Постанова

від 17.06.2015 по справі 909/733/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2015 р. Справа № 909/733/14

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г. Г.

при секретарі Фіна Н.,

з участю представників:

від позивача з'явився

від відповідача з'явився

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Електролюкс Україна"

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2015 року

у справі № 909/733/14

за позовом: приватного підприємства "Інвестбуд-ІФ"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Електролюкс Україна"

про стягнення заборгованості в сумі 225 576, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2015 року, в справі №909/733/14, задоволено позов приватного підприємства "Інвестбуд-ІФ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Електролюкс Україна" про стягнення заборгованості в сумі 225 576, 00 грн. та судові витрати.

Суд першої інстанції, при задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що позивачем були виконані роботи на підставі укладеного договору підряду S 17/13 від 27.05.2013 року.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2015 року в справі №909/733/14 скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

При цьому апелянт зазначив, що вони не заперечують виконання робіт які виконувались позивачем, однак, як вказує останній такі роботи не замовлялись згідно договору № S 17/13 від 27.05.2013 року на виконання різних загально-будівельних робіт, укладеного між ТОВ «Електролюкс України» та ПП «Інвестбуд-ІФ», оскільки жодного кошторису, як того вимагає договір між сторонами не було підписано, всі роботи по будівництву «Виробничого корпусу» здійснювалися згідно договору генерального підряду № R-S04/13 від 20.06.2013 року, який був підписаний після підписання договору № S17/13 від 27.05.2013 року. Відтак, позивач вважає, що оскільки по договору № S17/13 від 27.05.2013 року на виконання різних загально-будівельних робіт, не було підписано жодного твердого кошторису, як того вимагає договір про об'єм, вартість та перелік будівельних робіт, а по договору генерального підряду № R-S04/13 від 20.06.2013 року, по якому здійснювалося будівництво «Виробничого комплексу» ціна, об'єм та перелік робіт визначаються у твердих кошторисах, а отже перевищення вартості твердого кошторису несе підрядник.

Окрім того, апелянт вказав, що між сторонами не було погоджено предмету договору, що є істотною умовою договору, окрім того не погоджено об'єму, строку та вартості виконаних робіт. Апелянт також зазначив, що якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого ч.3 ст. 877 ЦК України він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти її задоволення, просив рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2015 року залишити без змін. При цьому вказав, що замовник не вправі відмовитись від підписання акту здачі - прийняття виконаних робіт, а зобов'язаний розпочати прийняття робіт, підписати надані йому акти та, маючи зауваження до виконаних робіт щодо якості та обсягу, в акті виконаних робіт привести мотиви відмови від підписання акту.

При цьому позивач вказав, що роботи за які останній стягує кошти, не були включені до кошторисів договору генерального підряду № R-S04/13 від 20.06.2013 року, що підтверджується експертизою.

Представник позивача, в судове засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, навів доводи аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу. Окрім того, вказав, що навіщо було укладати спірний договір, якщо він не тягнув жодних наслідків, як на це вказує відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги просив її задоволити, при цьому навів доводи аналогічні викладеним в ній. Пояснити для чого укладався договір № S17/13 від 27.05.2013 року не зміг.

Апеляційний суд, розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, дійшов висновку, що рішення господарського суду Львівської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномагнат" - без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 травня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Електролюкс Україна" (надалі по тексту Замовник) та приватним підприємством "Інвестбуд-ІФ" (надалі по тексту - Підрядник) укладено договір № S17/13 на виконання різних загально-будівельних робіт у заводі ТОВ "Електролюкс Україна", згідно умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик, власними і залученими силами і засобами надавати послуги з виконання різних видів загально-будівельних та монтажних робіт, а також з надання послуг машин і механізмів у заводі замовника за адресою: вул. Юності 23-А, м. Івано-Франківськ, згідно з Кошторисами ( Додатки до даного Договору), які складають невід'ємну частину у відповідності до вимог діючого законодавства України п.1.1. Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору замовник зобов'язується прийняти виконану роботу відповідно до умов даного Договору та оплатити її.

Підрядник самостійно вирішує всі технічні і організаційні питання, які виникають в процесі виконання робіт по предмету даного Договору п.1.3.

Згідно з ст.843 ЦК Укаїни у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціга встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Відповідно до ст.844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена в кошторисі. Сторони узгодили спосіб визначення ціни договору, узгодивши вартість одиниці роботи, роботи машин та механічнім. Розділом другим Договору встановлено вартість договору. Зокрема зазначено, що вартість Договору складатиметься з вартості різних загально-будівельних робіт, які будуть узгоджені сторонами та затверджені замовником відповідно до Кошторисів (додатки до договору), Актів виконаних робіт та/або рахунків, представлених Підрядником, на використанні машини та механізми. Вартість робіт, вказана в узгоджених та затверджених Кошторисах (Додатках), є договірною і незмінною протягом дії кожного Додатку до даного Договору і до повного виконання робіт. Тому доводи апеляційної скарги в тій частині, що відсутня ціна договору є безпідставними та спростовано вищевикладеним.

