Постанова

від 24.06.2015 по справі 910/7727/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2015 р. Справа№ 910/7727/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Гончарова С.А.

Скрипки І.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Слух»

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2015 року (суддя - Карабань Я.А.) у справі № 910/7727/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордіал»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слух»

про стягнення боргу та неустойки

Представники сторін:

від позивача: Цегульська М.О. (довіреність від 27.03.2015р.);

від відповідача (скаржник): Біляк І.В. директор;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.05.2015р. частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордіал», вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слух» неустойку у розмірі 390 344 грн. та судовий збір в розмірі 7 806, 88 грн..

Ухвалою суду від 29.05.2015р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Слух» у якій скаржник просить:

- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06 травня 2015 року у справі № 910/7727/15-г в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слух» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордіал» неустойки в розмірі 390 344 грн.;

- прийняти нове рішення про задоволення вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слух» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордіал» суми основного боргу в розмірі 195 172 грн.;

- в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2015р. у справі № 910/7727/15-г залишити без змін.

Посилаючись на припинення дії договору оренди № 01/12/13 від 25.12.2013р. в момент оформлення акту повернення нежитлового приміщення - 30.09.2014р., з огляду на положення ст. 785 ЦК України, скаржник вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення вимоги позивача про сплату неустойки в розмірі подвійної плати за користування приміщенням.

Окрім того, згідно доводів апелянта, судом першої інстанції не були враховані обставини, які підтверджують відсутність вини відповідача, не надано правової оцінки письмовим доказам узгоджених дій сторін на врегулювання спірної ситуації та укладення нового договору оренди на той самий об'єкт оренди.

За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи пояснення представників сторін та доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про наявність підстав для часткового скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Спір у справі розглянуто судом за вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордіал» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слух» суми основного боргу по договору оренди за користування нежитловим приміщенням у розмірі 195 172 грн., пені у розмірі 390 344 грн., 3% річних у розмірі 2 454, 35 грн., інфляційних втрат у розмірі 17 760, 65 грн..

Підставою заявленого позову визначено невиконання відповідачем договірних зобов'язань за укладеним договором оренди в частині повернення у визначений договором строк орендованого приміщення, з чим пов'язується обов'язок орендаря сплатити вартість орендної плати за період до передачі приміщення за актом разом із нарахованими сумами 3% річних та інфляційних втрат (п. 7.2 договору, ст. 625 ЦК України), а також здійснити відшкодування неустойки у розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди у відповідності з ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Матеріалами справи підтверджено, а також встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, що на умовах договору оренди № 01/12/13 від 25.12.2013р. в користування ТОВ «Слух» передано нежитлове приміщення, яке знаходиться в будинку під № 56, розташованому по вулиці Ломоносова в місті Києві, загальною площею 347 кв.м. (акт прийому-передачі від 25.12.2013р., аркуш справи 17).

Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору, строк дії цього договору починає свій перебіг з дати його підписання сторонами та діє протягом 4 місяців, до 01 травня 2014 року; продовження строку дії даного договору здійснюється шляхом направлення письмового повідомлення орендаря на адресу орендодавця за 30 днів до закінчення строку дії даного договору; після цього орендодавець протягом 10 робочих днів розглядає пропозицію та приймає рішення; якщо орендодавець не прийняв пропозицію тоді договір оренди не вважається продовженим.

Акт приймання-передачі приміщення з оренди по цьому договору складено 30.09.2014р. (аркуш справи 24, 92), факт перебування приміщення у користуванні відповідача до вказаної дати останнім не заперечується, у претензії позивача від 27.05.2014р. зазначалось, що станом на 27.05.2014р. на адресу ТОВ «Кордіал» не надходило жодних повідомлень ні про наміри продовження договору оренди на новий термін, ні про готовність сплатити орендну плату, ні про повернення орендованого приміщення відповідно за актом прийому-передачі.

Наведені положення договору (п. 3.1) кореспондуються зі ст. 291 Господарського кодексу України, за якими договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно із частиною другою статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Предметом регулювання зазначеної статті закону є передання будівлі або іншої капітальної споруди у найм (назва статті), аналіз вказаної норми свідчить, що особа на підтвердження виконання зобов'язання за договором найму (оренди) вправі вимагати прийняття від неї майна, яке було предметом договору, та отримання документа (акта) про таке прийняття як підтвердження виконання нею зобов'язання (висновки по застосуванню ч. 2 ст. 795 ЦК України згідно постанови Верховного Суду України від 20.03.2012р. у справі № 3-19гс-12).

