Постанова

від 03.03.2012 по справі 2-а-567/12

ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ провадження 2-а/229/501/12

копія

ПОСТАНОВА

іменем України

03.03.2012 року

Суддя Чечельницького районного суду Вінницької області Задорожний В.П., відповідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України розглянувши в порядку скороченого провадження, одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області про визнання дій суб 'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання вчинити дії в межах шестимісячного строку на підставі Закону України В«Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» ,-

в с т а н о в и в :

Позивачка 28.06.2011 року звернулася до суду із даним позовом і просить: 1) визнати дії відповідача неправомірними щодо відмови виплатити щомісячну доплату до пенсії за проживання на забрудненій території в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, виходячи із прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; 2) зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області провести донарахування та виплату недоотриманих сум пенсії, щомісячної доплати до пенсії за проживання на забрудненій території (зона посиленого радіоекологічного контролю) в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі віднесеної до 4 категорії в розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 51зазначеного Закону, з урахуванням виплачених сум.

Позов обгрунтовує тим, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, перебуває на обліку у відповідача. Вважає, що відповідач нараховує і виплачує пенсію не у відповідності із вимогами ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у неналежному розмірі. В зв'язку із викладеними обставинами просить визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати пенсії, зобов'язати відповідача нараховувати та виплачувати пенсію відповідно до вимог ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за шестимісячний період з дня звернення до суду і по день припинення такого права.

Відповідач подав до суду заперечення в якому просить відмовити в задоволенні позову, оскільки доплата до пенсії як непрацюючому пенсіонеру - позивачу, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, а також додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії виплачувалась відповідно до діючих Постанов Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року та № 530 від 28.05.2008 року в установлених розмірах бюджетних призначень

Також в запереченні вказано, що 19.06.2011 року згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 20011 рік" від 14.06.2011 року №3491-VI набули чинності зміни, що внесені до ст.ст.39,59,51,52,54 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХІІ, статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" згідно зазначених змін розмір виплат визначається Кабінетом Міністрів України. На виконання зазначеного закону прийнята постанова Кабінету Міністрів України "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" від 06 липня 2011 року № 745, яка набрала чинності 23.07.2011 року, нею установлено інший розмір пенсійних виплат, який підлягає застосуванню з 23.07.2011 року. З 01.012012 р. додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю та доплата до пенсії, що передбачені ст.ст. 39 та 51 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХІІвідповідно до ч.3 "Прикінцевих положень" Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" виплачуються в розмірах визначених постановою від 23.11.2011 р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суддя, вивчивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку у Пенсійному фонді України у Чечельницькому районі Вінницької області, де і отримує пенсію.

Відповідно до посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю В-І №153171 ОСОБА_1 є потерпілою особою 4 категорії.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106 с. Рогізка Чечельницького району Вінницької області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Як вбачається з копії паспорта, позивачку зареєстровано в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата; пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, тобто в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Згідно ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров'ю, визначається у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове Державне пенсійне страхування" рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймається територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Згідно з положеннями ч.4 статті 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачці застосуванню підлягають статті 39 та 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які в силу ст.22 Конституції України не можуть бути обмежені або скасовані.

При розгляді справи було встановлено, що відповідач всупереч вимогам ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" нараховував та виплачував позивачці доплату до пенсії в розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"- 5 гривень 20 копійок, та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" в розмірі 5 % прожиткового мінімуму. Тому такі дії відповідача суд визнає неправомірними.

Визначаючи розрахункову величину, з якої має проводитись нарахування позивачу пенсійних виплат, відповідачу слід врахувати, що ця допомога має обраховуватись у відсотковому відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.

При цьому, ст. 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України "Про загальнообов`язкове Державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії не встановлений, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлено названим Законом, для розрахунку пенсійних виплат.

Враховуючи, що після поновлення порушеного права судом позивачки, її право на таку пенсію не припиняється , а продовжує існувати, з метою усунення умов для порушення вказаного права на такі пенсії в подальшому, суд вважає необхідним кінцевим періодом стягнення пенсії вважати-день припинення права на таку пенсію у позивачки.

Законом України від 14 червня 2011 року №3491-VI, який набрав чинності 19 червня 2011 року прикінцеві положення Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст.39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосовуються в порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

З однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню та, що прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийнятий Закон України від 14 червня 2011 року № 3491-VI" Про внесення змін до Закону України"Про державний бюджет України на 2011 рік".

На виконання зазначеного закону прийнята постанова Кабінету Міністрів України "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" від 06 липня 2011 року № 745, яка набрала чинності 23.07.2011 року, нею установлено інший розмір пенсійних виплат - відповідно 5, 20 грн. та 5% прожиткового мінімуму встановленого законом, для осіб які втратили працездатність, який підлягає застосуванню з 23.07.2011 року.

З 01.012012 р. додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю та доплата до пенсії, що передбачені ст.ст. 39 та 51 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХІІвідповідно до ч.3 "Прикінцевих положень" Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" виплачуються в розмірах визначених постановою від 23.11.2011 р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В силу ст 256 КАС України постанова суду прийнята в порядку скороченого провадження підлягає негайному виконанню.

Сторони підлягають звільненню від оплати судового збору відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 року.

На підставі ст. 19 Конституції України, ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України "Про державний бюджет на 2010 рік", Законом України "Про державний бюджет на 2011 рік", Закону України "Про державний бюджет на 2012 рік", Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів держаного бюджету" від 06 липня 2011 року № 745, Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 р. № 1210, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 71, 14, 158 - 163, 183-2, 256 КАС України, -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати до пенсії відповідно до вимог ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії відповідно до ст. 51 цього ж Закону у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з мінімального розміру встановленого ст.28 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» .

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії відповідно до вимог ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткову пенсію відповідно до ст. 51 цього ж Закону у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком з 28.12.2010 року по день припинення такого права у позивача - по 22.07.2011 року включно з врахуванням проведених виплат, виходячи з мінімального розміру встановленого ст.28 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» .

Звільнити ОСОБА_1 від оплати судового збору відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 року.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту її отримання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: підпис

Вірно: Суддя В. П. Задорожний