Ухвала

від 05.06.2012 по справі 5023/1557/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"05" червня 2012 р. Справа № 5023/1557/12

вх. № 1557/12

Суддя господарського суду Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ФО Щербатенко ОСОБА_2, м. Харків

до ТОВ ТВП "Меор" м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач -Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Харківської області з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю торгово виробничого підприємства "Меор" про стягнення на її користь належної їй частки майна товариства в сумі 53338,07грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що згідно протоколу №6 від 10.11.2006р. загальних зборів учасників ТОВ ТВП "Меор" було прийнято рішення про виключення її з ТОВ ТВП "Меор" та виплату їй вартості частини майна товариства, пропорційної її частці у статутному фонді (32,3%).

Представник позивача у судовому засіданні 18.04.20132р. заявив усне клопотання про витребувння у Головного управління статистики Харківської області документів, яке було задоволено судом.

23.05.2012 р. від Головного управління статистики Харківської області надійшли витребувані судом докази.

08.05.2012 р. КП "Харківське МБТІ" копії інвентарних справ на нежитлові будівлі розташовані за адресою - м. Харків, вул. О. Яроша, 25/46.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про продовження строку розгляду спору за межами двохмісячного терміну, встановленого ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, на 15 днів, у зв"язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі.

Вказане клопотання було задоволено судом, розгляд справи було продовжено до 12.06.2012р.

Через канцелярію суду від представника позивача надійшли клопотання, в якому він просить накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Торгово-виробниче підприємство "Меор" ЄДРПОУ 14060566, в межах суми позовних вимог та заборонити проводити дії щодо ліквідації товариства.

08.05.12р. позивачем було подано до суду клопотання про призначення по справі судової експертизи на вирішення якої він просить поставити питання щодо вартості нежитлових будівель розташованих за адресою - м. Харків, вул. О.Яроша, 25/46.

В судовому засіданні, позивач пояснила, що вона підтримує лише клопотання про заборону відповідачу вчиняти дії щодо ліквідації та просить суд не розглядати клопотання щодо накладення арешту на рахунки відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився.

В судовому засіданні, яке розпочалося 01.06.2012 р. було оголошено перерву до 05.06.2012р. для вирішення долі клопотань позивача.

Розглянувши клопотання позивача про призначення судової експертизи суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального Кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ст. 1 Закону України В«Про судову експертизуВ» , Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Господарський суд при вирішенні кожної справи повинен повно та всебічно з'ясувати обставини справи, дослідити усі докази, що стосуються предмету доказування у справі.

Із заявлених позивачами вимог в позові, та із обставин на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, вбачається, що вони не можуть бути доведені сторонами за допомогою інших засобів доказування, оскільки вирішення питання про ці обставини, їх наявність чи відсутність належить до сфери спеціальних, та належать до кола питань, що вирішуються товарознавчою експертизою.

Розглядаючи клопотання сторони про призначення експертизи, суд виходив з того, чи мають значення для справи обставини, встановлення яких можна здійснити судовою експертизою, та чи може сторона іншими засобами доказування підтвердити ці обставини.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

При цьому, суд бере до уваги, що предметом спору в данній справі є стягнення з відповідача на користь позивача вартості належної їй пропорційної частки у майні товариства.

Відповідно до ст.148 ч.2 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Згідно ч.2 ст.191 Цивільного кодексу України, до складу підприємства, як єдиного майнового комплексу, входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгівельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 190 Цивільного Кодексу України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 Господарського кодексу України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу, розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035,040,045,050,060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190,200,210. 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

Відповідно до п.3.7 Рекомендації Президії вищого господарського суду від 28.12.2007 N 04-5/14 В«Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносинВ» будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 № 242) , довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87).

