Ухвала

від 21.07.2015 по справі 826/3238/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3238/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

21 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів за участю секретаряБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю., Петрика І.Й. Приходько К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнвуд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2015 року ТОВ «Грейнвуд» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2014 № 0000117152.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2015 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 10.12.2014 № 0000117152.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17.07.2014 ТОВ «Грейнвуд» подала до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період червень 2014 року (реєстр. № 9040888995 від 17.07.2014) та разом з нею наступні додатки: довідку про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) за аналогічний звітний період (далі - Податкова декларація з ПДВ за червень 2014 року). В Податковій декларації з ПДВ за червень 2014 року позивач задекларував суму податку 91 250 грн. до бюджетного відшкодування, шляхом перерахування зазначених сум коштів на свій рахунок у банку.

Відповідно до наявних у матеріалах справи Податкової декларації з ПДВ за травень 2014 року з додатками (в т.ч. розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (реєстр. № 9034720455 від 18.06.2014) та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за травень 2014 року, показник частини залишку від'ємного значення податку, фактично сплаченого отримувачем товарів/послуг (позивачем) постачальникам товарів/послуг, у розмірі 91 250 грн. (графа 4 додатку 2 (Д2) до Податкової декларації з ПДВ за червень 2014 року), який був перенесений позивачем до ряд. 23 і 23.1 такої Декларації (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) була сформована за рахунок господарських операцій в травні 2014 року з постачальниками товарів/послуг СП «Вемекс Транс» на суму 1 000 грн. (з них ПДВ - 166,67 грн.), ТОВ «Юридична компанія «Альциона» на загальну суму 1 500 грн. (з них ПДВ - 250 грн.) і ТОВ «Інтерсорс» на загальну суму 545 000 грн. (з них ПДВ - 90 833,30 грн.).

У вересні 2014 року працівником ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Грейнвуд» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2014 року, за результатами якої складений Акт від 19.09.2014 № 62/26-55-15-02/35035978.

За наслідками проведення такої перевірки відповідачем підтверджено правомірність розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ «Грейнвуд» по господарських операціях з постачальниками ТОВ «Інтерсорс» на суму податку 31 093,07 грн., ТОВ «Юридична компанія «Альциона» на суму податку 250 грн. і СП Вемекс Транс на суму податку 166,67 грн., оплата яких згідно тексту акта перевірки була засвідчена документально.

Разом з тим, перевіркою не підтверджено правомірність декларування ТОВ «Грейнвуд» суми податку, заявленої до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за червень 2014 року, в розмірі 59 740 грн. Такі висновки працівника відповідача про порушення позивачем вимог норм п. 200.1 і п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України мотивовані тим, що зазначена сума ПДВ виникла за рахунок господарських операцій ТОВ «Грейнвуд» з придбання паливних гранул (палетів) у ТОВ «Інтерсорс», згідно договору № 01/06-08-2011 від 06.08.2011. На виконання цього договору постачальником в травні 2014 року були виписані видаткові накладні лише на суму ПДВ 30 676,40 грн. Також, станом на 30.06.2014 по субрахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по договору № 01/06-08-2011 від 06.08.2011 рахується кредиторська заборгованість у розмірі 1 736 136,34 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем подано до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві заперечення на вказаний акт, за результатами розгляду яких, листом від 20.09.2014 № 48332/10 повідомлено про залишення висновків акту перевірки без змін.

