Рішення

від 18.12.2008 по справі 22-2810/08

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-2810/08

Справа № 22-2810/08                                    Головуючий

у 1 інстанції:

Шеремета Г.І.

Категорія:

48                                                                                    Доповідач:

Мусіна Т.Г.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18   грудня   2008   року   Колегія  

суддів   Судової   палати  

у   цивільних   справах апеляційного суду Львівської області

в складі:

Головуючого:                                                      Павлишин

О.Ф.

Суддів:                                                                 Мусіної

Т.П,  Штефаніци О.І.

При

секретарі:        Безп"ятко О.І.

З

участю:                                                             ОСОБА_2та

її представника

ОСОБА_3., 

ОСОБА_1.

розглянувши у

відкритому   судовому засіданні   в місті Львові цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення

Личаківського районного суду м.  Львова

від 19 вересня 2008 року,  -

встановила:

09 травня 2008 р.

ОСОБА_2звернулась в суд з позовом до своєї матері ОСОБА_1 про стягнення

аліментів на її утримання в сумі 1000

грн. щомісячно на період її навчання на філософському факультеті ЛНУ

ім.  І. Франка до досягнення нею 23-х

років.

Рішенням

Личаківського районного суду м.  Львова

від 19 вересня 2008 р. позов

ОСОБА_2задоволено частково та ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1. на

користь ОСОБА_2аліменти на утримання позивачки в розмірі 600 грн.

щомісячно,  починаючи з 09.05.2008 р. на час

навчання,  але не довше ніж до досягнення

нею 23-річного віку.

В

апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1. просить змінити рішення суду та

зменшити розмір аліментів до 300

грн. на місяць,  посилаючись на

те,  що суд не врахував її дійсний

матеріальний стан,  наявність трьох

утриманців (неповнолітнього сина,  матері

ОСОБА_4. та бабці ОСОБА_5.),  стан

здоров"я,  а також справжній

матеріальний стан доньки,  якій батько

щомісячно перераховує 1000

грн.,  оплачує навчання,  позивачка працює промоутером.

Заслухавши

суддю-доповідача,  пояснення сторін,  перевіривши матеріали справи,  межі та доводи апеляційної скарги колегія

суддів вважає,  що апеляційна скарга

підлягає задоволенню з таких підстав.

З

матеріалів справи вбачається,  що батьки

позивачки ОСОБА_2розлучились у червні 2002

р. і проживають окремо,  (а.с. 7).

Позивачка

ОСОБА_2є студенткою першого курсу філософського факультету Львівського

національного університету ім.  І.Франка

денного відділення на платній основі та закінчує навчання 30 червня 2011 р. (а.с. 10, 

12 -

2

довідка

університету № 154 від 22.05.2008 p., 

квитанція про оплату першого курсу в сумі 5713 грн.).

Відповідно

до статей 199,  200 Сімейного кодексу України якщо

повнолітні дочка,  син продовжують

навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги,  батьки зобов'язані утримувати їх до

досягнення 23-х років за умови,  що вони

можуть надавати матеріальну допомогу. Суд визначає розмір аліментів на

повнолітніх дочку,  сина у твердій

грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з

урахуванням обставин,  зазначених у  ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру

аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання

другим з батьків,  своїми дружиною,  чоловіком та повнолітніми дочкою,  сином.

Колегія

суддів вважає,  що визначений судом

розмір аліментів в сумі 600 грн. щомісячно, 

який підлягає стягненню з відповідачки на період навчання доньки,  є завищений та не в повній мірі відповідає її

матеріальним можливостям,  а також

визначений без врахування інших суттєвих обставин справи.

Колегія

суддів вважає,  що поданий позивачкою

ОСОБА_2розрахунок її щомісячних необхідних витрат в сумі 2030 грн. (а.с. 42)

слід оцінювати критично,  оскільки він не

підтверджений жодними доказами,  тому

слід виходити з засад розумності, 

достатності та необхідності зазначених позивачкою витрат.

Зокрема,  позивачкою визнається той факт,  що її батько щомісячно перераховує на її

рахунок у „Приватбанку" 1000

грн. (а.с. 2 позовна заява) та повністю оплачує її навчання в

Університеті,  сплачуючи раз на рік

повний курс навчання,  що відповідає

умовам укладеного договору з Університетом. 

У зв'язку з цим розрахунок позивачки про необхідність щомісячної оплати

навчання в сумі 580 грн.

(а.с. 42) не заслуговує на увагу.

Колегією

суддів встановлено,  що позивачка має

реальну можливість не нести додаткові витрати на оплату гуртожитку,  самостійного придбання одягу та взуття,  оплату послуг комп"ютерного клубу,  оскільки має реальну можливість проживати

вдома по АДРЕСА_1,  харчуватись

вдома,  користуватись належним їй

персональним комп"ютером,  прийняти

пропозиції матері про оплату необхідного одягу та взуття та інших необхідних

витрат,  які підтверджені відповідачкою в

судовому засіданні апеляційного суду, 

проте не бажає цього через вікові розбіжності у поглядах.

Колегією

суддів не встановлено,  що відповідачка

ОСОБА_1. ухиляється від виконання свого материнського обов'язку про надання

матеріальної підтримки донці на період її навчання,  проте при визначенні розміру утримання судом

першої інстанції не було достатньо ретельно враховано її матеріальну

спроможність,  зокрема: перебування на її

утриманні малолітнього сина ОСОБА_6., 

1997 р.н.,  який перебуває на

диспансерному обліку з приводу хронічного захворювання та потребує

лікування,  необхідності надавати

матеріальну допомогу своїй матері ОСОБА_4. та бабці ОСОБА_5.,  які одержують невеликі пенсії,  що забезпечують лише прожитковий мінімум,  необхідність нести витрати на своє власне

утримання,  а також утримання житла.

В судове

засідання апеляційного суду відповідачкою подані документи,  які підтверджують,  що наказом від 24.11.2008 р. вона звільнена з

роботи з посади адміністратора торгового центру ТзОВ „АЙПІЄ-Л" на підставі

п.1  ст. 36 КЗпП України і в даний час

станом на 18.12.2008 р. не працює,  що

зменшує її матеріальні можливості.

З

врахуванням вищенаведеного,  колегія

суддів вважає,  що рішення суду підлягає

зміні,  а розмір грошового утримання

підлягає зменшенню.

Керуючись

п.3 ч.1  ст. 307, 

п.1 ч.1  ст. 309, 

ч.2  ст. 314,  316,  319 ЦПК України,  колегія суддів,  -

3

вирішила:

Апеляційну

скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення

Личаківського районного суду м.  Львова

від 19 вересня 2008 р. змінити.

Стягувати

з ОСОБА_1 аліменти в розмірі 300

грн. щомісячно на утримання доньки ОСОБА_2ІНФОРМАЦІЯ_1 народження на період її навчання в

Львівському національному університеті ім. 

І.Франка на філософському факультеті, 

починаючи з 09 травня 2008 p., 

але не більше як до досягнення нею 23-річного віку.

Рішення

суду в частині стягнення судового збору та витрат на ІТЗ залишити без змін.

Рішення

набирає законної сили з моменту його проголошення,  може бути оскаржено в касаційному порядку

протягом 2-х місяців

до Верховного Суду України.