Постанова

від 10.06.2015 по справі 227/1052/15-а

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.06.2015

227/1052/15-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Здоровиці О.В.

при секретарі Сисенко Ю.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Білозерської міської ради Донецької області про визнання дій незаконними, скасування рішення та зобов»язання вчинити певні дії, третя особа - Управління Держземагенств у Добропільському районі ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, який в ході розгляду справи був уточнений, в якому просить:

- визнати дії Білозерської міської ради незаконним в частині неприйняття рішення

по його заяві про вирішення питання щодо зміни цільового використання земельної ділянки площею 0,2096 га (кадастровий номер 1411570500:00:012:0002), що розташована в м.Білозерськ по вул.Комсомольській, 3;

- скасувати рішення Білозерської міськради від 20.11.2014 року № 6\68-14 в частині відмови мені у погоджені зміни виду використання земельної ділянки площею 0,2096 га (кадастровий номер 1411570500:00:012:0002), що розташовано в м.Білозерськ по вул.Комсомольській, 3;

- зобов»язати Білозерську міськраду на черговій сесії розглянути питання щодо погодження зміни виду використання земельної ділянки площею 0,2096 га (кадастровий номер 1411570500:00:012:0002), що розташована в м.Білозерськ по вул.Комсомольській, 3 з виду для обслуговування та експлуатації будівлі магазину на вид для обслуговування та експлуатації житлового будинку

- зобов»язати Білозерську міськраду на черговій сесії розглянути питання про внесення

змін у рішення № 6\58-18 від 17.04.2014 року про надання йому в оренду земельної ділянки для обслуговування та експлуатації будівлі магазину в м.Білозерське вул.Комсомольська, 3 площею 0,2096 га (кадастровий номер 1411570500:00:012:0002).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в 2014 році придбав у власність будівлю магазину в м.Білозерське Донецької області по вул.Комсомольська, 3, але за призначенням її не використовує. Відповідачем 17.04.2014 року рішенням № 6\58-18 було надано позивачу в оренду земельну ділянку площею 0,2096 га (кадастровий номер 1411570500:00:012:0002), що розташована в м.Білозерськ по вул.Комсомольській, 3 для обслуговування та експлуатації будівлі вищевказаного магазину. Відповідач надав позивачу проект договору оренди до якого був доданий розрахунок орендної плати, в якому для визначення вартості орендної плати було застосовано вид цільового призначення земельної ділянки - «для роздрібної торгівлі і комерційних послуг». Але позивач не погодився з цим проектом договору оренди землі, так як він вважає, що не повинен сплачувати орендну плату у розмірі, що не відповідає фактичним обставинам, так як не використовував і не використовує по теперішній час куплену будівлю магазину за призначенням і має намір перебудувати магазин під житловий будинок. Для цього він звернувся до органу землеустрою, де йому був розроблений генеральний план земельної ділянки для реконструкції будівлі магазину під індивідуальний житловий будинок. У зв»язку з розробкою вищевказаного генерального плану земельної ділянки 13.08.2014 року він звернувся до відповідача з заявою, в якій просив погодити зміну функціонального використання земельної ділянки площею 0,2096 га (кадастровий номер 1411570500:00:012:0002), що розташована в м.Білозерськ по вул.Комсомольській, 3 з «обслуговування та експлуатації будівлі торгівлі» на «обслуговування житлового будинку» та у зв»язку з цим внести відповідні зміни в рішення Білозерської міськради від 17.04.2014 року № 6\58-18. Але відповідачем будь-якого рішення по розгляду його заяви про зміну цільового використання земельної ділянки прийнято так і не було, незважаючи на те, що позивач неодноразово звертався до відповідача з цим питанням. Лише в грудні 2014 року позивач від відповідача отримав листа від 24.12.2014 року в якому йому повідомлялось про те, що на засіданні Білозерської міської ради 20.11.2014 року було розглянуто його питання про зміну цільового призначення земельної ділянки і за результатами розгляду цього питання йому було відмовлено в його задоволенні. Але, в самому рішенні від 20.11.2014 року за № 6/68-14 взагалі ні яким чином це не відображено. Крім того, ні в рішенні від 20.11.2014 року, ні в листі відповідача від 24.12.2014 року не вказано законодавчо обґрунтованих підстав відмови, що передбачено діючим законодавством. Враховуючи наведене позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив у погодженні зміни виду використання земельної ділянки, не надавши законодавчого обґрунтування підстав для відмови, чим порушив його права, як землекористувача. Позивач просив задовольнити його позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги і просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав викладених в уточненій позовній заяві.