Відповідач на підставі вказаного акта перевірки прийняв податкове повідомлення-рішення (форми «В1») від 02.10.2014 № 0000101152, яким зменшило ТОВ «Грейнвуд» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 59 740 грн. за податковою декларацію з ПДВ за червень 2014 року та визначило до сплати штраф в сумі 14 935 грн.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження податкового повідомлення-рішення від 02.10.2014 № 0000101152 позивач подав Головного управління Міндоходів у м. Києві первинну скаргу на зазначене рішення відповідача. За наслідками розгляду цієї скарги, Головне управління ДФС у м. Києві прийняло рішення від 26.11.2014 № 1100/10/26-15-10-06-15, яким скасувало податкове повідомлення-рішення від 02.10.2014 № 0000101152 з мотивів прийняття ДПІ податкового повідомлення-рішення за невірною формою та зобов'язало ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів винести нове податкове повідомлення-рішення за формою «В3» про відмову ТОВ «Грейнвуд» у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2014 року у сумі 59 740 грн.

На підставі вищезазначеного, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийняла податкове повідомлення-рішення (форми «В3») від 10.12.2014 № 0000117152, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 59 740 грн. по Податковій декларації з ПДВ за червень 2014 року.

Не погоджуючись з правомірністю податкового повідомлення-рішення від 10.12.2014 № 0000101152, ТОВ «Грейнвуд» надіслало на адресу Державної фіскальної служби України скаргу. Своїм рішення від 24.12.2014 № 3568/6/99-99-10-01-04-25 ДФС України вирішила продовжити строк розгляду скарги ТОВ «Грейнвуд» та одночасно доручила ГУ ДФС у м. Києві забезпечити проведення спільно з ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів документальної позапланової перевірки ТОВ «Грейнвуд» з питань, що стали предметом оскарження, а саме: з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок за червень 2014 року в частині встановлення фактів оплати ТОВ «Грейнвуд» вартості товару ТОВ «Інтерсорс» та отримання цього товару.

В період з 17.01.2015 по 21.01.2015 працівниками ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів та ГУ ДФС у м. Києві у відповідності до п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 і п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 17.01.2015 № 71 і направлень на перевірку від 17.01.2015 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань, що стали предметом оскарження висновків достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за червень 2014 року, відображених у податковій декларації з ПДВ за червень 2014 року, результати якої оформлені Актом від 21.01.2015 № 4/26-55-15-02/35035978.

В ході проведення даної документальної перевірки, перевіряючими встановлено наступне: ТОВ «Грейнвуд» до складу податкового кредиту за травень 2014 року та червень 2014 року включено податкові накладні, виписані підприємствами-постачальниками ТОВ «Інтерсорс», ТОВ «Юридична компанія «Альциона» і СП Вемекс Транс (перелік таких податкових накладних наведений на стор. 5 - 6 акта перевірки) на суми ПДВ 91 249,97 грн. і 83 583,31 грн. та здійснено відповідні оплати. Також встановлено, що до бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2014 року було включено придбання паливних гранул (палетів) у ТОВ «Інтерсорс», згідно договору № 01/06-08-2011 від 06.08.2011. На виконання даного Договору поставки виписало в травні, червні та липні 2014 року видаткові накладні на загальну суму 2 823 534,78 грн. (в т.ч. ПДВ 470 589,15 грн.), в тому числі за травень 2014 року на суму 184 058,28 грн. (з них ПДВ - 30 676,40 грн.), за червень 2014 року на суму 87 648 грн. (з них ПДВ - 14 608 грн.), за липень 2014 року на суму 2 551 828,50 грн. (з них ПДВ - 425 304,75 грн.) (перелік таких видаткових накладних наведений на стор. 6 - 7 акта перевірки).

ТОВ «Грейнвуд» було здійснено попередню оплату за придбані товари/послуги у ТОВ «Інтерсорс» у травні 2014 року в сумі 547 500 грн. (в т.ч. ПДВ - 91 249,97 грн.), в червні 2014 року в сумі 501 500 грн. (в т.ч. ПДВ - 83 583,31 грн.).

З урахуванням встановлення факту повної поставки товару за договором № 01/06-08-2011 від 06.08.2011 у липні 2014 року працівники контролюючих органів прийшли до висновку про відсутність у позивача правових підстав для заявлення задекларованої суми ПДВ у розмірі 59 740 грн. до бюджетного відшкодування в червні 2014 року, оскільки таке право, у відповідності до норм п. 200.1 і п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у ТОВ «Грейнвуд» виникає лише в липні 2014 року.

