Постанова

від 22.06.2015 по справі 922/6022/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2015 р. Справа № 922/6022/14

У складі колегії суддів: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю :

від позивача - Тютюнник О.А. (за довіреністю № 15 від 16.06.2015р.);

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" (вх. №2488 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 17.02.15 у справі № 922/6022/14

за позовом ТОВ "Міленіум-стар"

до ПАТ КБ "Фінансова ініціатива"

про стягнення 60 936,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.02.2015р. у справі № 922/6022/14 (суддя Шарко Л.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Фінансова ініціатива" (03150, м. Київ, вул. Щорса, буд. 7/9, код ЄДРПОУ 33299878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міленіум-стар" (код ЄДРПОУ 39365076, адреса: 61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 111 "А", р/р 26005466421 в АТ "РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", м. Харків, МФО 380805) пеню у розмірі 598,00 грн., збитки у розмірі 59800,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" (відповідач) не погодився з прийнятим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 03.06.2015р.

Позивач надіслав відзив (вх. 8488 від 29.05.2015р.) на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти вимог скарги та наводить обґрунтування своєї позиції у справі, просить залишити без змін оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції.

Зважаючи на неявку представника заявника апеляційної скарги в судове засідання, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015р. розгляд справи відкладено на 22.06.2015р.

В судове засідання 22.06.2015р. заявник апеляційної скарги вдруге не направив уповноваженого представника , про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення (а.с. 200, а.с. 218).

В судовому засіданні 22.06.2015р. уповноважений представник позивача пояснив, що вважає за можливе проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника апелянта за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 102 ГПК України апеляційна скарги на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. Як вбачається з матеріалів справи ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження винесена 21.04.2015р., отже, двомісячний строк її розгляду спливає 22.06.2015р., заява про продовження строку розгляду скарги до суду не надходила, тобто у судової колегії відсутні правові підстави для відкладення розгляду справи. Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а саме: повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою уповноваженої особи про отримання поштового відправлення. Сторони попереджені ухвалами Харківського апеляційного суду про те, що у разі неявки представників в судове засідання стправа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами.

Зважаючи на сплив встановленого процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги на рішення суду, належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, судова колегія вважає, що сторонам створені належні умови для реалізації їх процесуальних прав та приходить до висновку розглядати справу за наявними матеріалами за відсутності представника заявника апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника позивача та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

10.10.2014р. ТОВ "Міленіум - Стар" (довіритель) та ТОВ "Ланністер - Компані" (повірений) укладено договір поруки № 10ФД/10-10. Відповідно до цього договору повірений, діючи від імені довірителя, зобов'язується укласти договір поставки дизельного палива та відвантажити на адресу довірителя дизельне паливо не пізніше 01.11.2014р.

Обсяг придбання сторнами встановлено у розмірі суми 598000,00 грн.

Згідно п. 2.1 Договору Довіритель (ТОВ "Міленіум-Стар") зобов'язаний забезпечити повіреного коштами для виконання доручення шляхом перерахування коштів у повній сумі на банківський рахунок не пізніше 20.10.2014р.

Пунктом 6.2 Договору поруки № 10ФД/10-10 встановлено відповідальність довірителя за невиконання зобов'язання щодо перерахування коштів повіреному у термін, визначений п. 2.1 даного Договору.

Сторони узгодили, що у випадку порушення Довірителем термінів перерахування грошових коштів Повіреному штрафні санкції (штраф та неустойка) нераховуються у розмірі 10 (десяти) відсотків від суми Договору (п. 6.5. Договору).

15.10.2014р. ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" (банк) та ТОВ "Міленіум-Стар" (кліент) уклали договір банківського рахунку № 68-в-27-11, предметом якого є платні послуги з відкриття поточного рахунку № 26002001121092 та здійснення його розрахунково-касового обслуговування відповідно до діючих норативно-правових актів НБ України в валюті гривня та умов цього Договору.

Умовами договору, а саме, п. 2.1.3 пункуту 2.1 Договору передбачено, що банк бере на себе зобов'язання виконувати доручення кліента в національній валюті, оформлене належним розрахунковим документом, у строки: в день його надходження, якщо документ надійшов протягом операційного часу; не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов після закінчення операційного часу.

17.10.2014р. ТОВ "Міленіум -Стар" надано ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" платіжне доручення №1 відповідно до якого банк повинен перерахувати суму 598000,00 грн. контрагенту ТОВ "Ланністер -компані" на розрахунковий рахунок 26004029100246 в АТ "Піреус Банк МКБ".

ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" обов'язок щодо виконання вищевказаного платіжного доручення виконано 05.11.2014р.

03.11.2014р. ТОВ "Ланністер -Компані" направило ТОВ "Міленіум-Стар" претензію на суму 59800,00 грн., в якій з посиланням на порушення ТОВ "Міленіум-Стар" термінів перерахування грошових коштів за Договором поруки в сумі 598000,00 грн. просить протягом семи днів з моменту отримання претензії виплатити йому неустойку у розмірі 59800,00 грн. (10% від суми Договору).

ТОВ "Міленіум-Стар" перераховано контрагенту ТОВ "Ланністер-Компані" неустойку (штрафні санкції) за невиконання умов договору поруки від 10.10.2014р., а саме:

- 08.12.2014р. 10000,00 грн., що підтверджується звітом про використання коштів та квитанцією прибуткового касового ордеру № 7 від 08.12.2014р.;

- 12.12.2014р. 10000,00 грн., що підтверджується звітом про використання коштів та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 8 від 12.12.2014р.;

- 16.12.2014р. 10000,00 грн., що підтверджується звітом про використання коштів та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 9 від 16.12.2014р.;

- 18.12.2014р. 10000,00 грн., що підтверджується звітом про використання коштів та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 10 від 18.12.2014р.;

- 22.12.2014р. 10000,00 грн., що підтверджується звітом про використання коштів та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 11 від 22.12.2014р.;

- 25.12.2014р. 9800,00 грн., що підтверджується звітом про використання коштів та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 12 від 25.12.2014р.

