Ухвала

від 18.06.2015 по справі 814/3124/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3124/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

за участю сторін:

представника апелянта - Дідик О.М.;

представників позивача - Шевчука В.Л., Шевчук О.Л., Булгакової Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства «Барвінок» до Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2014 року фермерське господарство «Барвінок» (далі - позивач, ФГ «Барвінок») звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, Жовтнева ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 вересня 2014 року № 0000282200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 73 716,25 грн.

В обґрунтування позову зазначено про те, що контролюючий орган дійшов помилкових висновків про завищення підприємством податку на додану вартість по контрагенту постачальнику паливно-мастильних матеріалів ТОВ «Трейд Ойл Регіон Юг», оскільки сторони договору його виконали в повному обсязі, що підтверджується документами первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року адміністративний позов ФГ «Барвінок» - задоволено.

Суд, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Жовтневої ОДПІ від 16 вересня 2014 року № 0000282200.

В апеляційній скарзі Жовтнева ОДПІ ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, апелянт просить винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили рішення суду залишити без змін.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ФГ «Барвінок» є діючим сільськогосподарським підприємством, відповідно до свідоцтва про реєстрацію був платником спеціального режиму оподаткування.

Як зазначав позивач, для виконання комплексу сільськогосподарських робіт йому необхідно було придбати дизельне пальне.

Із цією метою, 13 червня 2013 року ФГ «Барвінок» (Покупець) уклав з ТОВ «Трейд Ойл Регіон Юг» (Постачальник) договір поставки товарів за №69 відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язується передати (поставити) паливно-мастильні матеріали, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар (т.1 а.с.43-46).

На виконання умов вказаного договору у червні-вересні 2013 року було поставлено паливно-мастильних матеріалів в кількості 40 800 літрів.

17 червня 2014 року Жовтневою ОДПІ проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ФГ «Барвінок» з питань правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Трейд Ойл Регіон Юг» за період з 01 червня 2013 року по 30 вересня 2013 року.

За результатами вказаної перевірки 24 червня 2014 року складено акт № 457/14-20-22-31-20880888 (далі - Акт перевірки), у висновках якого зазначено про порушення позивачем вимог п.198.2, 198.3, 198.4 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податок на додану вартість на суму 58 973,00 грн. за червень-вересень 2013 року (т.1 а.с.27-42).

Таких висновків податковий орган дійшов керуючись актом документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Трейд Ойл Регіон Юг» від 10 січня 2014 року №4/14-03-22-08/37844472, в якому зазначено, що не підтверджено фактичного отримання ТОВ «Трейд Ойл Регіон Юг» паливно-мастильних матеріалів від контрагента-постачальника ПП «Сапфір і К» та подальшої їх реалізації позивачу.

На підставі викладеного, податковий орган вважав, що господарська операція не має реального характеру та спрямована на здійснення операції з метою штучного формування податкового кредиту, а тому, первинні документи, які надані до перевірки не підтверджують реальність здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Трейд Ойл Регіон Юг».

Враховуючи встановлені Актом перевірки обставини, відповідачем 11 липня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000162200, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 74 466,25 грн., з яких 58 973,00 грн. - основний платіж, 15 493,25 грн. - штрафні санкції (т.1 а.с.241).

Після часткового скасування вищестоящим податковим органом, в результаті адміністративного оскарження підприємством податкового повідомлення-рішення, Жовтнева ОДПІ прийняла нове податкове повідомлення-рішення № 0000282200 від 16 вересня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 73 716,25 грн., з яких 58 973,00 грн. - основний платіж, 14 743,25 грн. - штрафні санкції (т.1 а.с.15).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порушення податкового законодавства контрагентами по ланцюгу постачання паливно-мастильних матеріалів не є беззаперечним доказом порушення вимог податкового законодавства самим позивачем. Враховуючи, що контрагент позивача - ТОВ «Трейд Ойл Регіон Юг» є добросовісний платник податків, позивач, відповідно до норм Податкового кодексу, правомірно відніс до податкового кредиту податок на додану вартість сплачений в ціні товару, який був поставлений контрагентом позивача.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні є законною та обґрунтованою, виходячи з наступного.