Положення ст. 795 ЦК України не регулюють та не визначають підстав поновлення чи продовження договору, строк дії якого закінчився, і який в силу положень договору (п. 3.1) та закону (ч. 1 ст. 598 ЦК України, ст. 291 ГК України) припинив свою дію.

Припинення відносин найму (договору найму) згідно положень ст. 795 ЦК України, пов'язується із вчиненням відповідної дії - оформленням документу (акту), який підписується сторонами договору, у зв'язку з чим апеляційним господарським судом відхиляються доводи апелянта про те, що припинення дії договору оренди № 01/12/13 від 25.12.2013р. відбулось 30.09.2014р. в момент оформлення акту повернення нежитлового приміщення з оренди.

В силу положень п. 7.1 договору оренди № 01/12/13 від 25.12.2013р. в день закінчення строку оренди орендар зобов'язаний передати орендодавцю приміщення за актом прийому-передачі.

Згідно п. 7.2 договору передбачено, що у разі прострочення виконання вказаного в п. 7.1 договору, орендар сплачує вартість орендної плати та інших платежів передбачених договором відповідно дням, які пройдуть до передачі приміщень за актом прийому-передачі.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Таким чином, у день закінчення строку оренди виникає зобов'язання орендаря передати орендодавцю приміщення за актом, а невиконання вказаного зобов'язання є підставою сплачувати вартість орендної плати та інших платежів передбачених договором відповідно дням, які пройдуть до передачі приміщень за актом прийому-передачі.

Згідно приписів п. 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013р. № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

При прийнятті рішення про відмову у задоволенні вимоги про стягнення орендної плати за період з 01.05.2014р. по 30.09.2014р. в розмірі 195 172 грн., судом першої інстанції в цій частині допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскільки зобов'язання відповідача сплачувати вартість орендної плати та платежів передбачених договором виникло з договору оренди, та обумовлене порушенням умов договору в частині повернення об'єкту оренди при закінченні строку оренди, тобто не припиняється у дань закінчення строку дії договору, оскільки його припинення у розумінні ст. 795 ЦК України пов'язано не із закінченням строку на який було укладено договір, а з моментом підписання сторонами відповідного акту про повернення орендарем предмета договору оренди.

За користування приміщенням в період після закінчення строку дії договору оренди (01.05.2014р.) відповідачем було проведено оплат за вказаним договором на загальну суму 11 293 грн., що підтверджено наданими до матеріалів справи банківськими виписками за 28.05.2014р. (два платежі загальною сумою 7 000 грн. з призначенням платежу «часткова плата за оренду приміщення за договором № 01/12/13 за травень 2014р.»), за 18.11.2014р. (платіж на суму 4 293 грн. з призначенням платежу «сплата заборгованості по договору оренди № 01/12/13 від 25.12.2013р. за травень 2014р. згідно листа ТОВ «Кордіал» від 25.09.2014р.»), зазначені обставини не заперечувались сторонами.

Оскільки, відповідачем допущено порушення зобов'язання в частині своєчасного повернення майна з орендного користування після припинення дії договору оренди № 01/12/13 від 25.12.2013р. та при встановленні факту неналежного виконання відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати за час фактичного користування майном після припинення дії договору, вимоги позивача про стягнення боргу з орендної плати за користування в періоді з 01.05.2014р. по 30.09.2014р. приміщенням, переданим в строкове платне користування на підставі договору № 01/12/13 від 25.12.2013р. в розмірі 195 172 грн. визнаються судом обґрунтованими.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, через наявність прострочення по сплаті орендних платежів у період з травня по вересень 2014р. підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення нарахованих сум 3% річних в розмірі 1 298, 65 грн. за прострочення сплати орендних платежів згідно наступного розрахунку здійсненого станом на 30.09.2014р. в межах заявлених позовних вимог (період прострочення з травня 2014р. по вересень 2014р., аркуш справи 7):

47, 52 грн. + 355, 14 грн. + 380, 12 грн. + 278, 30 грн. + 169, 69 грн. + 67, 88 грн.:

прострочення платежу за травень 2014р. мало місце в періоді з 14.05.2014р., оскільки 10.05.2014р. припадав на вихідний - субота, останнім робочим днем у який відповідач мав виконати зобов'язання є 13.05.2014р.:

41 293 грн. х 3% : 365 х 14 (кількість днів прострочення у періоді з 14.05.2014р. по 27.05.2014р.) = 47, 52 грн.;

34 293 грн. х 3% : 365 х 126 (кількість днів прострочення у періоді з 28.05.2014р. по 30.09.2014р.) = 355, 14 грн.;

прострочення платежу за червень 2014р. мало місце в періоді з 11.06.2014р. по 30.09.2014р.:

