Постанова

від 18.06.2015 по справі 922/273/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2015 р. Справа № 922/273/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Камишева Л.М. , суддя Черленяк М.І.,

при секретарі Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

позивача - Летючий В.П., дов. б/н від 21.01.2015 р.,

відповідача - Лапшикова О.Г., дов. № 26-02/17 від 26.02.2015 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду відповідача (вх. № 1962 Х/1-28) на рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2015 року у справі № 922/273/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс", смт. Артемівка Полтавської області,

до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", м. Бровари Київської області,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2015 року ТОВ "Агросервіс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та ТОВ "Пегасагротрейд" 677007,07 грн. основного боргу, 34921,91 грн. пені, 31458,26 грн. інфляційних витрат та 3782,75 грн. 3% річних по договору поставки зернових культур від 30.07.2014 р. № 38-14-13, укладеному між ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та ТОВ "Пегасагротрейд".

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що 28.10.2014 р. між ТОВ "Пегасагротрейд" та ТОВ "Агросервіс" укладено договір про відступлення права вимоги № 28/10-01 щодо вимог за договором поставки зернових культур № 38-14-13 від 30.07.2014 р., та 28.10.2014 р. між ТОВ "Метпромтех" та ТОВ "Агросервіс" укладено договір поруки № 28/10-02 стосовно виконання боржником ДП "Укрспирт" свого обов'язку за договором поставки зернових культур № 38-14-13 від 30.07.2014 р.

В процесі розгляду справи господарським суду Харківської області ухвалою від 17.02.2015 р. виключено з переліку відповідачів 2-го відповідача - ТОВ "Метпромтех" та прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на користь ТОВ "Агросервіс" основний борг в сумі 577007,07 грн., пеню в сумі 51376,18 грн., інфляційні витрати в сумі 51195,39 грн. та 3% річних в сумі 5510,19 грн., а також судовий збір в сумі 14943,40 грн. та витрати з оплати правової допомоги в сумі 15000,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.03.2015 р. у справі № 922/273/15 (суддя Денисюк Т.С.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з оплати за поставлений товар в розмірі 577007,07 грн., пеню за прострочення оплати отриманого товару в сумі 51376,18 грн., інфляційні витрати в розмірі 51195,39 грн., 3% річних в сумі 5510,19 грн., витрати з оплати правової допомоги в сумі 15000,00 грн. та 14943,40 грн. судового збору.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що згідно з договором про відступлення права вимоги № 28/10-1 від 28.10.2014 р. первісним кредитором - ТОВ «Пегасагротрейд» та новим кредитором - ТОВ «Агросервіс» станом на 28.10.2014 р. було визначено суму заборгованості ДП «Укрспирт» за Договором № 38-14-13 у розмірі 1147 007,07 грн.

При цьому, за період з 28.10.2014 р. по 01.02.2015 р. відповідачем сплачено борг в сумі 1079796,17 грн., у зв'язку з чим, на думку відповідача, сума заборгованості ДП «Укрспирт» перед ТОВ «Агросервіс» становить 67210,90 грн. (1147007,07 - 1079796,17), а не 577007,07 грн., як зазначено у позовній заяві.

Також вказує на те, що згідно з частиною 2 статі 517 Цивільного кодексу України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредитору до надання боржником доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Разом з цим, як зазначає відповідач, жодних доказів передачі ТОВ «Пегасагротрейд» новому кредитору права вимоги по договору поставки зернових культур № 38-14-13 від 30.07.2014 р. ДП «Укрспирт» не отримував, у зв'язку з чим, за твердженням відповідача, позовні вимоги про стягнення заборгованості за цим договором є передчасними.

Крім того, відповідач стверджує, що оскільки позивач не надав ДП «Укрспирт» доказів передачі ТОВ «Пегасагротрейд» новому кредитору права вимоги по договору поставки зернових культур № 38-14-13 від 30.07.2014 р., то має місце прострочення кредитора, у зв'язку з чим, з урахуванням положень ч. 2 ст. 517 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231, ч. 5 ст. 232 Господарського кодексу України, боржник вважається таким, що не порушує строк виконання грошового зобов'язання, а відтак, не повинен сплачувати штрафні санкції.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2015 р. у справі № 922/273/15 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.05.2015 р.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 р., у зв'язку з відпусткою суддів Івакіної В.О., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Камишева Л.М., суддя Черленяк М.І.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 р. розгляд справи було відкладено на 18.06.2015 року на 11:30 год.

