Рішення

від 22.06.2015 по справі 909/397/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2015 р. Справа № 909/397/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В. В., при секретарі судового засідання Матіяш М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Липки Галини Михайлівни,

вул. Незалежності, 5, с. Кунисівці, Городенківський район,

Івано-Франківська область, 78111

до відповідача: Дочірнього підприємства "Городенківська птахофабрика"

Публічного акціонерного товариства "Авангард",

вул. Винниченка, 164, м. Городенка, Івано-Франківська область, 78100

про стягнення 29 416, 16 грн, з яких:

24 760, 00 грн основного боргу,

3 541, 69 грн пені,

1 114, 47 грн 3 % річних,

за участю представників сторін:

від позивача:представник не з"явився,

від відповідача:представник не з"явився.

Відповідно до ч. 3 ст. 82 ГПК України рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Липка Галина Михайлівна звернулася до суду з позовом до дочірнього підприємства "Городенківська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард" про стягнення 29 416, 16 грн, з яких:24 760, 00 грн основного боргу,

3 541, 69 грн пені та 1 114, 47 грн 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов"язання по договору № 1 від 03.01.2012 щодо оплати вартості виконаних робіт (побілки приміщень).

За несвоєчасне виконання зобов'язання відповідачу нараховані пеня та 3% річних.

Як на докази посилається на договір на проведення робіт № 1 від 03.01.2012, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.05.2012, від 29.06.2012, від 24.07.2012, від 26.07.2012, від 31.07.2012, від 15.08.2012, від 28.09.2012, від 21.10.2012, від 28.05.2013, від 07.06.2013, вимогу №1 від 16.03.2015.

Ухвалою від 09.04.215 порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 21.04.2015, за наслідками якого розгляд справи відкладено на 05.05.2015. Явку представників сторін в судове засідання визнано обов"язковою.

Зобов"язано позивача подати заявки замовника на виконання робіт (п.2.2. Договору №1 на проведення робіт від 03.01.2012), розрахунок суми пені по кожному акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) , з посиланням на підставу для здійснення нарахування, підставу виникнення зобов`язання, суму зобов`язання, строк оплати, дату оплати, суму оплати, залишок боргу, період прострочення з .... по ....., кількість днів прострочення та письмові пояснення щодо неможливості подання будь-яких витребуваних судом документів.

Відповідача, відповідно, зобов"язано подати контррозрахунок пені, оригінал Договору №1 на проведення робіт (дезинфекція, побілки) від 03.01.2012 для огляду в судовому засіданні, оригінали Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) для огляду в судовому засіданні, докази отримання претензії №1 від 16.03.2015 від позивача, відзив на позов і всі документи, що підтверджують факти викладені в ньому, копію відзиву направити позивачу, докази чого подати суду, довідку (витяг) від державного реєстратора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що містить відомості про учасника процесу станом на час розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання 05.05.2015 з"явився. Вимоги по ухвалі суду від 21.04.2015 не виконав, зазначив, що витребувані судом документи надіслав поштою.

Представник відповідача в судове засідання з"явився. Вимоги по ухвалі суду від 21.04.2015 не виконав. Подав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду спору на 15 днів, у зв"язку із необхідністю подання додаткових доказів, а також з метою проведення звірки розрахунків та складання двостороннього акта, яке просив суд задовольнити, а розгляд справи без участі представника не проводити.

За наслідками судового засідання від 05.05.2015 продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 22.06.2015. Зобов"язано сторони виконати вимоги суду по ухвалах від 09.04.2015 та від 21.04.2015, зокрема, і щодо проведення звірки розрахунків, обов"язок по проведенню якої покладено на відповідача. Явку сторін в судове засідання визнано обов"язковою.

Представник позивача в судове засідання 22.06.2015 не з"явився, однак, на адресу суду поступили додаткові пояснення (вх.№7078/15 від 05.05.2015) в яких зазначає, що заявки замовника (відповідача) на виконання побілки приміщень (п.2.2. Договору) надходили згідно усних домовленостей, надання послуг у 2013 році здійснювалось також на підставі усної домовленості сторін, а зобов"язання суду щодо проведення звірки розрахунків не виконані, оскільки при зверненні до відповідача з відповідною вимогою останнім було відмовлено, мотивуючи відсутністю дозволу з Києва (ПАТ "Авангард"). До вказаних додаткових пояснень позивачем долучені розрахунки пені по актах за виконані роботи в 2012 році.

Представник відповідача в судове засідання 22.06.2015 не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги суду не виконав, відзив на позов не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Беручи до уваги той факт, що неявка в судове засідання представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не є перешкодою для вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Одночасно, застосовуючи положення ГПК України та Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи суддів зазначає, що ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України та враховуючи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду спору впродовж розумного строку та приписи ст. 75 ГПК України, щодо права суду розглянути справу, у випадку неподання відзиву на позовну заяву, за наявними в ній матеріалами, суд встановив наступне.