Питання, пов'язані з формуванням позивачем податкового кредиту та податку на додану вартість, врегульовано ст.198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом наведених правових норм, право на формування податкового кредиту для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, виникає у разі фактичного здійснення та підтвердження належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

У суді першої інстанції знайшли своє підтвердження доводи позивача про те, що паливно-мастильні матеріали він придбавав не для подальшого перепродажу, а для використання у власній господарській діяльності і єдиним його постачальником дизпалива у 2013 році було ТОВ «Трейд Ойл Регіон Юг».

Так, у матеріалах справи присутні докази про придбання позивачем 02 жовтня 2001 року АЗС для зберігання паливно-мастильних матеріалів (т.1 а.с.210-228), про наявність у нього власної сільськогосподарської техніки (т.1 а.с.232).

Факт поставки товару підтверджується належним чином оформленими та підписаними сторонами: податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями (т.1 а.с.47-50,58-61,69-72, 80-86).

ФГ «Барвінок» призначено відповідальну особу по складу паливно-мастильних матеріалів.

Позивачем складалися звіти (інвентаризація) по використанню паливно-мастильних матеріалів, в яких надходження дизпалива співпадає з кількістю, поставленою ТОВ «Трейд Ойл Регіон Юг». Позивачем складалися облікові листи по використанню паливно-мастильних матеріалів, у яких зазначено проведені сільськогосподарські роботи, площа земель і фактична кількість використаного пального (т.1 а.с.128-131).

Аналізуючи доводи апеляційної скарги, які зводяться до ствердження про відсутність реальних наслідків щодо поставки дизпалива з боку ПП «Сапфір І К» до ТОВ «Трейд Ойл Регіон Юг», колегія суддів вважає зазначити наступне.

Із акту документальної позапланової невиїзної перевірки безпосереднього контрагента позивача ТОВ «Трейд Ойл Регіон Юг» вбачається, що його видами діяльності є - оптова торгівля, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, а також роздрібна торгівля пальним.

На запит контролюючого органу даним підприємством надані пояснення та документальне підтвердження з питання взаємовідносин з ПП «Сапфір І К» за серпень 2012 року - вересень 2013 року.

Як свідчать матеріали перевірки у контролюючого органу не було зауважень щодо господарських операцій з придбання палива, які здійснювалися ТОВ «Трейд Ойл Регіон Юг» з іншими контрагентами, на його думку, не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Трейд Ойл Регіон Юг» з отримання дизпалива у ПП «Сапфір І К».

Підставою для таких висновків є вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 березня 2014 року, яким директор ПП «Сапфір І К» визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України.

Проте, зміст цього вироку свідчить, що директор підприємства мав намір здійснювати фіктивну господарську діяльність з метою незаконного формування податкового кредиту по податку на додану вартість з ТОВ «Ластівка».

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що фіктивним підприємництвом посадова особа ПП «Сапфір І К» почала, згідно вироку суду займатися з 08 липня 2013 року, тобто після її призначення.

Водночас, ТОВ «Трейд Ойл Регіон Юг» отримувало дизпаливо від ПП «Сапфір І К» починаючи з серпня 2012 року.

На думку колегії суддів, контролюючий орган не довів належними та допустимими доказами, що дизпаливо, яке було придбано ТОВ «Трейд Ойл Регіон Юг» у ПП «Сапфір І К» та продано позивачу було придбано саме в період здійснення ПП «Сапфір І К» фіктивного підприємництва, тобто після 08 липня 2013 року.

Одним із головних аргументів апелянта є те, що у податкових накладних ПП «Сапфір І К» на адресу ТОВ «Трейд Ойл Регіон Юг» у графі 4 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» зазначено - 2810194110, такий же код товару зазначений у податкових накладних, виписаних ТОВ «Трейд Ойл Регіон Юг» на адресу ФГ «Барвінок», що свідчить про безтоварність операції.

Але, на думку суду апеляційної інстанції такий висновок безпідставний, тому, що податкові накладні з таким кодом товару були виписані ТОВ «Трейд Ойл Регіон Юг», починаючи з 14 червня 2013 року, тобто ще до призначення керівника ПП «Сапфір І К», який мав намір займатися фіктивною діяльністю.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскільки усі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судом першої інстанції на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Барвінок» до Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова