Ухвала

від 04.08.2015 по справі 227/1052/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Здоровиця О.В.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року справа №227/1052/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі Челахової О.О., за участі представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Косенко С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білозерської міської ради Донецької області на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 04 червня 2015 року у справі № 227/1052/15-а за позовом ОСОБА_4 до Білозерської міської ради Донецької області про визнання дій незаконними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, третя особа Управління Держземагенств у Добропільському районі ,

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2015 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, який в ході розгляду справи був уточнений, в якому просив: визнати дії Білозерської міської ради незаконним в частині неприйняття рішення по його заяві про вирішення питання щодо зміни цільового використання земельної ділянки площею 0,2096 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що розташована в АДРЕСА_1; скасувати рішення Білозерської міськради від 20.11.2014 року № 6\68-14 в частині відмови мені у погоджені зміни виду використання земельної ділянки площею 0,2096 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що розташовано в АДРЕСА_1; зобов'язати Білозерську міськраду на черговій сесії розглянути питання щодо погодження зміни виду використання земельної ділянки площею 0,2096 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що розташована в АДРЕСА_1 з виду для обслуговування та експлуатації будівлі магазину на вид для обслуговування та експлуатації житлового будинку, зобов'язати Білозерську міськраду на черговій сесії розглянути питання про внесення змін у рішення № 6\58-18 від 17.04.2014 року про надання йому в оренду земельної ділянки для обслуговування та експлуатації будівлі магазину в АДРЕСА_1 площею 0,2096 га (кадастровий номер НОМЕР_1). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в 2014 році придбав у власність будівлю магазину в АДРЕСА_1, але за призначенням її не використовує. Відповідачем 17.04.2014 року рішенням № 6\58-18 було надано позивачу в оренду земельну ділянку площею 0,2096 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що розташована в АДРЕСА_1 для обслуговування та експлуатації будівлі вищевказаного магазину. Відповідач надав позивачу проект договору оренди до якого був доданий розрахунок орендної плати, в якому для визначення вартості орендної плати було застосовано вид цільового призначення земельної ділянки «для роздрібної торгівлі і комерційних послуг». Але позивач не погодився з цим проектом договору оренди землі, так як він вважає, що не повинен сплачувати орендну плату у розмірі, що не відповідає фактичним обставинам, так як не використовував і не використовує по теперішній час куплену будівлю магазину за призначенням і має намір перебудувати магазин під житловий будинок. Для цього він звернувся до органу землеустрою, де йому був розроблений генеральний план земельної ділянки для реконструкції будівлі магазину під індивідуальний житловий будинок. У зв»язку з розробкою вищевказаного генерального плану земельної ділянки 13.08.2014 року він звернувся до відповідача з заявою, в якій просив погодити зміну функціонального використання земельної ділянки площею 0,2096 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що розташована в АДРЕСА_1 з «обслуговування та експлуатації будівлі торгівлі» на «обслуговування житлового будинку» та у зв»язку з цим внести відповідні зміни в рішення Білозерської міськради від 17.04.2014 року № 6\58-18. Але відповідачем будь-якого рішення по розгляду його заяви про зміну цільового використання земельної ділянки прийнято так і не було, незважаючи на те, що позивач неодноразово звертався до відповідача з цим питанням. Лише в грудні 2014 року позивач від відповідача отримав листа від 24.12.2014 року в якому йому повідомлялось про те, що на засіданні Білозерської міської ради 20.11.2014 року було розглянуто його питання про зміну цільового призначення земельної ділянки і за результатами розгляду цього питання йому було відмовлено в його задоволенні. Але, в самому рішенні від 20.11.2014 року за № 6/68-14 взагалі ні яким чином це не відображено. Крім того, ні в рішенні від 20.11.2014 року, ні в листі відповідача від 24.12.2014 року не вказано законодавчо обґрунтованих підстав відмови, що передбачено діючим законодавством. Враховуючи наведене позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив у погодженні зміни виду використання земельної ділянки, не надавши законодавчого обґрунтування підстав для відмови, чим порушив його права, як землекористувача. Позивач просив задовольнити його позовні вимоги. Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 04 червня 2015 року у справі № 227/1052/15-а позов задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність Білозерської міської ради Донецької області в частині неприйняття відповідного рішення по заяві ОСОБА_4 від 13 серпня 2014 року про вирішення питання щодо зміни цільового використання земельної ділянки площею 0,2096 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1, а саме щодо зміни виду використання земельної ділянки з обслуговування та експлуатації будівлі магазину на використання її для обслуговування житлового будинку. Зобов'язано Білозерську міську раду Донецької області на черговій сесії розглянути заяву ОСОБА_4 від 13 серпня 2014 року щодо зміни цільового використання земельної ділянки площею 0,2096 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1, а саме щодо зміни виду використання земельної ділянки з обслуговування та експлуатації будівлі магазину на використання її для обслуговування житлового будинку та прийняти рішення, що відповідатиме вимогам діючого законодавства. В решті позовних вимог відмовлено. Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову. На обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач зазначає, що на сесії Білозерської міської ради від 17.04.2014 року було прийнято рішення про передачу в оренду позивачу земельної ділянки для обслуговування та експлуатації будівлі магазину в АДРЕСА_1, але останній ухиляється від підписання даного договору посилаючись на те, що він не використовує будівлю магазину для комерційних послуг.