03.01.2012, між сторонами по справі укладено Договір №1 предметом якого є надання позивачем послуг по проведенню дезінфекції, побілки відповідачу.

Розділом 2 вказаного договору сторони обумовили, що виконавець (позивач) проводить роботи (побілку) якісно і вчасно по заявці замовника (відповідача), а замовник проводить розрахунок за виконані роботи згідно представлених актів на виконання робіт і здійснює оплату за фактично виконану роботу на протязі 10 календарних днів.

На виконання умов Договору, за усною заявкою відповідача, позивач протягом 2012 року виконав роботи (побілку приміщення) на загальну суму 20 610,00 грн. Факт виконання робіт підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписаними та скріпленими печатками обох сторін.

У 2013 році позивач виконав роботи (побілку приміщення) відповідачу на загальну суму 4150,00 грн, що підтверджується Актами від 28.05.2013 та від 07.06.2013, за усною домовленістю з останнім.

Загальна сума боргу відповідача перед позивачем за побілку приміщення становить 24 760,00 грн.

Відповідач взяті на себе ані договірні ані усні зобов"язання не виконав, за виконані позивачем роботи не розрахувався.

16.03.2015, позивач, з метою мирного врегулювання спору надіслав відповідачу вимогу №1, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Наведене вище зумовило позивача звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179, 193 ГК України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання по поверненню заборгованості, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, беручи до уваги докази наявні в матеріалах справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 24 760,00 грн основного боргу є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 546, ст. 549 ЦК України, ст. ст. 230-232 ГК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, ч. 4 ст. 231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

В силу зазначених норм та умов Договору (п.1.4.) позивач просить стягнути з відповідача 3 541,69 грн - пені.

Суд, перевіривши правильність нарахування позивачем пені, зазначає наступне.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, початком нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано за умовами договору.

Так як роботи виконувались в червні-жовтні 2012 року (акти здачі-прийняття робіт містяться в матеріалах справи), позивач мав право нараховувати пеню протягом шестимісячного терміну по кожному акту окремо, виходячи з умов п.1.3. Договору.

В порушення зазначених норм позивач хибно визначив період для нарахування пені, здійснивши розрахунок після спливу шестимісячного терміну, а відтак у вимозі щодо її стягнення слід відмовити.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Згідно поданого позивачем розрахунку, ним здійснено нарахування 1 114,47 грн - 3% річних, за період з 01.07.2013 по 31.12.2014, на суму 24 760,00 грн.

Суд, перевіривши правильність їх нарахування встановив, що позивач, здійснюючи нарахування 3% річних взяв загальну вартість виконаних робіт по актах як за 2012 так і за 2013 роки, не врахувавши той факт, що роботи у 2013 році виконувались за усною домовленістю сторін (на загальну суму 4150,00 грн), а відтак строк виконання обов'язку щодо їх оплати визначається моментом пред'явлення вимоги (ст.530 ЦК України), яка надіслана на адресу відповідача 16.03.2015. Тобто, позивачем, в тому числі, обраховані 3% річних із суми строк по оплаті якої ще не настав.

Таким чином, обгрунтованим є нарахування 928,30 грн 3% річних (розрахунок в ІПС "Законодавство" додається).

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з вищевикладеного, підтвердження факту неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання в сумі 24 760,00 грн, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, зокрема, позовні вимоги в частині стягнення 24 760,00 грн основного боргу та 928,30 грн 3% річних - задовольнити, в стягненні 3 541,69 грн пені та 186,17 грн 3% річних слід відмовити.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме, судовий збір в сумі 1595,47 грн.

Керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.4-5, 32-34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Фізичної особи-підприємця Липки Галини Михайлівни до Дочірнього підприємства "Городенківська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард" про стягнення 29 416, 16 грн - задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Городенківська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард" (вул. Винниченка, 164, м. Городенка, Івано-Франківська область, 78100, код ЄДРПОУ 34161115) на користь Фізичної особи-підприємця Липки Галини Михайлівни (вул. Незалежності, 5, с. Кунисівці, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78111, код ЄДРПОУ 2821121841) 24 760 (двадцять чотири тисячі сімсот шістдесят) грн основного боргу, 928 (дев"ятсот двадцять вісім) грн 30 коп. 3% річних та 1595(одна тисяча п"ятсот дев"яносто п"ять) грн 47 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В стягненні 3 541,69 грн пені та 186,17 грн 3% річних - відмовити .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.06.15.

Суддя В.В. Соботник

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"