41 293 грн. х 3% : 365 х 112 (кількість днів прострочення у періоді з 11.06.2014р. по 30.09.2014р.) = 380, 12 грн.;

прострочення платежу за липень 2014р. мало місце в періоді з 11.07.2014р. по 30.09.2014р.:

41 293 грн. х 3% : 365 х 82 (кількість днів прострочення у періоді з 11.07.2014р. по 30.09.2014р.) = 278, 30 грн.;

прострочення платежу за серпень 2014р. мало місце в періоді з 12.08.2014р. (оскільки 10.08.2014р. припадало на суботу, відповідно останнім днем у який відповідач мав можливість виконати зобов'язання є 11.08.2014р.) по 30.09.2014р.:

41 293 грн. х 3% : 365 х 50 (кількість днів прострочення у періоді з 12.08.2014р. по 30.09.2014р.) = 169, 69 грн.;

прострочення платежу за вересень 2014р. мало місце в періоді з 11.09.2014р. по 30.09.2014р.:

41 293 грн. х 3% : 365 х 20 (кількість днів прострочення у періоді з 11.09.2014р. по 30.09.2014р.) = 67, 88 грн..

Сума інфляційних збитків за період прострочення виконання грошового зобов'язання щодо сплати орендних платежів з травня 2014р. по вересень 2014р. (період за який здійснено розрахунок позивачем) складає 9 842, 38 грн.:

41 293 грн. х 103, 8% (індекс інфляції за травень 2014р.) - 41 293 грн. = 1 569, 13 грн.;

75 586 грн. х 101% (індекс інфляції за червень 2014р.) - 75 586 грн. = 755, 86 грн.;

116 879 грн. х 100, 4% (індекс інфляції за липень 2014р.) - 116 879 грн. = 467, 52 грн.;

158 172 грн. х 100,8 % (індекс інфляції за серпень 2014р.) - 158 172 грн. = 1 265, 38 грн.;

199 465 грн. х 102, 9 % (індекс інфляції за вересень 2014р.) - 199 465 грн. = 5 784, 49 грн..

Розрахунки позивача виконані невірно, зокрема, без визначення кількості днів прострочення по кожному платежу, оскільки прострочення платежу настає саме з дня наступного за датою у яку має бути здійснена оплата, що обумовлено також положеннями ст. 253 ЦК України, згідно з якими перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Нарахування 3% річних на всю суму заборгованості (195 172 грн.) починаючи з 02.05.2014р. є неправомірним, оскільки на вказану дату у відповідача не було зобов'язання сплатити орендну плату наперед за користування приміщенням у травні - вересні 2014р..

Таким чином, при розрахунку 3% річних судом враховується проведення часткової оплати в сумі 7 000 грн. - 28.05.2014р., нарахування здійснюються у відношенні кожного платежу виходячи з суми заборгованості на відповідну дату настання строку оплати (п. 4.2 договору, 10 число поточного місяця).

Розрахунки інфляційних збитків здійснюються наростаючим підсумком по сумі боргу у відповідному місяці за період вказаний у розрахунку позивача (травень - вересень 2014р.) з урахуванням проведеної оплати в цьому періоді - 28.05.2014р. на суму 7 000 грн..

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення неустойки нарахованої у подвійному розмірі плати за період користування об'єктом оренди у травні - вересні 2014р. згідно положень ч. 2 ст. 785 ЦК України, апеляційним господарським судом враховується наступне.

Згідно із ч. 2 ст.785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, доводи апелянта про те, що договором оренди не було передбачено неустойки в розмірі подвійної плати як забезпечення зобов'язання не є обставиною неправомірності її нарахування позивачем, оскільки вказаний вид відповідальності застосовується в силу положень закону (ч. 2 ст. 785 ЦК України) та не потребує додаткового врегулювання у договорі; підстави її застосування та розмір визначені положеннями вказаної статті закону, а її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня), тобто не потребує погодження між сторонами на відміну від неустойки передбаченої ст. 549 ЦК України.

Натомість, при вирішенні спору щодо задоволення вимог позивача в цій частині судом першої інстанції не враховані висновки Верховного Суду України щодо застосування положень ст. 785 ЦК України, які вміщені зокрема у постанові Верховного Суду України (судова палата у господарських справах) від 19.08.2014р. № 5015/4879/12|3-70гс14, постанові від 02.09.2014р. (справа № 3-85гс14) (на яку також обґрунтовано посилається апелянт) та неповно з'ясовані обставини щодо можливості застосування до спірних правовідносин наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України.