Представник відповідача - ОСОБА_2 заперечував проти позову і суду пояснив, що дії відповідача в повній мірі є законними. На сесії Білозерської міської ради від 17.04.2014 року було прийнято рішення про передачу в оренду позивачу земельної ділянки для обслуговування та експлуатації будівлі магазину в м.Білозерське по вул.Комсомольська, 3, але останній ухиляється від підписання даного договору посилаючись на те, що він не використовує будівлю магазину для комерційних послуг. 13.08.2014 року позивач звернувся до відповідача і просив погодити зміну функціонального використання земельної ділянки під вищевказаним магазином у зв»язку з розробкою генерального плану земельної ділянки для реконструкції будівлі магазину під особистий житловий будинок, але сам генеральний план відповідачу для розгляду не надав, тому йому рішенням сесії від 21.08.2014 року депутатами було вирішено не давати згоду ОСОБА_4 на зміну функціонального використання земельної ділянки і продовжено термін дії рішення ради від 17.04.2014 року ще на три місяці. Представник відповідача також зазначив, що позивач просить змінити вид використання земельної ділянки, що на думку відповідача це є фактично зміною цільового призначення земельної ділянки, для чого необхідно пройти певну процедуру, яка передбачена ст..186-1 ЗК України, але позивач не дотримався її і не надав на розгляд ради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджений у всіх інстанціях, що передбачено законодавством. Крім цього звернув увагу на те, що позивач просить внести зміни до рішення ради від 20.11.2014 № 6\68-14 щодо відмови йому у погодженні зміни виду використання земельної ділянки, але таке рішення відповідачем не приймалось про що свідчить зміст самого рішення, яким позивачу лише було продовжено строк для оформлення права оренди земельної ділянки. Тому вважає, що дії відповідача законними та просив відмовити у задоволені позову.

Представник третьої особи - ОСОБА_3 суду пояснив, що відповідно до вимог діючого законодавства, а саме ст..20 ЗК України, користувач земельної ділянки вправі за власним бажанням змінити вид використання земельної ділянки без зміни основного цільового призначення земельної ділянки, тому він вважає, що перешкод для вирішення цього питання на сесії ради не існує, просив вирішити справу на розгляд суду.

Заслухавши пояснення осіб які брали участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач в 2013 році придбав у власність будівлю магазину загально площею 1532,3 кв.м., з відповідними надвірними побудовами та спорудами, що розташована за адресою Донецька область, м.Добропілля, м.Білозерське, вулиця Комсомольська, будинок 3. Вказана будівля магазину з надвірними побудовами та спорудами, розташована на земельній ділянці площею 0,2096 га, кадастровий номер 1411570500:00:012:0002 за адресою Донецька область, м.Добропілля, м.Білозерське, вулиця Комсомольська, 3.

Земельна ділянка (кадастровий номер 1411570500:00:012:0002) на якій розташована будівля магазину знаходиться в комунальній власності (не приватизована), цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель - землі житлової та громадянської забудови, вид використання: експлуатація та обслуговування магазину.