Зазначені висновки акта перевірки від 21.01.2015 № 4/26-55-15-02/35035978 були враховані ДФС України при прийнятті рішення від 02.02.2015 № 2030/6/99-99-10-01-04-25 про результати розгляду скарги, за змістом якого, скаргу ТОВ «Грейнвуд» на податкове повідомлення-рішення від 10.12.2014 № 0000101152 та рішення ГУ ДФС у м. Києві від 26.11.2014 № 1100/10/26-15-10-06-15 залишено без задоволення, а зазначене податкове повідомлення-рішення від 10.12.2014 - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав усі умови, передбачені ст. 200 ПК України, а тому має право на отримання бюджетного відшкодування за червень 2014 року на розрахунковий рахунок в розмірі заявленої суми ПДВ 59 740 грн.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Системний аналіз вказаних положень податкового законодавства дає підстави колегії суддів дійти висновку, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.3 та пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи зі змісту викладених норм, платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яка фактично сплачується ним у попередніх податкових періодах постачальникам, що відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27 травня 2015 року в адміністративній справі № К/9991/44597/12.

Вивченням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що між позивачем та ТОВ «Інтерсорс» був укладений договір поставки паливних гранул від 06.08.2011 № 01/06-08-2011. Крім цього, позивачем були укладені договори про надання послуг з ТОВ «ЮК «Альциона» та СП «Вемекс Транс» від 01.07.2009 № 1/01-07-09 та від 08.01.2014 № 06. Позивачем також був укладений з ТОВ «Інтерсорс» договір суборенди складського приміщення від 11.01.2010 № 01/11-01-1.

На підставі умов договорів, ТОВ «Грейнвуд» у травні 2014 року здійснило оплату за продукцію ТОВ «Інтерсорс» та послуг ТОВ «ЮК «Альциона», ТОВ «Інтерсорс» та СП «Вемекс Транс» на загальну суму 547 500,00 грн. у т.ч. ПДВ 91 250,00 грн. З них оплата позивачем товару (пелет) придбаного у ТОВ «Інтерсорс» склала 542 500,00 грн. у т.ч. ПДВ 90 416,63 грн.

За травень 2014 року позивач отримав податкові накладні від ТОВ «ЮК «Альциона» та СП «Вемекс Транс» від 21.05.2014 № 1, від 30.05.2014 № 257, від 30.05.2014 № 2, від ТОВ «Інтерсорс» від 30.05.2014 № 17. Отримання виконаних робіт/послуг за травень 2014 року на суму 2 500,00 грн. підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт від 30.05.2014 № 0000027, № 841 та № ОУ-0000012. сплата послуг отриманих у травні 2014 року на загальну суму 2 000,00 грн. (з урахуванням заборгованості у поточному періоді перед ТОВ «ЮК «Альциона» у розмірі 500,00 грн.) підтверджується платіжними дорученнями від 21.05.2014 № 1, від 06.06.2014 № 257, від 03.06.2014 № 2, від 10.06.2014 № 17. Сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню та сформована по взаємовідносинах з ТОВ «ЮК «Альциона», ТОВ «Інтерсорс» та СП «Вемекс Транс» (щодо отримання послуг) не є предметом спору.

В травні 2014 року на виконання умов Договору поставки, позивачем отримано ТМЦ від ТОВ «Інтерсорс» на загальну суму 184 058,42 грн. Таким чином, переплата за товар, отриманий позивачем у травні 2014 року за договором складає 358 441,58 грн.

Факт сплати товару позивачем на загальну суму 542 500,00 грн. у т.ч. ПДВ 90 416,63 грн. підтверджується банківськими виписками.

