Рішення

від 23.06.2015 по справі 914/1189/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2015 р. справа№ 914/1189/15

за позовом :Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернат імені С. Крушельницької, м. Львів,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колор-Перун», м. Львів

про стягнення 19 462, 35 грн. заборгованості

суддя Юркевич М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Галущак З.-Р. П. - представник

від відповідача: Антонів Н.С. - представник

На розгляд до господарського суду Львівської області поступила позовна заява Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернат імені С. Крушельницької до товариства з обмеженою відповідальністю «Колор-Перун» про стягнення 18 635,03 грн. заборгованості з орендної плати та 827,28 грн. пені.

Ухвалою господарського суду від 14.04.2015 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 26.05.2015р.

Ухвалою суду від 26.05.2015р. з підстав, наведених в ухвалі, розгляд справи було відкладено на 09.06.2015р.

09.06.2015р. на початку судового засідання до початку розгляду справи по суті від представника відповідача надійшов зустрічний позов до Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернат імені С. Крушельницької про стягнення відшкодування невід'ємних поліпшень орендованого майна на суму 228 626,00 грн.

12.06.2015р. господарським судом зустрічний позов відповідача було повернуто без розгляду, з підстав викладених у відповідній ухвалі суду.

Разом з тим, з метою надання сторонам можливості подання додаткових доказів до справи, судом 12.06.2015р. було оголошено перерву в судовому засіданні до 23.06.2015р.

В останньому судовому засіданні сторони підтримали заявлені раніше вимоги та заперечення, додаткових заяв та клопотань не подавали.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

01.12.2001р. між Львівською середньою спеціалізованою музичною школою-інтернат імені С.Крушельницької (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Колор-Перун» (відповідачем) було укладено договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ЛССМШІ імені С. Крушельницької за адресою м. Львів, вул. Зелена, 10, строком на 3 роки.

За умовами даного договору орендарю було надано в користування, з метою використання для здійснення торгівлі непродовольчими товарами, нежитлове приміщення загальною площею 73,71 кв.м.

У грудні 2007р. сторонами було укладено договір про внесення змін до первинного договору, де вказано зміну площі орендованого приміщення (що виявлено при перевірці КРУ) до 76,2 кв.м. та термін дії договору до 24.11.2009р.

Сторонами неодноразово вносилися зміни до договору в частині його пролонгації на новий термін. Так, остання редакція змін до договору передбачає термін його дії до 21.12.2015р.

В розділі 3 договору сторони домовилися, що розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць відповідно до Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995р. №786.

Протягом орендних відносин, орендар неодноразово звертався до адміністрації школи та Міністерства культури України з проханням приватизації вищезгаданого майна, але щоразу відповідь була негативною.

В процесі підготовки документів щодо пролонгації договору оренди у 2010р., за рекомендацією Міністерства культури України, з договору було вилучено пункти, що надавали можливість приватизації нерухомого майна орендареві та підписано додаткову угоду № 2 від 20.12.2011р.

Позивач стверджує, що після підписання додаткової угоди №2 орендар неодноразово звертався до адміністрації школи щодо відшкодування проведених невідокремлювальних покращень орендованого майна

Зокрема, 25.02.2014р. відповідач звернувся з пропозицією до позивача щодо відшкодування даних покращень шляхом зарахування 25 % в рахунок орендної плати, решта коштів мала б зараховуватись таким чином: 25 % - оплата за орендоване майно та 50 % - відрахування до державного бюджету. Стосовно даної пропозиції, відповідачем було надіслано позивачу проект договору про внесення змін до договору оренди для погодження.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вказаних пропозицій не погодив, проекту змін до договору не підписав.

Відповідач у своїх письмових пояснення по суті спору стверджує, що не отримавши відповіді від позивача стосовно погодження зазначених вище пропозицій змін до договору, останній вирішив, що проект змін до договору підписаний, а відтак з квітня 2014р. проводив сплату оренди з вирахуванням 25% вартості, що вважає компенсацією за зроблені невідокремлені поліпшення щодо орендованого майна.

Позивач, повністю заперечує факт погодження змін до договору оренди та зазначає, що відповідач безпідставно припинив вносити плату за оренду в повному обсязі.

З метою врегулювання даного спору в позасудовому порядку адміністрація школи, листами № 227 від 29.07.2014р. та № 295 від 28.08.2014р. зверталася до Міністерства культури України, як органу управління, на що останнє повідомило про відсутність підстав для зарахування в рахунок орендної плати 25 % від суми здійснених орендарем невідокремлених покращень орендованого майна.

