Постанова

від 24.06.2015 по справі 826/3238/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 червня 2015 року 11:10 № 826/3238/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Грейнвуд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2014 року № 0000117152, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейнвуд» (надалі - позивач або ТОВ «Грейнвуд») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2014 року № 0000117152.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та хибність висновків перевіряючих про відсутність у ТОВ «Грейнвуд» правових підстав для заявлення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за звітний період червень 2014 року в сумі 59 740 грн. (згідно висновків актів перевірок від 19.09.2014 року № 62/26-55-15-02/350359978 та від 21.01.2015 року № 4/26-55-15-02/35035978), оскільки ТОВ «Грейнвуд» були виконані вимоги норм Податкового кодексу України для формування бюджетного відшкодування за червень 2014 року за наслідками реальних фінансово-господарських взаємовідносин з постачальником товару ТОВ «Інтерсорс», зокрема: оплачена у травні 2014 року вартість придбаного товару (вартість товару з ПДВ) за наявності належним чином оформлених податкових накладних, отриманий придбаний товар протягом травня і липня 2014 року. При цьому, за твердженням представника позивача, позиція контролюючого органу щодо наявності взаємозв'язку між виникненням права на бюджетне відшкодування та фактом отримання платником податку товару від контрагента саме в попередній чи звітний податковий період, суперечить змісту норми п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.03.2015 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 08.04.2015 року.

08.04.2015 року у судове засідання з'явилися представники сторін.

Представники позивача у даному судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти позову, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях, в яких зазначено, що ТОВ «Грейнвуд», в порушення вимог п. 200.1 і п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, безпідставно задекларувало суму податку на додану вартість, заявлену до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за червень 2014 року в розмірі 59 740 грн.

Суд у судовому засіданні 08.04.2015 року за згодою сторін на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 17.07.2014 року ТОВ «Грейнвуд» подала до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період червень 2014 року (реєстр. № 9040888995 від 17.07.2014 року) та разом з нею наступні додатки: довідку про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) за аналогічний звітний період (надалі - Податкова декларація з ПДВ за червень 2014 року). В даній Податковій декларації з ПДВ за червень 2014 року позивач задекларував суму податку 91 250 грн. до бюджетного відшкодування, шляхом перерахування зазначених сум коштів на свій рахунок у банку.

Відповідно до наявних у матеріалах справи Податкової декларації з ПДВ за травень 2014 року з додатками (в т.ч. розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (реєстр. № 9034720455 від 18.06.2014 року) та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за травень 2014 року, показник частини залишку від'ємного значення податку, фактично сплаченого отримувачем товарів/послуг (позивачем) постачальникам товарів/послуг, у розмірі 91 250 грн. (графа 4 додатку 2 (Д2) до Податкової декларації з ПДВ за червень 2014 року), який був перенесений позивачем до ряд. 23 і 23.1 такої Декларації (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) була сформована за рахунок господарських операцій в травні 2014 року з постачальниками товарів/послуг СП «Вемекс Транс» на суму 1 000 грн. (з них ПДВ - 166,67 грн.), ТОВ «Юридична компанія «Альцион» на загальну суму 1 500 грн. (з них ПДВ - 250 грн.) і ТОВ «Інтерсорс» на загальну суму 545 000 грн. (з них ПДВ - 90 833,30 грн.).

Надалі, у вересні 2014 року працівником ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Грейнвуд» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2014 року, за результатами якої складений Акт від 19.09.2014 року № 62/26-55-15-02/35035978 (надалі - акт перевірки).

За наслідками проведення такої перевірки працівником відповідача підтверджено правомірність розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ «Грейнвуд» по господарських операціях з постачальниками ТОВ «Інтерсорс» на суму податку 31 093,07 грн., ТОВ «Юридична компанія «Альциона» на суму податку 250 грн. і СП Вемекс Транс на суму податку 166,67 грн., оплата яких згідно тексту акта перевірки була засвідчена документально.