Тобто, ТОВ "Міленіум-Стар" перераховано контрагенту ТОВ "Ланністер-Компані" штрафні санкції за невиконання умов договору поруки від 10.10.2014р. на загальну суму 59800,00 грн.

ТОВ "Міленіум-Стар" звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив стягнути з відповідача ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" 598,00 грн. пені за невиконання умов договору банківського рахунку та 59800,00 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.02.2015р. позовні вимоги задоволені повністю. Судові витрати покладені на відповідача.

Задовольняяючи позовні вимоги, господарський суд вважав, що неналежне виконання ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" взятих на себе обов'язків за договором банківського рахунку (несвоєчасне виконання платіжного доручення) призвело до нарахування ТОВ "Міленіум-Стар" (позивачу у справі) штрафних санкцій у сумі 59800,00 грн. Тобто з вини ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" ТОВ "Міленіум-Стар" понесло збитки у вказаному розмірі, які за висновком господарського суду першої інстанції є підтвердженими належними у справі доказами, а тому позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає правомірними та відповідними чинному законодавству такі висновки місцевого господарського суду, зважаючи на наступне.

Згідно п. 8.1. Закону України від 05.04.2001р. № 2346 "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон): "Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня."

Пунктом 8.3. Закону України від 05.04.2001р. № 2346 "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено: "За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом".

Відповідно п. 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банка України від 21.01.2004 № 22: "Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України. За несвоєчасне списання/зарахування коштів з/на рахунків/и клієнтів банки несуть відповідальність згідно із законодавством України та укладеними договорами".

Відповідно до ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (власнику рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до частини 3 статті 1068 Цивільного кодексу України Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Позивач є власником коштів на рахунку, яким він володіє, і його право власності на вказані кошти, в силу ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, є непорушним.

Обов'язок Банку виконати переказ за платіжними дорученнями не є майновим зобов'язанням, а є зобов'язанням виконати дії з розрахунково - касового обслуговування клієнта, шляхом перерахування коштів клієнта на підставі платіжного доручення. Вищевказаний висновок викладений Вищим господарським судом України у постанові від 14.01.2010 № 7/36-2009.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до гі.4.1. Договору банківського рахунку № 68-В-27-11 від 15.10.2014 року у разі порушення банком установлених строків виконання доручення клієнта на переказ, або у разі порушення строків звернення переказу, банк сплачує клієнту пеню у розмірі 0,01 відсотка від суми прострочення платежу за кожний день прострочення, але не більше 0,1 відсотка від суми переказу за весь період порушення, за кожний випадок порушення.

Як встановлено господарським судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження, ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" не своєчасно виконані платіжні доручення клієнта, отже, банком порушено умови договору щодо виконання за дорученням клієнта операцій з перерахування коштів.

Відповідно до матеріалів справи, ПАТ "Фінансова ініціатива" було порушено строк перерахування коштів на 19 днів, а саме платіжне доручення було надано 17.10.2014 року, а кошти були перераховані лише 05.11.2014 року.

За кожний день прострочення платежу банк зобов'язаний виплатити товариству 59,80 грн., а всього 1136,20 грн. Однак, з урахуванням обмеження, яке викладено в пункті 4.1. договору (не більше 0,1%) розмір пені повинен становити 598,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та встановлену умовами договору відповідальність банку з урахуванням обмежень, судова колегія вважає, що господарським судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 598,00 грн. пені.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно п.2 ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Частиною 1 ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, в результаті прострочення виконання свого зобов'язання, а саме не здійснення проведення вчасно платіжного доручення № 1 від 17.10.2014 року, яке було надано ПАТ КБ "Фінансова ініціатива", ТОВ "Ланністер-компані" була пред'явлена претензія до позивача на суму 59800,00 грн., в результаті чого позивачем були понесені збитки у розмірі 59 800,00 грн.

Враховуючи викладене та підтвердження наявними в матеріалах справи доказами факту сплати ТОВ "Міленіум-Стар" ТОВ "Ланнністер-компані" штрафних санкцій у розмірі 59800,00 грн., судова колегія вважає правомірним рішення господарського суду Харківської області в частині стягнення з відповідача понесених позивачем збитків у вказаному розмірі.

Судова колегія вважає безпідставним посилання заявника апеляційної скарги на фіктивність договору поруки № 10ФД/10-10 від 10.10.2014р., укладеного між ТОВ "Міленіум-Стар", варховуючи наступне.

Статтею 204 ЦК України закріплено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази визнання договору поруки № 10ФД/10-10 від 10.10.2014р. недійсним.

Посилання апелянта на підтвердження своїх доводів щодо фіктивності вказаного договору поруки на те, що ТОВ "Міленіум-Стар" та ТОВ "Ланнністер-компані" зареєстровані за однією юридичною адресою не є підставою визнання договору недійсним, оскільки, згідно пояснень позивача, за цією адресою міститься бізнес центр, в якому зареєстровані десятки підтприємств.

Таким чином, апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі. При прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому рішення господарського суду Харківської області від 17.02.2015 року по справі №922/6022/14 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 91, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.02.2015р. у справі № 922/6022/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 24.06.15

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.