Рішення

від 08.06.2015 по справі 921/381/15-г/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" червня 2015 р.Справа № 921/381/15-г/3

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровця Я.Я.

Розглянув матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства "Об'єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя", вул. Білецька, 11, м. Тернопіль, 46000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестком", вул. Над Ставом, 10а кв.4, м. Тернопіль, 46000

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5 м. Тернопіль, 46000.

про розірвання Договору про виконання робіт з утримання та ремонту об'єкта благоустрою № 4 від 24.01.2013 року.

За участю представників сторін:

позивача: Бабій Н.В. - представник (довіреність № 236/04 від 14.04.2015 р.)

відповідача: не прибув

третьої особи: Павловська М.В. - представник (довіреність № 1571/01 від 30.05.2014 р.)

В засіданні учасникам процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,27,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Суть справи: Комунальне підприємство "Об'єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестком" про розірвання Договору про виконання робіт з утримання та ремонту об'єкта благоустрою № 4 від 24.01.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань до договору.

Ухвалою суду від 09.04.2015 року порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 21.04.2015 року.

Ухвалою суду від 21.04.2015 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в порядку ст. 27 ГПК України залучено Виконавчий комітет Тернопільської міської ради (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46000), та розгляд справи відкладено на 05.05.2015 року.

Розгляд справи відкладався, з підстав, викладених в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання призначене на 08.06.2015 року з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 09.04.2015 року, 21.04.2015 року, 05.05.2015 року та 21.05.2015 року не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.

Ухвали суду від 09.04.2015 року, 21.04.2015 року, 05.05.2015 року, 21.05.2015 року надсилалися відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві, а саме: вул. Над Ставом, 10а, кв. 4, м. Тернопіль, 46000, яка відповідає даним зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.04.2015 року (копія витягу знаходиться у матеріалах справи).

На адресу суду 22.05.2015 року, 27.05.2015 року та 10.06.2015 року повернулися поштові повідомлення з поштовими конвертами з відміткою за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінченням строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник третьої особи в судове засідання призначене на 08.06.2015 року з'явилася, підтримала позовні вимоги заявлені у позовній заяві у повному обсязі, виконала вимоги ухвал суду, а саме надала письмові пояснення по суті спору.

Беручи до уваги, що брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, зважаючи на те, що визначений ст. 69 ГПК України строк вирішення господарського спору закінчується 08.06.2015 року, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, третьої особи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

24.01.2013 року між КП "Об'єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестком" (відповідач) укладено Договір про виконання робіт з утримання та ремонту об'єкта благоустрою № 4 (далі по тексту - договір), відповідно до умов якого відповідач (балансоутримувач) утримує на балансі майно об'єкта благоустрою, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність. Здійснює розрахунок коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законодавством, фінансування робіт з утримання та ремонту проводиться за рахунок відповідача (балансоутримувача), а позивач (замовник) зобов'язується, у рамках своїх повноважень узгоджувати проект благоустрою та надавати відповідачу (балансоутримувачу) інформацію та документи, обумовлені відповідними нормативними актами, що регулюють відносини у сфері благоустрою.

Пунктом 6.1. Договору передбачено строк його дії, а саме протягом 25 років з моменту його укладення.

Згідно п. 2.3 Договору утримання та ремонт об'єкта благоустрою включає в себе: встановлення огорожі спортивного майданчика, влаштування спортивного покриття для не менше двох видів спорту на території не менше 3 кв.м., влаштування професійного освітлення об'єкта благоустрою, проведення комплексного благоустрою території об'єкта благоустрою з відновленням пішохідних доріжок до об'єкту довжиною не менше 200 метрів, встановленням не менше 10 лавок, не менше 10 урн для сміття, організація автономного водопостачання до об'єкта благоустрою, розміщення допоміжних приміщень, необхідних для повноцінного функціонування об'єкту благоустрою, встановлення інформаційних об'єктів, озеленення, збереження зелених насаджень тощо.

Крім того, відповідач (балансоутримувач) зобов'язався розробити концепцію розвитку та функціонування об'єкта благоустрою та подати на затвердження проект благоустрою (п.п. 3.4.1., 3.1.1 Договору).

Умовами договору передбачено, що за порушення своїх зобов'язань по договору, кожна сторона несе відповідальність встановлену чинним законодавством. При виникненні обставин, які унеможливлюють виконання умов договору, кожна сторона повинна в семиденний термін з дня виникнення цих обставин, повідомити про них у письмовій формі іншу сторону (п.п.4.4., 5.2 Договору).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов'язання згідно Договору не виконує.

На підтвердження невиконання відповідачем (балансоутримувачем) взятих на себе зобов'язань згідно Договору позивач надав акт обстеження результатів виконаних робіт по облаштуванню спортивного майданчика в парку "Топільче" № б/н від 16.03.2015 року, відповідно до якого було проведено обстеження результатів виконання робіт по облаштуванню спортивного майданчика в парку "Топільче" та встановлено, що відповідач свої зобов'язання згідно Договору не виконав.

Відповідач доказів виконання договірних зобов'язань суду не надав, доводів позивача щодо невиконання відповідачем умов Договору не спростував.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що внесення змін у цей Договір або його розірвання можуть мати місце тільки при наявності письмової згоди сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано пропозиції про розірвання договору: № 805/04 від 17.12.2013 року та № 76/04 від 10.02.2015 року, яка згідно поштового ідентифікатора № 46001099191363 вручена за довіреністю 16.02.2015 р. (докази їх надіслання наявні в матеріалах справи).

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що жодного повідомлення щодо розгляду пропозиції про розірвання Договору від відповідача на адресу позивача не надходило.

Таким чином, судом встановлено, що оскільки відповідач своїх зобов'язань по Договору не виконує (зворотнього відповідачем не підтверджено) то відповідно позивач правомірно та підставно ставиться питання про недоцільність продовжувати договірні відносини з відповідачем.

Відповідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

З огляду на викладене, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов'язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач надав суду всі належні та допустимі докази, які дають можливість суду задоволити позовні вимоги та розірвати Договір про виконання робіт з утримання та ремонту об'єкта благоустрою № 4 від 24.01.2013 року.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 188, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 2, 4, 4-3 12, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Розірвати Договір про виконання робіт з утримання та ремонту об'єкта благоустрою № 4 від 24.01.2013 року, укладений між Комунальним підприємством "Об'єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестком".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестком", вул. Над Ставом, 10а, кв. 4, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 35507040) на користь Комунального підприємства "Об'єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя", вул. Білецька, 11, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 02220059) 1 218 грн. 00 коп. судового збору.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (виготовлення та підписання повного тексту).

6. Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (виготовлення та підписання повного тексту), через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15 червня 2015 року.

Суддя Боровець Я.Я.