За травень 2014 року ТОВ «Грейнвуд» отримано податкових накладних від ТОВ «Інтерсорс» згідно Договору поставки на загальну суму продажу 542 500,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 90 416,67 грн. (від 06.05.2014 №№ 1, 2, від 08.05.2014 №№ 3, 4, 5, 6, 7, 8, від 16.05.2014 № 9, від 19.05.2014 №№ 10, 11, 13).

У травні 2014 року позивачем була отримана частина товару від ТОВ «Інтерсорс» на загальну суму 184 058,42 грн. в т.ч. ПДВ 30 676,40 грн., що підтверджується видатковими накладними від 05.05.2014 № РН-0000057, від 06.05.2014 № РН-0000058, від 23.05.2014 № РН-0000061, від 30.05.2014 № РН-0000063.

Ще одна частина товару, за який була здійснена оплата позивачем ТОВ «Інтерсорс» у травні 2014 року була отримана у червні 2014 року, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 87 648,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 14 608,00 грн. (видаткові накладні від 02.06.2014 № РН-0000064, від 03.06.2014 № РН-0000065).

Інша частина товару була отримана у липні 2014 року, що підтверджується довідкою ДПІ у Печерському районі м. Києва за липень 2014 року та видатковими накладними від 01.07.2014 № РН-0000067, від 16.07.2014 № РН-0000070, від 18.07.2014 № РН-0000071, від 22.07.2014 № РН-0000072, від 25.07.2014 № РН-0000074, від 25.07.2014 № РН-0000075, від 25.07.2014 № РН-0000076, від 28.07.2014 № РН-0000079, від 28.07.2014 № РН-0000077, від 28.07.2014 № РН-0000078, від 29.07.2014 № РН-0000084, від 29.07.2014 № РН-0000083, від 29.07.2014 № РН-0000082, від 29.07.2014 № РН-0000081, від 29.07.2014 № РН-0000080, від 30.07.2014 № РН-0000087, від 30.07.2014 № РН-0000086, від 30.07.2014 № РН-0000085, від 31.07.2014 № РН-0000091, від 31.07.2014 № РН-0000093, від 31.07.2014 № РН-0000092, від 31.07.2014 № РН-0000090, від 31.07.2014 № РН-0000089, від 31.07.2014 № РН-0000088.

Тобто, товар від постачальника ТОВ «Інтерсорс», за який позивачем у травні 2014 року загальну суму 524 500,00 грн. в т.ч. ПДВ 90 416,63 грн. отриманий у травні, червні та липні 2014 року в повному обсязі.

Факт поставки сплаченого товару від ТОВ «Інтерсорс» станом на 31.07.2014 та зменшення дебіторської заборгованості ТОВ «Грейнвуд» підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків сторін по Договору поставки паливних гранул від 06.08.2011 № 01/06-08-2011.

Оплата за придбаний (отриманий) товар була проведена позивачем своєчасно та в повному обсязі, що засвідчується випискою ПАТ «Прайм-Банк» (МФО 300669) по особовому рахунку ТОВ «Грейнвуд» № 260083011268 за травень і червень 2014 року. Дані фактичні обставини відповідачем не заперечуються та зафіксовані в акті перевірки від 21.01.2015 № 4/26-55-15-02/35035978.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем формування податкового кредиту за звітний період травень 2014 року здійснено у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, на підставі належних первинних документів, які доводять факт поставки продукції та проведення її оплати в повному обсязі.

Також, виходячи зі змісту викладених вище норм матеріального права та враховуючи той факт, що позивач виконав всі умови, передбачені нормами ст. 200 ПК України, останній має право на отримання бюджетного відшкодування за червень 2014 року на розрахунковий рахунок в розмірі заявленої суми ПДВ 59 740 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 10.12.2014 № 0000117152.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк В.Ю. Ключкович І.Й. Петрик

Повний текст ухвали складено та підписано - 24.07.2015

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Ключкович В.Ю.

Петрик І.Й.