Представник відповідача в судових засіданнях 19.05.2015 р. та 18.06.2015 року підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Позивач у запереченні на апеляційну скаргу (вх. № 7625 від 15.05.2015 р.), додаткових письмових поясненнях (вх. № 9523 від 17.06.2015 р.) та представник позивача в судових засіданнях 19.05.2015 р. та 18.06.2015 р. не погодився з доводами відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що на день подання позову заборгованість відповідача по договору поставки зернових культур № 38-14-13 від 30.07.2014 р. складала 667007,07 грн., під час розгляду справи до ухвалення оскаржуваного рішення ДП «Укрспирт» частково (у розмірі 100000.00 гри.) відшкодував заборгованість, у зв'язку з чим заборгованість на день ухвалення рішення складала 577007,07 грн.

Сума заборгованості ДП «Укрспирт», як стверджує позивач, повністю підтверджуються доказами по справі, а саме: 1) видатковими накладними, згідно якими ТОВ «Агросервіс» поставило відповідачу ДП «Укрспирт» товар на суму 3849003,24 грн.; 2) виписками банку, згідно з якими на день подання позову ДП «Укрспирт» сплатило заборгованість у сумі 3171996,17 грн., а не сплаченою залишилась заборгованість у сумі 677007,07 грн., а на день ухвалення рішення не сплаченою залишилась заборгованість у сумі 577007,07 грн.

До того ж, позивачем надсилався відповідачу акт звіряння взаємних розрахунків, згідно з яким станом на 13.01.2015 р. заборгованість складала 677007,07 грн. і на вказаний акт заперечень від відповідача не надійшло.

При цьому, як стверджує позивач, різниця у сумі заборгованості, на яку посилається відповідач, та реальною сумою заборгованості пояснюється недобросовісністю відповідача, оскільки останній, не зважаючи на отримання договору про відступлення вимоги та повідомлення про укладання вказаного договору, продовжував частинами сплачувати суму боргу на рахунок первісного кредитора ТОВ «Пегасагротрейд», тоді як на рахунок нового кредитора -ТОВ «Агросервіс» відповідачем сплачено лише 100000,00 грн. (30000,00 грн. - 16.01.2015 р. та 70000,00 грн. - 21.01.2015 р.).

Крім того, позивач вказує на те, що твердження відповідача про неотримання ним доказів передачі ТОВ «Пегасагротрейд» новому кредитору права вимоги по договору поставки зернових культур № 38-14-13 від 30.07.2014 р. є необґрунтованими, так як: відповідач не довів того, чи скористався він своїм правом вимагати від нового кредитора таких доказів та чи було йому відмовлено у такій вимозі; відповідачу було направлено повідомлення від 28.10.2014 р. про укладання договору про відступлення права вимоги; частково сплативши 16.01.2015 р. та 21.01.2015 р. заборгованість за договором поставки зернових культур № 38-14-13 від 30.07.2014 р. на рахунок нового кредитора відповідач підтвердив відсутність претензій із свого боку щодо переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях по справі доводи відповідача та позивача, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, 30.07.2014 р. між Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", покупцем, та ТОВ "Пегасагротрейд", постачальником, було укладено договір поставки зернових культур № 38-14-13 (далі договір поставки), за умовами якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, поставити у 2014 р. зернові культури, а покупець - в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити продукцію.

Згідно з пунктом 1.2. договору поставки загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим договором, її дольове співвідношення за видами та кількістю визначається додатковими угодами, додатками, специфікаціями до договору, які є його невід"ємною частиною.

Відповідно до пунктів 2.1., 3.1. договору поставки, ціна на продукцію, що поставляється та її асортимент встановлюються у додаткових угодах до договору.