За твердженням позивача, незважаючи на рішення органу управління, відповідач продовжує сплачувати орендну плату за орендоване приміщення в розмірі 75 % орендної плати. Так, станом на 01.03.2014р. заборгованість із недоотриманої орендної плати відповідача склала 18 635,03 грн. Більше того, протягом січня-жовтня 2014р. відповідач протерміновував сплату орендних платежів, про що свідчить долучений до матеріалів справи рахунок №36 від 04.11.2014р. та доданим до нього розрахунком (а.с.42).

З огляду на вищенаведені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача 18 635,03 грн. основного боргу з урахуванням 827,28 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання - в судовому порядку.

Оцінивши подані докази та наведені сторонами обґрунтування, дослідивши матеріали справи в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Враховуючи те, що спірні правовідносини у даній справі виникли із орендних правовідносин, то при вирішенні спору слід керуватися нормами Цивільного і Господарського кодексів України, а оскільки предметом договору оренди є державне майно, яке перебуває на балансі Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернат імені С. Крушельницької, то застосуванню підлягають також і положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно положень статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Підставою для звернення позивача до суду стало невиконання відповідачем умов договору в частині повної сплати орендної плати за період з квітня 2014р. по квітень 2015р. за користування об'єктом оренди.

Так, на підтвердження лише часткової оплати відповідачем орендних платежів позивач надав суду виписки УДКСУ у Львівській області (а.с.32-41).

Зокрема, за вказаний спірний період з квітня 2014р. по квітень 2015р. відповідач допустив заборгованість перед позивачем на загальну суму 18 635,03 грн. Доказів, які підтверджують сплату даної суми боргу відповідачем - суду представлено не було.

В той же час, аргументи, які висловлені відповідачем у відзиві на позов, стосовно відсутності заборгованості перед позивачем за спірним договором оренди, не заслуговують на увагу суду з наступних мотивів.

Позивач, у своєму відзиві на позов зазначає, що здійснивши невідокремлені поліпшення орендованого майна на загальну суму 228 626,00 грн., останній звернувся з пропозицією до позивача щодо відшкодування даних покращень шляхом зарахування 25 % в рахунок орендної плати. Також відповідачем було надіслано позивачу проект договору про внесення змін до договору оренди для погодження. Не отримавши відповіді від позивача стосовно погодження зазначених вище пропозицій змін до договору, останній вирішив, що проект змін до договору підписаний, а відтак з квітня 2014р. проводив сплату оренди з вирахуванням 25% вартості, що вважає компенсацією за зроблені невідокремлені поліпшення щодо орендованого майна.

Однак, господарський суд звертає увагу відповідача, на те, що об'єктом вказаного договору оренди є нежитлове приміщення, яке перебуває у державній власності та знаходиться на балансі позивача. З огляду на це, правовідносини сторін у даній справі регулються спеціальним законом - «Про оренду державного та комунального майна».

Так, згідно ч.1 ст. 21 наведеного вище закону, розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. А в силу приписів ч. 1 ст. 12 закону, договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

З аналізу зазначених законодавчих положень прослідковується, що як сам договір, так і внесення змін до нього повинні бути погоджені. Таке погодження повинно бути виражено як у згоді стосовно всіх істотних умов договору, так і в підписанні цього договору чи змін до нього.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується поясненнями представників сторін, будь-якого погодження, що виражалося б у підписанні сторонами змін до договору стосовно зміни орендної плати не було. А твердження відповідача про погодження таких змін з боку позивача шляхом «мовчання» суперечить правовідносинам, які виникли між сторонами та не може бути взято до уваги судом.

З огляду на вищенаведене, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині неповної слати орендних платежів (в період з квітня 2014р. по квітень 2015р.), внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 18 635,03 грн., яка підлягає до стягнення в судовому порядку.

Разом з тим, судом також встановлено, що протягом січня - жовтня 2014р. відповідач здійснюючи оплату виставлених позивачем рахунків, протерміновував вказані орендні платежі, а тому позивач, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахував останньому пеню в розмірі 827,28 грн. Розрахунок пені наданий позивачем міститься в матеріалах справи та надсилався відповідачу разом з позовними матеріалами. (а.с. 43-44).

Господарським судом, за результатами перевірки розрахунку пені, наданого позивачем встановлено, що останній провів таке нарахування правильно та обґрунтовано, враховуючи приписи ч.6 ст. 232 ГК України, а тому в цій частині позовних вимог позов також підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем не подано доказів сплати заборгованості, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернат імені С. Крушельницької задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колор-Перун» (79007, м. Львів, вул. Шпитальна, 9 код ЄДРПОУ - 20853459) на користь Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернат імені С. Крушельницької (79005, м. Львів, вул. Зелена, 10, код ЄДРПОУ - 02214231) 18 635,03 грн. основного боргу, 827,28 грн. пені та

1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.116 та 117 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

У судовому засіданні 23.06.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.06.2015р.

Суддя Юркевич М. В.