Вищевказане підтверджується копією договору купівлі-продажу будівлі магазину від 24.10.2013 року, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу - ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 2661(а.с.5-6) та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1401252832014 від 02.06.2014 року (а.с.60-65).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1401252832014 від 02.06.2014 року вбачається, що вищевказана земельна ділянка знаходиться в комунальній власності Білозерської міської ради і відомості щодо обмеження у використанні земельної не зареєстровані.

Рішенням Білозерської міської ради № 6/58-18 від 17.04.2014 року була затверджена технічна документація щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою надання в оренду ОСОБА_4 та надано останньому в оренду строком на п»ять років земельну ділянку (кадастровий номер 1411570500:00:012:0002) площею 0,2096 га для обслуговування та експлуатації будівлі магазину в м.Білозерське вул.Комсомольська, 3 із земель житлової та громадської забудови комунальної власності Білозерської міської ради (а.с.12).

13 серпня 2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив погодити йому зміну функціонального використання вишевказаної земельної ділянки, а саме змінити вид використання земельної ділянки з обслуговування та експлуатації будівлі магазину на використання її для обслуговування житлового будинку та у зв»язку з цим просив внести відповідні зміни в рішення Білозерської міськради № 6/58-18 від 17.04.2014 року (а.с.13).

З протоколу 63 чергової сесії Білозерської міської ради VІ скликання від 21.08.2014 року (а.с.83-88) вбачається, що на вказаній сесії розглядалась заява ОСОБА_4 від 13.08.2014 року і одноголосно було вирішено не давати згоду вносити зміни до рішення міськради № 6/58-18 від 17.04.2014 року, у зв»язку з тим, що ОСОБА_4 не було надано документів, які підтверджували би факт зміни цільового використання будівлі магазину і вирішено продовжити термін дії рішення міськради від 17.04.2014 року.

Вищевказане рішення було зазначено в рішенні Білозерської міської ради № 6\63-20 від 21.08.2014 року лише частково, а саме зі змісту зазначеного рішення вбачається, що вказаним рішенням було продовжено лише термін дії рішення Білозерської міської ради № 6/58-18 від 17.04.2014 року.

Тобто зі змісту вищевказаного рішення від 21.08.2014 року вбачається, що даним рішенням питання по заяві ОСОБА_4 щодо зміни цільового призначення земельної ділянки не вирішено і залишилось відкритим.

Вказане рішення ради № 6\63-20 від 21.08.2014 року було направлено для відома позивачу 10.09.2014 року (а.с.74).

02.09.2014 року позивач знов звернувся до відповідача (а.с.73) і просив розглянути його заяву від 13.08.2014 року з приводу зміни цільового використання земельної ділянки за адресою м.Білозерське вул.Комсомольська, 3 і повідомити його про результати.

З пояснень в судовому засіданні представника відповідача - ОСОБА_2 судом було встановлено, що заяву ОСОБА_4 від 02.09.2014 року було розглянуто на сесії міськради, яка відбулася 23.10.2014 року.

Зі змісту рішення Білозерської міської ради № 6\66-17 від 23.10.2014 року вбачається, що на вказаній сесії розглядалась заява ОСОБА_4 від 02.09.2014 року, технічна документація щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою надання в оренду, генеральний план земельної ділянки для реконструкції будівлі магазину під індивідуальний житловий будинок, але рішення по ній прийнято не було у зв»язку з тим, що сесія ради вирішила запросити на чергову сесію начальника Управління Держземагенства у Добропільському районі для надання роз»яснення відповідності діючому законодавству питання надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_4 для реконструкції будівлі магази під індивідуальний житловий будинок і розгляд вказаної заяви від 02.09.2014 року вирішено було розглянути по суті на черговій сесії Білозерської міської ради 20.11.2014 року(а.с.95).

З протоколу 68 чергової сесії Білозерської міської ради та рішення ради № 6\68-14 від 20.11.2014 року(а.с.96-99) судом встановлено, що на вказаній сесії розглядалась заява ОСОБА_4 і було вирішено продовжити термін дії рішення Білозерської міської ради від 17.04.2014 року № 6\58-18.

