Рішення

від 24.06.2010 по справі 6/35-643 (6/79-1276)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2010 р.Справа № 6/35-643(6/79-1276)

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень вул. Скрипника, 97, м.Ясинувата, Ясинуватський район, Донецька область,86000

до відповідача - Приватного підприємства "Метопал" вул. Л. Українки, 7, смт.Дружба, Теребовлянський район, Тернопільська область,48130

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" вул. Левченка, 1, м. Маріуполь, Донецька область.

про стягнення штрафу в сумі 71035,00 грн.

За участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1

третьої особи - ОСОБА_2

Суть справи:

У червні 2009 року Державне підприємство "Донецька залізниця" в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Метопал" про стягнення 71035 грн. штрафу.

02 липня 2009 року справу прийнято до розгляду та присвоєно №6/79-1276.

В порядку ст. 81 ГПК України, 23 грудня 2009 року судом винесено ухвалу про залишення позову без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 23 березня 2010 року касаційну скаргу ДП "Донецька залізниця" в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень задоволено, ухвалу від 23 грудня 2009 року скасовано а справу №6/79-1276 повернуто до місцевого господарського суду для розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 08 квітня 2010 року справу прийнято до провадження суддею Шумським І.П. та призначено до розгляду.

06 травня 2010 року, відповідною ухвалою, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Відкрите акціонерне товариство Мелітопольський металургійний комбінат ім. Ілліча.

Судове засідання, призначене вперше на 06 травня 2010 року неодноразово відкладалось, востаннє на 24 червня 2010 року.

В порядку ст. 69 ГПК України, термін розгляду справи було продовжено.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530.

На адресу суду надійшло письмове клопотання №106/67 від 04 червня 2010 року про можливість розгляду справи без участі представника позивача.

У відзиві на позов та усних поясненнях представника, відповідач проти позову заперечив, а в подальшому, подав клопотання про можливість, в порядку ст. 83 ГПК України, зменшення заявленої до стягнення суми штрафу.

24 червня 2010 року в судовому засіданні представник третьої особи надав усні пояснення щодо предмету спору.

В розпочатому судовому засіданні учасникам процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст.20,22, 27, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

19 лютого 2009 року по накладній №36459240 Приватне підприємство «Метопал»(відповідач) відправило Відкритому акціонерному товариству Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча (третя особа у справі) лом чорних металів.

Відповідно до заповненої ПП «Метопал»накладної, вантаж у кількості 68500кг було відправлено зі станції Тернопіль Львівської залізниці на станцію Маріуполь - сортувальний Донецької залізниці у вагоні №65333213.

Відправником (відповідачем) справлено провізну плату в сумі 14207 грн.

За заявкою вантажоотримувача, на станції Маріуполь - сортувальний Донецької залізниці, 25 лютого 2009 року здійснено переважування вагона №65333213, про що цього ж дня складено комерційний акт №БН698812/26.

За змістом акта, вагон прибув у справному стані, люки і двері - справні та зачинені, навантаження - нижче рівня бортів близько 10-15 см, поверхня вантажу вкрита не маркованими листами, листове покриття не порушене, виїмки та заглиблення відсутні, зломів чи пошкоджень пломб не виявлено.

В результаті переважування встановлено, що вага вантажу становить 62600кг, тобто на 5900кг менше, ніж зазначено у провізних документах.

На запит Ясинуватської дирекції залізничних перевезень, лінійний відділ на станції Маріуполь лінійного управління на Донецькій залізниці Управління МВС на залізничному транспорті повідомив, що у т.ч. за отриманим комерційним актом №26 від 25.02.09р. прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи через відсутність слідів викрадення вантажу.

В порядку ст.ст.118,122 Статуту залізниць України, Ясинуватська дирекція залізничних перевезень Державного підприємства "Донецька залізниця" звернулась до відправника - ПП «Метопал»з претензією №101/0248 від 24 березня 2009 року про сплату штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу, у п'ятикратному розмірі проїзної плати в сумі (14207Х5) 71035 грн.

Несплата ПП «Метопал»штрафу в добровільному порядку стало підставою звернення позивача до суду.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Так, обов'язки, права і відповідальність, у т.ч. підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначається зокрема Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 (далі -Статут).

В порядку ст.ст. 6,23 Статуту, а також п.п.1.1, 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.00р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за № 863/5084 від 24.11.00р., на кожне відправлення вантажу, відправник повинен подати станції навантаження заповнену накладну, що є основним перевізним документом встановленої форми, який оформляється відповідно до цього Статуту та Правил і надається залізниці відправником разом з вантажем.

Згідно із встановленим ст. 6 Статуту визначенням, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення;

Стаття 24 Статуту встановлює, що відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній несуть вантажовідправники.

Частина 2 ст. 24 Статуту уповноважує Залізницю перевіряти правильність цих відомостей та періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача, в порядку ст.ст.118, 122 Статуту, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, з відправника стягується штраф у розмірі, п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до змісту п. 6.1 Роз'яснення Вищого господарського суду № 04-5/601 від 29.05.2002, "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", при розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки (п. 6. цього Роз'яснення).

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, відповідно до ст. 129 Статуту, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно ст. 137 Статуту, позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців.

Беручи до уваги все вище наведене, встановлення неоспореним комерційним актом №БН698812/26 від 25 лютого 2009 року факту невідповідності маси вантажу відомостям зазначеним відповідачем у накладній №36459240 від 19 лютого 2009 року, інші обставини справи, відповідно до приписів перелічених норм, позовні вимоги Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень про стягнення з Приватного підприємства "Метопал" 71035 грн. штрафу слід задовольнити.

При цьому, зважаючи на приписи ст. 218 ГК України, за змістом яких відсутність у учасника господарський правовідносин необхідних коштів, не є підставою для його звільнення від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також з огляду на заперечення позивача, клопотання відповідача про зменшення суми штрафу через скрутне фінансова становище підприємства, задоволенню не підлягає.

Вказана правова позиція викладена, зокрема у постанові ВГСУ від 24.09.09р. у справі №4/168-3466(5/251-4343).

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2,4-3,12,33,34,43,44,49,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Метопал" (вул. Л. Українки, 7, смт. Дружба, Теребовлянський район, Тернопільська область, код 34793483)

на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень (вул. Скрипника, 97, м. Ясинувата, Ясинуватський район, Донецька область, код 25905191 ) - 71 035 грн. штрафу, 710,35 грн. сплаченого держмита, 312,50 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 05 липня 2010р., через місцевий господарський суд.

Суддя І.П. Шумський