Так, у постанові Верховного Суду України (судова палата у господарських справах) від 19.08.2014р. № 5015/4879/12|3-70гс14 зазначено, що для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав.

У постанові від 02.09.2014р. (справа № 3-85гс14) Верховним Судом України вказано, що для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України необхідна наявність вини (умислу або необережності) у особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України, а узгоджені дії сторін на укладення і підписання нового договору оренди № 74 від 27 грудня 2012р. спростовують передчасний помилковий і необґрунтований висновок суду касаційної інстанції про наявність правових підстав для застосування відповідальності за частиною другою ст. 785 ЦК України за невиконання наймачем обов'язку щодо негайного повернення майна наймодавцю до часу підписання акта прийому-передачі майна.

Повідомлені відповідачем обставини, які підтверджені документально матеріалами справи та свідчать про відсутність вини відповідача у порушенні зобов'язання щодо повернення за актом приміщення, яке ним орендувалось згідно договору № 01/12/13 від 25.12.2013р. є підставою для відмови у задоволенні вимог позивача щодо стягнення неустойки в розмірі 390 344 грн..

Надані до справи документи щодо розслідування кримінального провадження № 12014100010006149 за фактом заволодіння майном ТОВ «Кордіал» - нежитловим приміщенням № 92 літера А, що знаходиться в будинку під № 56 розташованому по вулиці Ломоносова в місті Києві, шляхом зловживання довірою за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, договір оренди № 21/06/14 від 21.06.2014р. підписаний від імені ТОВ «Кордіал» іншим директором та наявність по питанню зміни керівника відповідного судового рішення (постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2014р. якою скасовано державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ «Кордіал»), розгляд судових справ № 910/16102/14 (рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2014р., аркуш справи 108-115), № 910/24680/14 свідчать про відсутність умислу відповідача (вини) у невиконанні зобов'язання щодо повернення за актом майна, яке ним орендувалось згідно договору від 25.12.2013р..

Про узгоджені дії сторін по врегулюванню питання користування відповідачем нежилим приміщенням у якому ним здійснюється господарська діяльність (розміщено медичний центр «Доктор ЛОР») свідчить листування сторін договору, та зокрема, і укладення нового договору оренди щодо цього приміщення з відповідачем № 01/10/14 від 01.10.2014р..

З урахуванням викладеного, внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог саме в частині стягнення неустойки відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України та про відмову в позові щодо стягнення суми орендної плати за час фактичного користування, не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим, відповідно до положень п. 1, 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України судове рішення підлягає частковому скасуванню та зміні.

Розподіл судових витрат у справі здійснюється відповідно до положень ст. 49 ГПК України, пропорційно задоволених вимог понесених позивачем за розгляд справи судом першої інстанції.

Витрати по розгляду апеляційної скарги понесені відповідачем покладаються на позивача.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Слух» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2015р. у справі 910/7727/15-г в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ «Слух» 390 344 грн. скасувати, прийняти нове рішення, яким в цій частині заявлених вимог позивачу відмовити.

3. В частині відмови у задоволенні вимог про стягнення основного боргу по договору оренди за користування нежитловим приміщенням у розмірі 195 172 грн., 3% річних у розмірі 2 454, 35 грн., інфляційних втрат у розмірі 17 760, 65 грн. рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2015р. у справі 910/7727/15-г скасувати частково, із прийняттям нового рішення про часткове задоволення вимог позивача.

4. Викласти п. 2 резолютивної частини судового рішення у справі наступним чином:

«2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слух» (04215, м. Київ, проспект Свободи 24-Б, кв. 153, ідент. код 35017568) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордіал» (01033, м. Київ, вул. Жилянська 24, ідент. код 39018738) 195 172 грн. (сто дев'яносто п'ять тисяч сто сімдесят дві гривні) боргу по договору оренди за користування нежитловим приміщенням у періоді з травня по вересень 2014р. (включно), 1 298, 65 грн. (одну тисячу двісті дев'яносто вісім гривень 65 копійок) 3% річних, 9 842, 38 грн. (дев'ять тисяч вісімсот сорок дві гривні 38 копійок) інфляційних збитків, 4 118, 97 грн. (чотири тисячі сто вісімнадцять гривень 97 копійок) витрат по сплаті судового збору»

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордіал» (01033, м. Київ, вул. Жилянська 24, ідент. код 39018738) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Слух» (04215, м. Київ, проспект Свободи 24-Б, кв. 153, ідент. код 35017568) 1 951, 72 грн. (одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят одну гривню 72 копійки) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Матеріали справи № 910/7727/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді С.А. Гончаров

І.М. Скрипка