Але, суд зазначає, що ні зі змісту рішення ради № 6\68-14 від 20.11.2014 року(а.с.100), ані зі змісту протоколу 68 чергової сесії Білозерської міської ради (а.с.96-99) взагалі не вбачається відомостей, які б свідчили про те, що на вказаній сесії дійсно розглядалась заява ОСОБА_4 про зміну цільового призначення земельної ділянки та про прийняте з цього питання рішення.

В судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_2 суду пояснив, що заява ОСОБА_4 про зміну цільового призначення земельної ділянки на сесії, яка відбулась 20.11.2014 року не розглядалась, так як запрошений для участі у сесії начальник Управління Держземагенства у Добропільському районі не з»явився.

В той же час, з листа відповідача № 02\04\11-89-1171 від 24.12.2014 року(а.с.76), який був направлений позивачу з приводу зміни цільового призначення земельної ділянки, вбачається, що даним листом позивача було повідомлено про те, що на засіданні Білозерської міської ради від 20.11.2014 року було розглянуто його питання про зміну цільового використання земельної ділянки, яка знаходиться у м.Білозерське по вул.Комсомольська, 3 і більшістю голосів присутніх на засіданні було проголосовано проти зміни цільового призначення цієї земельної ділянки.

Тобто судом встановлено, що відомості, які зазначені в рішенні Білозерської міської ради № 6\68-14 від 20.11.2014 року(а.с.100) та відомості зазначені в листі відповідача № 02\04\11-89-1171 від 24.12.2014 року(а.с.76) з приводу одного і того ж питання (щодо розгляду заяви ОСОБА_4 щодо зміни цільового призначення земельної ділянки) суттєво відрізняються і лист від 24.12.2014 року містить взагалі неправдиві відомості з цього питання, так як зміст рішення № 6\68-14 від 20.11.2014 року свідчить про те, що заяву ОСОБА_4 взагалі не розглядали, що підтверджується поясненнями представника відповідача ОСОБА_2, які він давав в судовому засіданні.

Відповідно до ст.19 ЗК України вбачається, що землі України поділяються на дев»ять категорій за «основним цільовим призначенням».

Відповідно до ст..20 ЗУ України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна ж цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Слід зазначити, що поняття «основне цільове призначення» або «категорія земель» не можна ототожнювати із поняттям «цільове призначення», про яке йдеться річ в ст..20 ЗК України.

Закон України «Про землеустрій» дає визначення поняття «цільового призначення земельної ділянки». Зі змісту вказаного закону вбачається, що цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Тобто з наведеного вбачається, що процедура зміни цільового призначення ділянки обов»язково повинна мати місце при переводі земель не лише із категорії в категорію, але і в межах однієї категорії.

Частиною другою ст..20 ЗК України передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.20 ЗК України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до ст..39 ЗК України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно ч.1 ст.186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Частиною 2 ст.186-1 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Частинами 4 та 5 ст.186-1 ЗК України передбачено, що розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Відповідно до ч.5 ст 186-1 ЗК України, органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Судом встановлено, що земельна ділянка на якій знаходиться будівля магазину, що на праві приватної власності належить позивачу знаходиться в комунальній власності, цільове призначення якої, згідно витягу з Державного земельного кадастру зазначено як «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», категорія земель - «землі житлової та громадянської забудови», вид використання: «експлуатація та обслуговування магазину».

Враховуючи те, що позивач не має намір використовувати будівлю магазину за призначенням і має намір перебудувати магазин під житловий будинок і використовувати будівлю в якості житлового будинку, він звернувся до відповідача з заявою про зміну виду використання земельної ділянки в межах категорії землі - землі житлової та громадянської забудови, що не заборонено діючим законодавством і не суперечить вимогам ч.5 ст.20 ЗК України. При цьому, як вбачається з пояснень представника позивача, позивач для вирішення його питання надав відповідачу всі необхідні документи, в тому числі і документацію із землеустрою, що оспорювалось в судовому засіданні представником відповідача, який зазначав, що рішення не приймається, бо позивач не надав для розгляду проект із землеустрою, який би був погоджений з іншими органами, передбаченими в ст.186-1 ЗК України.

