Постанова

від 17.06.2015 по справі 925/459/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2015 р. Справа№ 925/459/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Ткаченка Б.О.

при секретарі: Дяченко Р.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Татаринов О.С. ( за довіреністю б/н від 24.03.2015р.)

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.04.2015р.

у справі № 925/459/15 (суддя: Васянович А.В.)

за позовом Приватного підприємства "Бастіон-В"

до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

про стягнення 26 757 грн. 10 коп.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору надання охоронних послуг № 222-02/18-13 від 30 квітня 2013 року в розмірі 26 757 грн. 10 коп., в тому числі: 24 642 грн. 82 коп. основний борг, 1 981 грн. 56 коп. інфляційні втрати та 132 грн. 72 коп. 3 % річних.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 02.04.2015р. у справі № 925/459/15 позов задоволено повністю: стягнуто з публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на користь приватного підприємства "Бастіон -В" - 24 642 грн. 82 коп. - основного боргу, 132 грн. 72 коп. 3% річних, 1 981 грн. 56 коп. інфляційних втрат. Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи належним чином було доведено, неналежне виконання відповідачем умов договору надання охоронних послуг № 222-02/18-13 від 30 квітня 2013, а саме неоплату ним заборгованості за надані послуги за період жовтень-грудень 2014 року, січень-лютий 2015 року, в зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2015р. у справі № 925/459/15 та відмовити у задоволенні позовних вимог .В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що умовами договору передбачена одноразова пролонгація (продовження дії договору), а також те, що між сторонами мали місце позадоговірні відносини, а позивачем не направлялась вимога про сплату коштів в порядку ст. 530 ЦК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу ПАТ "Черкасиобленерго" та призначено розгляд справи № 925/459/15 на 27.05.2015р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Руденко М.А., суддів: Буравльова С.І., Пономаренка Є.Ю.

В подальшому розгляд справи відкладався.

17.06.2015 року розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду, у зв'язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю. на лікарняному, а судді Буравльова С.І. у відпустці, змінено склад колегії суддів, головуючий суддя Руденко М.А., судді Дідиченко М.А., Ткаченко Б.О.

Представники відповідача, у судове засідання 17.06.2015 року не з'явились, листом № 3930\09\-03 від 10.06.2015 року повідомили, що з'явитись в судове засідання не мають можливості, просили розгляд справи здійснювати за відсутності представника ПАТ «Черкасиобленерго», доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та вимоги просили задовольнити.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні 17.06.2015 року представник позивача вказав , що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30 квітня 2013 року між ПП "Бастіон -В" (виконавець) та ПАТ "Черкасиобленерго" (замовник) було укладено договір надання охоронних послуг № 222-02/18-13.(а.с.10)

За умовами договору, правочин набирає чинності з дня його підписання і діє до 30 липня 2013 року, а у розрахунках - до повного виконня замовником своїх зобов'язань (п. 8.1. договору)

Дія договору вважається продовженою на той самий термін, у разі якщо жодна із сторін не повідомить одна одну про його розірвання (припинення) у письмовій формі (п. 8.2. договору). З урахуванням вищенаведених умов строк дії договору пролонговувався сторонами на наступний час.

У відповідності до умов договору, замовник зобов'язався передати, а виконавець - прийняти під охорону об'єкт електроенергетики, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Лисянський район, с. Чаплинка, ПС 35/10-Чаплинка, шляхом забезпечення виїзду тривожної групи повідомлення диспетчера Лисянського РЕМ, щодо спрацювання системи охоронної сигналізації об'єкта.( п. 1.1. договору). Факт надання послуги оформляється за актом прийому - передачі наданої послуги щомісячно (п. 2.2. договору).

Згідно Додатку №2 до договору "Протокол узгодження договірної ціни за надання охоронних послуг" вартість послуг складає 5 000 грн. 00 коп. на місяць (а.с.15).

Позивач в жовтні, листопаді, грудні 2014 року та в січні, лютому 2015 року охоронні послуги замовникові надав на загальну суму 24 642 грн. 82 коп., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 19-23), проте відповідач обов'язку щодо оплати наданих позивачем охоронних послуг не виконав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що матеріалами справи належним чином доведено виконання позивачем зобов'язань за договором про надання охоронних послуг, а відповідачем не надано доказів оплати отриманих послуг та стягнув з відповідача заборгованість в розмірі 24 642 грн. 82 коп., 132,72 грн. -3 % річних, 1 081,56 грн. -інфляційних витрат.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Згідно ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України, передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За умовами п 2.3. договору, оплата проводиться у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця впродовж п'яти банківських днів, після підписання сторонами акту прийому - передачі наданих послуг, який складається щомісячно станом на перше число місяця.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що на підставі зазначеного п. 2.3. договору відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за надані охоронні послуги згідно: акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) за жовтень 2014 року від 31 жовтня 2014 року по 07 листопада 2014 року; акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) за листопад 2014 року від 30 листопада 2014 року по 05 грудня 2014 року; акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2014 року від 31 грудня 2014 року по 09 січня 2015 року; акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) за січень 2015 року від 31 січня 2015 року по 06 лютого 2015 року; акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) за лютий 2015 року від 28 лютого 2015 року по 06 березня 2015 року, які підписані обома сторонами та скріплені печатками без зауважень. (а.с.19-23)

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що між сторонами були відсутні договірні зобов'язання, зважаючи, що договір про надання охоронних послуг № 222-02/18 від 30.04.2013 року припинив свою дію 30 липня 2013 року, оскільки відповідно до пунктів 8.1 та 8.2 вищевказаного договору договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30 липня 2013 року, а у розрахунках - до повного виконання замовником своїх зобов'язань, разом з тим дія договору вважається продовженим на той самий термін, у разі якщо жодна із сторін не повідомить одна одну про його розірвання (припинення) у письмовій формі. На підставі зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що в договорі відсутній пункт «одноразової пролонгації», таким чином договір продовжував свою дію на кожні 3 місяці і діяв в період підписання актів виконаних робіт в жовтні, листопаді, грудні 2014 року, січні, лютому 2015 року, що підтверджується вищезазначеними актами здачі-прийняття робіт.

Окрім того, позивач приватне підприємство «Бастіон -В» неодноразово звертався до відповідача з листами, а саме № 21 від 22 грудня 2014 року, № 6 від 16.02.2015 року з вимогою сплатити заборгованість за наданні послуги (а.с. 54-55).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача, підлягає стягнення сума боргу в розмірі 24 642 грн. 82 коп.

Відносно позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 відсотків річних колегія суддів зазначає на наступне.

Як передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у цивільно-господарських відносинах кредитор вправі вимагати компенсації збитків, що виникають у випадку неправомірного використання його коштів боржником, з урахуванням приписів статті 625 ЦК України, тобто у розмірі 3 % річних у поєднанні з інфляційними втратами, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат в сумі 1 981,56 грн. та 3% річних в сумі 132,72 грн., колегія суддів апеляційної інстанції визнає правомірним висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Черкаської області від 02.04.2015 року у справі № 925/459/15, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2015 року у справі № 925/459/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2015 року у справі № 925/459/15 залишити без змін.

Матеріали справи № 925/459/15 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Б.О. Ткаченко