Пунктами 5.1., 5.2 договору передбачено, що оплата продукції покупцем здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника з відстрочкою платежу на протязі 10 банківських днів з моменту отримання продукції на склад покупця.

Матеріали справи свідчать про те, що 30.07.2014 р. сторони договору поставки уклали додаткову угоду № 1 до договору поставки, згідно з якою постачальник зобов'язався поставити покупцю кукурудзу в кількості 1000 тон вартістю 2500 грн. за 1 т в період з 31.07.2014 р. по 11.08.2014 р. за адресою: с. Караван, вул. Заводська, 25, Караванське МПД. 17.09.2014 р. сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору поставки, згідно якої постачальник зобов'язався поставити покупцю пшеницю в кількості 500 т. вартістю 2350 грн. за 1 т в період з 17.09.2014 р. по 03.10.2014 р. за адресою: с. Караван, вул. Заводська, 25, Караванське МПД.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договору поставки та додаткових угод постачальником поставлено покупцю продукцію на суму 3849003,24 грн.

Відповідач своє зобов'язання з оплати отриманого товару виконав частково та з порушенням строків оплати, сплативши 3171996,17 грн., у зв'язку з чим сума боргу на день подання позову складала 677007,07 грн.,

Після порушення провадження по справі відповідач сплатив 16.01.2015 р. 30000,00 грн. та 21.05.2015 р. в сумі 70000,00 грн.

Таким чином, загальна сума боргу складає 577007,07 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 7.6. договору поставки, за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Оскільки строк виконання зобов'язання з оплати останньої поставки продукції сплинув 04.11.2014 р., то позивачем цілком правомірно розраховано суму пені в розмірі 51376,18 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував суму інфляційних витрат в розмірі 51195,95 грн. та 3% річних в розмірі 5510,19 грн.

Колегія суддів, перевіривши вказаний розрахунок, вважає його обґрунтованим.

Як свідчать матеріали справи, 28.10.2014 р. між ТОВ "Пегасагротрейд", первісним кредитором, та ТОВ "Агросервіс", новим кредитором, було укладено договір про відступлення права вимоги № 28/10-01, згідно з яким первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе вимоги, що належать первісному кредитору та стає кредитором за договором № 38-14-13 від 30.07.2014 р., укладеним між первісним кредитором та ДП "Укрспирт". Новий кредитор одержує право вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Пегасагротрейд" надіслало ДП "Укрспирт" повідомлення від 28.10.2014 р. № 28/10 про укладання договору про відступлення права вимоги, яке отримано ДП "Укрспирт" 18.11.2014 р., що підтверджується фіскальним чеком відділення зв'язку та роздруківкою з сайту ДП "Укрпошта".

Крім того, 28.10.2014 р. між ТОВ "Метпромтех", поручителем, та ТОВ "Агросервіс", кредитором, було укладено договір поруки № 28/10-02, за яким поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником ДП "Укрспирт" свого обов'язку за договором поставки зернових культур № 38-14-13 від 30.07.2014 р., укладеним між ДП "Укрспирт" (покупцем) та ТОВ "Пегасагротрейд" (постачальником).

Проте, після порушення провадження по справі вказаний договір поруки був розірваний за згодою сторін, у зв'язку з чим ТОВ "Агросервіс" раніше заявлені вимоги до ТОВ "Метпромтех" не заявляє.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем свого зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати продукції, поставленої за договором поставки, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ "Агросервіс" як нового кредитора за цим договором про стягнення з відповідача 577007,07 грн. основного боргу, 51376,18 грн. пені, 51195,39 грн. інфляційних витрат та 5510,19 грн. 3% річних та 15000,0 грн. витрат на надання правової допомоги по договору № 52-аю-14 від 19.12.2014 р.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на, що згідно з договором про відступлення права вимоги № 28/10-1 від 28.10.2014 р. первісним кредитором - ТОВ «Пегасагротрейд» та новим кредитором - ТОВ «Агросервіс» станом на 28.10.2014 р. було визначено суму заборгованості ДП «Укрспирт» за Договором № 38-14-13, у розмірі 1147007,07 грн.