Суд критично відноситься до пояснень представника відповідача з приводу того, що позивач не надав для розгляду (погодження) відповідачу проект із землеустрою для вирішення питання щодо зміни виду використання земельної ділянки, так як ці пояснення представника відповідача спростовуються письмовими доказами, які були надані суду, а саме рішенням Білозерської міської ради № 6\66-17 від 23.10.2014 року, з якого вбачається, що на вказаній сесії розглядалась заява ОСОБА_4 від 02.09.2014 року, технічна документація щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою надання в оренду, а також генеральний план земельної ділянки для реконструкції будівлі магазину під індивідуальний житловий будинок, який як встановлено в судовому засіданні був розроблений на замовлення позивача.

Що стосується доводів представника відповідача щодо того, що рішення з приводу зміни використання земельної ділянки може бути прийнято лише після того, коли проект із землеустрою буде погоджений з іншими органами, передбаченими в ст.186-1 ЗК України, то суд вважає, що вказані доводи суперечать діючому законодавства, так як ч.7 ст.186-1 ЗК України передбачено, що кожен орган, зазначений у частинах першій-третій цієї статті, здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст..59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч.8 ст.186-1 ЗК України, у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач, всупереч вимогам законодавства не належним чином здійснює свої повноваження та неправомірно не приймає рішення по заяві позивача, тому позовні вимоги позивача в частині вимог, а саме щодо визнання дій Білозерської міської ради незаконним в частині неприйняття рішення по його заяві про вирішення питання щодо зміни цільового використання земельної ділянки та щодо зобов»язання відповідача на черговій сесії розглянути питання щодо погодження зміни виду використання земельної ділянки підлягають задоволенню.

Решта позовних вимог позивача задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст..94 КАС України, з місцевого бюджету Білозерської міської ради слід стягнути на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 73,08 грн., які він поніс при зверненні з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 2, 69,158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Білозерської міської ради Донецької області про визнання дій незаконними, скасування рішення та зобов»язання вчинити певні дії, третя особа - Управління Держземагенств у Добропільському районі - задовольнити частково.

Бездіяльність Білозерської міської ради Донецької області в частині неприйняття відповідного рішення по заяві ОСОБА_4 від 13 серпня 2014 року про вирішення питання щодо зміни цільового використання земельної ділянки площею 0,2096 га, кадастровий номер 1411570500:00:012:0002 за адресою Донецька область, м.Добропілля, м.Білозерське, вулиця Комсомольська, 3, а саме щодо зміни виду використання земельної ділянки з обслуговування та експлуатації будівлі магазину на використання її для обслуговування житлового будинку - визнати незаконними.

Зобов»язати Білозерську міську раду Донецької області на черговій сесії розглянути заяву ОСОБА_4 від 13 серпня 2014 року щодо зміни цільового використання земельної ділянки площею 0,2096 га, кадастровий номер 1411570500:00:012:0002 за адресою Донецька область, м.Добропілля, м.Білозерське, вулиця Комсомольська, 3, а саме щодо зміни виду використання земельної ділянки з обслуговування та експлуатації будівлі магазину на використання її для обслуговування житлового будинку та прийняти рішення, що відповідатиме вимогам діючого законодавства.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з місцевого бюджету Білозерської міської ради на користь ОСОБА_4 понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 73,08 грн (сімдесят три гривні 08 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення постанови шляхом подачі апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошенні 04.06.2015 року. З повним текстом рішення сторони можуть бути ознайомлені 10.06.2015 року.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Головуючий суддя О.В. Здоровиця

04.06.2015