Представник відповідача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити, проти чого заперечував представник позивача, який вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач в 2013 році придбав у власність будівлю магазину загально площею 1532,3 кв.м., з відповідними надвірними побудовами та спорудами, що розташована за адресою АДРЕСА_1. Вказана будівля магазину з надвірними побудовами та спорудами, розташована на земельній ділянці площею 0,2096 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1. Земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_1) на якій розташована будівля магазину знаходиться в комунальній власності (не приватизована), цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель землі житлової та громадянської забудови, вид використання: експлуатація та обслуговування магазину. Вищевказане підтверджується копією договору купівлі-продажу будівлі магазину від 24.10.2013 року, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 2661(а.с.5-6) та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1401252832014 від 02.06.2014 року (а.с.60-65). Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1401252832014 від 02.06.2014 року вбачається, що вищевказана земельна ділянка знаходиться в комунальній власності Білозерської міської ради і відомості щодо обмеження у використанні земельної не зареєстровані. Рішенням Білозерської міської ради № 6/58-18 від 17.04.2014 року була затверджена технічна документація щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою надання в оренду ОСОБА_4 та надано останньому в оренду строком на п»ять років земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 0,2096 га для обслуговування та експлуатації будівлі магазину в АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови комунальної власності Білозерської міської ради (а.с.12). 13 серпня 2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив погодити йому зміну функціонального використання вишевказаної земельної ділянки, а саме змінити вид використання земельної ділянки з обслуговування та експлуатації будівлі магазину на використання її для обслуговування житлового будинку та у зв»язку з цим просив внести відповідні зміни в рішення Білозерської міськради № 6/58-18 від 17.04.2014 року (а.с.13). З протоколу 63 чергової сесії Білозерської міської ради VІ скликання від 21.08.2014 року (а.с.83-88) вбачається, що на вказаній сесії розглядалась заява ОСОБА_4 від 13.08.2014 року і одноголосно було вирішено не давати згоду вносити зміни до рішення міськради № 6/58-18 від 17.04.2014 року, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не було надано документів, які підтверджували би факт зміни цільового використання будівлі магазину і вирішено продовжити термін дії рішення міськради від 17.04.2014 року. Вищевказане рішення було зазначено в рішенні Білозерської міської ради № 6\63-20 від 21.08.2014 року лише частково, а саме зі змісту зазначеного рішення вбачається, що вказаним рішенням було продовжено лише термін дії рішення Білозерської міської ради № 6/58-18 від 17.04.2014 року. Тобто зі змісту вищевказаного рішення від 21.08.2014 року вбачається, що даним рішенням питання по заяві ОСОБА_4 щодо зміни цільового призначення земельної ділянки не вирішено і залишилось відкритим.

Вказане рішення ради № 6\63-20 від 21.08.2014 року було направлено для відома позивачу 10.09.2014 року (а.с.74). 02.09.2014 року позивач знов звернувся до відповідача (а.с.73) і просив розглянути його заяву від 13.08.2014 року з приводу зміни цільового використання земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 і повідомити його про результати. Зі змісту рішення Білозерської міської ради № 6\66-17 від 23.10.2014 року вбачається, що на вказаній сесії розглядалась заява ОСОБА_4 від 02.09.2014 року, технічна документація щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою надання в оренду, генеральний план земельної ділянки для реконструкції будівлі магазину під індивідуальний житловий будинок, але рішення по ній прийнято не було у зв'язку з тим, що сесія ради вирішила запросити на чергову сесію начальника Управління Держземагенства у Добропільському районі для надання роз'яснення відповідності діючому законодавству питання надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_4 для реконструкції будівлі магазину під індивідуальний житловий будинок і розгляд вказаної заяви від 02.09.2014 року вирішено було розглянути по суті на черговій сесії Білозерської міської ради 20.11.2014 року(а.с.95). З протоколу 68 чергової сесії Білозерської міської ради та рішення ради № 6\68-14 від 20.11.2014 року(а.с.96-99) встановлено, що на вказаній сесії розглядалась заява ОСОБА_4 і було вирішено продовжити термін дії рішення Білозерської міської ради від 17.04.2014 року № 6\58-18.

Але, суд зазначає, що ні зі змісту рішення ради № 6\68-14 від 20.11.2014 року(а.с.100), ані зі змісту протоколу 68 чергової сесії Білозерської міської ради (а.с.96-99) взагалі не вбачається відомостей, які б свідчили про те, що на вказаній сесії дійсно розглядалась заява ОСОБА_4 про зміну цільового призначення земельної ділянки та про прийняте з цього питання рішення. В судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції представник відповідача - Косенко С.В. суду пояснив, що заява ОСОБА_4 про зміну цільового призначення земельної ділянки на сесії, яка відбулась 20.11.2014 року не розглядалась.