Разом з тим, перевіркою не підтверджено правомірність декларування ТОВ «Грейнвуд» суми податку, заявленої до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за червень 2014 року, в розмірі 59 740 грн. Такі висновки працівника відповідача про порушення позивачем вимог норм п. 200.1 і п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України мотивовані наступним: зазначена сума ПДВ виникла за рахунок господарських операцій ТОВ «Грейнвуд» з придбання паливних гранул (палетів) у ТОВ «Інтерсорс», згідно договору № 01/06-08-2011 від 06.08.2011 року. На виконання цього договору постачальником в травні 2014 року буди виписані видаткові накладні лише на суму ПДВ 30 676,40 грн. Також, станом на 30.06.2014 року по субрахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по договору № 01/06-08-2011 від 06.08.2011 року рахується кредиторська заборгованість у розмірі 1 736 136,34 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем подано до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві заперечення на вказаний акт, за результатами розгляду яких листом від 20.09.2014 року №48332/10 повідомлено про залишення висновків акту перевірки без змін.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі вказаного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення (форми «В1») від 02.10.2014 року за № 0000101152, яким зменшило ТОВ «Грейнвуд» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 59 740 грн. за податковою декларацію з ПДВ за червень 2014 року та визначило до сплати штраф в сумі 14 935 грн.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження податкового повідомлення-рішення від 02.10.2014 року 0000101152 позивач подав Головного управління Міндоходів у м. Києві первинну скаргу на зазначене рішення відповідача. За наслідками розгляду цієї скарги ТОВ «Грейнвуд» Головне управління ДФС у м. Києві прийняла рішення від 26.11.2014 року № 1100/10/26-15-10-06-15, яким скасувало податкове повідомлення-рішення від 02.10.2014 року №0000101152 з мотивів прийняття ДПІ податкового повідомлення-рішення за невірною формою та зобов'язало ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів винести нове податкове повідомлення-рішення за формою «В3» про відмову ТОВ «Грейнвуд» у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2014 року у сумі 59 740 грн.

На підставі вищезазначеного, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийняла податкове повідомлення-рішення (форми «В3») від 10.12.2014 року № 0000117152, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 59 740 грн. по Податковій декларації з ПДВ за червень 2014 року.

Не погоджуючись з правомірністю податкового повідомлення-рішення від 10.12.2014 року № 0000101152 ТОВ «Грейнвуд» надіслало на адресу Державної фіскальної служби України скаргу. Своїм рішення від 24.12.2014 року № 3568/6/99-99-10-01-04-25 ДФС України вирішила продовжити строк розгляду скарги ТОВ «Грейнвуд» та одночансо доручила ГУ ДФС у м. Києві забезпечити проведення спільно з ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів документальної позапланової перевірки ТОВ «Грейнвуд» з питань, що стали предметом оскарження, а саме: з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок за червень 2014 року в частині встановлення фактів оплати ТОВ «Грейнвуд» вартості товару ТОВ «Інтерсорс» та отримання цього товару.

Протягом періоду з 17.01.2015 року по 21.01.2015 року працівниками ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів та ГУ ДФС у м. Києві у відповідності до п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 і п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 17.01.2015 року № 71 і направлень на перевірку від 17.01.2015 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань, що стали предметом оскарження висновків достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за червень 2014 року, відображених у податковій декларації з ПДВ за червень 2014 року, результати якої оформлені Актом від 21.01.2015 року № 4/26-55-15-02/35035978.

В ході проведення цієї документальної перевірки перевіряючими встановлено наступне: ТОВ «Грейнвуд» до складу податкового кредиту за травень 2014 року та червень 2014 року включено податкові накладні, виписані підприємствами-постачальниками ТОВ «Інтерсорс», ТОВ «Юридична компанія «Альциона» і СП Вемекс Транс (перелік таких податкових накладних наведений на стор. 5 - 6 акта перевірки) на суми ПДВ 91 249,97 грн. і 83 583,31 грн. та здійснено відповідні оплати. Також встановлено, що до бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2014 року було включено придбання паливних гранул (палетів) у ТОВ «Інтерсорс», згідно договору № 01/06-08-2011 від 06.08.2011 року. На виконання даного Договору поставки виписало в травні, червні та липні 2014 року видаткові накладні на загальну суму 2 823 534,78 грн. (в т.ч. ПДВ 470 589,15 грн.), в тому числі за травень 2014 року на суму 184 058,28 грн. (з них ПДВ - 30 676,40 грн.), за червень 2014 року на суму 87 648 грн. (з них ПДВ - 14 608 грн.), за липень 2014 року на суму 2 551 828,50 грн. (з них ПДВ - 425 304,75 грн.) (перелік таких видаткових накладних наведений на стор. 6 - 7 акта перевірки).

