненню кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, в матеріалах справи відсутні та відповідачами не подані.

Відповідно до п. 4.3. кредитного договору у разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.2-3.3.17 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 5 процентів від суми кредиту, визначеної п. 1.1. цього договору, за кожний випадок.

Відповідно до п.п. 3.3.5., 3.3.6 кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплачувати кредитору проценти в розмірі, передбаченому в п. 1.1. цього договору, та комісії в розмірах, зазначених в додатку № 1 до цього договору в порядку, визначеному п.п. 2.6., 2.8., 2.9., 2.11 договору; повернути кредитору в повному обсязі суму кредиту в строк, визначений п. 1.1. договору .

Відтак, у зв'язку з порушенням строків повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, з урахуванням умов кредитного договору та норм ст. 625 ЦК України позивач правомірно нарахував відповідачу-1 - 110 грн. 76 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків з 26.09.11 до 30.03.15, 2 854 грн. 93 коп. 3 % річних за несвоєчасну сплату кредитної заборгованості з 26.01.12 до 02.04.15, 568 грн. 94 коп. інфляційних втрат за час прострочки процентів з 26.09.11 до 30.03.15, 14 861 грн. 41 коп. інфляційних втрати за час прострочки кредиту з 26.01.12 по 02.04.15, 4 992 грн. 30 коп. штрафу за несвоєчасне повернення кредиту, 24 961 грн. 50 коп. штрафу за несвоєчасну сплату відсотків, нарахованого на підставі п. 4.3. за несвоєчасне повернення суми кредиту та несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.

Натомість, відповідачем-1 не спростовано та не доведено доказами погашення всієї суми заборгованості, яка існувала у нього станом на 02.04.15 (перед поданням позову в даній справі).

Як правильно зазначено місцевим господарським судом, з врахуванням умов кредитного договору та договору поруки, солідарно з відповідача та третьої особи у справі (як боржника та поручителя) підлягають стягненню 29 953,80 грн. штрафу, та з відповідача на користь позивача - 2 965 грн. 69 коп. 3% річних, 15 430 грн. 35 коп. інфляційних втрат - за порушення виконання грошового зобов'язання на боржника покладається відповідальність відповідно до ст. 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного зобов'язання, нового додаткового обов'язку (який в свою чергу не передбачений п. 1.1. договору поруки для поручителя перед кредитором за кредитним договором) у вигляді відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення та трьох процентів річних, а також 29 953 грн. 80 штрафу.

В апеляційній скарзі скаржник просить суд скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 09.06.15 у справі № 914/1184/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову про стягнення 48 349,84 грн. відмовити.

Надалі, скаржник в поданому суду апеляційної інстанції запереченні на відзив на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/6/29/15 від 28.09.15) просить суд зменшити суму позову на 24 961,50 грн., з огляду на те, що несвоєчасна сплата ним суми кредиту та погашення комісій, процентів за користування була зумовлена перебуванням скаржника на тривалому стаціонарному лікуванні (внаслідок якого було присвоєно ІІІ групу інвалідності), про що усно повідомлено керуючого Дрогобицького відділення ПАТ «Банк Національний Кредит», з яким в свою чергу усно було погоджено про відтермінування строків погашення скаржником цих сум за винятком штрафу.

Щодо доводів скаржника про необхідність зменшення суми штрафу, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду зазначає наступне:

Право місцевого господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, передбачено також пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України .

При цьому наявність обставин, що мають істотне значення, при застосуванні зазначених правових норм, вирішується на підставі оцінки судом усіх матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 в поданих суду першої інстанції запереченнях на позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором від 26.05.15 зазначав, що позивач, незважаючи на те, що був повідомлений про тривале перебування відповідача-1 на стаціонарному лікуванні, продовжував нараховувати пеню та штраф за несвоєчасну сплату кредитної заборгованості по кредитному договору. Інших обставин, якими заявник обґрунтовував необхідність зменшення суми заявленої до стягнення пені (штрафу) подане заперечення не містить та в інших клопотаннях чи заявах відповідачем-1 не наведені. Тобто, відповідач-1 не обґрунтував наявність тих виняткових обставин, з якими законодавство пов'язує можливість зменшення розміру пені (штрафу).

Разом з тим, додані до поданого заперечення від 26.05.15 копії лікарняних листів, довідки про отримання інвалідності від 24.03.15 та виписки по особовому рахунку з 01.03.15 по 19.05.15 не підтверджують, що невиконання відповідачем-1 умов кредитного договору щодо своєчасного погашення суми кредиту за станом на дату, визначену договором , а саме: 16.05.14, та сплати процентів за його користування виникло з об'єктивних причин. Також ні відповідач-1, ні відповідач-2 не навели докази припинення їх підприємницької діяльності в період хвороби громадянина ОСОБА_2 та фінансової неспроможності чи скрути відповідача-2, як поручителя, щоб погасити борг відповідача-1 перед банком.

Стосовно посилань скаржника на належним чином не засвідчені довідки Дрогобицького відділення ПАТ «Банк Національний Кредит» про відсутність у відповідача заборгованості та можливість зняття застави з нерухомого майна, датовані 29.04.15 та 15.05.15 та підписані начальником Дрогобицького відділення, суд апеляційної інстанції зазначає, що подані довідки не є належними та допустимими доказами (первинними документами) погашення відповідачем-1, як позичальником, кредитної заборгованості, яка виникла перед позивачем за несвоєчасне виконання ним умов кредитного договору протягом заявлених позивачем періодів прострочення. Доказів протилежного відповідачем-1 ні під час розгляду справи в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції не подано. Також, скаржником не подані докази про заявлення до суду першої інстанції письмового клопотання про зменшення суми штрафу чи про нестягнення усієї суми штрафу, про що було заявлено суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, Львівський апеляційний господарський суд не визнав обґрунтованими підстави, наведені в апеляційній скарзі, для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу від 10.07.15 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Ріпчиці, Дрогобицький район, Львівська область залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 09.06.15 у справі № 914/1184/15 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 23.11.15.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Данко Л.С.