В той же час, з листа відповідача № 02\04\11-89-1171 від 24.12.2014 року(а.с.76), який був направлений позивачу з приводу зміни цільового призначення земельної ділянки, вбачається, що даним листом позивача було повідомлено про те, що на засіданні Білозерської міської ради від 20.11.2014 року було розглянуто його питання про зміну цільового використання земельної ділянки, яка знаходиться у АДРЕСА_1 і більшістю голосів присутніх на засіданні було проголосовано проти зміни цільового призначення цієї земельної ділянки. Судом першої інстанції встановлено, що відомості, які зазначені в рішенні Білозерської міської ради № 6\68-14 від 20.11.2014 року(а.с.100) та відомості зазначені в листі відповідача № 02\04\11-89-1171 від 24.12.2014 року(а.с.76) з приводу одного і того ж питання (щодо розгляду заяви ОСОБА_4 щодо зміни цільового призначення земельної ділянки) суттєво відрізняються і лист від 24.12.2014 року містить взагалі неправдиві відомості з цього питання, так як зміст рішення № 6\68-14 від 20.11.2014 року свідчить про те, що заяву ОСОБА_4 взагалі не розглядали. Відповідно до ст.19 ЗК України вбачається, що землі України поділяються на дев'ять категорій за «основним цільовим призначенням». Відповідно до ст. 20 ЗУ України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна ж цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Закон України «Про землеустрій» дає визначення поняття «цільового призначення земельної ділянки». Зі змісту вказаного закону вбачається, що цільове призначення земельної ділянки це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Тобто з наведеного вбачається, що процедура зміни цільового призначення ділянки обов'язково повинна мати місце при переводі земель не лише із категорії в категорію, але і в межах однієї категорії. Частиною другою ст..20 ЗК України передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.20 ЗК України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Відповідно до ст. 39 ЗК України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм. Згідно ч.1 ст.186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Частиною 2 ст.186-1 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту, на якій розташовано обєкт будівництва або планується розташування такого обєкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури. Частинами 4 та 5 ст.186-1 ЗК України передбачено, що розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Відповідно до ч.5 ст 186-1 ЗК України, органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Судом встановлено, що земельна ділянка на якій знаходиться будівля магазину, що на праві приватної власності належить позивачу знаходиться в комунальній власності, цільове призначення якої, згідно витягу з Державного земельного кадастру зазначено як «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», категорія земель «землі житлової та громадянської забудови», вид використання: «експлуатація та обслуговування магазину». Позивач не має намір використовувати будівлю магазину за призначенням і має намір перебудувати магазин під житловий будинок і використовувати будівлю в якості житлового будинку, він звернувся до відповідача з заявою про зміну виду використання земельної ділянки в межах категорії землі землі житлової та громадянської забудови, що не заборонено діючим законодавством і не суперечить вимогам ч.5 ст.20 ЗК України. При цьому, як вбачається з пояснень представника позивача, позивач для вирішення його питання надав відповідачу всі необхідні документи, в тому числі і документацію із землеустрою, що оспорювалось в судовому засіданні представником відповідача, який зазначав, що рішення не приймається, бо позивач не надав для розгляду проект із землеустрою, який би був погоджений з іншими органами, передбаченими в ст.186-1 ЗК України. Що стосується доводів представника відповідача щодо того, що рішення з приводу зміни використання земельної ділянки може бути прийнято лише після того, коли проект із землеустрою буде погоджений з іншими органами, передбаченими в ст.186-1 ЗК України, то слід зазначити, що вказані доводи суперечать діючому законодавства, так як ч.7 ст.186-1 ЗК України передбачено, що кожен орган, зазначений у частинах першій-третій цієї статті, здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк. Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. Відповідно до ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Відповідно до ч.8 ст.186-1 ЗК України, у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що відповідач, всупереч вимогам законодавства не належним чином здійснює свої повноваження та неправомірно не приймає рішення по заяві позивача, тому позовні вимоги позивача в частині вимог, а саме щодо визнання дій Білозерської міської ради незаконним в частині неприйняття рішення по його заяві про вирішення питання щодо зміни цільового використання земельної ділянки та щодо зобов'язання відповідача на черговій сесії розглянути питання щодо погодження зміни виду використання земельної ділянки підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції вирішив справу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду відсутні. Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Білозерської міської ради Донецької області на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 04 червня 2015 року у справі № 227/1052/15-а - залишити без задоволення. Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 04 червня 2015 року у справі № 227/1052/15-а за позовом ОСОБА_4 до Білозерської міської ради Донецької області про визнання дій незаконними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, третя особа Управління Держземагенств у Добропільському районі - залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Повний текст ухвали виготовлено 04 серпня 2015 року.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

М.Г. Сухарьок