Відповідно до ст.148 Цивільного Кодексу України та ст. 54 Закону України В«Про господарські товаристваВ»від 19.09.1991г. № 1576-ХП учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства. Крім цього відповідно до ст. 54 Закону України В«Про господарські товаристваВ»від 19.09.1991г. № 1576-ХП передбачена виплата частини прибутку, отриманого товариством у році до моменту його виходу. Вартість майна та розмір частини прибутку визначається на дату виходу учасника з товариства. У тому випадку якщо установчими документами не передбачено порядок визначення вартості майна, що підлягає виплаті при виході учасника з товариства, то розмір виплати повинен відповідати вартості чистих активів товариства, пропорційної частці в статутному капіталі. Вартість чистих активів визначається на підставі даних Балансу, складеного на дату виходу учасника з товариства (Постанова Пленуму ВСУ від 24.10.08г. № 13, Постанова ВГСУ від 17.07.2007г. № 2-2196/06).

У листі Мінфіну від 16.06.2007г. № 31-34000-10-16/12455 відображений порядок визначення вартості майна, яка є базою для визначення частки належної учаснику, який виходить з товариства.

З огляду на необхідність визначення вартості належної позивачу пропорційної частки прибутку, одержаної товариством у 2006 році та вартості належної позивачу пропорційної частки у майні товариства станом на 2006 р., що дійсно має значення для правильного вирішення справи та не може бути визначено судом самостійно, оскільки, це потребує наявність спеціальних знань, та не може бути підтверджені іншими засобами доказування, суд приходить до висновку про необхідність призначення у даній справі судової експертизи.

У вирішенні спорів, для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань господарському суду необхідно призначати судову експертизу, не перебираючи на себе не притаманні суду функції експерта.

Враховуючи викладене вище, суд визнав клопотання позивача обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, остаточне коло питань, що ставляться на вирішення експертизи, встановлюється судом, що розглядає справу.

Суд також зазначає, що відповідно до п. 3.2 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. N 53/5, до експертної установи надаються: постанова (ухвала) про призначення експертизи, об'єкти, зразки для порівняльного дослідження та, у разі потреби, - матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо).

Відповідно до додатку до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерство юстиції України N 53/5, від 08.10.1998, -переліку регіональних зон обслуговування науково-дослідними інститутами судових експертиз Міністерства юстиції України, Харківська область знаходиться в зоні обслуговування Харківського науково-дослідний інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_3.

За таких обставин, суд вважає за необхідне проведення експертизи доручити експертам Харківського НДІ судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_3.

Витрати за проведення судової експертизи слід покласти на позивача, яким заявлено вказане клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому засіданні, або за своєю ініціативою, у випадку призначення судом судової експертизи.

Враховуючи викладене вище, провадження по справі слід зупинити до надання експертами Харківського НДІ судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_3 висновку.

Керуючись ст. ст. 41, 65, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання позивача про призначення судової експертизи.

Призначити по справі судову товарознавчу експертизу .

Проведення експертизи доручити експертам Харківського НДІ судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_3.

На вирішення експертів поставити наступні питання:

1 - Яка дійсна (ринкова) вартість майна (включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги), що перебувало на балансі ТОВ ТВП "Меор" (вул.О. Яроша, 25/46, м. Харків, 61072, код 14060566, рах. 260010133581 в ВАТ В«ІнпромбанкВ» , МФО 351878) станом на грудень 2006 р.?

2 - Яка вартість належної позивачу - ОСОБА_1 (з часткою 32,3 %) пропорційної частки прибутку, одержаної товариством - ТОВ ТВП "Меор" (вул. О. Яроша, 25/46, м. Харків, 61072, код 14060566, рах. 260010133581 в ВАТ В«ІнпромбанкВ» , МФО 351878) у 2006 році ?

3 - Яка вартість належної позивачу - ОСОБА_1 (з часткою 32,3 %) пропорційної частки у майні товариства - ТОВ ТВП "Меор" (вул.О. Яроша, 25/46, м. Харків, 61072, код 14060566, рах. 260010133581 в ВАТ В«ІнпромбанкВ» , МФО 351878) станом на 2006 р.,

ЗобовВ»язати позивача ОСОБА_1 (м. Харків, 61161, вул. Ново-Харківська, 36, код НОМЕР_1, відомості про рахунки відсутні) здійснити оплату услуг експертів.

Направити експертам Харківського НДІ судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_3 матеріали, необхідні для проведення експертизи.

Провадження у справі 5023/1557/12 зупинити .

Суддя Денисюк Т.С.