Розрахунки між сторонами проводяться в безготівковій формі банківським переказом коштів на поточний рахунок Підрядника. Замовник після завершення виконання предмету Договору згідно з кожним Додатком до Договору в повному обсязі здійснює 100% після оплату по кожному Додатку до Договору протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дати підписання Сторонами Акту виконання робіт та на підставі представленого Виконавцем рахунку П.3.1. та 3.2 Договору.

Відповідно до п.8.1 Договору роботи за цим Договором вважатимуться завершеними в повному обсязі та переданими Замовнику у гарантійну експлуатацію після підписання Замовником Акту виконаних робіт. Об'єми виконаних робіт на підставі Додатків до Договору готує Підрядник у трьох екземплярах і передає Замовникові. Згідно проектної - технічної і дозвільної документації, при завершені робіт підрядник формує пакет документів, необхідних для здачі робіт в експлуатацію. Перелік документів, що оформляється підрядником при завершені робіт, повинен відповідати нормам і правилам діючого законодавства України. Замовник одержавши повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за Договором, зобов'язаний протягом 5 робочих днів від дати вручення повідомлення розпочати їх прийняття. Замовник залишає за собою право не прийняти всю, чи будь-яку частину робіт, якщо доведено-засвідчено, що ці роботи, чи їх частина не відповідає Договору. Замовник залишає за собою право не прийняти всю, чи будь-яку частину робіт, якщо доведено/ засвідчено, що ці роботи, чи їх частина не відповідає Договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направляв відповідачу, як акти приймання виконаних робіт так і претензії, однак відповідач до розгляду справи в суді залишив їх без уваги. За копіями декларацій про прийняття об'єктів в експлуатацію підтверджується факт виконання робіт позивачем.

Апелянт вказує, що дані роботи ним не замовлялись згідно договору № S 17/13 від 27.05.2013 року на виконання різних загально-будівельних робіт, укладеного між ТОВ «Електролюкс України» та ПП «Інвестбуд-ІФ», при цьому апелянт вказує, що всі роботи по будівництву «Виробничого корпусу» здійснювалися згідно договору генерального підряду № R-S04/13 від 20.06.2013 року.

Однак, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не погоджується з даним твердженням, виходячи з наступного. Згідно висновку судової інженерно-технічної експертизи №3700 від 26.01.2015 перелік та об'єми будівельних робіт, що визначені в акті приймання виконаних підрядних робіт, складено в результаті виконання Договору на виконання різних загально-будівельних робіт № S17/13 від 27.05.2013 року фактично виконані ПП «Інвестбуд-ІФ». Фактично виконані роботи, що визначені в акті приймання виконаних підрядних робіт, складено в результаті виконання Договору на виконання різних загально-будівельних робіт №S17/13 від 27.05.2013 не передбачені обсягам та вартості будівельних робіт, визначених локальними кошторисами до Договору генерального підряду № R-S04/13 від 20.06.2013 року. Заявлені позивачем у позові перелік, об'єм та вартість робіт з будівництва об'єкту відповідають переліку, об'єму та вартості робіт, визначених у проектно-кошторисній документації до договору №S17/13 від 27.05.2013.

Даний висновок експертизи узгоджується із іншими доказами та встановленими обставинами по справі, а тому судом приймається до уваги.

Окрім того, в матеріалах справи міститься Технічний звіт Остирижнюка Я. М., який згідно наказу ТОВ «Електролюкс Україна» від 30.04.2013 року № 30/04/13 проводив технічний нагляд будівництва виробничого комплексу ТОВ «Електролюкс Україна». Остирижнюк Я. М. зазначає, що виконані роботи відповідно до акту приймання виконаних підрядних робіт згідно договору № S 17/13 від 27.05.2013 року відповідно до Кошторису «Комерційна пропозиція на виконання робіт з наданням послуг машин і механізмів та виконання різних видів будівельно-монтажних робіт по комплексу заводу виробництва пральних машин ТОВ «Електролюкс Україна» (Додаток № 1 до договору № S 17/13 від 27.05.2013 року) виконані підрядником ПП "Інвестбуд-ІФ" в повному обсязі. Окрім того, зазначає, що дані роботи не включались до кошторисної документації договору генерального підряду № R-S04/13 від 20.06.2013 року.

Відтак, з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що дані роботи замовлялись відповідачем та були належним чином виконані позивачем.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини за предметом - з договору підряду.

Відповідно до частин третьої, п'ятої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відтак, сторонами був укладений договір і вони розраховували на настання певних наслідків за даним договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. ст. 846 Цивільного кодексу України).

Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України - якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 4 ст. 879 ЦК України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Отже, замовник на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Приписами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179, 193 ГК України.

Частиною1 п.1 ст. 530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Електролюкс Україна" - відмовити.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2015 року, в справі №909/733/14 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського

суду.

Повний текст постанови виготовлений 22.06.2015 р.

Головуючий суддя Бойко С. М.

Суддя Бонк Т. Б.

Суддя Якімець Г. Г.