При цьому, як вказує відповідач, за період з 28.10.2014 р. по 01.02.2015 р. відповідачем сплачено боргу на суму 1079796,17 грн., у зв'язку з чим, на думку відповідача, сума заборгованості ДП «Укрспирт» перед ТОВ «Агросервіс» становить 67210,90 грн. (1147007,07 - 1079796,17), а не 577007,07 грн., як зазначів позивач у позовній заяві.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими твердженнями відповідача, зважаючи на таке.

Як вже зазначалося вище, на день подання позову заборгованість відповідача по договору поставки зернових культур № 38-14-13 від 30.07.2014 р. складала 667007,07 грн.

Під час розгляду справи до ухвалення оскаржуваного рішення ДП «Укрспирт» частково (у розмірі 100000,00 грн.) відшкодував заборгованість, у зв'язку з чим заборгованість на день ухвалення рішення склала 577007,07 грн.

При цьому, зазначені суми заборгованості ДП «Укрспирт повністю підтверджуються доказами по справі, а саме:

- видатковими накладними, згідно з якими ТОВ «Агросервіс» поставило відповідачу ДП «Укрспирт» товар на суму 3849003,24 грн.;

- виписками банку, згідно з якими на день подання позову ДП «Укрспирт» сплатило заборгованість у сумі 3171996,17 грн. та несплаченою залишилась заборгованість в сумі 677007,07 грн., а на день ухвалення рішення не сплаченою залишилась заборгованість у сумі 577007,07 грн.

До того ж, позивачем було надіслано відповідачу акт звіряння взаємних розрахунків, згідно якого станом на 13.01.2015 р. заборгованість складала 677007,07 грн. і щодо вказаних в акті даних заперечень від відповідача не надходило.

При цьому, різниця у сумі заборгованості, на яку посилається відповідач, та фактичною сумою заборгованості обумовлена тим, що відповідач, не зважаючи на отримання договору про відступлення вимоги та повідомлення про укладання вказаного договору, продовжував частинами сплачувати суму боргу на рахунок первісного кредитора - ТОВ «Пегасагротрейд», тоді як на рахунок нового кредитора - ТОВ «Агросервіс» відповідачем сплачено лише 100000,00 грн. (30000,00 грн. - 16.01.2015 р. та 70000,00 грн. - 21.01.2015 р.).

Відповідач в апеляційній скарзі також вказує на те, що згідно ч. 2 ст. 517 Цивільного кодексу України, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредитору до надання боржником доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Разом з цим, як зазначає відповідач, жодних доказів передачі ТОВ «Пегасагротрейд» новому кредитору права вимоги по договору поставки зернових культур № 38-14-13 від 30.07.2014 р. ДП «Укрспирт» не отримував, у зв'язку з чим, за твердженням відповідача, позовні вимоги про стягнення заборгованості за цим договором є передчасними.

Крім того, відповідач стверджує, що оскільки позивач не надав ДП «Укрспирт» доказів передачі ТОВ «Пегасагротрейд» новому кредитору права вимоги по договору поставки зернових культур № 38-14-13 від 30.07.2014 р., то має місце прострочення кредитора, у зв'язку з чим, з урахуванням положень ч. 2 ст. 517 Цивільного кодексу України, ч. б ст. 231, ч. 5 ст. 232 Господарського кодексу України, боржник вважається таким, що не порушує строк виконання грошового зобов'язання, а відтак, не повинен сплачувати штрафні санкції.

Однак, за висновком колегії суддів, такі твердження є необґрунтованими, оскільки, частково сплативши 16.01.2015 р. та 21.01.2015 р. заборгованість за договором поставки зернових культур № 38-14-13 від 30.07.2014 р. на рахунок нового кредитора, відповідач підтвердив відсутність претензій із свого боку щодо переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, що свідчить про його обізнаність із зміною кредитора в зобов'язанні.

Крім того, відповідач не довів того, чи вимагав він від нового кредитора після отримання повідомлення від 28.10.2014 р. доказів переходу до нього права вимоги за договором поставки та чи було відповідачу відмовлено у такій вимозі.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення..

Рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2015 року у справі № 922/273/15 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 23.06.2015 року.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Черленяк М.І.