ТОВ «Грейнвуд» було здійснено попередню оплату за придбані товари/послуги у ТОВ «Інтерсорс» у травні 2014 року в сумі 547 500 грн. (в т.ч. ПДВ - 91 249,97 грн.), в червні 2014 року в сумі 501 500 грн. (в т.ч. ПДВ - 83 583,31 грн.).

З урахуванням встановлення факту повної поставки товару за договором № 01/06-08-2011 від 06.08.2011 року у липні 2014 року працівники контролюючих органів прийшли до висновку про відсутність у позивача правових підстав для заявлення задекларованої суми ПДВ у розмірі 59 740 до бюджетного відшкодування в червні 2014 року, оскільки таке право, у відповідності до норм п. 200.1 і п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у ТОВ «Грейнвуд» виникає лише в липні 2014 року.

Дані висновки акта перевірки від 21.01.2015 року № 4/26-55-15-02/35035978 були враховані ДФС України при прийнятті рішення від 02.02.2015 року № 2030/6/99-99-10-01-04-25 про результати розгляду скарги, за змістом якого скаргу ТОВ «Грейнвуд» на податкове повідомлення-рішення від 10.12.2014 року № 0000101152 та рішення ГУ ДФС у м. Києві від 26.11.2014 року № 1100/10/26-15-10-06-15 залишено без задоволення, а зазначене податкове повідомлення-рішення від 10.12.2014 року відповідно - без змін.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У силу приписів норми п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи зі змісту викладених норм, платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яка фактично сплачується ним у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам, що відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат (такий висновок наведений в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.05.2015 року № К/9991/44597/12 ).

За результатами дослідження наявних у справі матеріалів судом встановлено, що реальність та товарність господарських операцій між ТОВ «Грейнвуд» та його контрагентом-постачальником ТОВ «Інтерсорс» щодо поставки товару (гранули паливні з деревної сировини) на підставі договору від 06.08.2011 року № 01/06-08-2011 підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, аркушами журналу реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей. Оплата за придбаний (отриманий) товар була проведена позивачем своєчасно та в повному обсязі, що засвідчується випискою ПАТ «Прайм-Банк» (МФО 300669) по особовому рахунку ТОВ «Грейнвуд» № 260083011268 за травень і червень 2014 року. Дані фактичні обставини відповідачем не заперечуються та зафіксовані в тексті акта перевірки від 21.01.2015 року № 4/26-55-15-02/35035978.

З огляду на вищенаведене та з урахуванням наявних матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позивачем формування податкового кредиту за звітний період травень 2014 року здійснено у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, на підставі належних первинних документів, які доводять факт поставки продукції та проведення її оплати в повному обсязі.

Також, виходячи зі змісту викладених вище норм матеріального права та враховуючи той факт, що позивач виконав всі умови, передбачені нормами ст. 200 ПК України, суд вважає, що останній має право на отримання бюджетного відшкодування за червень 2014 року на розрахунковий рахунок в розмірі заявленої суми ПДВ 59 740 грн.

Щодо ж до правомірності позиції відповідача про завищення позивачем заявленої за червень 2014 року суми бюджетного відшкодування у розмірі ПДВ 59 740 грн., з огляду на факт отримання ним у липні 2014 році від контрагента-постачальника (ТОВ «Інтерсорс») частини товарів, що були придбані (оплачені) у травні 2014 року, то вони спростовуються безпосередньо змістом норми п. 200.4 ст. 200 ПК України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнвуд» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 10.12.2014 року № 0000117152.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнвуд» (ідентифікаційний код 35035978, адреса: 01011, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 19, кв. 1) судові витрати у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесяти двох грн. 70 копійки) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок